Рішення № 5709453, 25.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.09 Справа № 22/150/09

Суддя Скиданова Ю.О.

За позовом приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 69-а)

про стягнення 4839,30 грн.

суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2, дов. № 1854 від 24.04.09 р.

Від відповідача Власов Р.В., дов. б/н від 23.12.08 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення 4839,30грн. на підставі акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № Ф-00000482 від 15.10.2008р. та затвердженого медіа-плану.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2009р. порушено провадження у справі № 22/150/09, судове засідання призначено на 30.04.2009р.

У судовому засіданні 30.04.2009 р., з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 25.05.2009 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. В судовому засіданні пояснив наступне. 15 жовтня 2008р. ПП Меркулов закінчив виконання на користь відповідача роботи з поклейки на автомобіль рекламної продукції на плівці Огасаl відповідно до замовлення Відповідача і до рахунку № 1259 від 01.10.08р. Про виконання вказаної роботи сторони склали Акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № Ф-00000482 від 15.10.2008р. Згідно з цим Актом загальна вартість вказаних робіт складає 2060,00 грн. Позивач протягом тривалого часу надавав рекламні послуги відповідачу і між ними в процесі співпраці склалися домовленості щодо строків оплати послуг позивача. Відповідач не виконав грошове зобов'язання перед позивачем у сумі 2060,00 грн. 08.11.2008р. Відповідачем затверджено медіа-план з набору працівників на листопад 2008р., що передбачав виконання позивачем робіт (надання послуг) на загальну суму 2787,30 грн. У підсумку загальна сума виконаних робіт (послуг) склала 2779,30 грн., яка залишилася несплаченою відповідачем.

Відповідач у судовому засіданні, відкритому 30.04.09 р. надав письмовий відзив, в якому зазначив, що між позивачем та відповідачем відсутні укладені у належній формі будь які договори та не погоджені предмет, ціна, строк дії договору, як того вимагає ст. 180 ГК України. Акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № 482 від 15.10.2008 року не може розглядатися як належний доказ у відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, з наступних обставин: - акт не відповідає вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містить вказівок про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистих підписів та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; - сторонами належним чином не погоджено порядку використання факсимільного відтворення підпису. Відповідно до ст. 207 ЦК України при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно- числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідачем Медіа-план з набору працівників не погоджувався, виконання роботи за ним не замовлялися, керівником підприємства не підписувався, печаткою не скріплювався. Крім чого, Медіа-планом не визначено виду, розміру реклами, її інформаційне наповнення.

За клопотанням представників позивача та відповідача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Господарським судом встановлено, що між ПП ОСОБА_1 та ТОВ “МІК” було досягнуто усної згоди щодо надання рекламних послуг.

Позивач протягом тривалого часу надавав рекламні послуги відповідачу і між ними в процесі співпраці склалися домовленості щодо строків оплати послуг позивача, а саме: робота (послуги) виконана позивачем оплачується відповідачем впродовж місячного терміну з моменту її виконання.

15 жовтня 2008р. ПП ОСОБА_1 закінчив виконання на користь відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” роботи з поклейки на автомобіль рекламної продукції на плівці Огасаl, відповідно до замовлення відповідача і до рахунку № 1259 від 01.10.08р….

Факт надання рекламних послуг підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № Ф-00000482 від 15.10.08 р., який сторони уклали про те, що роботи по наданню рекламно-інформаційних послуг по рахунку № 1259 від 01.10.08 р. виконані у повному обсязі та у відповідний строк.

Відповідно до рахунку № 1259 від 01.10.08 р. та акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 15.10.08 р., загальна вартість вказаних робіт склала 2060,00 грн., що і склала невиконане грошове зобовязання відповідача перед позивачем.

Крім того, 08.11.2008р. відповідачем затверджено медіа-план з набору працівників на листопад 2008р., що передбачав виконання позивачем робіт (надання послуг) на загальну суму 2787,30 грн. Узгодження вказаного медіа-плану відбулося шляхом надіслання позивачем проекту медіа-плану факсограмою з подальшим поверненням затвердженого проекту факсограмою від 08.11.2008р.

Вказані роботи (послуги) були виконані позивачем у відповідності до затвердженого медіа-плану, що підтверджується матеріалами справи, безпосередньо газетами (копії в матеріалах справи). У підсумку загальна сума виконаних робіт (послуг) склала 2779,30 грн. Зменшення суми на вісім гривень зумовлене узгоджене сторонами зменшення одного з рекламних макетів 28.11.2008р. у газеті «Горняцкий вестник».

Як встановлено господарським судом, грошове зобов'язання у сумі 2779,30 грн., на підставі рахунку № 1280 від 07.11.08 р. відповідачем не виконане.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 4839,30 грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

З вище встановленого суд може зробити висновок, що дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обовязків, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № Ф-00000482 від 15.10.08 р., № Ф-00000481 від 31.10.08 р., № Ф-00000502 від 31.12.08 р., які підписані ПП ОСОБА_1, генеральним директором ТОВ «МІК»та засвідчені печатками сторін.

Відповідно до актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) позивач виконав у повному обсязі роботи по наданню рекламно-інформаційних послуг, а відповідач повинен оплатити надані послуги за певною ціною. Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договір про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Посилання відповідача на не належним чином погоджене використання факсимільного відтворення підпису не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 207 ЦК України правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Крім того справжність підпису генерального директора ТОВ «МІК»Карпенка В.А. у акті здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) відповідає підпису Карпенка В.А. на інших документах, наявних в матеріалах справи і не викликає сумніву у суду.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач не надав доказів погашення зазначеної заборгованості, вимога позивача про стягнення 4839,30 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (69000, м. Запоріжжя, Північне шосе, 69-а, ЄДРПОУ 30105738, ІПН 301157308290, номер свідоцтва 11854727, р/р 26006038676700 в АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 351005) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АБ «Металург»МФО 313582) 4839 (чотири тисячі вісімсот тридцять девять) грн. 30 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.06.2009р.

Суддя Ю.О. Скиданова