Рішення № 57064207, 01.02.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа № 911/4972/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 15.09.2015 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоенергосервіс-2100, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЖЕК 1515, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 35 539, 01 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Теплоенергосервіс-2100 звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ЖЕК 1515 про стягнення 25 307, 70 грн основної заборгованості, 4 661, 11 грн пені, 5 224, 90 грн інфляційних збитків, 345, 30 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати за надані послуги згідно з договором № 01.09.14 на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера від 01.09.2014 р., укладеним між ТОВ „Київ Пласт та ТОВ „ЖЕК 1515, та договором про відступлення права вимоги № 1-2014/17 від 15.12.2014 р., укладеним між ТОВ „Київ Пласт та ТОВ „Теплоенергосервіс-2100.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2015 р. порушено провадження у справі № 911/4972/15 за позовом ТОВ „Теплоенергосервіс-2100 до ТОВ „ЖЕК 1515 про стягнення 35 539, 01 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.12.2015 р.

09.12.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.01.2016 р.

18.01.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 15.01.2016 р. про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 32 209, 80 грн основної заборгованості, 6 285, 35 грн пені, 4 631, 30 грн інфляційних збитків, 535, 90 грн 3 % річних.

20.01.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.01.2016 р.

Заява б/н від 15.01.2016 р. позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

25.01.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 21.01.2016 р. про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 36 811, 20 грн основної заборгованості, 6 962, 32 грн пені, 6 193, 50 грн інфляційних збитків, 725, 58 грн 3 % річних.

27.01.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.02.2016 р.

01.02.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяв про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обовязок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08131, вул. Райдужна, 145, офіс 2, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 р. між ТОВ „Київ Пласт та відповідачем було укладено договір № 01.09.14 на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера, згідно з умовами п. 1 якого „Замовник доручає, а „Виконавець бере на себе обовязки виконання робіт по технічному та аварійному обслуговуванню систем холодного водопостачання, каналізації, дощової каналізації, обслуговування електрощитових в будинку в обсягах відповідно до Наказу Держкомунгоспу України від 10.08.2004 р. № 150 в будинках за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Шалімова, 86, загальною площею 2 447, 80 кв.м., кількість квартир 47, та по вул. Райдужна, 145, загальною площею 4 823, 9 кв.м., кількість квартир 84.

Згідно з п. 5.1. договору на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера вартість робіт, передбачених договором, складає 1917, 20 грн без ПДВ, ПДВ складає 383, 40 грн, загальна вартість складає 2 300, 70 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 5.2. договору на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера передплата за роботи проводиться щомісячно на протязі трьох днів після підписання сторонами даного договору з відстрочкою по оплаті на 1 календарний місяць.

Пунктом 4.3. договору на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера визначено строк його дії, згідно якого договір укладається на термін 1 рік та вступає в дію з „1 вересня 2014 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік до тих пір, доки одна із сторін не повідомить письмово, за 15 днів, про його розірвання.

Одночасно із укладенням договору між ТОВ „Київ Пласт та відповідачем було підписано додаток № 1, додаток № 2 до договору.

15.12.2014 р. між позивачем та ТОВ „Київ Пласт було укладено договір про відступлення права вимоги № 1-2014/17, згідно з умовами п. 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором на аварійне та технічне обслуговування систем каналізації, холодного водопостачання та послуги диспетчера № 01.09.14 від 01.09.2013 р., укладений між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЖЕК 1515.

Згідно з п. 1.2. договору про відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобовязань за основним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання даного договору.

Пунктом 2.2. договору про відступлення права вимоги передбачено, що первісний кредитор зобовязаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цим договором протягом пятнадцяти календарних днів з моменту підписання даного договору, шляхом поштового надсилання і повідомленням про вручення боржнику копії цього договору або вручення особисто під розписку представнику боржника.

Пунктом 4.3. договору про відступлення права вимоги визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором.

