Рішення № 57097799, 08.04.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2016 р. Справа № 923/234/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: ОСОБА_2

від відповідача-3: ОСОБА_3

від відповідача-4: ОСОБА_3

від відповідача-5: ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м.Київ

до відповідача-1: Приватного підприємства Багатогалузева фірма "Консоль", м.Херсон

до відповідача-2: Приватного підприємства "Стройкранінвест", м.Херсон

до відповідача-3: Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія", сел.Зеленівка, м.Херсон

до відповідача-4: Приватного підприємства "Кропс", м.Херсон

до відповідача-5: Приватного підприємства "Борисфен-Полігранд-Т", м.Херсон

про стягнення коштів

та за зустрічними позовами

Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія", сел.Зеленівка, м.Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м.Київ

про визнання припиненою поруки за договором поруки № 086/2 від 29.07.2015р.;

Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія", сел.Зеленівка, м.Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м.Київ

про визнати недійсним договору поруки № 086/2 від 29.07.2015р.;

Приватного підприємства "Кропс", м.Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м.Київ

про визнання припиненою поруки за договором поруки № 086/2 від 29.07.2015р.;

Приватного підприємства "Кропс", м.Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м.Київ

про визнання недійсним договору поруки № 086/2 від 29.07.2015р.;

Приватного підприємства "Борисфен-Полігранд-Т", м.Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м.Київ

про визнання припиненою поруки за договором поруки № 086/4 від 07.09.2015р.;

Приватного підприємства "Борисфен-Полігранд-Т", м.Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м.Київ

про визнання недійсним договору поруки № 086/4 від 07.09.2015р.

Описова частина рішення.

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 29.03.2016р., якою прийнято до провадження зустрічні позови у справі, розгляд справи відкладено.

Провадження у справі порушено за позовною заявою про стягнення солідарно з позичальника - ПП "БФ "Консоль" та з поручителів - ПП "Стройкранінвест", ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", а також з того ж позичальника та поручителя за іншим договором поруки - ПП "Борисфен-Полігранд-Т" 9 300 000грн. на повернення кредиту та 337129,38грн. боргу за відсотками за користування кредитними коштами у відносинах, врегульованих кредитним договором у формі овердрафту № 086 від 29.07.2015р., договорами поруки від 29.07.2015р. та від 07.09.2015р.

Заявою від 07.04.2016р. (вх. № 2/1465/16 від 07.04.2016р.) позивач збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути 9285662,33грн. боргу з повернення кредиту, 665233,50грн. боргу за відсотками за користування кредитними коштами.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що позичальником - відповідачем-1 не виконано зобов'язання щодо повернення фактично отриманих кредитних коштів та щодо сплати заявлених відсотків за користування кредитними коштами.

Вимоги до поручителів (відповідач-2, -3, -4, -5) обґрунтовані невиконанням зобов'язань позичальником та застосуванням їх відповідальності за договорами поруки № 086/2 від 29.07.2015р. та № 086/4 від 07.09.2015р.

Відповідач-1 не проявив свого відношення до позовних вимог, заяв, клопотань від нього до суду не надходило.

Відповідачі -2, -3, -4, -5 не визнали позовних вимог за первісним позовом. Відповідач-2 навів письмові заперечення проти позовних вимог, відповідачі -3, -4, -5 відношення до первісного позову у справі виклали за зустрічними позовами у справі, кожен з них заявив по два зустрічні позови: про визнання своєї поруки припиненою та про визнання договору поруки за своєї участі недійсним.

Кожен із зустрічних позовів про визнання недійсним договору поруки мотивований твердженням про те, що директор кожного заявника позову (відповідно, ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" ОСОБА_4, ПП "Кропс" ОСОБА_5, ПП "Борисфен-Полігранд-Т" ОСОБА_6О.) не підписував оспорюваного договору поруки.

Заперечення відповідача-2 проти позовних вимог полягають у твердженнях про те, що з огляду на зміст п.1.4.1, 1.4, 3.5 договору кредиту сторони до 10.08.2015р. мали були укласти додаткову угоду щодо перегляду ліміту овердрафту, а оскільки її не було складено, то з 11.08.2015р. ліміт овердрафту дорівнює нулю, та з цієї ж дати у позивача виникло право вимоги до позичальника та поручителів. Станом до заявлення позову з 11.08.2015р. сплинуло більш ніж 6 місяців, тому порука припинена за ч.4 ст.559 ЦК України.

Кожен із зустрічних позовів про визнання поруки припиненою також мотивований твердженням про припинення поруки, проте відповідачі -3, -4, -5 вважають, що право вимоги у позивача виникло з 31.08.2015р. зі спливом передбаченого договором 30-денного строку на повернення кредиту. Ці відповідачі також стверджують, що передбачений ч.4 ст.559 ЦК України 6-місячний строк щодо поруки, який розпочався з 31.08.2015р., сплив до заявлення позову позивачем, у зв'язку з чим і припинена порука кожного з них.

Позивач заперечив проти кожного зустрічного позову.

Зустрічні позови про визнання недійсними договорів поруки позивач кваліфікував спрямованими на затягування судового процесу, зазначив, що ці позови не обґрунтовані належними та допустимими доказами, зокрема доказами на підтвердження порівняння підписів директорів.

У запереченнях проти зустрічних позовів про визнання порук припиненими позивач зазначив, що датою настання обов'язку відповідача-1 повернути кредитні кошти є наступний банківський день, що йде за днем, у якому не укладена відповідна додаткова угода про щомісячний перегляд ліміту кредиту відповідно до п.1.4.1 кредитного договору, тобто 11.09.2015р., облік простроченої заборгованості за кредитом починається з наступного дня - 12.09.2015р., а оскільки це - вихідний день, прострочена заборгованість обліковується з 14.09.2015р. Станом на час заявлення позову 02.03.2016р., починаючи з 14.09.2015р., 6-місячний строк поруки, передбачений ч.4 ст.559 ЦК України, не закінчився.

У порядку підготовки до розгляду зустрічних позовів про визнання недійсними договорів поруки суд викликав у судове засідання 07.04.2016р. директорів ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", ПП "Борисфен-Полігранд-Т", чиї підписи під договорами поруки не визнаються за зустрічними позовами про визнання недійсними договорів поруки.

Судом в засіданні 07.04.2016р. оглянуті надані на огляд представником позивача оригінали договорів поруки № 086/2 від 29.07.2015р. та № 086/4 від 07.09.2015р., наявні у справі копії цих договорів відповідають оглянутим оригіналам.

У судовому засіданні 07.04.2016р. директор ПП "Борисфен-Полігранд-Т" ОСОБА_6, підійшовши до столу судді, був ознайомленим з документами з підписами від його імені, а саме, із зустрічними позовними заявами про визнання недійсним договору та про припинення поруки, договором поруки № 086/4 від 07.09.2015р. (оригіналом, що перебував у судді на огляді). Директор ОСОБА_6 при такому огляді не визнав свого підпису на зустрічній позовній заяві ПП "Борисфен-Полігранд-Т" про припинення договору поруки, зазначивши, що цей підпис схожий на його, визнав свій підпис на зустрічній позовній заяві ПП "Борисфен-Полігранд-Т" про визнання недійсним договору поруки, заперечив проти підпису від його імені, під договором поруки № 86/4 від 07.09.2015р. Повернувшись на місце в залі ОСОБА_6 за власною ініціативою після розміркувань пояснив, що підпис під позовною заявою про припинення поруки ймовірно належить йому, вчинений ним таким чином, що дещо відрізняється від звичайного.

Директори ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс" на виклик суду не з'явилися у судове засідання, тому суд не мав можливості надати їм на огляд оригінали договорів поруки № 086/2 та 086/4 з метою визнання чи невизнання ними підписів від їх імені під договорами.

Представник ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" з приводу неявки керівника у судове засідання 07.04.2016р. пояснив, що директор підприємства відповідно до ухвали суду повідомлений про обов'язковість явки до суду, але нездужає, доказів причин неявки не надав.

