Ухвала суду № 57070294, 05.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 р.Справа № 816/4837/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016р. по справі № 816/4837/15

за позовом Судді Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області треті особи Оржицький районний суд Полтавської області , Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області

про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Суддя Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення суддівської винагороди у розмірі 3654 грн, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію на суму утриманих грошових коштів у розмірі 3654 грн відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення, виплативши відповідну компенсацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем у травні 2015 року безпідставно відраховано кошти (частину суддівської винагороди), виплачені їй у березні 2015 року, в розмірі 3654,00 грн у зв'язку із скасуванням у судовому порядку наказу голови суду про скорочення штатного розпису суду), оскільки відповідач залишив поза увагою приписи статті 127 Кодексу законів про працю України, якою визначено вичерпний перелік підстав для проведення відрахувань із заробітної плати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо утримання з суддівської винагороди судді Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 в травні 2015 року коштів в сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні за березень 2015 року.

Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний код 26304855) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний код 26304855) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію на суму утриманих грошових коштів загалом в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Постанову в частині стягнення грошових коштів в сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з визначених в апеляційній скарзі підстав.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді голови Оржицького районного суду Полтавської області /а.с. 7/.

Наказом голови Оржицького районного суду Полтавської області від 06.02.2015 №5 (ОД)с "Про введення в дію штатного розпису із зменшеною чисельністю штатних одиниць" з 01.03.2015 внесено зміни до штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області: виведено 1 посаду помічника судді; з 01.03.2015 затверджено штатний розпис суду зі зменшеною чисельністю у кількості 18 штатних одиниць /а.с. 64-66/.

У зв'язку з цим, суддям Оржицького районного суду Полтавської області у березні 2015 року проведено нарахування та виплату суддівської винагороди, виходячи з 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №816/916/15-а зазначений наказ голови суду скасовано /а.с. 43-47/.

Наказом голови Оржицького районного суду Полтавської області від 29.04.2015 №8(ОД)с на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 скасовано наказ від 06.02.2015 №5 (ОД)с /а.с. 63/.

З огляду на скасування наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області, ТУ ДСА України в Полтавській області у травні 2015 року утримано із заробітної плати ОСОБА_1 3654,00 грн /а.с. 24/.

Листом ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.05.2015 вих. №06-685/2458 роз'яснено, що вказане відрахування відбулось у зв'язку зі скасуванням наказу про скорочення штатного розпису Оржицького районного суду Полтавської області та застосуванням передбаченого пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІ законодавчого обмеження максимального розміру суддівської винагороди 7 розмірами мінімальної заробітної плати /а.с. 42/.

Задовольняючи позов суд першої інстанції входи з того, що відповідач протиправно відрахував із суддівської винагороди ОСОБА_1 за травень 2015 року грошові кошти у розмірі 3654,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Таким чином, законодавцем визначено конкретний перелік підстав, за наявності яких роботодавець має право провести відрахування із заробітної плати працівника.

Суд першої інстанції встановлено, що відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 здійснено у зв'язку із застосуванням відповідачем до питань нарахування суддівської винагороди за березень 2015 року приписів пункту 10 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІ, за якими розмір суддівської винагороди обмежено 7 розмірами мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідне відрахування грошових коштів здійснено у зв'язку із застосуванням в порядку регресу приписів Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2004 №76-VІІІ.

Верховний Суд України у постанові Пленуму від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням статті 127 КЗпП, суди мають враховувати, що до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Отже, помилка роботодавця у застосуванні закону не може бути підставою для проведення у подальшому відрахувань із заробітної плати працівника.

За приписами пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Вина позивача у здійсненому ТУ ДСА України в Полтавській області у березні 2015 року нарахуванні ОСОБА_1 суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, - відсутня.

Так само, у спірних відносинах відсутні рахункові (лічильні) помилки.

Підставою для проведення відрахувань із заробітної плати працівника має бути відповідний наказ роботодавця.

Однак, відповідач наказу про відрахування із суддівської винагороди ОСОБА_1 коштів у розмірі 3654,00 грн не видавав, що підтверджено довідкою ТУ ДСА України в Полтавській області від 25.01.2016 вих. №05-72 /а.с. 75/.

Отже, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно відрахував із заробітної плати ОСОБА_1 у травні 2015 року грошові кошти у розмірі 3654,00 грн.

Посилання відповідача на те, що відповідне відрахування здійснено на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 у справі №816/916/15-а є безпідставними, оскільки зазначеним судовим рішенням питання про здійснення відрахувань із суддівської винагороди суддів Оржицького районного суду Полтавської області не вирішувалось.

Таке відрахування не підпадає під дію статті 127 Кодексу законів про працю України, тобто, не передбачене чинним законодавством.

Разом з цим, в силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

А відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно відрахував із суддівської винагороди ОСОБА_1 за травень 2015 року грошові кошти у розмірі 3654,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим вихід за межі позовних вимог, та визнання протиправними дій ТУ ДСА України в Полтавській області щодо утримання з суддівської винагороди судді Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 у травні 2015 року коштів в сумі 3654,00 грн за березень 2015 року та сягнути з ТУ ДСА України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3654,00 грн.

За приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають одноразового характеру, зокрема, оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Отже, що індексація є гарантією мінімізації втрат доходу у зв'язку з несвоєчасною його виплатою та ростом індексу споживчих цін.

Оскільки за результатами розгляду даної справи суд дійшов висновку про неправомірне відрахування із заробітної плати позивача грошових коштів у розмірі 3654 грн та необхідність стягнення на користь позивача вказаної суми коштів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача провести індексацію утриманої суми коштів належить задовольнити.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не встановлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016р. по справі № 816/4837/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2016 р.