Ухвала суду № 5710609, 30.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.06.09 Справа №15/120-09. Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянувши скаргу Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області №12/1-2-2202 від 15.06.2009р. на дії відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції по справі №15/120-09 за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, м. Суми, до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Шостка, про стягнення 1168 грн. 64 коп.,

За участю представників:

Від позивача:Сай О.М., довіреність №12/1-2-2445 від 30.06.2009р.

Від відповідача: не зявився

Від відділу ДВС: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.05.2009р. по справі № 15/120-08 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, 36, код 08597003) 1123 грн. 99 коп. основної заборгованості, 44 грн. 65 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 19.05.2009р. було видано відповідний наказ.

Позивач - Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області звернувся до суду із скаргою №12/1-2-2202 від 15.06.2009р. на дії відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції по справі №15/120-09, в якій просить визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.06.2009р., винесеною старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Гой О.М. за виконавчим документом наказом господарського суду Сумської області від 19.05.2009р. №15/120-09.

ДВС подала заперечення №9426 від 24.06.2009р. на скаргу, в якому зазначила, що ДВС вважає скаргу на дії державного виконавця необґрунтованою та в задоволенні скарги просить відмовити. Крім цього, розгляд справи ДВС просить провести без участі її представника.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника, оцінивши подані докази, встановив:

Відповідно до п. 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинні бути зазначені: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Скаржник в обґрунтування скарги на дії відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції по справі №15/120-09, посилається на те, що боржниця ОСОБА_2 являється фізичною особою-підприємцем, яка здійснює свою підприємницьку діяльність у приміщенні магазину „Топольок", розташованого за адресою АДРЕСА_1. Саме дана адреса боржниці зазначена у виконавчому документі - наказі господарського суду Сумської області від 19.05.2009 року по справі № 15/120-09, а також самою боржницею ця ж адреса зазначена в договорах від 15 травня 2008 року № 13-0п01391-08-30 і № 13-0п0-1392-08-36, укладених між стягувачем і боржницею та додатках до вказаних договорів і будь-якої іншої адреси в яких не зазначено. Зазначена адреса є адресою перебування відповідача по справі. Саме за вказаною адресою їй направлялись як позовна заява разом з доданими до неї документами, так і ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі, які були отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про їх вручення.

Таким чином, посилання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Гой О.М в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04 червня 2009 року на невідповідність виконавчого документу - наказу господарського суду Сумської області від 19 травня 2009 року по справі 15/120-09 вимогам пункту 3 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження", а саме не зазначення у наказі повної адреси боржника, є безпідставними.

ДВС подало заперечення на скаргу на дії ДВС, в якому зазначає, що 04.06.09 року старшим державним виконавцем відділу Гой О.М. була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження з наступних підстав:

В пред'явленому для примусового виконання виконавчому документі не зазначена адреса місця проживання боржника - ОСОБА_2 За вказаною у виконавчому документі адресою: м. Шостка, вул. Робоча, 7, розташований магазин.

Магазин не може вважатись місцем проживання або місцем перебування боржника - фізичної особи ОСОБА_2, про що вказує у своїй скарзі управління ДСО, так як Законом України від 16.04.09 № 1276-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" були внесені зміни і доповнення до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема п. 3 ст. 19 після слів «місце проживання» був доповнений словами «чи перебування».

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено: місце перебування адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце є проживання адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

В той же час, ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Тобто, терміни «місце проживання» і «місце перебування», вжиті в тексті Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в п. 3 статті 19 означають, що у виконавчому документі повинна бути зазначена адреса фізичної особи, за якою розташовані житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відсутність адреси місця проживання або перебування боржника унеможливлює здійснення державним виконавцем заходів з примусового виконання виконавчого документа, зокрема, дій по перевірці майнового стану боржника, опис та накладення арешту на майно тощо.

Але, суд дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити слідуюче:

Цивільний кодекс України, зокрема глава 5, містить положення щодо правового статусу фізичної особи підприємця.

Так, стаття 51 ЦК України встановлює, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом та не випливає із суті відносин.

Тому, оскільки стороною по справі є саме фізична особа підприємець ОСОБА_2, а не фізична особа, при визначенні її правового статусу потрібно керуватися саме положеннями вказаної глави.

Тобто, виходячи із викладеного, у рішенні господарського суду від 07.05.2009р. по справі №15/120-09 та наказі від 19.05.2009р., відповідно до п. 3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» було вірно зазначено місцезнаходження фізичної особи підприємця ОСОБА_2, оскільки саме для юридичних осіб обовязково у виконавчому документі повинно вказуватися їх місцезнаходження, а місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, враховуючи викладене, скарга Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області №12/1-2-2202 від 15.06.2009р. на дії відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції по справі №15/120-09 є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.06.2009р., винесеною старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Гой О.М. за виконавчим документом наказом господарського суду Сумської області від 19.05.2009р. №15/120-09.

СУДДЯ О.Ю.РЕЗНІЧЕНКО