Постанова № 57067628, 13.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2015 року Справа № 814/3626/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: про оскарження рішень та вимоги податкового органу,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.15 р. № 001795103, вимоги від 05.08.15 р. № Ф-0022931703 та рішення від 12.06.15 р. № НОМЕР_1, прийнятих Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач).

Позивач вважає, що оскаржені рішення відповідача були прийняті всупереч вимогам діючого законодавства України.

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у ньому.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі пункту 4 статті 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 20.03.15 р. по 14.04.15 р. відповідач по справі провів документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.13 р. по 31.12.14 р., про що складено Акт перевірки від 28.04.15 р. № 1162/14-02-17-03-2390101511 (надалі Акт перевірки № 1162/14-02-17-03-2390101511).

Зокрема, в Акті перевірки № 1162/14-02-17-03-2390101511 відповідач зробив висновки про порушення позивачем:

- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 138.4, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті140, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 та підпункту 164.2.1 пункту 164.2, пункту 164 статті 164, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) - внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 101643,14 грн. (по періодам: 2013 р. - 81872,18 грн., 2014 р. - 19770,96 грн.);

- пункту 51.1 статті 51, абзац б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями) за не подання у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за І-IV кв. 2013 р., II-ІV кв. 2014 р., що призвело до зменшення податкових зобовязань платників податків, а саме - виплата доходу фізичним особам та фізичним особам-підприємцям не включених до звіту I ДФ;

- абзацу 3 підпункту 1 пункту 1 статті 4, пункту 1 підпункту 1, підпункту 2 статті 6, підпункту 2 пункту 1 статті 7, пункту 5 статті 8. абзацу З пункту 8 статті 9, статті 25 Закону України від 08.07.10 р. № 464- VI Про збір та облік єдиного внеску загальнообовязкове державне соціальне страхування в результаті чого занижено суму єдиного внеску в розмірі 238507,05 грн. (по періодам: 2013 р. - 194902,94 грн., 2014 р. - 43602,11 грн.)

За наслідками перевірки та зроблених висновків відповідач прийняв:

- податкове повідомлення-рішення від 12.06.15 р. № 001795103, яким збільшив позивачу грошове зобовязання з податку на додаток фізичних осіб на суму 127563,92 грн., в т.ч. за основним платежем 101643,14 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 25920,78 грн.

- вимогу від 05.08.15 р. № Ф-0022931703 якою станом на 05.08.15 р. зазначив про наявність у позивача заборгованості із сплати єдиного соціального внеску в сумі 238507,05 грн.;

- рішення від 12.06.15 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій з єдиного соціального внеску в розмірі 21670,4 грн.

Приймаючи вищевказані рішення та вимогу відповідач виходив з такого. Відповідно до вимог підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України: від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (надалі ПК України) будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують звязок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких:

- запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку;

- укладеного договору чи контракту;

- інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;

- документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

Відповідач зазначив, що до перевірки не були надані документи, які б підтверджували понесення позивачем вказаних витрат для отримання економічного ефекту в господарській діяльності та які б свідчили про звязок витрат позивача на відрядження з його діяльністю в перевіряє мий період.

Крім того, на думку відповідача, в порушення статті 25 Закону України від 08.07.10 р. № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування позивач, який є платником єдиного внеску, не нарахував, не обчислив та не перерахував до бюджету єдиний внесок в сумі 130772,16 грн. з виплачених сум на відрядження працівників.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, інші матеріали справи, суд вважає, що висновки відповідача спростовуються наступним.

До позовної заяви позивачем були надані належно оформлені первинні документи які передбачені ПК України, а саме:

- договори із замовниками (з ТОВ Агрофірма ОСОБА_2 плюс, з ТОВ Укрекотек);

- акти виконаних робіт;

- накази про направлення працівників у відрядження;

- посвідчення працівників про відрядження;

- звіти працівників про використання отриманих на відрядження коштів, тощо.

Вказане свідчить про те, що у відповідності до підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 ПК України до складу валових витрат позивач правомірно включав витрати відряджених працівників у вигляді добових розрахованих в розміри 0,2 розміру МЗП. Це також підтверджується даними наведеними самим відповідачем у таблиці № 7 шостого аркушу Акту перевірки № 1162/14-02-17-03-2390101511.

Вирішуючи спір по суті суд дійшов висновку про те, що під час проведення перевірки відповідачем не були належним чином зясовані та досліджені відповідні правовідносини між позивачем та замовником, між позивачем та підрядником, що призвело до безпідставного висновку про те, що позивач безпосередньо роботи на обєктах замовника (ТОВ Агрофірма ОСОБА_2) не виконував.

Зокрема, матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження того, що певна частина замовлених робіт виконувалась позивачем в лютому та березні 2013 р. із залученням субпідрядника ТОВ Укрекотек (аркуш 14 Акут перевірки № 1162/14-02-17-03-2390101511).

Враховуючи вищевикладене суд встановив безпідставність та не доведеність висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства визначених у висновках Акту перевірки № 1162/14-02-17-03-2390101511, а тому оскаржені позивачем рішення та вимога відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 12.06.15 р. № 001795103 про збільшення грошового зобовязання з податку на додаток фізичних осіб на суму 127563,92 грн., в т.ч. за основним платежем 101643,14 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 25920,78 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

Визнати протиправною та скасувати у повному обсязі вимогу від 05.08.15 р. № Ф-0022931703 про визначення заборгованості із сплати єдиного соціального внеску в сумі 238507,05 грн., прийняту Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення від 12.06.15 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій з єдиного соціального внеску в розмірі 21670,4 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку

Головуючий суддя О.Ф. Середа