Ухвала суду № 57070146, 06.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 876/5675/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, за участю прокуратури міста Луцька, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У березні 2012 року позивач ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, ГУ ДКС України у Волинській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.12.2011 року № 0002392302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 371293 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 185647 грн..

Відповідач Луцька ОДПІ позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.12.2011 року № 0002392302.

З цією постановою суду не погодився відповідач Луцька ОДПІ і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вважав, що реальність проведеної операції між позивачем ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» та контрагентом ТзОВ «Авіанормаль» підтверджена належними та допустимими доказами. Так, суд першої інстанції не врахував, що у липні 2011 р. за результатами проведеної зустрічної звірки з ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановлено протиправний характер діяльності контрагентів з якими мало справу ТзОВ «Авіанормаль».

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 28.04.2015 р. та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Позивач ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що в задоволенні такої апеляційної скарги слід відмовити.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що в період з 10.11.2011 року по 16.11.2011 року відповідачем Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року. За результатами перевірки складено Акт № 9200/23-3/21751578 від 18.11.2011 року (а.с. 156-163 Т.1).

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.200.4 ст.200 ПК України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року на 371293 грн..

На підставі вказаного вище Акта перевірки від 18.11.2011 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0002392302 від 02.12.2011 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 371293 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 185647 грн. (а.с. 170 Т.1).

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 р. залишено без змін, а скарги ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» залишено без задоволення (а.с. 171-184 Т.1).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства та щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0002392302 від 02.12.2011 року, з врахуванням наступного.

Пунктом 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.4 ст.198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Згідно статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що право на податковий кредит у платників ПДВ пов'язано із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та із наявністю відповідних первинних документів і податкових накладних. Визначальним є реальність існування господарських операцій та факт сплати податку в ціні придбаних товарів (послуг) їх постачальникам.

Із матеріалів адміністративної справи та змісту Акту податкової перевірки від 17.11.2014 року видно, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства, що мало наслідком винесення ППР № 0002392302 від 02.12.2011 року, ґрунтуються на твердженнях ДПІ про завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Авіанормаль» за липень 2011 року у розмірі 371292,77 грн. (Акт перевірки Луцької ОДПІ № 8236/23-3/08029701 від 14.01.2011 року). Дане порушення вплинуло на суму бюджетного відшкодування серпня 2011 року.

Суд апеляційної інстанції вважає об'єктивними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності вищевказаних тверджень ДПІ.

З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує, що реальність укладення і фактичне існування господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТзОВ «Авіанормаль» підтверджується матеріалами справи, а саме: - договором купівлі-продажу № 382 від 22.12.2009 року, укладеного між позивачем ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» (як покупцем) та ТзОВ «Авіанормаль» (як продавцем) та додатковою угодою № 1 від 29.04.2010 року до договору № 382 від 22.12.2009 року; - платіжними дорученнями за липень 2011 року про перерахунок ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» коштів ТзОВ «Авіанормаль» за товар; - видатковими та податковими накладними за липень 2011 року, виданими позивачу контрагентом ТзОВ «Авіанормаль»; - товарно-транспортними накладними із зазначенням замовника і вантажоодержувача ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор», вантажовідправника ТзОВ «Авіанормаль»; - паспортами на вироби; -сертифікатами якості; - схемою порядку використання продукції; - бірками кондиційного виробу; - картою якості на деталі І категорії; - карткою складського обліку матеріалів № 1156; - лімітно-забірною картою № 3; - вимогою № 2 за серпень 2011 р. (а.с. 59-63, 64-123, 197-205 Т.1).

Крім цього, судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0003342301 від 02.11.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень 2011 року на 371293 грн. по взаємовідносинах із ТзОВ «Авіанормаль». Вказана постанова суду від 28.03.2012 року набрала законної сили на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року.

Згідно із ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 371292,77 грн. по взаємовідносинах з ТзОВ «Авіанормаль» за липень 2011 року досліджено і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, тому ДП «ЛРЗ «Мотор»» правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 371293 грн., яка була фактично сплачена позивачем постачальнику ТзОВ «Авіанормаль».

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірні висновки про відсутність в діях позивача порушень п.200.4 ст.200 ПК України та про безпідставність оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0002392302 від 02.12.2011 року.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 28.04.2015 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.04.2016 року.