Ухвала суду № 57096479, 07.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

07.04.2016 Справа № 905/1815/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за скаргою

Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

про

про визнання протиправною діяльність Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

у справі

№905/1815/15

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до

Дочірнього підприємства "ІНТЕРІНВЕСТ"

про

стягнення 4897219,31грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Банк Камбіо” звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на діяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якій скаржник просить суд: визнати протиправною діяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.01.2016; визнати останню незаконною та скасувати її; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винести постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 07.12.2015.

Скарга вмотивована тим, що Публічним акціонерним товариством “Банк Камбіо” до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області пред’явлено до виконання наказ господарського суду Донецької області №905/1815/15 від 07.12.2015 про стягнення з Дочірнього підприємства “ІНТЕРІНВЕСТ" на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо” заборгованості за кредитом у розмірі 2531669,10грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 2365550,21грн. Проте, постановою державного виконавця від 28.01.2016 №49975314 відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з неможливістю доведення до відома боржника про відкриття викового провадження у визначений законом спосіб, оскільки боржник знаходиться на території проведення антитерористичних операцій, де зупинено приймання і доставку поштових відправлень.

Скаржником до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії: наказу Господарського суду Донецької області від 07.12.2015 №905/1815/15, постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №49975314 від 28.01.2016, листа Міністерства юстиції України від 16.11.2015.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.02.2016 вказана скарга прийнята до розгляду та призначене судове засідання.

Скаржник у судове засідання 07.04.2016 не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника, за наявними матеріалами справи та письмові пояснення, в яких підтримав вимоги скарги у повному обсязі. Клопотання судом задоволено.

Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, через канцелярію суду, надав відзив на скаргу, у якому заперечив проти задоволення скарги у повному обсязі.

У відзиві на скаргу відділ державної виконавчої служби посилається на те, що за приписами Закону України «Про виконавче провадження», постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається учасникам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документів. У зв’язку з тим, що боржник - Дочірнє підприємство "ІНТЕРІНВЕСТ" зареєстрований у м.Донецьк, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій, на думку ВПВР УДВС у Донецькій області, навіть перша стадія виконавчого провадження - його відкриття державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо також має бути відкрите виконавче провадження (ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».)

Окрім того, відділ державної виконавчої служби зазначає, що виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться, посилаючись на Закони України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Також, відділом примусового виконання рішення УДВС Головного територіального управління юстиції у Харківської області заявлено клопотання про розгляд скарги без участі представника, яке судом задоволено.

Оскільки, згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, зазначене клопотання судом задоволено.

Дослідивши зміст скарги та документи додані до неї документи, з‘ясувавши доводи відділу примусового виконання, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.11.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо” задоволені в повному обсягу та стягнуто з Дочірнього підприємства “ІНТЕРІНВЕСТ" на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Камбіо” заборгованість за кредитом у розмірі 2531669,10грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 2365550,21грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області виданий наказ від 07.12.2015 №905/1815/15.

Після пред’явлення виконавчого документа до виконання, 28.01.2016 державним виконавцем на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (далі- оскаржувана постанова). У мотивувальній частині постанови державним виконавцем зазначено, що згідно з виконавчим документом боржник знаходиться за адресою: 83048, м.Донецьк, пр. Тітова 7, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, боржник не був перереєстрований на території підконтрольній органам державної влади України. Законами України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ін. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. 07.11.2014 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв’язку з цим, виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. Враховуючи вищевикладене, проведення виконавчих дій неможливе на території проведення активної фази АТО. 27.11.2014 ДП «Укрпошта» зупинено приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою. З наведеного слідує, що направлення документів виконавчого провадження, які державний виконавець зобов’язаний довести до сторін виконавчого провадження, боржнику неможливо, що у свою чергу порушує права боржника та суперечить діючому законодавству.

Не погодившись з підставами відмови у відкритті виконавчого провадження, скаржник звернувся до господарського суду Донецької області з вказаною скаргою.

Згідно з п. 13 Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби» предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

За приписом ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження" (далі Закон) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів із дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом із виконавчим документом.

Приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець посилається на п.8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана норма закону передбачає відмову у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз’яснено, що до інших обставин, що можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, можна віднести, зокрема, звернення за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з порушенням вимог статей 35, 36 Закону України від 24 лютого 1994 р. N 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" щодо попереднього звернення стягувача до компетентного суду з клопотанням про визнання й виконання рішення названого третейського суду.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 даного Закону).

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини).

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 (п. 40) по справі Горнсбі проти Греції зазначено: право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обовязкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 я такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобовязалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Посилання державного виконавця в оскаржуваній постанові на Закони України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки дані нормативні акти не закріплюють положення про не проведення виконавчих дій за судовими наказами, зокрема, в м.Донецьк, у період проведення антитерористичної операції, не виключають можливість проведення виконавчих дій щодо юридичних осіб, які зареєстровані на вказаних територіях, не закріплють правило про відмову у відкритті виконавчого провадження за умови якщо боржник знаходиться на теріторії АТО. Відповідних змін (щодо можливості не проведення виконавчих дій державною виконавчою службою на території м. Донецька внаслідок проведення антитерористичної операції) до Закону України «Про виконавче провадження» не внесено.

Стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов’язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження. Державний виконавець у відзиві на скаргу не посилається на інші підстави для відмови у відкритті виконавчого провадженні ніж ті, які зазначені вище, а судом не встановлено таких підстав. Оскільки строк пред'явлення наказу у справі №905/815/15 до виконання не закінчився, наказ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, державний виконавець протягом трьох робочих днів із дня надходження до нього виконавчого документа був зобов’язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Посилання в оскаржуваній постанові на зупинення з 27.11.2014 Державним підприємством «Укрпошта» приймання та доставку поштових відправлень на території Донецької області також не може бути причиною для відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа, оскільки є лише підтвердженням факту неможливості направлення поштової кореспонденції до зазначеного міста України. Разом з тим, Закон України «Про виконавче провадження» не містить положення, згідно з яким відмовляється у відкритті виконавчого провадження з причини неможливості направлення документів виконавчого провадження стороні такого провадження зокрема, боржнику, оскільки направлення документа є наслідком прийняття цього документа.

Відповідно до ст. 31 Закону України “Про виконавче провадження” допускається повідомлення учасників виконавчого провадження засобами факсимільного зв’язку або електронною поштою. До того, державний виконавець не позбавлений права вимагати авансування витрат стягувачем на проведення виконавчих дій в порядку ст. 41 Закону, з метою забезпечення кур’єрської (комерційної) доставки пошти на адресу боржників. У зв’язку з чим, суд вважає, що державний виконавець заздалегідь ухилився від намагань забезпечити виконання судового рішення.

За змістом ст. 32 Закону України “Про виконавче провадження” первісними заходами щодо примусового виконання рішення зі стягнення заборгованості полягає у зверненні стягнення на кошти та майно боржника. При цьому, згідно ст. 52 зазначеного Закону, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Державний виконавець згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти.

Крім того, можна припустити, що навіть фактична реєстрація підприємства на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не виключає можливості знаходження майна боржника поза межами такої території. Однак, виявити такі обставини виконавча служба має право лише в рамках відкритого виконавчого провадження.

На день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження або ж постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження виконавча служба ще не може знати, чи зможе вона виконати рішення суду або ні. Про можливість виконання або не виконання судового рішення виконавчій службі стане відомо тільки при виконанні рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Міністерства юстиції України від 16.11.2015 №30850-0-33-15/20.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що у державного виконавця відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Суд також бере до уваги, що у наказі встановлено строк предявлення наказу до 23.11.2016. Відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження порушує права стягувача і може привести до неможливості взагалі примусового виконання судового рішення. Тобто, державним виконавцем порушено ст.ст.6,11 Закону України «Про виконавче провадження», рівність усіх перед законом, фактично надано переваги боржнику.

На підставі викладеного, вимоги скарги щодо визнання протиправною діяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.01.2016; визнання останню незаконною підлягають задоволенню.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України “Про виконавче провадження”, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Суд задовольняє частково вимоги скарги в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винести постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 07.12.2015 з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Оскільки, станом на теперішній час, виконавчий документ повернутий стягувачу, а в матеріалах справи відсутні докази подачі до відділу державної виконавчої служби заяви про примусове виконання рішення та виконавчого документа, суд вважає, що такі вимоги є передчасними та позбавляють відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області діяти відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та перевіряти правильність подачі заяви про відкриття виконавчого провадження та достатність документів, які повинні бути подані разом із заявою.

Водночас, суд повідомляє, що після виконання стягувачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» та подання відповідної заяви про відкриття виконавчого провадження разом із необхідними документами, а також з урахуванням обставин встановлених ухвалою суду, державний виконавець зобов’язаний відкрити виконавче провадження. Отже, відновлення порушених скаржником прав слід здійснити шляхом зобов‘язання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області вчинити дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» після звернення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до відділу примусового виконання рішень із заявою про відкриття виконавчого провадження та пред‘явлення до виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1815/15 від 07.12.2015

За таких обставин, скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" частково.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.01.2016 №49975314 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.12.2015 №905/1815/15.

3. Визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.01.2016 ВП № 49975314 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 07.12.2015 №905/1815/15.

4. Зобов‘язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області вчинити дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» після звернення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до відділу примусового виконання рішень із заявою про відкриття виконавчого провадження та пред‘явлення до виконання наказу господарського суду Донецької області №905/1815/15 від 07.12.2015

5В іншій частині скарги відмовити.

Суддя Д.М. Огороднік