Рішення № 57063351, 08.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.16р. Справа № 904/1207/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 1 293 968,12 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_2, довіреність від 14.03.2016;

від відповідача: представник ОСОБА_3, довіреність № 115 від 25.12.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (далі - відповідач) з вимогами про стягнення заборгоованості у сумі 1 209 887,12 грн, інфляційних нарахувань у сумі 19 708,18 грн, 3% річних у сумі 4 126,46 грн та пені у сумі 60 246,44 грн, нарахованих з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 20150655/189, укладеного між сторонами 09.10.2015.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав свої заявлені вимоги.

04.04.2016 відповідач надав відзив, у якому позовні вимоги визнав повністю та просив розстрочити виконання рішення строком на вісім місяців рівними платежами, посилаючись на скрутне матеріальне становище обумовлене нестабільною і складною економічною та політичною ситуацією в країни через яку 60% замовників, які є суб'єтами підприємницької діяльності Російської Федерації, змушені були відмовитися від своїх замовлень та шукати інших виробників. Підприємство на даний час несе фінансові збитки та має велику дебіторську заборгованість, а отже повне виконання рішення суду можливе лише частками, одноразове ж стягнення з підприємства значно великої суми коштів може призвести до взагалі неспроможності її оплати.

Представник позивача не заперечив проти надання відповідачу розстрочки, але на строк не більше, ніж три місяці.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСК" (далі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (далі - замовник, відповідач) укладено договір підряду № 20150655/189, з Додатком № № 1 та додатковими угодами № 20150655-д/1 від 10.10.2015, № 20150655-д/2 від 24.11.2015 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, в редакції додаткової угоди № 20150655-д/1 від 10.10.2015, позивач зобов'язався виконати підрядні роботи на промисловому майданчику відповідача м. Нікополь, пр. Трубників, 56, а відповідач в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити виконанні роботи.

Вартість робіт визначена п. 4.1. договору, в редакції додаткової угоди № 20150655-Д/2 від 24.11.2015, складає 1296204,14 грн в т.ч. ПДВ.

Пунктом 5.1 договору, в редакції додаткової угоди № 20150655-д/2 від 24.11.2015, передбачено порядок проведення оплати за виконанні підрядні роботи - після щомісячного підписання актів здачі-приймання робіт уповноваженими представниками сторін за кошторисами №№ 29-15 (ДІД), 30-15 (ДЦ), 31-15(ДЦ), 32-15(ДЦ), 33-15(ДЦ), 35-15(ДЦ), 36-15(ДЦ), 37-15(ДЦ), 38-15(ДЦ), 39-15(ДЦ), 40-15(ДЦ), 49-15(ДЦ), 176-15(ДЦ) та виставлення підрядником відповідних рахунків протягом 30 календарних днів.

На виконання умов договору позивач виконав у листопаді-грудні 2015 року підрядні роботи на загальну суму 1 259 887,12 грн, з яких:

у листопаді 2015 року:

-на суму 88986,90 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 року на суму з ПДВ 88986,90 грн (кошторис № 38-15), актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 року на суму з ПДВ 88986,90 грн (кошторис № 38-15), податковою накладною № 6 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 88986,90 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000212 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 88986,90 грн.

-на суму 123813,30 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 року на суму з ПДВ 123813,30 грн (кошторис № 35-15), актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 року на суму з ПДВ 123813,30 грн (кошторис № 35-15), податковою накладною № 7 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 123813,30 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № ''СФ-0000213 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 123813,30 грн.

-на суму 31130,10 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 року на суму з ПДВ 31130,10 грн (кошторис № 32-15), актом № 3 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 року на суму з ПДВ 31130,10 грн (кошторис № 32-15), податковою накладною № 8 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 31130,10 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000214 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 31130,10 грн.

-на суму 59164,50 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 року на суму з ПДВ 59164,50 грн (кошторис № 31-15), актом № 4 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 року на суму з ПДВ 59164,50 грн (кошторис № 31-15), податковою накладною № 9 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 59164,50 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000215 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 59164,50 грн.

-на суму 36267,30 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 року на суму з ПДВ 36267,30 грн (кошторис № 29-15), актом № 5 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 року на суму з ПДВ 36267,30 грн (кошторис № 29-15), податковою накладною № 10 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 36267,30 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000216від 17.11.2015 на суму з ПДВ 36267,30 грн.

-на суму 60120,90 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 року на суму з ПДВ 60120,90 грн (кошторис № 30-15), актом № 6 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 року на суму з ПДВ 60120,90 грн (кошторис № 30-15), податковою накладною № 11 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 60120,90 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000217 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 60120,90 грн.

-на суму 91103,70 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 року на суму з ПДВ 91103,70 грн (кошторис № 39-15), актом № 7 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 року на суму з ПДВ 91103,70 грн (кошторис № 39-15), податковою накладною № 12 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 91103,70 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000218 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 91103,70 грн.

-на суму 168426,90 грн. з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 на суму з ПДВ 168426,90 грн (кошторис № 40-15), актом № 8 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 року на суму з ПДВ 168426,90 грн (кошторис № 40-15), податковою накладною № 13 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 168426,90 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000219 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 168426,90 грн.

-на суму 31595,70 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2015 року на суму з ПДВ 31595,70 грн (кошторис № 49-15), актом № 9 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2015 на суму з ПДВ 31595,70 грн (кошторис № 49-15), податковою накладною № 14 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 31595,70 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000220 від 17.11.2015 на суму з ПДВ 31595,70 грн.

у грудні 2015 року:

-на суму 62801,03 грн з ПДВ. що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму з ПДВ 62801,03 грн (кошторис № 36-15), актом № 13 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2015 року на суму з ПДВ 62801,03 грн (кошторис № 36-15), податковою накладною № 2 від 01.12.2015на суму з ПДВ 62801.03 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000236 від 01.12.2015 на суму з ПДВ 62801,03 грн.

-на суму 275299,08 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму з ПДВ 275299,08 грн (кошторис № 33-15), актом № 10 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2015 року на суму з ПДВ 275299,08 грн. (кошторис № 33-15), податковою накладною № 3 від 01.12.2015 на суму з ПДВ 275299,08 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000237 від 01.12.2015 на суму з ПДВ 275299,08 грн.

-на суму 46118,10 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму з ПДВ 46118,10 грн (кошторис № 37-15), актом № 15 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2015 року на суму з ПДВ 46118,10 грн (кошторис № 37-15), податковою накладною № 4 від 01.12.2015 на суму з ПДВ 46118,10 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000238 від 01.12.2015 на суму з ПДВ 46118,10 грн.

-на суму 13100,72 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму з ПДВ 13100,72 грн (кошторис № 176-15), актом № 12 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2015 року на суму з ПДВ 13100,72 грн (кошторис № 176-15), податковою накладною № 5 від 01.12.2015 на суму з ПДВ 13100,72 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000239 від 01.12.2015 на суму з ПДВ 13100,72 грн.

-на суму 99394,66 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму з ПДВ 99394,66 грн (кошторис № 33- 15), актом № 11 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2015 року на суму з ПДВ 99394,66 грн (кошторис № 33-15), податковою накладною № 6 від 01.12.2015 на суму з ПДВ 99394,66 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000242 від 07.12.2015 на суму з ПДВ 99394,66 грн.

-на суму 58245,60 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму з ПДВ 58245,60 грн (кошторис № 37-15), актом № 16 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2015 року на суму з ПДВ 58245,60 грн (кошторис № 37-15), податковою накладною № 17 від 14.12.2015 на суму з ПДВ 58245,60 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000245 від 14.12.2015 на суму з ПДВ 58245,60 грн.

-на суму 14318,63 грн з ПДВ, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за грудень 2015 року на суму з ПДВ 14318,63 грн (кошторис № 36-15), актом № 14 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2015 року на суму з ПДВ 14318,63 грн (кошторис № 36-15), податковою накладною № 18 від 14.12.2015 на суму з ПДВ 58245,60 грн. На оплату виконаних підрядних робіт виставлено рахунок-фактура за № СФ-0000245 від 14.12.2015 на суму з ПДВ 14318,63 грн.

В порушення умов договору відповідач не виконав свої фінансові зобов'язання щодо оплати за виконані підрядні роботи.

З метою врегулювання спору позивач 14.01.2016 направив відповідачу претензію за №04/01, з вимогою сплатити заборгованість за виконанні підрядні роботи у листопаді 2015 року на суму 690 609,30 грн, яка залишена останнім без відповіді. Проте, платіжним дорученням № 14646 від 26.01.2016 відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість за виконані підрядні роботи на час звернення позивача до суду склала 1 209 887,12 грн, на яку останній нарахував пеню у сумі 60 546,44 грн, 3% річних у сумі 4 126,46 грн та інфляційні втрати у сумі 19 708,18 грн, що і стали предметом розгляду цього спору.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Факт виконання позивачем підрядних робіт підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в обумовлений договором строк заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 1 209 887,12 грн не оплатив, тобто в даному випадку має місце неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором відповідачем.

Відповідач визнав позов повністю.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12.14 договором сторони передбачили, що замовник за цим договором несе відповідальність за порушення з власної вини строків оплати за виконані роботи (п.5.1 цього договору), нараховується пеня в розмірі не більш, ніж подвійна облікова ставка НБУ від суми неоплачених робіт, яка діяла за період, за який сплачується пеня, за кожен день затримання оплати за виконані роботи.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови договору та приписи законодавства позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача за прострочення останнім виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт за загальний період з 25.01.2016 по 23.02.2016 пеню у 60 246,44 грн та 3% річних у сумі 4 126,46 грн, також інфляційні нарахування за період грудня 2015 року та січня 2016 року у сумі 19 708,18 грн.

Перевіривши розрахунок заявлених штрафних санкцій суд дійшов висновку про те, що позивач за прострочення зобов'язання оплати підрядних робіт не вірно визначив період та кількість днів нарахування, а тому суд здійснив їх власний розрахунок, за яким виключив з розрахунку позивача фактичний день часткової оплати боргу. Така правова позиція підтверджена п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14, за якою день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Отже, за розрахунком суду пеня та 3% річних нараховуються:

- з 15.01.2016 по 25.01.2016 включно на суму основного боргу 1 259 887,12 грн, прострочення зобов'язання становить 11 днів, за які пеня складає 16 660,80 грн, а 3% річних 1135,96 грн;

- з 26.01.2016 по 23.02.2016 на суму основного боргу 1 209 887,12 грн (яка зменшена на підставі часткової оплати), прострочення зобов'язання становить 29 днів, за які пеня - 42 180,76 грн, 3% річних - 2875,96 грн.

З огляду на що загальна сума пені складає 58 841,56 грн та 3% річних - 4 011,92 грн, які і підлягають до стягнення з відповідача.

Що ж стосується заявлених позивачем інфляційних нарахувань за період з грудня 2015 року та січня 2016 року включно у сумі 19 708,18 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Враховуючи викладену правову норму, суд не погоджується з розрахунком позивача та зазначає, що останнім не вірно було визначено період за який він нарахував інфляційні втрати та суму боргу з якої саме розраховуються інфляційні втрати. З огляду на що суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат, за яким нарахував інфляцію лише за зобов'язаннями листопада 2015 року на суму залишку основного боргу 640 609,30 грн, враховуючи його часткову оплату, (а саме: 690 609,30 грн (загальна сума боргу за актами виконаних робіт за листопад 2015 року) - 50 000,00 грн (часткова оплати, здійснена відповідачем 26.01.2016) = 640 609,30 грн (залишок боргу за зобов'язаннями листопада 2015 року)), що за період січня 2016 року складає 5 765,48 грн.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обов'язку щодо оплати підрядних робіт, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 1 209 887,12 грн основного боргу, 58 841,56 грн пені, 4 011,92 грн 3% річних та 5 765,48 грн інфляційних нарахувань; в решті позову слід відмовити.

Що ж до клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду строком на вісім місяців, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Згідно з частиною 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За змістом п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-яким конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних осіб так і юридичних стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розглянувши викладене у відзиві клопотання відповідача про надання розстрочки, дослідивши подані ним матеріали та заслухавши думку позивача з цього приводу, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином доведено факт його скрутного матеріального становища та необхідності у наданні останньому розстрочки, оскільки наведені ним обставини свідчать про неможливість одноразового перерахування заборгованості позивачу, що в свою чергу значно утруднить виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги те, що позивач не заперечує проти надання відповідачу розстрочки, але на строк не більше, ніж три місяці, враховуючи визнання відповідачем боргу, суд вважає за можливе задовольнити його клопотання частково, шляхом надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду рівними частинами строком на три місяці з квітня по червень 2016 року включно.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволеним вимогам у сумі 19 177,59 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях, буд. 2А, ідентифікаційний код 24447421) - 1 209 887,12 грн основного боргу, 58 841,56 грн пені, 4 011,92 грн 3% річних та 5 765,48 грн інфляційних нарахувань та 19 177,59 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" про надання розстрочки виконання рішення суду.

4. Розстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 35537363) виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2016 у справі № 904/1207/16 рівними частинами з дати його прийняття строком на три місяці, шляхом сплати суми боргу з урахуванням судових витрат, що у загальній сумі складають 1 297 683,67 грн за наступним графіком:

- 432 561,22 грн - до 05.05.2016;

- 432 561,22 грн - до 05.06.2016;

- 432 561,22 грн - до 05.07.2016.

5. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 11.04.2016.

Суддя В.Д. Воронько