Ухвала суду № 57073091, 29.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/2826/15-ц Головуючий у І інстанції Маценко Н. П.Провадження № 22-ц/780/1298/16 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 26 29.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Дмитрієвої Л.Д., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Говорун В.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про розірвання кредитного договору, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 12 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 129300 доларів США строком користування до 10.06.2023 року зі сплатою 13,45 % річних для придбання двокімнатної квартири, за адресою: АДРЕСА_1.

Взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів банк виконав у повному обсязі і видав кредитні кошти шляхом банківського переказу коштів на рахунок. Відповідач ОСОБА_2 у свою чергу зобов'язувалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно з умовами кредитного договору.

У рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.06.2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору від 12.06.2008 року.

Також зазначав, що у порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом та його повернення. Станом на 25.03.2015 року заборгованість склала 120814,76 доларів США, що за офіційним курсом НБУ склало 2764487 грн. 33 коп., з яких заборгованість по кредиту - 105960,61 доларів США, що еквівалентно 2424594 грн. 17 коп.; заборгованість за відсотками - 13650,65 доларів США, що еквівалентно 312354 грн. 62 коп.; заборгованість за підвищеними відсотками - 1203,50 доларів США, що еквівалентно 27538 грн. 53 коп.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором банк направляв листи-вимоги до поручителя та боржника про погашення заборгованості, але жодних дій останніми не було вчинено і заборгованість не повернута. З підстав солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором банк був змушений звернутися до суду.

Враховуючи вищенаведене, просив просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 12.06.2008 року в сумі 120814,76 доларів США, що за офіційним курсом НБУ склало 2764487 грн. 33 коп. та понесені судові витрати.

Не погоджуючись з позовом про стягнення кредитної заборгованості відповідачка ОСОБА_2 подала зустрічний позов, в якому просила захистити право споживача банківських послуг шляхом розірвання кредитного договору від 12.06.2008 року, укладеного між нею та ПАТ «Універсал Банк» і встановити порядок та строки повернення нею боргу за даним кредитним договором у розмірі, визначеному судом на момент його розірвання, розстрочивши таке повернення на п'ять років, шляхом внесення грошових коштів на вказаний рахунок рівними частинами в останній робочий день кожного місяця, починаючи з наступного місяця після набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Свої вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 мотивувала тим, що при укладенні кредитного договору нею використано прогнози Кабінету Міністрів України та Національного Банку України про зростання добробуту населення, збереження та нарощування його купівельної спроможності та споживчої активності, утримання щорічного курсу інфляції в межах 10% та поступове зміцнення курсу національної валюти. Вказані обставини були істотними економічними факторами, за якими укладено даний договір. Однак, починаючи з другого півріччя 2008 року перераховані показники значно відхилились від прогнозованих значень. На даний момент обставини змінилися в гіршу сторону, оскільки триває друга хвиля світової фінансово-економічної кризи, яка виявила неготовність національної економіки до протидії їй. Так, на момент укладання даного договору курс долара США до гривні становив 1:4,8, а на даний час - 1:25. У той же час, коли вона продовжує отримувати дохід у національній валюті України і для виконання зобов'язань за вищезгаданим договором вимушена здійснювати купівлю іноземної валюти за курсом, який дуже суттєво зріс. Знати про таку можливу зміну обставин, тобто, розумно передбачити можливості її настання вона не могла. На даний час її майновий стан є таким, що вона не має достатнього коштів для погашення кредиту в силу об'єктивних причин. З огляду на вказане, вважала, що ризик появи елементів світової економічної кризи у економіці України, а, відповідно і ризик зміни обставин у спірній ситуації повинні нести усі учасники даних правовідносин. Наведені негативні явища в економіці є істотними настільки, що при їх існуванні в момент укладення договорів на існуючих умовах, вона не змогла б погодитись на отримання кредиту на таких умовах, а банк не зміг би прийняти рішення про оптимальний рівень кредитного ризику - гарантованість повернення (економічне обґрунтування) та винести рішення про надання кредиту з урахуванням його окупності та безпечності.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 рокуосновний позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 12.06.2008 року у розмірі 120814 доларів США 76 центів, що за курсом НБУ складає 2764487 грн. 33 коп., з яких заборгованість по кредиту у розмірі 105960 доларів США 61 цент, що за курсом НБУ складає 2424594 грн. 17 коп.; відсотки у розмірі 13650 доларів США 65 центів, що за курсом НБУ складає 312354 грн. 62 коп.; підвищені відсотки у розмірі 1203 долари США 50 центів, що за курсом НБУ складає 27538 грн. 53 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк№ по 1827 грн. з кожного судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк» про розірвання кредитного договору відмовлено.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти в сумі 129 300 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати, повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45 %.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з п.2.3 кредитного договору видача кредиту за цим договором провадиться на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1, відкритий для здійснення розрахунково-касового обслуговування операцій позичальника з надання та погашення кредиту.

