Постанова № 57106345, 08.04.2016, Славутицький міський суд Київської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/126/16-а

Провадження №2-а/377/11/16

08 квітня 2016 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Малишенко Т.О при секретарі Ахутіній А.А., за участі позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника адвоката ОСОБА_3, представник відповідача відсутні,розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славутичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Славутичі Київської області про визнання неправомірним рішення про відмову у перерахунку пенсії та у виплаті заборгованості, зобов»язання вчинити дії по перерахунку та виплаті, -

в с т а н о в и в :

22.02.2016 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачі просять визнати протиправними дії УПФУ в м. Славутичі Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті їм пенсії у звязку з втратою годувальника на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до вимог ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4 за минулий час, з моменту її призначення, 09 червня 2011 року, по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду 05 грудня 2013 року по справі № 377/138/13-а та зобовязати УПФУ в м.Славутичі Київської області здійснити перерахунок та виплатити їм пенсію у звязку з втратою годувальника на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до вимог ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4, яка була призначена останній та виплачувалась їй до моменту смерті, за минулий час, з моменту її призначення, 09 червня 2011 року, по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду 05 грудня 2013 року по справі № 377/138/13-а. Крім того до суду надали клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки вважають причину пропуску строку поважною. В обґрунтування вимог позивачі посилалися на те, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок та не виплатив їм пенсію у зв,язку з втратою годувальника з моменту її призначення (09.06.2011року) та по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду (05.12.2013року) та з 01 липня 2014 року і по даний час, чим порушуються їх права на отримання пенсії у розмірі, визначеному законом. Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року (справа № 377/138/13-а) було визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області щодо відмови у виплаті пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі ст.0 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії за віком померлої ОСОБА_4, та зобов'язано УПФУ у м. Славутичі Київської області призначити та виплачувати щомісяця пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4, яка була призначена останній та виплачувалась їй до моменту смерті. На виконання рішення суду УПФУ у м. Славутичі Київської області їм було призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4, але проведено її перерахунок тільки за період часу - з 06.12.2013 року (з наступного дня після винесення постанови Київського апеляційного адміністративного суду) по 30.06.2014 року (до зміни правових підстав - у зв'язку з закінченням ОСОБА_1, навчання), що є абсолютно неправомірним. Відповідачем так і не було здійснено перерахунку та виплати їм пенсії у зв'язку з втратою годувальника з моменту її призначення (09.06.2011року) та по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду (05.12. 2013року), та з 01 липня 2014 року і по даний час, чим порушуються їх права на отримання пенсії у розмірі, визначеному законом. Розмір пенсії, що продовжують нараховувати ОСОБА_2, з 01 липня 2014 року і по даний час, не відповідає вищезазначеним нормам закону, що регулює спірні правовідносини, та постанові суду. 20 липня 2015 року вони від імені трьох осіб, ОСОБА_5, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, звернулися з заявою до УПФУ у м. Славутичі Київської області, за якою вимагали здійснити перерахунок та виплату їм пенсії за минулий час, з моменту смерті їх матері ОСОБА_4, по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду - 05 грудня 2013 року, усунути порушення вимог закону при подальшій виплаті пенсії. На їх останню заяву до відповідача відповідь на неї за №118/Р-ОЗ від 31.07.2015 року, за якою їм відмовили у проведенні перерахунку з посиланням на ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003року №1058- IV, вважаючи, що пенсія їм виплачувалась згідно призначеного розміру, а її перерахунок проведено зі строку визначеного рішенням апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013року по справі № 377/138/13-а, отримав тільки їх батько ОСОБА_6 Їм особисто, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, як отримувачам пенсії у зв'язку з втратою годувальника, УПФУ у м. Славутичі Київської області взагалі ніякої відповіді на їх заяву від 20.07.2015 року не надано. Про наявність даного листа відповідача за № 118/Р-ОЗ від 31.07.2015 року їм стало відомо від батька ОСОБА_6, тільки наприкінці листопада 2015 року, коли він поставив їх до відома про відмову УПФУ у м. Славутичі Київської області у задоволенні їх вимог та про отримання постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області про закінчення виконавчого провадження від 12.11.2015 року за виконавчим листом Славутицького міського суду Київської області по справі № 377/138/13-а, за якою було зазначено, що перерахунок проведено та рішення суду виконано. До моменту отримання даної постанови вони вважали та розраховували на те, що за постановою суду буде проведено перерахунок та виплата їм пенсії за минулий час з моменту її призначення та по день припинення правових підстав на її отримання у порядку, визначеному судовим рішенням. Тому тільки після отримання зазначеної інформації від їхнього батька ОСОБА_6, у листопаді 2015 року вони дізналися про те, що не відбулося усунення порушень їхніх прав на отримання відповідного розміру пенсії у зв,язку з втратою годувальника за минулий час, з моменту її призначення, 09 червня 2011 року, по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду - 05 грудня 2013 року по справі № 377/138/13-а, та в подальшому з 01 липня 2014 року і по день припинення правової підстави на її отримання. Вважають, що вищенаведені обставини свідчать про поважність причин пропуску ними строку звернення до суду за захистом порушених їхніх прав та інтересів з даною позовною заявою,

В судовому засіданні позивачі і їх представник підтримали заявлені позовні вимоги, у суді надали пояснення аналогічно викладеним у позовній заяві а також у клопотання про поновлення строку для звернення до суду.

Представник відповідача у судове засідання не з,явився, до суду надали письмові заперечення, у яких просили залишити позов ОСОБА_6 без розгляду оскільки ними пропущено строк звернення до суду. Крім того в із змісту письмових заперечень вбачається, що ними позовні вимоги по суті не визнано, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки протиправності своїх дій не вбачають.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач у справі, відповідно до матеріалів пенсійної справи, № 110295, перебуває на обліку в УПФУ м. Славутича Київської області як одержувач пенсії у звязку з втратою годувальника, призначеної з 09.06.2011 року.

Матеріалами пенсійної справи №110296 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачки у справі, підтверджено, що вона перебуває на обліку в УПФУ м. Славутича Київської області як одержувач пенсії у звязку з втратою годувальника, призначеної з 09.06.2011 року.

Як вбачається з довідки №31 від 20 листопада 2015 року ОСОБА_2, є студенткою Чернігівського національного технологічного університету, термін навчання з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року.

Померлим годувальником згідно свідоцтва про смерть серії 1-ОК №218556, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області 09 червня 2011 року, є ОСОБА_4, яка була матірю дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвами про їх народження.

Експертним висновком №391 від 29.06.2011 року Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного звязку захворювань та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС встановлено, що захворювання ОСОБА_4, яке призвело до смерті, звязане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається з пенсійної справи ОСОБА_4, №109107, вона перебувала на обліку в УПФУ в м. Славутичі як одержувач пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої станом на червень 2011 року становив 9364 гривні (основний розмір пенсії 7640 гривень; додаткова пенсія інваліду 1-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи 764 гривні, доплата за проживання в зоні 960 гривень.

Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року по справі № 377/138/13-а було визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у м.Славутичі Київської області щодо відмови у виплаті пенсії у зв,язку з втратою годувальника на підставі ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії за віком померлої ОСОБА_4, та зобов,язана УПФУ у м.Славутичі Київської області призначити та виплачувати щомісяця пенсію у зв,язку з втратою годувальника на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4, яка була призначена останній та виплачувалась їй до моменту смерті. Дана постанова набрала законної сили.

На виконання рішення суду УПФУ у м.Славутичі Київської області позивачам було призначено пенсію у зв,язку з втратою годувальника на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4, але проведено її перерахунок тільки за період часу з 06.12.2013 року (з наступного для після винесення постанови Київського апеляційного адміністративного суду) по 30.06.2014 року (до зміни правових підстав у зв,язку з закінченням навчання ОСОБА_1

Заслухавши сторони, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши подані письмові докази, оглянувши матеріали пенсійних справ, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи публічно-правовий спір, суд виходить із встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин. Оцінюючи дії відповідача УПФУ в м.Славутичі Київської області з точки зору їх відповідності Конституції України та Законам України, нормативно-правовим актам, прийнятим відповідним органом в межах повноважень та у спосіб, що передбаченими ними, суд виходить з наступного. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 19 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Як зазначено у ч.1 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно п.п.1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Відповідно до п.п.1.2. Положення управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства соціальної політики України, дорученнями Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та наказами регіональних управлінь. Згідно п.3 п.п. 2.1. Положення одним з основних завдань Управління є призначення (перерахунок) пенсій.

Частиною 2 ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані сум пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в останній редакції, яка діє з 01 січня 2015 року, не позбавляє права на отримання позивачами недовиплаченої пенсії у зв,язку з втратою годувальника з моменту її призначення та вимагати її виплати ОСОБА_2, в подальшому до моменту припинення правової підстави закінчення нею навчання у Чернігівському національному технологічному університеті. Всупереч вимогам ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що пенсія в разі страти годувальника призначається непрацездатним членам сім,ї померлого годувальника, які не були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника на двох та більше працездатних членів сім,ї- 100% пенсії по інвалідності померлого годувальника, визначеної згідно із зазначеною статтею, що розподіляється між ними рівними частками), пенсія позивачам була призначена не у розмірі 100% пенсії по інвалідності, яку отримувала мати позивачів, а на підставі ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії за віком. Згідно п.п.4 п.11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, яка є чинною по даний час, мінімальний розмір пенсії для непрацездатних членів сім,ї померлого годувальника, які були на його утриманні становить: на одного непрацездатного члена сім»ї 50%, на двох і більше непрацездатних членів сім»ї 100% пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_4, до моменту смерті отримувала пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягають положення ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія яких відновлена рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, в якому зокрема зазначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв,язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства України і розрахунок пенсії по втраті годувальника громадянки ОСОБА_2, згідно вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», який був доданий відповідачем до заперечень на позовну заяву. Вищевказані порушення при обчисленні розміру пенсії, яку отримувала мати позивачів ОСОБА_4, на момент її смерті та з розміру якої повинно здійснюватися нарахування пенсії по втраті годувальника, і призвело до штучного та істотного зменшення її розміру. Дані обставини підтверджуються в тому числі і доданими до позову листами УПФУ у м. Славутичі Київської області від 25.06.015 р. за № 2942/03 від 31.07.2015 року за № 118/Р-ОЗ; листом Департаменту Пенсійного забезпечення ПФУ від 03.06.2015 року № 5626/Р-100, з яких вбачається, що розмір пенсії у зв,язку з втратою годувальника (на двох утриманців), визначений як 100% пенсії по інвалідності ОСОБА_4, у відповідності до вимог закону та рішення суду повинен складати 7 640 гривень. Саме з даного розміру пенсії по інвалідності померлого годувальника відповідач в особі УПФУ у м. Славутичі Київської області і повинен був проводити обчислення та виплату пенсії по втраті годувальника обом позивачам з моменту призначення - 09 червня 2011 року і по день припинення правової підстави на її отримання кожним із отримувачів окремо. Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до вимог ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивачі посилаються в позовній заяві та клопотанні, проте, що їм особисто, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як отримувачам пенсії у зв'язку з втратою годувальника, УПФУ у м. Славутичі Київської області ніякої відповіді на їх заяву від 20.07.2015 року не надало.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_5, повідомив, що останню відповідь від відповідачів, за якою відмовили у проведенні перерахунку отримав він особисто 31.07.2015 року. Оскільки дівчата навчаються, то він повідомив їм тільки наприкінці листопада 2015 року про відмову.

Судом оглянута адміністративна справа № 377/138/13-а, з якої вбачається, що управління державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області прийняло Постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.11.2015 року за виконавчим листом Славутицького міського суду Київської області по справі № 377/138/13-а, за якою було зазначено, що перерахунок проведено та рішення суду виконано.

Оскільки обставини які вказані позивачами, відповідачем не спростовані, то суд вважає, що позивачами пропущено строк звернення до суду з поважних причин, тому підстав для залишення адміністративного позову без розгляду немає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що адміністративний позов носить немайновий характер, то стягненню з УПФУ в м. Славутичі Київської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає понесені ними судові витрати по оплаті судового збору і за надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1, пенсії у звязку з втратою годувальника на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до вимог ч.2 ст.0 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4 за минулий час, з моменту її призначення, 09 червня 2011 року, по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду 05 грудня 2013 року по справі № 377/138/13-а.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, пенсію у звязку з втратою годувальника на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до вимог ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4, яка була призначена останній та виплачувалась їй до моменту смерті, за минулий час, з моменту її призначення, 09 червня 2011 року, по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду 05 грудня 2013 року по справі № 377/138/13-а.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_2, пенсії у звязку з втратою годувальника на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до вимог ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4, за минулий час, з моменту її призначення, 09 червня 2011 року, по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду 05 грудня 2013 року по справі №377/138/13-а, та в подальшому з 01 липня 2014 року і по день припинення правової підстави на її отримання.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2, пенсію у звязку з втратою годувальника на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у відповідності до вимог ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії по інвалідності померлої ОСОБА_4, яка була призначена останній та виплачувалась їй до моменту смерті, за минулий час, з моменту її призначення, 09 червня 2011 року, по день ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду 05 грудня 2013 року по справі № 377/138/13-а, та в подальшому з 01 липня 2014 року і по день припинення правової підстави на її отримання.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Славутичі Київської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Славутичі Київської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок, а також понесені судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 500 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя Т. О. Малишенко