Постанова № 57095232, 07.04.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 820/17126/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника першого відповідача - не прибув

представника другого відповідача - Анохіної Г.О,

представника третього відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Новоайдарського районного відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Старобільського районного управління юстиції у Луганській області (реєстраційна служба) про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення - рішення, скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду з Харківського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 820/17126/14 за позовом ОСОБА_3 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000011700.

23.03.2015 Харківським окружним адміністративним судом було відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000011700

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.15 передано адміністративну справу № 820/17126/14 за позовом ОСОБА_3 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000011700 для подальшого розгляду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року прийнято до провадження судді Басової Н.М. справу за адміністративним позовом 820/17126/15 за позовом ОСОБА_3 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000011700.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 прийнято до провадження судді Ковальової Т.І. адміністративну справу № 820/17126/14 за позовом ОСОБА_3 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 №0000011700.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та приєднано її до матеріалів справи.

Задоволено клопотання представника позивача щодо того, щоб вважати третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Старобільське районне управління юстиції у Луганській області (реєстраційна служба), - третім відповідачем у справі.

Першим відповідачем вважати Новоайдарське районне відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, вважати другим відповідачем - Старобільську об'єднану державної податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить суд: визнати незаконними дії, скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 № 0000011700 винесене Новоайдарським відділенням Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області; скасувати державну реєстрацію Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, як таку, що проведена на підставі не чинних установчих документів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15 лютого 2014 року листом з рекомендованим повідомленням про вручення № 9350000714791 позивачем отримано оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014р. № 0000011700, яке він вважає незаконним з наступних підстав.

14 листопада 2013 року в приміщення Новоайдарського відділення Старобільського ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області він отримав повідомлення від 14.11.2013р. № 1 та Наказ від 14.11.2013р. № 196-ОД, зі змісту яких стало відомо про те, що згідно з планом - графіком проведення перевірок Новоайдарського відділення Старобільської ОДПІ на підставі п.п.75.1 п.75, ст.ст. 75, 77 Податкового кодексу України та наказу № 196-ОД від 14.11.2013р. з 25.11.2013р. буде проводитися документальна планова перевірка позивача за період з 01.11.2011 по 31.10.2013 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На думку позивача, документальна планова перевірка, а саме період її здійснення, який вказаний в повідомленні, порушено, в обґрунтування чого позивач посилається на рішення Верховного суду України від 15 квітня 2013 року, де зазначено наступне.

Ні Закон № 265/95-ВР, ні постанова № 1336, ні постанова Кабінету міністрів України від 01 лютого 2001 року №1212 «Про терміни переводу суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» не має норм, якими визначено, що річний об'єм розрахункових операцій для переходу на застосування РРО розраховується за любий період, який складає 12 місяців. Разом з тим, Кабінет Міністрів України в пункті 1 постанови від 16 березня 2000 року № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03 червня 1998 № 727/98 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відношень) роз'яснив, що в Указі Президента від 03 червня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червні 1999 року № 746/99) в статті 1 під терміном «рік» розуміється календарний рік.

Колегія суддів Судової палати по адміністративним справам Верховного суду України рахує, що контроль за здійсненням операцій та перевірок повинен здійснюватися за календарний рік, а не любих 12 місяців на вибір державної податкової служби.

При цьому календарний рік, це - проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який протікає 365 або 366 (в високосному році) днів.

З підстав вищевикладеного позивач робить висновок, що заступник начальника Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області Потапова О.В. використовуючи своє службове положення та на свій розсуд призначила перевірку не за календарний рік, а за період з 14.11.2013 по 25.11.2013, при цьому посилаючись на ст.77 Податкового кодексу України.

Жоден з підпунктів статті 77 Податкового кодексу України не містить норми за яким документальна планова перевірка може призначатись на розсуд посадової особи державної податкової служби, а саме на будь - які 12 місяців.

За результатами незаконної документальної планової перевірки 13 грудня 2013 року було складено Акт від 13.12.2013р. № 72/17-2691205653 Новоайдарського відділення Старобільської ОДПІ «Про результати документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.11.2010 по 31.10.2013 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р по 30.09.2013».

Відповідно до повідомлення граничний строк перевірки закінчився 06 грудня 2013 року, а відповідно до п.4 ст.86 Податкового Кодексу України вказаний Акт повинен був бути оформлений до підписання платником податків не пізніше 13 грудня 2013 року.

27 грудня 2013 року позивача в телефонному режимі було повідомлено про складення Акту та прохання стосовно ознайомлення та його підписання.

На думку позивача, дії Новоайдарського відділення Старобільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області є незаконними, так як вказана особа не є особою, яка має відповідний обсяг повноважень щодо видання будь яких вимог, рішень чи здійснення других дій. Новоайдарське відділення Старобільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області входить до складу Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області.

Державна реєстрація Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області проведена з істотним порушенням вимог ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» за відсутності чинних установчих документів, що є підставою для її скасування.

Відповідно до ч. 3. ст.13 ЗУ "Про центральні органи виконавчої влади" Територіальні органи міністерства діють на підставі положень, що затверджуються міністром. Типове положення про територіальні органи міністерства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Станом на момент винесення незаконного рішення особою з назвою "Новоайдарське відділення Старобільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області" діяло на підставі Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року N 141 /2013р.

Відповідно до абз.3 п. 9 Положення Міндоходів України Накази Міндоходів України нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Відповідно до абз.4 п. 9 Положення Накази Міндоходів України, видані в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Згідно п.1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 49 3/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, яка здійснюється відповідно до п.2 цього Указу у порядку, встановленому Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або носять міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 (далі - Положення про державну реєстрацію НПА).

Відповідно до п.4 Положення про державну реєстрацію НПА Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно- правовий механізм їх реалізації; б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Згідно п.5 Положення про державну реєстрацію НПА на державну реєстрацію не подаються акти: б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

Позивач наполягає на тому, що Наказ Міністерства доходів і зборів України № 54 від 17.12.2013р. підлягає обов'язковій реєстрації органами Міністерства юстиції України.

Однак наказ Міністерства доходів і зборів України № 54 від 17.12.2013р. не зареєстрований органами Міністерства юстиції України.

Дану обставину підтверджує відповідь адміністратора реєстру нормативно-правових актів-Державного підприємства «Інформаційно- ресурсний центр», надана Листом №01-21/3111 від 13.08.2013р. Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», згідно якого станом на 13.08.201 3р. Наказ Міністерства доходів і зборів України № 54 від 17.12.2013р. не зареєстрований органами Міністерства юстиції України.

Згідно з п.3 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Наказ Міністерства доходів і зборів України № 54 від 1 7.1 2.2013 є не чинним відповідно п.3 Указу Президента України від З жовтня 1992 року N 493/92, а отже і положення про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління у Луганській області, також, є не чинним.

З підстав вищенаведеного позивач вважає, що Старобільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області є недієздатною особою, оскільки не має відповідних установчих документів та доводить те, що державна реєстрація Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області проведена з істотними порушеннями вимог ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", що є підставою для її скасування з огляду на наявність очевидних підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

У зв'язку з вищенаведеним, на думку позивача, є очевидним фактом того, що державна реєстрація Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області проведена з істотними порушеннями вимог ст. 19 Конституції України, ст.4, 8, 24, 25, 27 ЗУ ''Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", пп. 3 Указу Президента України від З жовтня 1992 року N 493/92, п. 3, 4, 5, 7, 11-1 Положення про державну реєстрацію НПА, Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, що є підставою для її скасування з огляду на наявність очевидних підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

З урахуванням вищевикладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, надав пояснення аналогічні викладеному у письмових запереченнях наданих суду, де зазначено, що за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 ФОП ОСОБА_3 не був платником податку на додану вартість.

Враховуючи вище зазначене, в акті перевірки зроблено висновок, що фізична особа - підприємець підлягав обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість до 10 січня 2012 року.

З огляду на матеріали перевірки, з 01.01.2012 по 30.09.2013 загальна сума виручки від здійснення операцій з постачання товарів склала 520752 грн., у зв'язку з чим донарахована сума податку на додану вартість повинна складати 104149 грн. (520752 грн. х 20%).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищенаведену норму та фактичні обставини справи, на суму заниження податку на додану вартість у розмірі 104149 грн. повинна бути застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 26037,25 грн. (104149 грн. х 25%).

На адресу позивача Старобільська ОДПІ направляла лист від 27.12.2013 №1573/8/17 в якому інформувало позивача про необхідність реєстрації як платника ПДВ.

Відповідей на цей лист від позивача не надходило.

Після отримання листа позивач не зареєструвався платником ПДВ, чим порушив норми ст. 181 ПК України.

Відповідно до вимог п. 183.2 ст. 183 ПК України позивач мав зареєструватися платником ПДВ не пізніше 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, тобто до 10.01.2012 шляхом подачі заяви. Відповідної заяви позивач до Старобільської ОДПІ не подав.

Відповідно до п. 180.1 ПК України платником ПДВ вважається, зокрема, особа, яка підлягає реєстрації як платник ПДВ.

