Ухвала суду № 57097342, 11.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11.04.2016

Справа № 910/4499/16

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Компанії «НАТАВІЛЬ ЛІМІТЕД» (далі - Компанія) до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних матеріалів № 1» (далі - Завод) та товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сучасні будівельні рішення» (далі – Торговий дім) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, поданий в справі № 910/4499/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - Банк) до Заводу та Торгового дому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, - товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет", про визнання частково недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Банк звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Заводу та Торгового дому про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 8 квітня 2010 року №0804/2-С в частині позиції 71 додатку № 1 до цього договору.

Ухвалою суду від 16 березня 2016 року порушено провадження в справі № 910/4499/16 за вказаним позовом та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, - товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Маркет». Розгляд справи призначений на 14 квітня 2016 року.

8 квітня 2016 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Компанії, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Відповідно до поданого позову Компанія просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 8 квітня 2010 року №0804/2-С (далі - договір) в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 26 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

У контексті зазначеної статті під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу. На відміну від цього вимоги співпозивачів спрямовані на той самий предмет спору, але не суперечать одна одній, і взаємно не виключають одна одну.

Судом встановлено, що Банк звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору в частині позиції 71 додатку № 1, тоді як Компанія подала позов, як третя особа з самостійними вимогами, предметом якого є визнання недійсним спірного правочину в цілому. Таким чином, суд дійшов висновку, що Компанія, звертаючись з позовом, не протиставляє себе Банку, а заявлена вимога не виключає його позовну вимогу. Крім того, позовна вимога Компанії є значно ширшою, ніж вимога, яку заявив Банк.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК України. Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК України. Якщо третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом, позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини 1статті 63 ГПК України, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 1.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав повернення позовної заяви Компанії.

Керуючись ст. 26, п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Компанії «НАТАВІЛЬ ЛІМІТЕД», позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Суддя Є.В. Павленко