Постанова № 57104930, 13.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/599/16-п Провадження №33/773/120/16 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ст.ст.471, 472 МК України Доповідач: Польовий М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Польовий М.І., з участю скаржника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1, навчається на 4-му курсі Шацького лісового коледжу ім. В.В. Сулька, на постанову Любомльського районного суду від 10 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України та на нього накладено стягнення на підставі ч.2 ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8280 (вісім тисяч двісті вісімдесят) гривень з конфіскацією в дохід держави 75 кг. безводного молочного жиру (маргарину), загальною вартістю 8280 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці ДФС витрати по справі на зберігання товарів в розмірі 181 гривню, а також судовий збір в користь держави в розмірі 275 гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 09.02.2016 року, слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці автомобілем «Сітроен», номерний знак НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю "зелений коридор", переміщуючи обмежені згідно з ст.378 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України №434 від 21.05.2012 року до ввезення в такій кількості 75 кг. безводного молочного жиру (маргарину), загальною вартістю 8280 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Він же, при тих самих обставинах, не задекларував за встановленою формою вказані товари, які за асортиментом і вагою підлягали обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор», як форму декларування шляхом вчинення дії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, не оспорюючи правильності кваліфікації дій та винуватості за ст.471 МК України, просить постанову в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити. За ст.471 МК України накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян, а вилучений товар повернути. Посилається на те, що суд безпідставно притягнув його до відповідальності за ст.472 МК України, оскільки в протоколі про порушення митних правил від 09.02.2016 року, не розкрито об'єктивної сторони вказаного правопорушення і не зрозуміло в чому саме воно полягало, якими діями вчинено і чим це підтверджується. Вважає, що у справі відсутні докази, які б підтверджували його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а тому його дії повністю охоплюються диспозицією ст.471 МК України і не потребують додаткової кваліфікації за ст.472 МК України.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються протоколом про порушення митних правил №0281/20502/2016 від 09.02.2016 року (а.с.1-3), в якому ОСОБА_1 власноручно вказав, що з протоколом згідний та доповнень немає, контрольним талоном для проходження "зеленим коридором" (а.с.4), актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу з фото-таблицею до нього(а.с.5-6), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.7), де він зазначив, що товар належить йому, службовою запискою головного інспектора митниці (а.с.10), висновком експерта СЛЕД ДФС від 17.02.2016 року (а.с.16-18), згідно якого вартість переміщуваного товару становить 8280 гривень.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.ст.471, 472 МК України є правильною.

Посилання апелянта в своїй скарзі на те, що в протоколі про порушення митних правил не розкрито об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.472 МК України і не зрозуміло в чому саме воно полягало, а його дії повністю охоплюються диспозицією ст.471 МК України, є безпідставними і не заслуговують на увагу.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил від 09.02.2016 року щодо ОСОБА_1, то він складений уповноваженою на це посадовою особою та відповідає вимогам ст.494 МК України. В ньому викладені фактичні обставини вчинених ОСОБА_1 порушень митних правил, місце, час вчинення, вид та характер порушень митних правил з їх правовою кваліфікацією, з посиланням на статті Митного кодексу України, що передбачають адміністративну відповідальність за такі порушення. Правильність та достовірність зазначених у протоколі обставин ОСОБА_1 підтвердив своїми підписами, власноручно зазначивши при цьому, що з протоколом згідний, доповнень не має.

Також, об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.472 МК України полягає у недекларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Відповідно до норм ст.366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.378 МК України пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється. Вказані обмеження не поширюється на харчові продукти для власного споживання на суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №434 від 21.05.2012 року.

Вказане дає підстави для висновку, що при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення продуктів харчування для власного споживання вартістю понад 200 Євро та/або вагою понад 50 кг., громадяни зобов'язані обрати загальну смугу пропуску «червоний коридор», подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч.6 ст.366, ст.374 МК України.

Як встановлено судом, обсяг і вартість переміщуваних ОСОБА_1 продуктів харчування через митний кордон України перевищували встановлену дозволену норму, при якій закон дозволяє не декларувати їх.

З огляду на вищенаведене та з врахуванням всіх обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а також вчинив недекларування товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто скоїв правопорушення, передбачені ст.ст.471, 472 МК України.

При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, ступінь та доведеність вини ОСОБА_1 та обґрунтовано обрав йому остаточне стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП - згідно санкції ст.472 МК України.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з підстав наведених в апеляційній скарзі немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду від 10 березня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду М.І. Польовий