Ухвала суду № 57076510, 11.04.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17997/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

11 квітня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Москаленко К.О.,

при секретарі - Козачук К. П., Ольховській М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. у виконавчому провадженні №49420175 про визначення та виділ частки майна, що є спільною сумісною власністю по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

13.01.2016 головний державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України Кузьменко О.С. звернувся до суду в порядку ст.379 ЦПК України з вказаним поданням у виконавчому провадженні №49420175, вимоги якого доповнив протягом розгляду. Просить визначити та виділити частку боржника ОСОБА_3, у спільному майні подружжя, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 1308,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387340580000, яким останній володіє спільно з дружиною ОСОБА_4, посилаючись на те, що в ході примусового виконання виконавчого листа №757/17997/14-ц виданого за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2014 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 25 174 863,39 грн. від представника стягувача надійшла заява про накладення арешту на вказане майно для подальшого належного виконання боржником своїх зобов'язань, оскільки як встановлено в ході виконавчого провадження будь-яке інше майно, на яке можливо звернути стягнення, у ОСОБА_3 відсутнє./а.с.57-81, 90-101, т.ІІ/

Головний державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України Кузьменко О.С. в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник стягувача ОСОБА_5 в судовому засіданні подання також підтримала та просила його задовольнити.

Представник боржника ОСОБА_3 та заінтересованої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні категорично заперечив проти задоволення подання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, просив відмовити в задоволенні. Зокрема послався на наявність у боржника іншого майна - земельних ділянок, разом з тим, державним виконавцем не перевірено можливість звернення стягнення на ці земельні ділянки. Крім того, представник зазначив, що заінтересована особа дружина боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 як співвласник майна заперечує проти виділення в натурі частки із спільного будинку, у зв'язку з чим звернення стягнення на частку в спільному майні має здійснюватись за позовом позивача. Крім того, відсутні дані про технічну можливість виділення частки в натурі.

Заслухавши пояснення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С., представника стягувача ОСОБА_5, представника боржника та заінтересованої особи ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження №49420175 в копіях, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України - питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2014 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в порядку регресу задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25 174 863, 39 грн. суми боргу, 1 762 930,15 грн. 3% річних від суми основного боргу та 3654,01 грн. судові витрати./а.с.157-159, т.І/

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 вказане рішення Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2014 року в частині стягнення 3% річних скасовано та ухвалене нове, яким відмовлено у задоволенні позову в цій частині, в решті рішення залишено без змін./а.с.245-247, т.І/

19.11.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №757/17997/14-ц, виданого 11.11.2015 Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25 174 863, 39 грн. суми боргу та суму судового збору у розмірі 3654,01 грн./а.с.110-232, т.ІІ/

Відповідно до ч.6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Разом з тим, відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

Так, звертаючись до суду з вказаним поданням, державний виконавець посилається як на підставу для його задоволення на відсутність іншого майна у боржника.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №49420175, боржнику ОСОБА_3 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на праві власності земельні ділянки у Київській області, які перебувають під іпотекою.

Враховуючи положення Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких іпотека майна слідує за майном і не є перешкодою для задоволення за рахунок цього майна вимог інших кредиторів за умови згоди іпотекодержателя, дані, які б вказували на неможливість звернення стягнення на вказані земельні ділянки, зокрема відсутність згоди іпотекодержателя на їх відчуження, матеріали виконавчого провадження не містять.

Крім того, подання не містить даних про можливість виділу в натурі частки із спільного майна, щодо якого подано подання.

Виходячи з положень ст.ст.366, 371-372 ЦК України, ст.379 ЦПК України суд не просто визначає, а саме виділяє частину майна з метою подальшого звернення стягнення на неї, що відповідно до ст.372 ЦПК України має наслідком припинення права спільної сумісної власності подружжя.

Як встановлено в судовому засіданні, заінтересована особа дружина боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 як співвласник майна заперечує проти виділення в натурі частки із спільного будинку.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.366 ЦК України, оскільки інший співвласник ОСОБА_4 заперечує проти виділу частки із спільного майна подружжя, між сторонами наявний спір, який відповідно підлягає вирішенню судом за позовом кредитора, у якому заінтересована особа матиме можливість брати участь як сторона на засадах змагальності зі всіма правами та обов'язками, визначеними ЦПК України.

Суд не приймає доводів представника стягувача про наявність підстав для визначення та виділення частки в натурі за даним поданням державного виконавця, оскільки ці доводи не ґрунтуються на положеннях ст.ст.366, 371 ЦК України, якими визначено підстави та порядок виділу частки у спільному майні подружжя.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення та виділу частки боржника у спільному майні в порядку ст.379 ЦПК України, а тому подання задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 366, 371-372 ЦК України, ст.ст.208-210, 293, ст.379 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. у виконавчому провадженні №49420175 про визначення та виділ частки майна, що є спільною сумісною власністю по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в порядку регресу, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.О.Москаленко