Ухвала суду № 57091562, 07.04.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2386/16-к

н\п 1-кс/490/1546/2016

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

Головуючого слідчого судді - Лагода К.О.

при секретарі - Гречко А.В., Афоніної О.В.,

за участю прокурора - Ціома В.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області Дурова Р.Б., прозміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Вознесенськ, Миколаївської області, працює, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2016 року старший слідчий СУ ГУ НП в Миколаївській області Дуров Р.Б. звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.11.2015 близько 17 годин 30 хвилин водій ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухався в темний час доби, у крайній лівій смузі руху сухої асфальтованої проїзної частини автодороги «Дніпропетровськ-Миколаїв» у Жовтневому районі Миколаївської області, яка має по дві смуги руху у кожному напрямку, зі сторони м. Баштанка у напрямку м. Миколаєва, з увімкненим світлом фар головного освітлення автомобіля у режимі «ближній», зі швидкістю приблизно 161-163 км/год. При цьому, на даній ділянці дороги, по ходу руху автомобіля НОМЕР_1, було встановлено дорожній знак п.3.29 «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год».

В цей же час, в районі 317 км вказаної автодороги, по нерегульованому пішохідному переходу, який позначений дорожньою розміткою п.1.14.1 «зебра» та дорожнім знаком 5.35.2 Правил дорожнього руху України, справа наліво по ходу руху автомобілю НОМЕР_2, проїзну частину почав перетинати пішохід ОСОБА_3

При наближенні до зазначеного нерегульованого пішохідного переходу, водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б», 11.2, 12.3, 12.9 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме: керуючи транспортним засобом проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, рухався у крайній лівій смузі руху, хоча повинен був рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху України «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год», рухався із значним перевищенням швидкості, дозволеній на даній ділянці дороги, хоча об'єктивно спроможний був заздалегідь виявити зазначений дорожній знак та обрати максимально допустиму швидкість, при виявленні небезпеки у вигляді пішохода не вжив заходів до зменшення швидкості автомобілю аж до повної його зупинки, не дав дороги пішоходу, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, хоча повинен був це зробити та мав таку технічну можливість, внаслідок чого передньою центральною частиною свого автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який закінчував перехід проїзної частини.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 874 від 25.12.2016 смерть ОСОБА_3 настала внаслідок тупої поєднаної травми тіла у вигляді множинних переламів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_2 п.п.2.3 «б», 11.2, 12.3, 12.9 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

З огляду на наведене, в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, за який за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_2 від дачі показань відносно себе відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

18.03.2016 слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва до підозрюваного ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20-ти мінімальних заробітних плат, що складає 27560 гривень.

23.03.2016 від підозрюваного ОСОБА_2 надійшла заява, у якій він повідомляє по неможливість внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління ДСА у Миколаївській області в зв'язку із тяжким матеріальним становищем.

Враховуючи те, що вина ОСОБА_2 у ході досудового розслідування органом досудового розслідування доведена, шкоду, завдану потерпілим, ним добровільно не відшкодовано, а також те, що ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, існує ризик того, що він буде переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та відшкодування завданої злочином шкоди.

Також, з вказаних мотивів він може незаконно впливати на потерпілих та свідків та тим самим перешкоджати кримінальному провадженню або негативно впливати на хід судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що не заперечує проти застосування не цілодобового домашнього арешту, враховуючи працевлаштування підозрюваного.

Захисник зазначив, що вважає необхідним, враховуючи поведінку ОСОБА_2, обрати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Підозрюваний не заперечував проти задоволення заявленого клопотання, однак зазначив, що працює, а тому просив застосувати не цілодобовий домашній арешт.

Вивчивши матеріали кримінального провадження № 12015150000000333, вислухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Так, відповідно до ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.03.2016 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20-ти мінімальних заробітних плат, що складає 27560 гривень.

23.03.2016 року від підозрюваного ОСОБА_2 надійшла заява, у якій він повідомляє по неможливість внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління ДСА у Миколаївській області у зв'язку із тяжким матеріальним становищем.

Відповідно до характеристики від 18.02.2016 року ОСОБА_2 працює в ТОВ " Нова логістика Півдня" на посаді менеджера з оптової торгівлі з 16.03.2015 року.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, данні про особу підозрюваного ОСОБА_2, його майновий стан, суд вважає необхідним клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України задовольнити частково та застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого мешкання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - з 20.00 години до 06.00 години ранку, з огляду на те, що він офіційно працює, має утримувати родину, з метою не порушення його законних прав як громадянина, гарантованих Конституцією України.

Разом із тим, суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, згідно з вимогами ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у відповідності з визначеною ними періодичністю; не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з усіма особами у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, у разі їх наявності.

Керуючись вимогами ст..ст. 176-178, 181, 193 - 194, 200 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області Дурова Р.Б. про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із забороною з 20.00 години до 06.00 години ранкузалишати місце свого мешкання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, згідно з вимогами ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у відповідності з визначеною ними періодичністю;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування з усіма особами у даному кримінальному провадженні.

-здати на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, у разі їх наявності.

Встановити дію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 10 травня 2016 року

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя К.О. Лагода