Вирок № 57077717, 24.02.2016, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа № 225/5463/15-к

Провадження № 1-кп/225/42/2016

У Х В А Л А

24 лютого 2016 року м. Торецьк (м. Дзержинськ)

Колегія Дзержинського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Геря О.Г.,

суддів - Пискунова В.І., Андреєва В.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Савченко О.О.,

прокурора - Яковенка А.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисників - адвокатів Мірошниченка О.Є., Гончарюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дзержинську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22015050000000198 від 10.04.2015 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, інваліда ІІ групи, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, ветерана ВСУ, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, -

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України,

в с т а н о в и л а:

В ході досудового розслідування дійсного кримінального провадження відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому строк дії зазначеного запобіжного заходу був продовжений. Оскільки строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за ухвалою суду від 13.01.2016 року спливає 11.03.2016 року, а у зв'язку з щільним графіком судових засідань по іншим провадженням, до вказаної дати судове засідання по дійсній справі не заплановано, колегії суддів необхідно розглянути питання доцільності продовження строку дії вказаного запобіжного заходу саме у дійсному судовому засіданні.

Прокурор Яковенко А.В. у судовому засіданні наполягав на тому, що у теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати. Крім цього, тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1 не дає підстав для застосування стосовно вказаного обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. У зв'язку з цим вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_1 належить продовжити ще на 2 місяці.

Захисники та обвинувачений у судовому засіданні заперечували проти продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити його на інший, більш м'який. В якості обґрунтування вказані учасники послалися на підстави, зазначені ними раніше, в тому числі письмово, та вважали, що ризики, на які посилається прокурор у теперішній час частково перестали існувати або значною мірою знизилися.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши у відповідних межах матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду суд продовжує дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Колегія суддів вважає, що підстави та обґрунтування дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, які були зазначені судом раніше в ухвалі від 13.01.2016 року, не змінилися й у теперішній час.

Таким чином, враховуючи обставини справи, склад і тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1, напружену суспільно-політичну обстановку на території Донецької області, колегія суддів вважає, що в даному випадку суспільний інтерес, який полягає в засудженні та покаранні, в разі доведення винуватості, особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, пов'язаний з участю в терористичній групі чи терористичній організації, продовжує існувати.

У зв'язку з цим, рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, відповідає характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Зазначене відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини та роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Крім цього, колегія суддів повторно зазначає, що у відповідності до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, тобто у місті, яке у теперішній час непідконтрольне владі України. Підтвердження наявності зареєстрованого належним чином місця перебування на контрольованій території Донецької області або іншої території України сторона захисту та обвинувачений суду не надали.

З урахуванням викладеного та враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який характеризується значною суспільною небезпекою, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, колегія суддів вважає, що у даний час продовжує існувати ризик того, що, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 з метою уникнення кримінального покарання може перешкоджати встановленню істини у справі, зокрема, шляхом переховування від суду на непідконтрольній території.

Тому строк тримання обвинуваченого під вартою належить повторно продовжити на строк, що не перевищує двох місяців з дати ухвалення дійсного судового рішення.

Керуючись ст.ст.177, 183, 331 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Артемівській УВП СІ УДПтСУ в Донецькій області (№6) відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 22 квітня 2016 року включно.

Копії ухвали направити: прокурору, обвинуваченому - для відома, начальнику Артемівській УВП СІ УДПтСУ в Донецькій області (№6) - для відома та організації її виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Г о л о в у ю ч и й - с у д д я:

С у д д і: