Рішення № 5708874, 22.05.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2009 р.Справа № 20/88-09-2280 За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства "КЕТЕР"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради

про розірвання договору підряду та визнання права власності

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, діючий за довіреністю № 1313 від 22.05.2009 року;

від відповідача: Коротков А.О., діючий за довіреністю від 06.05.2009 року.

від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного науково-виробничого підприємства "КЕТЕР", в якій просить розірвати договір на виконання ремонтних робіт від 25.11.2008 року, укладений між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та Приватним науково - виробничим підприємством „КЕТЕР”, та визнати за Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 право власності на дачні будівлі АДРЕСА_3 (кооператив ДБК „Металург”) у відповідності із технічним паспортом від 05.02.2009 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що для здійснення своєї підприємницької діяльності між ним та відповідачем Приватним науково-виробничим підприємством „КЕТЕР” був укладений договір на виконання ремонтних робіт від 25.11.2008 року, відповідно до якого відповідач зобовязався розробити проектно-кошторисну документацію та виконати роботи з ремонту та реконструкції дачних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, та належать позивачеві на праві приватної власності. Проте, в порушення п.п. 2.5, 3.2 укладеного договору, Приватне науково-виробниче підприємство „КЕТЕР” у встановлений договором строк проектно-кошторисну документацію не виготовило та на затвердження замовнику не надало, а значить й не приступило до виконання ремонтних робіт дачних будівель. Невиконання відповідачем зобовязання у натурі зумовило СПД фізичну особу ОСОБА_1 провести ремонт та реконструкцію дачних будівель власними силами та звернутися до суду з позовом про розірвання договору на виконання ремонтних робіт від 25.11.2008 року та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2009р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Приморську райадміністрацію Одеської міської ради.

У судовому засіданні 22.05.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду технічний висновок про відповідність будівельним нормам дачної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

Представник відповідача відзив на позов не надав, але у судовому засіданні 22.05.2009 року пояснив, що Приватне науково-виробниче підприємство „КЕТЕР” дійсно не виконало умови договору на виконання ремонтних робіт від 25.11.2008 року з огляду на технічні можливості, проти позову не заперечував.

Представник третьої особи, незважаючи на належне повіломлення про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, у судове засідання не з"явився, про причини відсутності не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи, 30.09.2005 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально та зареєстрованого за реєстровим № 14236, Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 було придбано у власність будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, та складаються в цілому з: дачних будівель літ. „Б, О”, літньої кухні літ. „В”, альтанки літ. „Ж”, душа літ. „С”, вбиральні літ. „К”, огорожі - №1-3, мостіння-1, що складає 32/1000 частини Дачно-будівельного кооперативу „Металург”. Вказані дачні будівлі розташовані на земельній ділянці площею 535 кв.м.

Право приватної спільної часткової власності на зазначені дачні будівлі за позивачем 12.10.2005 року було зареєстровано у встановленому законом порядку КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" в книзі 16с-182 за № 150.

Крім того, одночасно із дачними будівлями, 30.09.2005 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого нотаріально та зареєстрованого за реєстровим № 14237, СПД фізичною особою ОСОБА_1 було придбано земельну ділянку, загальною площею 0,535 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, на якій знаходяться вищезазначені дачні будівлі.

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу 30.03.2006 року позивачу був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,535 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

25.11.2008 року, для подальшого здійснення своєї підприємницької діяльності, між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Замовник) та відповідачем Приватним науково-виробничим підприємством „КЕТЕР” (Виконавець) був укладений договір на виконання ремонтних робіт, відповідно до якого Приватне науково-виробниче підприємство „КЕТЕР” зобовязалось розробити проектно-кошторисну документацію та виконати роботи з ремонту та реконструкції дачних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, а Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зобовязалась прийняти та оплатити виконані роботи у порядку, передбаченому договором.

У відповідності до п. 2.5. зазначеного договору, виконавець зобовязаний приступити до виконання ремонтних робіт протягом 2-х днів з моменту затвердження замовником проектно-кошторисної документації.

Згідно ж до п. 3.2. договору, виконавець повинен виготувати проектно-кошторисну документацію у місячний строк з моменту підписання договору, тобто до 25.12.2008 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, в порушення умов укладеного договору, Приватне науково-виробниче підприємство „КЕТЕР”, станом на 26.01.2009 року, тобто після спливу 2-х місячного строку замість місячного, встановленого договором від 25.11.2008 року, проектно-кошторисну документацію не виготовило, на затвердження замовнику не надало та навіть не приступило до виконання ремонтних робіт дачних будівель.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

На підставі ст. 320 ГК України, у разі, якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зазначене також передбачено і ст. 849 ЦК України, за якою, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, не виготовив проектно-кошторисну документацію та навіть не приступив до ремонтних робіт, що також підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні, суд, з урахуванням вимог ст. 320 ГК України та ст. 849 ЦК України, доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розірвання договору на виконання ремонтних робіт від 25.11.2008 року, укладеного між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та Приватним науково - виробничим підприємством „КЕТЕР”.

Щодо вимог позивача про визнання права власності на дачні будівлі АДРЕСА_3 (кооператив ДБК „Металург”), суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається із матеріалів справи, у звязку з невиконанням відповідачем свого зобовязання за договором на виконання ремонтних робіт від 25.11.2008 року, Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 провела ремонт та реконструкцію належних їй на праві власності дачних будівель власними силами.

05.02.2009 року, після проведення реконструкції дачних будівель, Комунальним підприємством „ОМБТІ та РОН” була проведена технічна інвентаризація та виданий відповідний технічний паспорт.

Згідно із зазначеним технічним паспортом дачні будівлі АДРЕСА_3 повністю відповідають вимогам щодо їх використання за цільовим призначенням.

Крім того, відповідно до наданого позивачем технічного висновку про відповідність будівельним нормам дачної будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Морський 4, буд. 13, складеного ліцензованою організацією Науково-виробничим центром „Екострой” (держліцензія АБ № 344394), загальний технічний стан обєкту у відповідності до класифікації діючих норм можливо охарактеризувати як добрий із загальним фізичним зносом, що не перевищує 20%. Возведення обєкту виконано без порушень відповідних положень та вимог діючих будівельних норм, а існуючі параметри та характеристики приміщень не протирічать та відповідають основним положенням та вимогам діючих норм ДБН В.2.2-15-2005. Таким чином будівлі мають технічну можливість збереження та принципову відповідність даного будівництва діючим санітарним нормам та правилам.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

У відповідності до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, жилі та нежилі приміщення відносяться до нерухомих речей.

Згідно зі ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності із законом “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, документами, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на побудоване нерухоме майно є, насамперед, свідоцтво про право власності, акт прийому до експлуатації.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм та правил.

Згідно із ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.09.2005 року позивачем було придбано земельну ділянку, загальною площею 0,535 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, на якій знаходяться вищезазначені дачні будівлі та отримано Державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, це, на думку суду, з огляду на ч. 5 ст. 376 ЦК України, є достатньою правовою підставою для визнання за Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що стан та придатність дачної будівлі відповідає цільовому призначенню і не суперечить основним положенням та вимогам діючих норм ДБН В.2.2-15-2005 та санітарним нормам України, що підтверджується наявним у матеріалах справи технічним висновком, а в результаті виконаного будівництва не порушені права суміжних землекористувачів, крім того реконструкція приміщення відповідала цільовому призначенню земельної ділянки та здійснювалася особами, які на відповідній правовій підставі отримали для цього частину земельної ділянки у власність, суд, з урахуванням вищезазначених законодавчих приписів, вважає позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права власності на дачні будівлі АДРЕСА_3 (кооператив ДБК „Металург”), обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлені вимоги про відшкодування державного мита та ІТЗ судового процесу, у суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідача, разом з тим суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися в подальшому з заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір на виконання ремонтних робіт від 25.11.2008 року, укладений між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватним науково - виробничим підприємством „КЕТЕР” (м. Одеса, вул. Посмітного, 27, кв. 17, код ЄДРПОУ 31502583).

3. Визнати за Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 1 - дачні будівлі АДРЕСА_3 (кооператив ДБК „Металург”) у відповідності із технічним паспортом від 05.02.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Зазначене рішення є підставою для реєстрації КП "ОМБТІ та РОН" права власності за Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 на 1- дачні будівлі АДРЕСА_3 (кооператив ДБК „Металург”).

Суддя Щавинська Ю.М.