Ухвала суду № 57098436, 07.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5167/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

07 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» - Марченко Галини Вячеславівни на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року вищевказану позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» - Марченко Галина Вячеславівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк звернення до суду із даним позовом і, з урахуванням того, що позивачем не надані суду докази поважності причин пропуску такого строку, більше того, позивач наполягає на тому, що він своєчасно звернувся до суду, суд приходить до висновку про необхідність застосування до поданої заяви положень ст.100 КАСУ та залишення її без розгляду.

З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції зі змісту позовних вимог було встановлено, що позивач оскаржує рішення відповідача № 0004791730 від 28.03.2014 року та № 0014511730 від 18.09.2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

При цьому судом першої інстанції було зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КАСУ для захисту прав та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, КАС України визначає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 99 КАС України, а також скороченими строками, визначеними ч. ч. 4-5 ст. 99 КАС України.

З урахуванням викладеного приписи ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовом в порядку оскарження прийнятих рішень.

Таким чином, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 10 днів з моменту винесення рішення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем вказаний строк пропущено, оскільки останній звернувся до суду з даним позовом у жовтні 2015 року.

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Відповідно до положень КАС України основним критерієм обчислення строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення особою відповідних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на положення вказаних правових норм, а також не дослідив всебічно обставини справи та залишив поза увагою наступне.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявні докази сплати позивачем єдиного внеску за період з 22.10.2013 року по 06.03.2014 року.

Вказаний факт підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 18-24).

При цьому, саме за здійснення платежів по єдиному внеску за зазначений період відповідачем було застосовано до позивача штрафні санкції та прийнято спірні рішення.

Вважаючи свої дії правомірними позивач здійснив врегулювання даного питання шляхом проведення звірок з відповідачем.

Позивач остаточно та з впевненістю дізнався про те, що податковий орган продовжує рахувати за ним борг по вказаному вище платежу лише після ознайомлення зі змістом актів звірки від 04.09.2015 року та 15.09.2015 року.

При цьому, за змістом акту звірки від 15.09.2015 року відповідач фактично підтверджує факт надходження сум єдиного внеску на рахунок відповідача.

З урахуванням вказаного, колегія суддів зазначає, що саме з вказаного часу позивач є таким, що довідався про порушення своїх прав, а тому з цього часу слід рахувати строк звернення до суду з позовом про оскарження спірних рішень відповідача.

Крім цього, колегією суддів встановлено, що з аналогічною позовною заявою позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва 28 вересня 2015 року.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року адміністративний позов повернуто позивачу у зв'язку з непідсудність вказаному суду.

Після цього, 20 жовтня 2015 року позивачем подано даний позов до Київського окружного адміністративного суду.

З урахуванням наведеного та того, що позивачем наведено обґрунтовані пояснення та докази, які вказують на існування об'єктивних та незалежних від позивача обставин, що зумовили відтермінування часу з моменту прийняття відповідачем спірних рішень, коли він реально дізнався про порушення свого права, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи апеляційної скарги у зв'язку з викладеним є обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки судом першої інстанції порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» - Марченко Галини Вячеславівни - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року - скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 12.04.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.