15.06.2015 р. між позивачем та ТОВ „Київ Пласт було підписано договір про внесення змін до договору про відступлення права вимоги № 1-2014/17 від 15.12.2014 р., згідно умов якого сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором на аварійне та технічне обслуговування систем каналізації, холодного водопостачання та послуги диспетчера № 01.09.2014 від „01 серпня 2014 року, укладеним між первісним кредитором та ТОВ „ЖЕК 1515.

12.08.2015 р. позивач звернувся до боржника - відповідача із листом б/н від 11.08.2015 р., у якому повідомило відповідача про укладення між ТОВ „Теплоенергосервіс-2100 та ТОВ „Київ Пласт договору про відступлення права вимоги № 1-2014/17 від 15.12.2014 р., згідно з умовами якого ТОВ „Київ Пласт передало ТОВ „Теплоенергосервіс-2100 права вимоги за договором № 01.09.14 на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера від 01.09.2014 р., укладеним між ТОВ „Київ Пласт та ТОВ „ЖЕК 1515. Факт направлення позивачем повідомлення відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 5087 від 12.08.2015 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 12.08.2015 р.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера ТОВ „Київ Пласт і позивачем належним чином надавались відповідачу послуги по технічному та аварійному обслуговуванню систем холодного водопостачання, каналізації, дощової каналізації, обслуговування електрощитових в будинку, а відповідачем неналежним чином виконувався обовязок по оплаті і передоплаті таких послуг і станом на 21.01.2016 р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за вказані послуги за період з вересня 2014 р. по грудень 2015 р. складала 36 811, 20 грн, що підтверджується договором № 01.09.14 на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера від 01.09.2014 р., розрахунком заборгованості станом на 21.01.2016 р., доданим до позовної заяви, актом виконаних робіт від 30.09.2014 р., актом виконаних робіт від 31.10.2014 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із наданням послуг, заміною сторони у зобовязанні здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Отже, враховуючи вищевикладене та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 1-2014/17 від 15.12.2014 р., укладеного між ТОВ „Київ Пласт та ТОВ „Теплоенергосервіс-2100, до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем обовязку по передоплаті і оплаті послуг по технічному та аварійному обслуговуванню систем холодного водопостачання, каналізації, дощової каналізації, обслуговування електрощитових в будинку та інших обовязків за договором договором № 01.09.14 на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера від 01.09.2014 р., укладеним між ТОВ „Київ Пласт та ТОВ „ЖЕК 1515.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати наданих послуг у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 36 811, 20 грн, що підтверджується договором № 01.09.14 на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера від 01.09.2014 р., розрахунком заборгованості станом на 21.01.2016 р., доданим до позовної заяви, актом виконаних робіт від 30.09.2014 р., актом виконаних робіт від 31.10.2014 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 36 811, 20 грн за договором № 01.09.14 на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера від 01.09.2014 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 01.09.14 на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера від 01.09.2014 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті послуг з 21.01.2015 р. по 21.01.2016 р. всього на загальну суму 6 962, 32 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору на технічне та аварійне обслуговування систем каналізації, холодної водопостачання та послуги диспетчера передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати замовник зобовязаний сплатити пеню за кожний день порушення терміну платежу в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 6 962, 32 грн.

Також, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті послуг з 11.10.2014 р. по 21.01.2016 р. всього на загальну суму 6 193, 50 грн та всього на загальну суму 725, 58 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 6 193, 50 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 725, 58 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЖЕК 1515 (ідентифікаційний код 39247762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплоенергосервіс-2100 (ідентифікаційний код 39536489) 36 811 (тридцять шість тисяч вісімсот одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. основної заборгованості, 6 962 (шість тисяч девятсот шістдесят дві) грн 32 (тридцять дві) коп. пені, 6 193 (шість тисяч сто девяносто три) грн 50 (пятдесят) коп. інфляційних збитків, 725 (сімсот двадцять пять) грн 58 (пятдесят вісім) коп. 3 % річних та судові витрати 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

08 лютого 2016 р.