З виписки по особовому рахунку за 12.06.2008 року та заяв на видачу готівки від 12.06.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у загальному розмірі 129300 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що на час укладення кредитного договору та на даний час у позивача існує банківська ліцензія на право здійснювати банківські операції та дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями

Пунктом 2.4 договору передбачено, що погашення основної суми кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати позичальником щомісячних платежів.

У порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.06.2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки за якими, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору від 12.06.2008 року.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушила виконання взятих на себе зобов'язань щодо погашення основної суми кредиту та процентів за його користування. Станом на 25.03.2015 року її заборгованість склала 120814,76 доларів США, що за офіційним курсом НБУ склало 2764487,33 грн. з яких заборгованість по кредиту -105960,61 доларів США, що еквівалентно 2424594 грн. 17 коп.; заборгованість за відсотками - 13650,65 доларів США, що еквівалентно 312354 грн. 62 коп.; заборгованість за підвищеними відсотками - 1203,50 доларів США, що еквівалентно 27538 грн. 53 коп.

За змістом ст.ст.524, 533 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, проте зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, яка є єдиною валютою виконання грошового зобов'язання.

При цьому виходячи із загальним умов виконання зобов'язання, яке має виконуватися належним чином, тобто в строки, у розмірі та у валюті визначеній кредитним договором, суд вірно прийшов до висновку про стягнення суми заборгованості у валюті. визначеній кредитним договором.

Виходячи також з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті, суд має право стягнути і проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

Згідно з вимогами ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

З урахуванням наведеного солідарному стягненню підлягає заборгованість у розмірі 120814,76 доларів США, що станом на 14.04.2015 року за офіційним курсом НБУ склало 2764487 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 07.10.2014 року на адресу основного боржника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 направлено вимоги щодо погашення заборгованості, які фактично залишені без реагування.

Вирішуючи питання по суті зустрічної позовної заяви про розірвання кредитного договору суд вірно прийшов до наступного висновку.

У силу ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст 627 ЦК України).

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачати, вони б не уклали договір або уклали б договір на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є припиненням (зміною) договірних зобов'язань, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни обставин, що не залежать від волі сторін.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, a також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Разом з тим, відповідачем не доведено факту одночасного існування всіх чотирьох умов для розірвання договору, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-167цс13 від 19 лютого 2014 року.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог, так як при укладенні договору ОСОБА_2 була ознайомлена з його умовами, не заперечувала проти них та проти підписання, погодилася на отримання у кредит коштів саме на таких умовах, що визначені договором, волевиявлення сторін на укладання і підписання були вільними, оскільки будь-яких доказів протилежного позивачем суду не надано.

Крім того, втрата платоспроможності та інші фактори не можуть слугувати підставами для розірвання договору, оскільки відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Зустрічні позовні вимоги про розірвання кредитного договору є недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Дмитрієва Л.Д.

Матвієнко Ю.О.