Представник ПП "Кропс" пояснив, що директор відповідно до ухвали суду повідомлений про обов'язковість явки в судове засідання, мав бути в засіданні 07.04.2016р., але чому не з'явився представнику невідомо.

Кожен із заявників зустрічних позовів про визнання недійсним договору заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі. Відповідно, пропоновані експерту питання викладені так:

- Чи виконані підписи в оригіналі договору поруки № 086/2 від 29.07.2015р. ОСОБА_4 (директор ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія") чи іншою особою?

- Чи виконані підписи в оригіналі договору поруки № 086/2 від 29.07.2015р. ОСОБА_5 (директор ПП "Кропс") чи іншою особою?

- Чи виконані підписи в оригіналі договору поруки № 086/4 від 07.09.2015р. ОСОБА_6 (директор ПП "Борисфен-Полігранд-Т") чи іншою особою?

Представник позивача при розгляді клопотань відповідачів про призначення почеркознавчих експертиз заперечував проти призначення експертиз за відсутністю підстав для їх проведення.

Згідно зі ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Відповідно, коли для вирішення справи спеціальні знання не потрібні, експертиза не призначається.

Представник відповідачів, які заявили клопотання про призначення експертиз, ОСОБА_3 пояснив, що біля оспорюваних підписів директорів на договорах містяться відтиски справжніх печаток ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", ПП "Борисфен-Полігранд-Т", чому не має пояснень.

Ніяких службових перевірок з приводу питання про наявність відтисків справжніх печаток на договорах коло підписів, що не визнаються, ніхто з відповідачів не проводив. Як вже зазначено директор ПП "Борисфен-Полігранд-Т" ОСОБА_6 був непослідовний у твердженнях щодо ідентифікації як свого навіть підпису на позовній заяві, а директори ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ухилилися від явки до суду, що унеможливило пред'явлення їм судом оригіналів договорів поруки з метою впізнання чи невпізнання підписів від їх імені.

Поряд з цим, відповідачі -3, -4, -5, оспорюючи підписи за недійсністю, заявили ще й вимоги про припинення поруки, за якими презюмується їх чинність до спливу 6-місячного строку за ч.4 ст.559 ЦК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав за ст.41 ГПК України для призначення заявлених відповідачами трьох почеркознавчих експертиз, оскільки для вирішення справи спеціальні знання не потрібні.

Суд належно повідомляв усіх учасників провадження про час і місце проведення кожного судового засідання у справі.

Зокрема відповідача-1 про судове засідання 29.03.2016р. суд повідомляв направленням за адресою його місцезнаходження, зазначеною у позовній заяві, (вул. Дзержинського, 29, м.Херсон) копії ухвали від 11.03.2016р. про порушення справи та призначення її до розгляду на 29.03.2016р. о 10год. 30хв. Поштове повідомлення про вручення копії тієї ухвали 15.03.2016р. залучено до справи. Копію ухвали суду від 29.03.2016р. про відкладення розгляду справи на 07.04.2016р. о 10год. 30хв. суд відповідачеві-1 направляв вже за двома адресами: названою зазначеною у позовній заяві та АДРЕСА_1, оскільки у справі стало відомо про зміну відповідачем-1 місцезнаходження, про що зазначено у згаданій ухвалі від 29.03.2016р. Про направлення відповідачеві-1 копій ухвали від 29.03.2016р. до справи залучено витяг з поштового реєстру. Кореспонденція, що направлялась відповідачеві-1, до суду не поверталась.

Відповідач-1 вважається належно повідомленим про час і місце розгляду справи з огляду на ст.64, 87 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за яким у разі якщо ухвалу про порушення, відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд не визнавав обов'язковою явку представника відповідача-1 у судове засідання. Нереалізація відповідачем-1 права на участь у судовому засіданні за ст.22 ГПК України не унеможливлює розгляд справи та не є, відповідно, підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України.

Суд прийняв до уваги виправлення відповідачами -3, -4, -5 у порядку виправлення технічної помилки під час розгляду справи по суті письмовими заявами, що на а.с.99-101 т.3 назви банку - сторони договорів поруки № 086/2, № 086/4 за резолютивною частиною зустрічних позовів про визнання поруки припиненою (там первісно з помилкою був зазначений "Марфінбанк", відповідачі виправили назву сторони на "Діамантбанк"). Таке виправлення технічної помилки не кваліфікується зміною предмету відповідного зустрічного позову, оскільки цей предмет, як визнання припиненою поруки за договорами № 086/2 та № 086/4, однозначно зазначений у зустрічних позовах (а.с. 87-94, 106-110, 125-129 т.1) та залишився не зміненим за викладенням їх як описово-мотивувальних, так і резолютивних частин.

У судовому засіданні 07.04.2016р. по вивченню справи оголошено нарадчу кімнату, перерву до 15год. 00хв. 08.04.2016р. В нарадчій кімнаті суд прийняв рішення за результатами розгляду справи, а також ухвалу за результатами розгляду заяви позивача від 07.04.2016р. про вжиття заходу до забезпечення позову.

Після вивчення справи при з'ясуванні судом питання про те, чи мають учасники провадження ще якісь заяви, клопотання, представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви для надання часу щодо погодження з керівництвом можливості та необхідності заявлення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. На питання суду представник повідомив, що має на увазі таку ж експертизу, щодо тих же підписів, у призначенні якої суд у певний час протягом засідання відмовив, розглядаючи клопотання відповідачів, проти якого представник позивача на той час заперечував.

Це клопотання представника позивача судом відхилено за відсутністю обґрунтування, підстав для його задоволення з врахуванням і відсутності обмежень погодженням повноважень представника за довіреністю.

C у д в с т а н о в и в:

29.07.2015р. між ПАТ "Діамантбанк" (банк, кредитодавець, позивач) та ПП Багатогалузева фірма "Консоль" (позивальник, відповідач-1) укладено договір про надання кредиту у формі овердрафту № 086 від 29.07.2015р., у розділі 1 "Предмет договору" якого у п.1.1 зазначено, що кредитодавець установлює позичальнику з 29.07.2015р. по 28.07.2016р. включно ліміт овердрафту у розмірі 10 млн.грн. за поточним рахунком позичальника № 26007300001595 та в межах ліміту надає позичальнику кредитні кошти шляхом оплати його розрахункових документів при відсутності або недостатності коштів на рахунку. У п.1.2 договору наведено норму про сплату позичальником за користування кредитними коштами 26% річних.

Пункт 1.3 договору його учасники виклали так: "Строк безперервного користування кредитом в межах ліміту овердрафту за поточним рахунком встановлюється позичальнику не більше ніж на 30 календарних днів, після чого фактично отримані кредитні кошти підлягають поверненню шляхом забезпечення позичальником грошових надходжень на поточний рахунок в розмірі, достатньому для повного повернення фактичного отриманого кредиту та сплати процентів за ним, після чого кредит, на умовах та в порядку, встановленому цим договором, може бути отриманий позичальником знову".

В доданих до позовної заяви розрахунку (а.с.49-52 т.1) та виписки банку по рахунку № 26007300001595 (а.с.53 т.1) кредитодавець вказав про винесення зобов'язання з повернення кредиту на прострочку заборгованості з 31.08.2015р., проте доказів надання кредиту позичальнику не вказав та не надав. Такі докази витребовувались у позивача ухвалами про порушення справи від 11.03.2016р. та про відкладення розгляду справи від 29.03.2016р. Ці докази позивач надав суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог від 07.04.2016р. (а.с.2-47 т.3). За наданими довідками банку, випискою по рахунку № 26007300001595, що у третьому томі справи, станом до 06.04.2016р. позичальник має заборгованість перед кредитодавцем у сумі 9285662,33грн. неповернутого кредиту та 665233,50грн. у якості відсотків за користування кредитом.

У цих розрахунку (а.с.6 т.3) та виписці (а.с.16 на звороті, 17 т.3) позивач виправив сторнуванням названу дату винесення зобов'язання з повернення кредиту на прострочку заборгованості із зазначеної раніше 31.08.2015р. на 14.09.2015р.

Обґрунтування підстав такого виправлення наведено в описовій частині цього рішення при викладенні змісту заперечень позивача щодо зустрічних позовів про визнання поруки припиненою.

Те сторнування щодо виправлення дати винесення зобов'язання на прострочку не відповідає процитованому п.1.3 кредитного договору. Як слідує з виписки по рахунку на а.с.11-17 т.3, за якою банком наведено дані про надання коштів у якості овердрафту позичальнику, початком надання коштів є 30.07.2015р. (у цей день позичальник отримав 60 тис.грн. і ними оплатив банку комісійну винагороду за цим договором № 086 від 29.07.2015р.), станом по 14.08.2015р. включно позичальник отримав у якості кредиту 9859938,79грн., далі по 27.08.2015р. були як операції з часткового повернення коштів, так і з використання овердрафту, і станом на 28.08.2015р. позичальник мав не виконане зобов'язання з повернення кредиту у сумі 9691205,47грн., яке, як вже зазначено спочатку банком 31.08.2015р. винесено на прострочку, а згодом строчку за випискою про таке винесення на прострочку банк просторнував, про що вже зазначено в цьому судовому рішенні.

За умовою наведеного п.1.3 кредитного договору 30 календарних днів використання ліміту кредиту в 10 млн.грн. розпочали перебіг з 30.07.2015р., відповідно, закінчили - 28.08.2015р., а з 29.08.2015р. позичальник був зобов'язаний повернути кредит у отриманому розмірі повністю. З цієї ж дати у позивача виникло право вимоги неповернутої позичальником суми кредиту.

З розрахунків відсотків за користування кредитом, виписок щодо їх часткової оплати (а.с.18-46 т.3) слідує, що за нарахованими відсотками за час користування кредитними коштами по 05.04.2016р. позичальник заборгував кредитодавцю 665233,50грн.

За поштовим штемпелем на конверті, у якому позовна заява надійшла до суду (а.с.72 т.1), первісний позов заявлено 02.03.2016р.

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплатити борг на вимогу кредитора.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник не надав доказів сплати кредитодавцю заявлених до стягнення сум на повернення кредиту та сум зі сплати відсотків, кредитодавець стверджує про неотримання таких сум.

Викладені встановлені судом обставини на наведені норми є підставами для задоволення у повному обсязі позовних вимог за первісним позовом, спрямованих до першого відповідача. Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповдіача-1, він має відшкодувати позивачеві витрати зі сплати цього збору при заявленні позову та при збільшенні вимог.

Зобов'язання позичальника за кредитним договором № 086 від 29.07.2015р. забезпечені договорами поруки № 086/2 від 29.07.2015р. та № 086/4 від 07.09.2015р., копії яких на а.с.32-36 т.1 Поручителями за першим з них виступили ПП "Стройкранінвест", ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", ОСОБА_7, ОСОБА_8 (вимоги у справі спрямовані до перших трьох з цих п'яти осіб), за іншим - ПП "Борисфен-Полігранд-Т".

За викладення кожного з цих двох договорів поруки, копії яких надійшли до суду від позивача з позовною заявою, а оригінали оглянуто в судовому засіданні, вказано, що дія договору закінчується належним виконанням боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань за порукою. Проте строку, після закінчення якого порука припиняється, ні в договорі № 086/2, ні в договорі № 086/4 не наведено.

Відповідно до ст.553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручителем може бути одна особа або кілька осіб; у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; особи які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поряд з цим, за ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а у разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги про поручителя.

Як вже зазначено строк зобов'язання сплив 28.08.2015р., відповідно, з 29.08.2015р. розпочав та 28.02.2016р. закінчив перебіг 6-місячний строк за ч.4 ст.559 ЦК України, зі спливом якого порука вважається припиненою.

В межах цього 6-місячного строку позивач не заявив вимог до поручителів, первісна позовна заява, як вже зазначено, заявлена 02.03.2016р., тобто з порушенням на три дні того 6-місячного строку.

Природа цього 6-місячного строку не дозволяє поновлювати його в разі пропуску його хоч на який період, зокрема, такий нетривалий як 3 дні.

Відтак, вважається, що порука ПП "Стройкранінвест", ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс" за договором № 086/2 та порука ПП "Борисфен-Полігранд-Т" за договором № 086/4 припинені станом до заявлення первісної позовної заяви.

Оскільки поруки припиненні, припинилась і відповідальність поручителів, у позовній заяві, заявленій 02.03.2016р. і спрямованій до ПП "Стройкранінвест", ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", ПП "Борисфен-Полігранд-Т".

Відповідно у задоволенні позовних вимог за первісною позовною заявою до ПП "Стройкранінвест", ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", ПП "Борисфен-Полігранд-Т" слід відмовити у зв'язку з припиненням їх поруки.

Кредитним договором передбачено й іншу підставу - обставину для повернення позичальником коштів у випадку, коли кредитодавець не перегляне розмір ліміту овердрафту, що мав робити відповідно до п.1.1, 1.4 договору щомісячно з 29.07.2015р. по 28.07.2016р. А саме, у п.1.4 договору зазначено, що в цей період кредитодавець щомісячно переглядає розмір ліміту овердрафту, встановлений позичальнику п.1.1 (10 млн.грн.) шляхом укладення додаткових угод, кожна з яких підписується сторонами не пізніше 10 числа кожного місяця. За наступним п.1.4.1 кредитного договору при неукладенні сторонами такої відповідної угоди, розмір овердрафту після такого 10 числа певного місяця дорівнює нулю, а заборгованість, що виникла внаслідок користування кредитом в межах раніше встановленого ліміту овердрафту підлягає поверненню позичальником у повному обсязі не пізніше наступного банківського дня, що йде за днем у якому не укладена відповідно додаткова угода.

Неукладення таких угод 10.08.2015р., на чому наголошує з посиланням на "щомісячність" відповідач-2 та 10.09.2015р., що вважає визначальним у спорі позивач, акцентуючи на цьому увагу з наданням виписок по рахунку до заяви про збільшення розміру вимог від 07.04.2016р., не мають вирішального значення у спорі ні щодо вимог до позичальника, ні щодо вимог до поручителів: вимоги до позичальника є обґрунтованими за спливом названого 30-денного строку, а вимоги до поручителів не можуть бути задоволеними зі спливом 6-місячного строку за ч.4 ст.559 ЦК України після того 30-денного строку незалежно від того укладались чи ні щомісячно, чи в якийсь певний місяць додаткові угоди щодо зміни ліміту кредиту.

Суд зауважує, що за викладенням ч.4 ст.559 ЦК України не має значення, чи укладено договір поруки до початку перебігу названого 6-місячного строку, чи - після початку його перебігу, і у другому випадку (якщо поруку укладено вже після виникнення права вимоги у кредитора до боржника) 6-місячний строк розпочинає перебіг від дня настання строку виконання основного зобов'язання, про що однозначно наведено у ч.4 ст.559 ЦК України. У такому разі не передбачено перебіг 6-місячного строку від дати договору поруки, укладеного після дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Саме ці підстави, що кваліфікуються за підстави для відмови у задоволенні позовних вимог за первісною позовною заявою, спрямованих до поручителів, використані відповідачами -3, -4, -5 за підстави зустрічних позовів про визнання припиненими порук відповідача-3 - ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" та відповідача-4 - ПП "Кропс" за договором № 086/2 від 29.07.2015р. та поруки відповідача-5 - ПП "Борисфен-Полігранд-Т" за договором № 086/4 від 07.09.2015р.

Кожен з цих зустрічних позовів про визнання порук припиненими підлягає задоволенню на підставі ч.4 ст.559 ЦК України.

Судовий збір за кожним з цих зустрічних позовів покладається на відповідальну особу за кожним з цих позовів - на ПАТ "Діамантбанк", яка має відшкодувати відповідачам -3, -4, -5 витрати кожного зі сплати судового збору при заявленні зустрічного позову про визнання поруки припиненою.

У зустрічних позовах про визнання недійсними договорів поруки № 086/2 та № 086/4 слід відмовити за недоведеністю у зв'язку з наступним.

Як зазначено, за викладенням цих зустрічних позовів кожен із заявників стверджує, що його директор не підписував договору поруки.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За викладенням зустрічного позову ПП ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" про визнання недійсним договору поруки № 086/2 від 29.07.2015р. не вказано жодного доказу в обґрунтування вимоги про недійсність договору.

Так само не вказано доказів у обґрунтування вимоги ПП "Кропс" про визнання недійсним договору поруки № 086/2 від 29.07.2015р. та вимоги ПП "Борисфен-Полігранд-Т" про визнання недійсним договору поруки № 86/4 від 07.09.2015р.

Дійсно, відповідно до ст.203 ЦК України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відноситься вільне волевиявлення учасника правочину і відповідність волевиявлення його внутрішній волі, а до підстав недійсності правочину віднесено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) певних вимог ст.203 ЦК України, зокрема і вимог щодо вільного волевиявлення учасника правочину і відповідності волевиявлення його внутрішній волі.

ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", ПП "Борисфен-Полігранд-Т", заявивши позовні вимоги про визнання недійсними договорів з підстав порушення договорами вимоги про вільне волевиявлення учасника договору та про відповідність волевиявлення його внутрішній волі, доказів порушення таких вимог не вказали та не надали.

Договори № 086/2 від 29.07.2015р. мають підписи директорів ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" та ПП "Кропс" ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відповідно , а договір № 086/4 від 07.09.2015р. - директора ПП "Борисфен-Полігранд-Т" - ОСОБА_6 Відтиски печаток ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", ПП "Борисфен-Полігранд-Т" на цих договорах ці суб'єкти не оспорюють, визнають та не наводять ніяких пояснень щодо наявності відтисків справжніх печаток на договорах, на яких заперечують підписи керівників.

Суд прийняв до уваги ухилення керівників ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс" від явки у судове засідання за викликом суду для надання пояснень щодо належності чи неналежності їм підписів, що оспорюються за позовною заявою, впізнання чи невпізнання підписів на оригіналах договорів, які надавались на огляд позивачем (такі пояснення за ст.32 ГПК України кваліфікуються доказами).

Пояснення директора ПП "Борисфен-Полігранд-Т" ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо підписів, зміст яких наведено в описовій частині цього рішення, не є переконливим як підстава для задоволення позову ПП "Борисфен-Полігранд-Т" про визнання недійсним договору і як підстава для призначення почеркознавчої експертизи, про що вже зазначено в описовій частині цього рішення суду.

Судом взято до уваги, що і ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", і ПП "Кропс", і ПП "Борисфен-Полігранд-Т" вперше про невизнання підписів керівників на договорах поруки заявлено за викладенням зустрічних позовів про визнання договорів недійсними. Ці ж суб'єкти не проявили такої реакції, як заперечення укладення порук у відповідь на листи банку № 259 та № 261 від 01.10.2015р., в яких банк, посилаючись на договори поруки № 086/2 та № 086/4, вимагав від поручителів виконання зобов'язань за порукою (копії листів з доказами про їх отримання на а.с.43-48 т.1, 93-95 т.3).

У звичайних обставинах поведінка осіб є прогнозовано очікуваною. Особи у певних обставинах вчиняють зазвичай очікувані в таких випадках зусилля. З огляду на цю тезу, яка зустрічається і в рішеннях Європейського суду з прав людини, цілком логічно було б очікувати від відповідачів -3,- 4, -5, у випадках непідписання договорів поруки, відповідної реакції на вказані листи банку щодо виконання обов'язків поручителя (декларування незгоди, повідомлення про непідписання, про підробку підпису, звернення до правоохоронного органу із заявою про злочин - підробку підпису т.і.). Такої реакції цих відповідачів не було, отримавши листи з даними про необхідність виконання обов'язків поручителів з даними про поруки, ці відповідачі ніяк не відреагували. Така поведінка виглядала б нелогічною у випадку непідписання поруки, відсутності поруки та є логічною, переконливою у випадку існування, підписання поруки.

Поряд з викладеним суд врахував непереконливість кожного із трьох зустрічних позовів про визнання недійсним договору і з огляду на обґрунтування заявниками цих позовів інших своїх зустрічних позовів - про визнання порук припиненими - тезами про те, що припинились поруки, які існували, тобто укладались, підписувались, зокрема поручителями, до того, як вони (поруки) припинились.

По суті заявники зустрічних позовів про визнання недійсними договорів стверджували про неукладення ними оспорюваних договорів. Поряд з тим, що такого неукладення ніхто з них не довів, а укладення не спростовував, слід зауважити, що неукладений договір і недійсний договір - це не одне й те ж, і способи захисту прав особи щодо неукладеного договору й щодо недійсного договору різняться.

Судовий збір за кожним із зустрічних позовів про визнання недійсним договору, у задоволенні яких відмовляється, покладається на заявників цих позовів, відповідно, ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія", ПП "Кропс", ПП "Борисфен-Полігранд-Т", яким цей збір і сплачено до бюджету при заявленні кожного з цих зустрічних позовів.

У справі розглянуто дві заяви позивача про забезпечення позову, у задоволенні яких відмовлено ухвалами від 29.03.2016р. та від 08.04.2016р. Судовий збір за цими заявами до бюджету сплачено ПАТ "Діамантбанк". Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України в п.1 Інформаційному листі № 01-06/704/2012 від 23.05.2012р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" судовий збір за заявою про забезпечення позову розподіляється між сторонами за правилами ст.49 ГПК України у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Оскільки в задоволенні обох заяв про забезпечення позову відмовлено, судовий збір за цими заявами покладається на їх заявника - позивача у справі.

Керуючись ст.82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позовні вимоги за первісною позовною заявою, спрямовані до Приватного підприємства Багатогалузева фірма "Консоль" (код ЄДР 31220937).

2. Стягнути з Приватного підприємства Багатогалузева фірма "Консоль" (код ЄДР 31220937) на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (код ЄДР 23362711) 9 285 662грн. 33коп. боргу з повернення кредиту, 665 233грн. 50коп. боргу за відсотками за користування кредитними коштами, 149 263грн. 43коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити в задоволенні первісної позовної заяви щодо вимог, спрямованих до Приватного підприємства "Стройкранінвест", Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія", Приватного підприємства "Кропс".

4. Відмовити в задоволенні первісної позовної заяви щодо вимог, спрямованих до Приватного підприємства "Борисфен-Полігранд-Т".

5. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія" про визнання недійсним договору поруки від 29.07.2015р. № 086/2.

6. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Кропс" про визнання недійсним договору поруки від 29.07.2015р. № 086/2

7. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Борисфен-Полігранд-Т" про визнання недійсним договору поруки від 07.09.2015р. № 086/4.

8. Задовольнити зустрічний позов Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія" про визнання поруки припиненою.

9. Визнати припиненою поруку Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія" перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" за договором поруки від 29.07.2015р. № 086/2.

10. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (код ЄДР 23362711) на користь Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія" (код ЄДР 37839970) 1378грн. на відшкодування судового збору за зустрічним позовом ПП "Регіональна зерноторгівельна компанія" про визнання поруки припиненою.

11. Задовольнити зустрічний позов Приватного підприємства "Кропс" про визнання поруки припиненою.

12. Визнати припиненою поруку Приватного підприємства "Кропс" перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" за договором поруки від 29.07.2015р. № 086/2.

13. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (код ЄДР 23362711) на користь Приватного підприємства "Кропс" (код ЄДР 34786214) 1378грн. на відшкодування судового збору за позовом ПП "Кропс" про визнання поруки припиненою.

14. Задовольнити зустрічний позов Приватного підприємства "Борисфен-Полігранд-Т" про визнання поруки припиненою.

15. Визнати припиненою поруку Приватного підприємства "Борисфен-Полігранд-Т" перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" за договором поруки від 07.09.2015р. № 086/4.

16. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (код ЄДР 23362711) на користь Приватного підприємства "Борисфен-Полігранд-Т" (код ЄДР 33390615) 1378грн. на відшкодування судового збору.

Повне рішення

складено 12.04.2016р.

Суддя В.В. Чернявський