Ухвала суду № 57085034, 07.04.2016, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/30/16-ц

2/0187/85/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2016 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Петриківський районний сектор ГУ ДМС в Дніпропетровській області, служба у справах дітей Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання осіб, такими, що втратили право користування,-

Обставини справи:

15.01.2016 ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (діла Відповідач) про усунення перешкод у користуванні житловим будинком №67 по вул. Першотравневій в с. Радсело, Петриківського району, Дніпропетровської області, визнавши Відповідача та її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням житловим будинком №67 по вул. Першотравневій в с. Радсело, Петриківського району, Дніпропетровської області. Також просив стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та витрати на розміщення оголошення у пресі.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 належить домоволодіння, що знаходиться за вище вказаною адресою, яке раніше належало дідусю по лінії батька ОСОБА_5 08.08.2006 ОСОБА_5 за проханням своєї співмешканки зареєстрував у будинку її дочку ОСОБА_3, яка у подальшому у 2012 році самовільно зареєструвала свого сина ОСОБА_4. З 2010 року ОСОБА_6 не проживає у будинку, а її син взагалі ніколи в ньому не мешкав. Наразі виникла потреба користуватися та розпоряджатися належним будинком, оскільки факт реєстрації ОСОБА_6 з дитиною викликає незадоволення у потенційних покупців та значно знижує вартість домоволодіння. ОСОБА_6 уникає спілкування стосовно зняття з реєстрації.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7, підтримали позов у повному обсязі, просили його задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач не з'явилася, про причину своєї неявки не повідомив.

Третя особа Петриківський районний сектор ГУ ДМС в Дніпропетровській області, просили розглядати справу за їх відсутності.

Третя особа служба у справах дітей Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти позову заперечували.

З огляду на належне повідомлення Відповідача, справа призначена в порядку заочного розгляду, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

встановив:

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів. Зокрема, за змістом ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачу ОСОБА_2, на праві приватної власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. Першотравневій, 67 в с. Радсело, Петриківського району, Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.07.2015 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Також згідно державних актів на право приватної власності на землю, свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.07.2015 та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 належать земельні ділянки площею 0,4205 га та 0,1594 га, які розташовані по вул. Першотравневій, 67 в с. Радсело, Петриківського району, Дніпропетровської області.

У зазначеному житловому будинку зареєстрована ОСОБА_6, яка починаючи з 2010 року не проживає за місцем реєстрації, особистих речей в приміщенні будинку немає.

Як зазначив представник Позивача, ОСОБА_6 є дочкою співмешканки ОСОБА_5, попереднього власника житлового будинку.

Факт не проживання за вказаною адресою підтверджується Актом обстеження на предмет проживання проведеним головою та секретарем Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Також обставини щодо відсутності факту проживання Відповідача, підтверджуються показами свідків. Так, свідок ОСОБА_8 пояснила, що приблизно з 2008 року купувала молоко у господарів, які проживали в житловому будинком № 67 по вул. Першотравневій в с. Радсело, Петриківського району, Дніпропетровської області, а саме чоловіка, родича Позивача, та жінки на імя ОСОБА_5. Близько 8 років тому вона бачила в цьому будинку дівчину на імя Віка. При цьому малолітньої дитини там ніколи не бачила. В наступному, коли вона приїздила цієї дівчини вже не було та більше вона її ніколи не бачила. Свідок ОСОБА_9, який є братом чоловіка ОСОБА_1 законного представника Позивача, суду пояснив, що в 2007 році помер його батько ОСОБА_5 В 2015 році він разом з законним представником Позивача оформили спадщину на частину майна, що мала належати його брату. Під час оформлення документів зясувалося, що у будинку зареєстрована ОСОБА_6 дочка співмешканки його батька. При цьому ОСОБА_6 до 2008 року проживала у гуртожитку в м. Дніпродзержинська, в 2009 році переїхала до с. Радсело, однак вже в 2010 році переїхала до свого чоловіка в м. Першотравенськ.

Виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником.

З відома власника будинку (квартири) член його сім'ї має право вселяти в займане їм житло інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не вимагається.

До членів сім'ї власника будинку відносяться особи, вказані в частині 2 статті 64 цього Кодексу, тобто Відповідач в даному випадку є членом сімї власника будинку.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до розділу ІІ п. 2.3 абзацу 2 ''Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні'' затвердженого наказом МВС № 1077 від 22.11.2012 року '' Відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.

Згідно відомостей Петриківського РС ДИС України в Дніпропетровській області від 27.01.2016, неповнолітній син ОСОБА_6 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матірю не зареєстрований.

Оскільки обставини, викладені позивачем свідчать про те, що ОСОБА_6 у даному житловому будинку не проживає з 2010 року і доказів на спростування цих обставин Відповідачем взагалі не надано, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог та необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання ОСОБА_6 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. В іншій частині позову слід відмовити, так як ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_6 зареєстрованим не значиться, а отже в даній частині порушення права та інтересу Позивача не підтвердилося.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 88 ЦПК України, а саме хоча і позов задоволено частково, однак враховуючи обов'язковий мінімальний розмір судового збору, судові витрати понесені Позивачем по сплаті судового збору та витрати на розміщення оголошення у пресі, слід стягнути з Відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 214-215, 218, 226-228 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні його житловим будинком, шляхом визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право на користування житловим будинком по вул. Першотравневій, 67 в с. Радсело Петриківського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 851 (вісімсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_10