Рішення № 57077274, 02.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30112/15-ц

Провадження №2/761/2029/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

02 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Данилевській Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» про визнання договору поруки припиненим.

Позивач свої вимоги обґрунтовує наступним, а саме 02 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2626/0408/71-005, за яким банк зобов'язався надати позичальнику кошти у вигляді кредиту у розмірі 118260 доларів США, на строк з 02 квітня 2008 року по 01 квітня 2038 року. Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом. 02 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір поруки №2626/0408/71-005-Р-1, за яким він, як поручитель, зобов'язався перед банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту/кредитної лінії згідно з кредитним договором. Відповідно до п. 11 договору поруки сторони домовились, що будь-які зміни до основного зобов'язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, погоджуються між позичальником та банком самостійно без повідомлення поручителя про такі зміни. Всупереч обов'язку щодо отримання погодження від поручителя для збільшення обсягу відповідальності між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було підписано ряд додаткових угод, якими передбачено збільшення процентної ставки за кредитним договором, а саме: № 1 від 26.06.2008 р., № 2 від 07.04.2009 р., № 3 від 03.07.2009 р., № 4 від 30.10.2009 р., № 5 від 05.03.2010 р., умови яких передбачали збільшення процентної ставки за користування кредитом з 11,9 % річних до 13,9 %, якщо ОСОБА_2 не здійснить реєстрацію права власності на земельну ділянку у встановлений строк. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку 30.06.2010 р., з огляду на що ОСОБА_2 в жодному разі не міг виконати умови додаткової угоди № 5 від 05.03.2010 р. щодо передачі банку підтверджуючих документів про право власності на земельну ділянку. Відтак, ОСОБА_2 прострочив свої зобов'язання щодо реєстрації права власності та надання підтверджуючих документів про це банку-кредитору більше ніж на 93 дні. В зв'язку з чим, обставини, з якими боржник і кредитор пов'язували збільшення процентної ставки за кредитним договором настали, а відповідальність поручителя - відповідно збільшено. З текстів укладених додаткових угод до кредитного договору не вбачається ані згоди позивача на збільшення обсягу його відповідальності, ані повідомлення його про факти підписання таких угод. Він не вчиняв додаткових правочинів, в розумінні п. 11 Договору поруки, які б засвідчували надання ним погодження щодо збільшення обсягу відповідальності за кредитним договором. 25 травня 2012 року ПАТ «Омега Банк» (ВАТ «Сведбанк») вчинено дії, спрямовані на відступлення права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором на користь ПАТ «Дельта Банк». 15 червня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» уклав договір купівлі-продажу прав вимоги з ПАТ «Альфа Банк» за яким ПАТ «Дельта Банк» погодилося продати (відступити) права вимоги та передати їх ПАТ «Альфа Банк» за кредитним договором, а ПАТ «Альфа Банк» погодилося купити, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Просив суд на підставі ст. 559 ЦК України визнати договір поруки №2626/0408/71-005-Р-1 укладений 05.06.2008 р., припиненим.

Судом протокольною ухвалою від 03.02.2016 р. долучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Омега Банк» та ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Надав до суду заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, провести заочний розгляд справи без участі відповідача на підставі наданих суду доказів.

Відповідач на виклики суду повторно не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце судового засідання, будь-яких заяв щодо участі у розгляді справи не надіслав.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Через загальну канцелярію суду надійшла заява про визнання позову.

Треті особи ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Омега Банк» в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, заперечень чи пояснень до суду не надавали.

Ухвалою суду від 02 березня 2016 року постановлено про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов договору, 02.04.2008 р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2626/0408/71-005, за яким банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кошти у вигляді кредиту у розмірі 118260 доларів США, на строк з 02 квітня 2008 року по 01 квітня 2038 року. Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом.

02 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 2626/0408/71-005-Р-1, за яким позивач, як поручитель, зобов'язався перед банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику згідно з кредитним договором.

Відповідно до п. 11 договору поруки сторони домовились, що будь-які зміни до основного зобов'язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, погоджуються між позичальником та банком самостійно без повідомлення поручителя про такі зміни.

Як встановлено судом, між ВАТ «Сведбанк» (ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 було підписано ряд додаткових угод, а саме: №1 від 26.06.2008 р., №2 від 07.04.2009 р., №3 від 03.07.2009 р., №4 від 30.10.2009 р., №5 від 05.03.2010 р., умови яких передбачали збільшення процентної ставки за користування кредитом з 11,9 % річних до 13,9 %, якщо ОСОБА_2 не здійснить реєстрацію права власності на земельну ділянку у встановлений строк.

25.05.2012 р. між ПАТ «Сведбанк» (ВАТ «Сведбанк») та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким було передано право вимоги за кредитний договір №2626/0408/71-005.

15.06.2012 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким було передано право вимоги за кредитний договір №2626/0408/71-005.

Як вбачається зі змісту договору кредиту, а саме п.6.1.2.1, що про зміну процентної ставки Банк повідомляє Позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 10 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки.

Відповідно до п.6.1.2.2 договору кредиту, протягом зазначеного вище десятиденного строку Позичальник має право подати до Банку письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень строк виконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за ним вважається таким, що настав.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні жодні докази про повідомлення Банком Позивача про підписання між ВАТ «Сведбанк» (ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 ряду додаткових угод, а саме: №1 від 26.06.2008 р., №2 від 07.04.2009 р., №3 від 03.07.2009 р., №4 від 30.10.2009 р., №5 від 05.03.2010 р., умови яких передбачали збільшення процентної ставки за користування кредитом з 11,9 % річних до 13,9 %.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи те, що внаслідок укладення між ВАТ «Сведбанк» (ПАТ «Омегабанк») та ОСОБА_2 додаткових угод до кредитного договору, було збільшено обсяг відповідальності позивача, то поруку слід визнати припиненою.

На підставі статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 3, 10, 57, 58, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати договір поруки № 2626/0408/71-005-Р-1, укладений від 02 квітня 2008 року між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1), Публічним акціонерним товариством «Омега Банк» (код за ЄДРПОУ 19356840) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2) - припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (ідентифікаційний код 23494714) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номр НОМЕР_1) судовий збір в сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Заява про перегляд заочного рішення, судом, що його ухвалив може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя: Малинников О.Ф.