Рішення № 57063850, 30.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.03.2016р. Справа № 905/514/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до відповідача: Комунального підприємства «Макіївтепломережа»

про стягнення 17 652 111,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № 14-167 від 11.06.2014р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з КП «Макіївтепломережа» 17 652 111,08 грн., з яких 855 397,09 грн. 3% річних, нарахованих за період з 02.09.2014р. по 01.10.2015р. та 16 796 713,99 грн. інфляційних втрат, нарахованих з серпня 2014р. по червень 2015р. у звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання з оплати природного газу за грудень 2012 року.

Позовні вимоги з посиланням на статті 525, 526, 599, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2579/11 від 30 вересня 2011р. в частині своєчасних розрахунків за спожитий природний газ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2016р. (із врахуванням ухвали суду від 29.02.2016р. про виправлення описки) позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09.03.2016р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.03.2016р. розгляд справи відкладений на 30.03.2016р.

30.03.2016р. за вх.№ 10379/16 господарський суд Донецької області одержав супровідний лист позивача з додатком витребуваних судом документів, а саме: рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013р. по справі №5006/24/102/2012, рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. по справі № 908/1202/15 та від 14.05.2015р. по справі № 905/142/14.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився і не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. При цьому, з огляду на інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням АТО» (із змінами та доповненнями) про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить акт господарського суду Донецької області від 12.02.2016р. про неможливість надсилання поштової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена позивачем у позові та у Спеціальному витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 30.03.2016р., а також розміщення оголошень про час та місце розгляду справи на електронній сторінці господарського суду Донецької області, яка міститься на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні».

З огляду на зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у судовому засідання 30.03.2016р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 30.03.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

30 вересня 2011 року між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (позивач, продавець) та КП «Макіївтепломережа» (відповідач, покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2579/11, за умовами якого продавець зобовязується передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України продавцем) для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобовязується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до умов п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Під словом «населення» слід розуміти громадян, які проживають у будинках житлового фонду або приміщеннях (гуртожитках), що перебувають у відособленому користуванні та вносять плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам.

Умовами п.2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 150042 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: у 2011р.: IV кв.- 41813 тис.куб.м.: жовтень 5229 тис.куб.м., листопад 15 624 тис.куб.м., грудень 20 960 тис.куб.м.; у 2012р. I кв. - 61802 тис.куб.м.: січень 23226 тис.куб.м., лютий 20 637 тис.куб.м., березень - 17939 тис.куб.м.; ІІ кв. - 4614 тис.куб.м.: квітень - 4614 тис.куб.м.; ІV кв. 41813 тис.куб.м.: жовтень 5229 тис.куб.м., листопад 15 624 тис.куб.м., грудень 20 960 тис.куб.м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця зобовязується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Ціна газу узгоджена сторонами у розділі 5 Договору.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п. 6.1. договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування до повного погашення заборгованості. (п. 11.1. договору).

Додатковими угодами № 1 від 11.10.2011р., № 2 від 19.01.2012р. до договору внесені зміни щодо ціни газу.

Додатковою угодою № 3 від 23.03.2012р. п. 6.3. договору викладено у новій редакції: «в платіжних дорученнях покупець повинен обовязково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу. Кошти, що надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за природний газ, спожитий у 2012 році за цим договором».

Додатковою угодою № 4 від 27.06.2012р. до договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р. внесені зміни, а саме, з 22.06.2012р. п.п. 1.1. та 1.2. статті 1 «Предмет договору» викладено у новій редакції: « 1.1. Продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а покупець зобовязується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору; 1.2. Газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками.». Також вказаною додатковою угодою внесені зміни щодо ціни договору.

Так, відповідно до актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2011 року - грудень 2012 року, підписаних уповноваженими особами сторін та скріплених печатками підприємств, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 170 108 202,45 грн., а саме: у жовтні 2011 року на суму 9 624 844,34 грн., у листопаді 2011 року на суму 20 608 131,61 грн., у грудні 2011 року на суму 19 716 872,74 грн., у січні 2012 року на суму 25 449 727,34 грн., у лютому 2012 року на суму 29 138 565,91 грн., у березні 2012 року на суму 19 049 356,19 грн., у квітні 2012 року на суму 647 527,70 грн., у жовтні 2012 року на суму 3 975 575,63 грн., у листопаді 2012 року на суму 15 424 380, 40 грн., у грудні 2012 року на суму 26 473 220,61 грн.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області, рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2013р., позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Макіївтепломережа» про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р. боргу у розмірі 115 396 877,33 грн., з яких: 97 583 612,11 грн. основного боргу за період з листопада по грудень 2011р. та з січня по квітень 2012р., 537 239,71 грн. - інфляційні за період жовтень 2011 - квітень 2012 р.р., 7 426 259,03 грн. - пеня, 1 741 059,86 грн. - 3 % річних, 8 108 706,63 грн. - 7% штрафу задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення з КП «Макіївтепломережа» основного боргу у розмірі 97 583 612,11 грн. за відсутністю предмету спору. Стягнуто з КП «Макіївтепломережа» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 536 045,97 грн. - інфляційні, 7 341 522,46 грн. - пеня, 1 741 059,86 грн. - 3 % річних, 8 108 706,63 грн. - 7% штрафу, 9 890,09 грн. - судовий збір. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2013р. у справі №5006/24/102/2012 апеляційну скаргу КП «Макіївтепломережа» на рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013 року у справі № 5006/24/102/2012 задоволено. Рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013 року у справі № 5006/24/102/2012 змінено. Задоволено частково позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Макіївтепломережа» про стягнення 115 396 877,33 грн. Стягнуто з КП «Макіївтепломережа» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» інфляційні у розмірі 512 947,23 грн., 3% річних у розмірі 1741059,86 грн., пеню у розмірі 742625,90 грн., штраф у розмірі 810870,66 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 64318,51 грн. Стягнуто з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на користь КП «Макіївтепломережа» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 15534,97 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Макіївтепломережа про стягнення інфляційних у розмірі 24 292,48 грн., пені у розмірі 6683633,13 грн. та штрафу у розмірі 7297835,97 грн. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2013 року у справі № 5006/24/102/2012 залишено без змін. У постанові апеляційної інстанції також зазначено, що відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 07.05.2012р. у справі №5006/7/17/2012 провадження по справі в частині стягнення заборгованості за природний газ за жовтень 2011р. за договором №14/2579/11 від 30.09.11 р. в сумі 9 624 844,34 грн. було припинено у зв'язку з повною оплатою суми боргу.

Судові рішення мотивовані невиконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого природного газу у жовтні 2011р. - квітні 2012р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. по справі №905/142/14 позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Макіївтепломережа» задоволено частково, стягнуто з останнього на користь позивача 26 347 673,98 грн. основного боргу за грудень 2012р., 2 576 739,30 грн. пені, 1 313 275,59 грн. 3% річних, 3 030 309,89 грн. штрафу, 58 098,92 грн. інфляційних, 68 820 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. При цьому, у вказаному рішенні суду, зокрема, встановлено, що заборгованість КП «Макіївтепломережа» в сумі 26 347 673,98 грн. виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого у грудні 2012р. природного газу, а нарахування 3% річних в сумі 759 958,97 грн. за зобовязаннями грудня 2012р. здійснено позивачем за період з 15.01.2013р. по 30.12.2013р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. по справі № 908/1202/15 позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Макіївтепломережа» задоволено частково, стягнуто з останнього на користь позивача 3 165 209,33 грн. інфляційних, 530 562,75 грн. 3% річних, 72 506,73 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. При цьому, у вказаному рішенні суду, встановлений факт порушення КП «Макіївтепломережа» умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого у грудні 2012р. природного газу на суму 26 347 673,98 грн., а нарахування 3% річних в сумі 530 562,75 грн. за зобовязаннями грудня 2012р. здійснено за період з 31.12.2013р. по 01.09.2014р. та інфляційних в сумі 3 165 209,33 грн. за зобовязаннями грудня 2012р. - за період з січня 2014р. по липень 2014р. включно.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 855 397,09 грн. за період з 02.09.2014р. по 01.10.2015р. та інфляційних втрат у розмірі 16 796 713,99 грн. за період з серпня 2014 р. по червень 2015 р. Нарахування 3% річних та інфляційних здійснено позивачем на суму боргу 26 347 673,98 грн., у звязку з простроченням відповідачем оплати одержаного у грудні 2012р. природного газу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як свідчать обставини справи, заборгованість відповідача в сумі 26 347 673,98 грн. виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р. в частині повної та своєчасної оплати одержаного природного газу у грудні 2012р.

При цьому, такі обставини встановлені у рішенні господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. по справі № 905/142/14 та у рішенні господарського суду Запорізької області від 27.04.2015р. по справі № 908/1202/15, які набрали законної сили, а відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Більш того, обставини даної справи свідчать, що відповідач не оплатив позивачу борг в сумі 26 347 673,98 грн., як у строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р., так і в подальшому, після винесення вищевказаних судових рішень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас вимогами ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р. саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, саме лише прийняття судового рішення про стягнення заборгованості без його фактичного виконання не припиняє грошові зобовязання боржника та не може слугувати підставою звільнення боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

У відповідності з п.5.1 наведеної постанови кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Так, позивачем здійснено донарахування 3% річних у розмірі 855 397,09 грн. за період з 02.09.2014р. по 01.10.2015р. та інфляційних втрат у розмірі 16 796 713,99 грн. за період з серпня 2014 р. по червень 2015 р. за зобовязаннями грудня 2012р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», господарський суд встановив, що сума 3% річних за період з 02.09.2014р. по 01.10.2015р. на суму боргу 26 347 673,98 грн. становить 855 397,09 грн., а тому, позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у повному обсязі.

Щодо розрахунку інфляційних нарахувань, заявлених позивачем до стягнення у розмірі 16 796 713,99 грн. за період з серпня 2014 р. по червень 2015 р. включно, господарський суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року № 265 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» розяснено, що інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобовязання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь - який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Між тим, як вбачається з розрахунку, наданому до позовної заяви, позивач нараховує інфляційні втрати на суму боргу з урахуванням індексів інфляції попередніх періодів, що є неприпустимим в силу приписів статті 625 ЦК України.

Так, за здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», з урахуванням вірно визначеної суми боргу 26 347 673,98 грн. на яку повинно здійснюватися нарахування інфляційних втрат, розмір останніх за період серпень 2014 р. по червень 2015 р. становить 14 980 461,26 грн., у звязку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному судом розмірі.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судовий збір стягується з винної сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р I Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Макіївтепломережа» (86156, Донецька область, м.Макіївка, вулиця Лебедєва, 72а; код ЄДРПОУ 31534547) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок № 6; код ЄДРПОУ 20077720) 855 397 (вісімсот пятдесят пять тисяч триста девяносто сім) грн. 09 коп. 3 % річних, 14 980 461 (чотирнадцять мільйонів девятсот вісімдесят тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 185 432 (сто вісімдесят пять тисяч чотириста тридцять два) грн. 32 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 04 квітня 2016р.

Суддя Л.В. Ніколаєва