ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1293/15
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління державної Фіскальної служби України у Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної Фіскальної служби України у Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 27 березня 2015 року №000016/03-21.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року позовні вимоги було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 11 лютого 2015 року №71/14-29-03-01-36 та направлення від 11 лютого 2015 року №72/14-29-03-01-36 на підставі п.80.2.3 пункту 80.2 ст.80 ПК України та наказу №47 від 11 лютого 2015 року ГУ Міндоходів у Миколаївській області проводилась з 11 лютого 2015 року фактична перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 тривалістю в 10 діб з метою перевірки - дотримання вимог Податкового кодексу України, ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно - правових актів які регламентують порядок здійснення розрахункових операцій, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За результатами вищевказаної перевірки податковим органом складено акт від 20 лютого 2015 року №16/14-29-21-12/НОМЕР_1, яким встановлено порушення вимог п.20 постанови КМУ від 27 грудня 2010 року №1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж, марок акцизного податку та маркування марками акцизного податку алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме на момент перевірки в реалізації знаходилась 1 пляшка лікеру "Baileys" без марки акцизного податку.
На підставі вищевказаного акту перевірки від 20 лютого 2015 року відповідачем було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 27 березня 2015 року №000016/03-21 на суму 17000,00 грн., що і стало підставою для звернення ОСОБА_2 з позовом до суду.
Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції, на ряду з іншим, виходив з того, що наявність на вже відкритій пляшці алкогольного напою пошкодженої марки акцизного податку буде підтвердженням дотримання вимог ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та ст.226 ПК України щодо зберігання алкогольного напою за наявності на пляшці марки акцизного податку. Матеріали справи не містять доказів того факту, що зазначена в акті перевірки пляшка лікеру "Baileys" зберігалась позивачем із наклеєною на горловині цієї пляшки маркою акцизного податку встановленого зразка у цілому або пошкодженому вигляді.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Згідно положень ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень;
Згідно п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Так, за наслідком проведеної перевірки фахівцями відповідача було встановлено, що на момент перевірки в реалізації знаходилась 1 пляшка лікеру "Baileys" без марки акцизного податку. Зазначена обставина також була в поясненнях (а.с.16) підтверджена ОСОБА_1 - адміністратором закладу, в якому була проведена перевірка та яка була присутня під час перевірки. Так, вказаною особою було зазначено, що при відкритті пляшки лікеру марка акцизного податку випадково відклеїлась.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В той же час, позивачем на обґрунтування власної правової позиції, не було надано жодних доказів, які спростовували б висновки перевірки.
Також, посилання позивача на ту обставину, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст.58 ПК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
В той же час, Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 28 березня 2014 року № 375/11/14-14 визначено, що контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.
Тому прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме Податковому кодексу України.
Приписи статті 17 Закону у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.
Зазначене стосується також і норм Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.
Тому з 1 січня 2011 року (від часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.
Водночас у разі прийняття цими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке рішення за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню, судам варто виходити з такого.
Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 27 березня 2015 року №000016/03-21 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, навіть при наявності певних дефектів у формі зазначеного спірного рішення.
Тому, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 27 березня 2015 року №000016/03-21 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук
Судове рішення № 57069722, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/1293/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: