Постанова № 57098257, 12.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2016 р. Справа№ 910/33166/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін

від позивача: Гуковський П.В. - представник за дов. №01-1274 від 18.03.2016 року

від відповідача: Денисюк О.В. - представник за дов. №1610/01 від 23.06.2015 року, Главацька А.В. - представник за дов. №106/01 від 27.01.2016 року,

розглянувши апеляційну скаргу Національного транспортного університету

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року

у справі № 910/33166/15 (суддя: Смирнова Ю.М.)

за позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

до Національного транспортного університету

про стягнення 10 527,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного транспортного університету (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 8422,34 грн за скид стічних вод в міську каналізацію міста Львова без дозволу та стягнення 2105,58 грн в фонд охорони навколишнього природного середовища міста Львова за скид стічних вод в міську каналізацію міста Львова.

Позовні вимоги тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених між сторонами договорів №102742 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 01.03.2010 року та № 102184 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 18.02.2013 року не сплатив плату за скид своїх стічних вод без дозволу в систему міської каналізації міста Львова у січні місяці 2013 у загальному розмірі 10527,92 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року у справі № 910/33166/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Національного транспортного університету на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" 8422,34 грн за скид стічних вод в міську каналізацію м. Львова без дозволу та судовий збір у розмірі 974,40 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Національний транспортний університет звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Також, скаржник вказав, що котельня не знаходиться на його балансі, а знаходиться на балансі «Залізничнетеплоенерго», що зазначено у протоколі ліміту в розділі 1. Загальні відомості.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції не дослідив підписаний сторонами проект ліміту від 28.03.2011 року, що діє і дотеперішній час та на підставі якого видаються дозволи на скид стічних вод.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року прийнято апеляційну скаргу Національного транспортного університету до провадження.

У судовому засіданні 12.04.2016 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні 12.04.2016 року представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі №910/33166/15 залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Національного транспортного університету - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2010 року між Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" (Львівводоканал) та Вищім професійним училищем №63 (абонент) було укладено договір №102742 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (далі - договір). відповідно до умов якого Львівводоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України "Про питну воду і питне водопостачання" правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення, Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова (Правила приймання).

Відповідно до п. 2.1 договору, Львівводоканал, зокрема зобов'язався згідно з технічними умовами на приєднання абонента до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими Львіводоканалом забезпечити в розмірі лімітів постачання питної води, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту в об'ємі 191 куб.м/міс., приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі 191 куб.м/міс., дощових (талих) стічних вод 506 куб.м/міс.

Згідно п. 2.1 договору, абонент зобов'язується зокрема отримати в Львіводоканал технічні умови (в разі їх відсутності) на приєднання абонента до мереж водопроводу та каналізації, погодити Паспорт водного господарства (в разі його відсутності) протягом одного місяця з моменту укладання договору і у встановленому порядку отримати дозвіл на скид стічних вод, погодивши проект ліміту на скид забруднювальних речовин. Невиконання вказаних вимог є підставою Львіводоканалу для розірвання договору і припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Абонент зобов'язався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках абонента (п.2.2.7).

Згідно п. 3.5 договору, оплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться абонентом відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування на рахунок Львівводоканал коштів до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Відповідно до п. 4.4, об'єм відібраної води, а також об'єм скинутих стічних вод понад встановлений ліміт оплачується в п'ятикратному розмірі. При відсутності технічних умов і неотриманні їх на протязі 4-х місяців від дати укладення договору, весь об'єм води та стоків вважається понадлімітним і оплачується в п'ятикратному розмірі. При відсутності дозволу на скид забруднювальних речовин чи закінченні строку його дії весь об'єм стоків вважається понадлімітним і оплачується в п'ятикратному розмірі.

24.06.2011 року Львівводоканал було погоджено перелік підприємств, для яких встановлюється ліміт на скид забруднювальних речовин у міську каналізацію станом на 01.01.2012 року, до якого, зокрема, віднесено і Вище професійне училище №63 міста Львова.

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №758 від 27.06.2012 року Вище професійне училище № 63 міста Львова (ВПУ № 63) припинено шляхом його реорганізації (приєднання) до Національного транспортного університету (відповідача), як відокремлений структурний підрозділ - Львівське вище професійне училище транспортних технологій та сервісу Національного транспортного університету (п. 1), Національний транспортний університет є правонаступником майна, прав та обов'язків Вищого професійного училища № 63 м. Львова, що припиняється (п.2).

Як вбачається з матеріалів справи, та правильно встановлено судом першої інстанції, листом від 19.10.2012 року за № 338 ВПУ № 63 звернулося до Львівводоканалу із клопотанням про надання дозволу на скид стічних вод на 2013 рік на підставі погодженого проекту ліміту №1581 від 28.03.2011 року і доведеного ліміту на скид №1583 від 04.04.2011 року.

При цьому, у вказаному листі вказано про те, що підстав для внесення змін у погоджений проект ліміту немає, оскільки з часу погодження проекту ліміту не відбулось змін у водопровідно-каналізаційному господарстві підприємства, проект ліміту повний і об'єктивний. Крім цього, ВПУ № 63 в цьому ж листі повідомило про те, що останнє, як водокористувач, попереджене Львівводоканалом про те, що за повноту і об'єктивність проекту ліміту відповідальність несе абонент, при встановленні факту використання абонентом каналізаційних випусків, які не зафіксовані в проекті ліміту, допустимі концентрації на скид у міську каналізацію приймаються на рівні ГДК на скид у водойми, погодження проекту ліміту анулюється і весь об'єм стічних вод розглядається як такий, що здійснюється без дозволу.

Листом за вих. №36-6658 від 26.11.2012 року Львівводоканал відмовив ВПУ № 63 в наданні дозволу на скид стічних вод, оскільки дані вказані в проекті ліміту №1581 від 28.03.2011 року не відповідають фактичним (зокрема, неправильно визначені контрольні колодязі).

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції не дослідив підписаний сторонами проект ліміту від 28.03.2011 року, оскільки оскаржуване рішення було прийняте, зокрема з посиланням на проект ліміту від 28.03.2011 року.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Відповідно до п. 1.5. даних Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Згідно п. 1.6. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Відповідно до п. 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги місцевих Правил та договору на послуги водовідведення, дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затвердженими рішенням виконкому Львівської міської ради № 292 від 18.09.2002 року (далі - Правила) передбачений обов'язок підприємств розробити проект ліміту, погодити його з інспекцією та водоканалом і отримати дозвіл на скид (п. 3.5.3).

Згідно п. 4.1.10 правил, скидання стічних вод абонентів в систему міської каналізації при відсутності у них чинного дозволу на скид не допускається.

Відповідно до п. 4.2.2.2 правил, абонент зобов'язується погодити паспорт водного господарства і отримати дозвіл на скид, погодивши проект ліміту

При відсутності дозволу на скид чи закінченні строку його дії весь об'єм стічних вод вважається понадлімітним і оплачується в п'ятикратному розмірі (п.4.2.2.6).

Згідно п.п. 4.3.1 - 4.3.3 перелік підприємств, дозвіл на скид для яких надається на підставі доведеного ліміту на скид (у т.ч. які розробляють проект ліміту), затверджується Управлінням інженерного господарства міськвиконкому з подання водоканалу після погодження з інспекцією; після внесення підприємства в перелік водоканал до 01 липня повідомляє підприємство (актом або рекомендованим чи цінним листом) про обов'язок щодо погодження проекту ліміту і отримання дозволу на скид; підприємства, внесені до переліку, зобов'язані мати дозвіл а скид до вилучення з переліку.

Для отримання дозволу на скид на наступний рік розроблені проекти ліміту подаються підприємствами на погодження не пізніше 1 листопада поточного року (п.4.4.8 правил), якщо дані проекту ліміту не відповідають фактичним, його погодження анулюється. При цьому, дозвіл на скид втрачає чинність (п.4.4.15 правил), підприємства зобов'язані отримати дозвіл водоканалу на скид стічних вод (п.4.6.1), плата за скидання стічних вод без дозволу встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу (п.4.6.6 правил) плата підприємства за скид до міської каналізації стічних вод без дозволу здійснюється відповідно до рахунків, які виставляє водоканал і розподіляється таким чином: 20% перераховуються підприємством на рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища, 80% перераховуються підприємством на рахунок водоканалу (п.8.4.9 правил), весь об'єм стічних вод (за розрахунковий період) розглядає як такий, що перевищує ліміт об'єму стічних вод, і плата за їх скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі основного тарифу (Кк = 4), за умови відсутності у абонента дозволу на скид чи закінчення строку його дії (п.9.4.2 правил).

Так, виходячи з умов укладеного між сторонами договору та положень Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 року №292 передбачений обов'язок саме підприємств розробити проект ліміту, погодити його з інспекцією та водоканалом і отримати дозвіл на скид, а скидання стічних вод абонентів в систему міської каналізації при відсутності у них чинного дозволу на скид не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ВПУ № 63 (правонаступником якого є відповідач) всупереч умов укладеного між сторонами договору та правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затвердженими рішенням виконкому Львівської міської ради № 292 від 18.09.2002 року у січні місяці 2013 року скидав стічну воду без дозволу.

Згідно рахунку №4110_01 від 08.02.2013 року за скид стічних вод без дозволу в січні місяці 2013 року позивачем було нараховано ВПУ № 63 плату на загальну суму 10527,92 грн (80% у розмірі 8422,34 грн на користь Львівводоканал, а 20% у розмірі 2105,58 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища міста Львова).

Вказаний рахунок було надіслано позивачем на адресу ВПУ №63 12.02.2013 року, що підтверджується фіскальним чеком відділення зв'язку №7741 від 12.02.2013 року (а.с. 19).

19.11.2013 року та 02.04.2014 року позивачем було надіслано на адресу відповідача претензії про оплату заборгованості у розмірі 10527,92 грн, однак відповідач відповіді на вказані претензії не надав, заборгованість не оплатив.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність у відповідача в січні місяці 2013 року дозволу на скид стічних вод, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8422,34 грн за скид стічних вод в міську каналізацію міста Львова без дозволу.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2105,58 грн в фонд охорони навколишнього природного середовища міста Львова, оскільки дана сума (20%) згідно п. 8.4.9 правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затвердженими рішенням виконкому Львівської міської ради № 292 від 18.09.2002 року, підлягає сплаті на користь міського фонду охорони навколишнього природного середовища м. Львова, а не водоканалу, відповідно, у позивача відсутні підстави для отримання вказаних коштів на свій рахунок.

Що до посилань скаржника, що котельня не знаходиться на його балансі, а знаходиться на балансі «Залізничнетеплоенерго», як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.

Так, як підтверджується проектом ліміту на скид стічних вод в міську каналізацію від 25.07.2011 року за №1600 котельня яка забезпечує тепловою енергією ВПУ №63, знаходиться на балансі ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Проте, відповідач, як водокористувач відповідно до п. 2.4 правил виявивши справжнього балансоутримувача котельні не повідомив водоканал і не вніс змін до проекту ліміту, оскільки ризик за повноту та об'єктивність проекту ліміту несе абонент (п. 1 правил).

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського міста Києва від 28.01.2016 року у справі №910/33166/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Національного транспортного університету - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного транспортного університету залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року у справі №910/33166/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/33166/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді С.А. Гончаров

А.Г. Майданевич