Тобто, позивач з 10.01.2012 вважається платником податку на додану вартість та зобов'язаний нараховувати і сплачувати ПДВ на рівні зареєстрованого.

Таким чином, позивачем було порушено норми податкового законодавства, що призвело до несплати до бюджету коштів ПДВ за період 30.09.2013 у сумі 104 149 грн.

01.01.2012 старшим державним ревізором-інспектором Новоайдарського відділення ОДПІ Сазоновою О.В за результатами документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.11.2010 по 31.10.2013 років дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013» складено акт 13.12.2013, який зареєстровано за № 72/17-2691205653 цього ж дня.

Згідно п.86.4 ст.86 Податкового кодексу України акт документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення, (тобто ПК України не встановлює конкретних строків вручення акта перевірки платнику податків після його реєстрації).

Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені п. 86.8 ст.86 Податкового кодексу України, приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Один примірник акту перевірки ФОП ОСОБА_9 вручено старшим державним ревізором-інспектором Новоайдарського відділення ОДПІ Сазоновою О.В. 27.12.2013 року після підписання. На думку представника відповідача, Старобільською ОДПІ не були порушені норми ст.86 ПК України.

На підставі вищевикладеного, представник Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третього відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав на адресу суду письмові заперечення (том ІІ а.с.138-140), в яких просив відмовити в задоволені позову та розглянути справу без участі представника третього відповідача.

Серед іншого зазначив, що відповідно до пункту 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Положення про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській містить норми, які спрямовані на організацію роботи працівників Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області - тобто ні яким чином не зачіпає інтереси громадян і тим більш не містить норм міжвідомчого характеру.

Відповідно до абзацу д) пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

Положення про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 563 «Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади», тому воно не підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація юридичної особи Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській була проведена в порядку, встановленому статтями 24-27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в редакції Закону від 03.02.2013, що діяла на момент проведення реєстраційної дії.

07.06.2013 р. для проведення державної реєстрації юридичної особи Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області керівником було подано особисто державному реєстратору такі документи:

заповнена реєстраційна картка ф. 1 на проведення державної реєстрації юридичної особи;

примірник постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013 року «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» про створення юридичної особи,

два примірники Положення «Про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області, Наказ Міністерства доходів і зборів № 54 від 17.04.2013 року «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Луганській області»;

квитанція № 7 відділення «Ощадбанк» від 07.06.2013 року, яка засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

копія наказу № 65-0 від 07.06.2013 року «Про призначення», який засвідчує повноваження уповноваженої особи.

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону документи, які були подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, прийняті державним реєстратором 07.06.2013 за описом, копія якого видана заявнику з відміткою про дату їх надходження.

Державним реєстратором на виконання частини 11 статті 24 Закону перевірено наявність підстав для залишення поданих документів без розгляду, враховуючи вимоги частин першої, другої, четвертої - сьомої статті 8 та частини п'ятої статті 10 Закону та на виконання частини 1 статті 25 Закону державним реєстратором перевірено наявність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 Закону.

Враховуючі відсутність підстав для залишення документів без розгляду та для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей реєстраційної картки.

Строк державної реєстрації складав 1 робочий день, що відповідає вимогам частини 5 статті 25 Закону.

На виконання частини 6 статті 25 Закону 07.06.2013 року державним реєстратором було видано керівнику Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить підпис керівника на останній сторінці реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням дати отримання вищезазначених документів.

Враховуючи вищевикладене, Старобільське районне управління юстиції вважає, що державну реєстрацію юридичної особи Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області (код ЄДРПОУ 38609723) проведено у відповідності до діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, зареєстрований як фізична особа - підприємець (РНОКПП НОМЕР_2) 04.11.2003 Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області за № 23710170000000309. 12.05.2005 позивача взято на податковий облік Старобільською ОДПІ (Новоайдарське відділення). Позивач має банківські рахунки в установах банків (том І а.с.104-108).

На підставі п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, винесено наказ Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 14.11.2013 року 196-ОД про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2010 року по 31 жовтня 2013 року. Перевірку розпочати з 25 листопада 2013 року тривалістю 10 робочих днів. Проведення перевірки доручено старшому державному інспектору Новоайдарського відділення Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області Сазоновій О.В. (том І а.с.86,159).

Відповідно до вищевказаного наказу та програми основних питань при документальній перевірці вимог законодавства про оподаткування ОСОБА_3 Новоайдарським відділенням Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області проведено документальну невиїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.11.2010 по 31.10.2013 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2013, за результатами якої складено акт від 13.12.2013 № 72/17-2691205653 (том І а.с.48-83, 120-159).

З вищевказаного акту вбачається, що позивачем допущено порушення норм Податкового кодексу України, а саме ст. 181. п. 184.3 ст. 183 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ у перевіряємому періоді на загальну суму 130 186,25 грн.

В акті перевірки вказано на порушення статті 181. пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України, у частині не нарахування та несплати податку на додану вартість на загальну суму 104149 грн. особою, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, внаслідок перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість) протягом останніх 12 календарних місяців.

Згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік склав 315652,35 грн., тобто у грудні 2011 року обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів сукупно перевищив 300000 грн.

Вищевказане підтверджено матеріалами справи, а саме копіями звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) (том І а.с.88-90, 92-103, 164-178) .

27 грудня 2013 відповідачем було надіслано на адресу позивача листа № 1573/8117, відповідно до якого повідомлено останнього, що в ході проведення перевірки встановлено факти порушення порядку реєстрації платником ПДВ (ст.ст. 181-183 Податкового кодексу України). Звернуто увагу позивача про необхідність надати заяву платника податку на додану вартість за формою 1-ПДВ у встановлені законодавством терміни (том І а.с.87,160,161).

На підставі акту перевірки від 13.12.2013 № 72/17-2691205653 Новоайдарським відділенням Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 14.01.2014 № 0000011700, яким нараховано суму грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 104149,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 26037,25 грн. (том І а.с.162).

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення - рішення Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 14.01.2014 № 5925/12-32-10-04/08 залишено без змін (том ІІ а.с.56-58).

Позивач просить суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення з підстав недодержання порядку його винесення та відсутності правосуб'єктності (компетенції) у відповідача щодо його винесення, при цьому позивач не зазначає, що воно є неправомірним по суті.

При розгляді питання щодо дотримання порядку винесення оскаржуваного повідомлення - рішення, суд вважає за необхідне, також, досліди питання правомірності його винесення.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 - 183 Податкового кодексу України та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 за № 1456/26233.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцем знаходження (місцем проживання) з дотриманням вимог передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 183.1 статті 183 Податкового кодексу України встановлено, що будь- яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцепроживанням) реєстраційну заяву.

Згідно з пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Пунктом 187.1 статті 187 Податковою кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 10 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень, податок становить 20 відсотків від бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

За період з 01.10.2010 по 30.09.2013 ФОП ОСОБА_3 не був платником податку на додану вартість, що не заперечують сторони по справі.

Враховуючи вище зазначене, суд вважає, що відповідач вірно дійшов до висновку, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 підлягала обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість до 10 січня 2012 року.

З 01.01.2012 по 30.09.2013 загальна сума виручки від здійснення операцій з постачання товарів склала 520752 грн., у зв'язку з чим донарахована сума податку на додану вартість повинна складати 104149 грн. (520752 грн. х 20%).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вище наведену норму, на суму заниження податку на додану вартість у розмірі 104149 грн. повинна бути застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 26037,25 грн. (104149 грн. х 25%).

Позивач не зареєструвався платником ПДВ, чим порушив норми ст. 181 Податкового кодексу України. Відповідно до вимог п. 183.2 ст. 183 ПК України позивач мав зареєструватися платником ПДВ не пізніше 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, тобто до 10.01.2012 шляхом подачі заяви. Відповідної заяви позивач до Старобільської ОДПІ не подав.

Відповідно до п. 180.1 ПК України платником ПДВ вважається, зокрема, особа, яка підлягає реєстрації як платник ПДВ.

Тобто, позивач з 10.01.2012 вважається платником податку на додану вартість та зобов'язаний нараховувати і сплачувати ПДВ на рівні зареєстрованого.

Таким чином, позивачем було порушено норми податкового законодавства, що призвело до несплати до бюджету коштів ПДВ за період з 01.01.2012 по 30.09.2013 у сумі 104 149,00 грн.

Доводів про відсутність заборгованості зі сплати грошового зобов'язання позивачем не наведено.

Позивач зазначає, що в наказі період здійснення перевірки зазначено в порушення норм законодавства, при цьому наказ від 14.11.2013 № 196-ОД на момент розгляду справи не скасований та є чинним.

Відповідно до п.77.1 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин у справі вбачається, що відповідачем не порушено норми ст. 77 Податкового кодексу України.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (п.п. 86.1 ст.86).

Згідно п.86.4 ст.86 Податкового кодексу України 86.4. акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

З аналізу вищенаведеної статті вбачається, що законодавець чітко не визначив строк вручення (надіслання) акта (довідки) документальної невиїзної перевірки, а лише зазначив, що після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Один примірник акту перевірки ФОП ОСОБА_3І вручено старшим державним ревізором-інспектором Новоайдарського відділення ОДПІ Сазоновою О.В. 27.12.2013 року після підписання, що не заперечують сторони по справі, що не є порушення положень Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені п. 86.8 ст.86 Податкового кодексу України, керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає протиправності дій Старобільської ОДПІ щодо винесення оскаржуваного рішення, висновок є законним та винесений правомірно.

Згідно з п.п. 41.1, 41.2 ст.41 ПКУ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Щодо доводів позивача стосовно того, що Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області не має відповідних повноважень на видання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 38609723) 07.06.2013 (том ІІ а.с.23,142,143,178).

Відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 № 141/2013, Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком, зокрема Головне управління Міндоходів у Луганській області та Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області, до складу якої входить Новоайдарське відділення (том ІІ а.с.180,181).

Згідно з Положенням про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17 квітня 2013 року № 54, перша є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міністерству доходів і зборів України та Головному управлінню Міндоходів у Луганській області та забезпечує реалізацію повноважень Міндоходів на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (том ІІ а.с.179).

Позивач в своєму позові посилається на Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, згідно якого на його думку Положення про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області повинно було пройти процедуру державної реєстрації.

Відповідно до пункту 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Положення про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській містить норми, які спрямовані на організацію роботи працівників Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області - тобто ні яким чином не зачіпає інтереси громадян і тим більш не містить норм міжвідомчого характеру.

Відповідно до абзацу д) пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

Отже, оскільки Положення про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 563 «Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади», то воно не підлягає державній реєстрації.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області має правовий статус юридичної особи, наданий вказаному органу відповідно до законодавства України.

Новоайдарське відділення, яке входить до складу Старобільської ОДПІ, на виконання положень Податкового кодексу України має вчиняти дії передбачені цим кодексом. Відтак, матеріалами справи підтверджено та судом перевірено, що Новоайдарське відділення, яке входить до складу Старобільської ОДПІ, складаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень передбачених Конституцією України та законами України.

Розглядаючи вимоги позивача до третього відповідача про скасування державної реєстрації другого відповідача, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу норм статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право, в тому числі в судовому порядку, вимагати скасування чи прийняття рішень, вчинення чи утримання від вчинення дій, усунення бездіяльності виключно при здійсненні суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій саме щодо цієї фізичної особи.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі - Закон 755).

В силу норм Закону 755 посадовою особою, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є державний реєстратор.

Відповідно до ст. 4 Закону 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 статті 38 Закону № 755 встановлено, що визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, зокрема, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Обставини, які згідно з вказаною нормою є підставою для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

При цьому чинним законодавством України не передбачено права фізичної особи, що не є засновником юридичної особи, вимагати припинення такої юридичної особи чи скасування її державної реєстрації.

Владні управлінські функції відповідача щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у спорі, що розглядається, безпосередньо не стосуються позивача у справі, як фізичної особи, не створюють саме для нього юридичних наслідків, оскільки направлені на вчинення реєстраційних дій щодо юридичної особи (в даному випадку другого відповідача - Старобільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області). Саме для цієї юридичної особи дії державного реєстратора, як суб'єкта владних повноважень і мають наслідком виникнення певних прав та обов'язків.

У спорі, що розглядається, мають місце правовідносини, що склались виключно між позивачем та Старобільською ОДПІ, тому саме у цих відносинах у позивача, як особи, що є платником податків і зборів, стягувачем яких, в цьому випадку є Старобільська ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області, і можуть виникати певні права та обов'язки.

В даному випадку безпосередньо між позивачем та третім відповідачем відсутні будь-які правовідносини, оскільки дії третього відповідача направлені до іншої особи.

У суду не виникає сумнівів щодо належності реєстрації Старобільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області та наявності відповідного обсягу повноважень щодо складання оскаржуваного повідомлення - рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволені позову в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати не повертаються.

Позивачем при зверненні до Харківського окружного адміністративного суду з позовом було фактично заявлено одну самостійну вимогу немайнового характеру та одну самостійну вимогу майнового характеру, за які сплачено судовий збір у загальній сумі 333,45 грн.

11 лютого 2016 року від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, який прийнято судом до розгляду, де позивачем додану ще одну самостійну вимогу немайнового характеру, при цьому судовий збір за неї не сплачено.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

За подання до адміністративного суду фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2016 року, заявлену позивачем другу немайнову вимогу, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору у сумі 1378,00 грн., з огляду на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Новоайдарського районного відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Старобільського районного управління юстиції у Луганській області (реєстраційна служба) про визнання незаконними дій, скасування податкового повідомлення - рішення, скасування державної реєстрації, - відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 12 квітня 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова