Рішення № 57063314, 04.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.04.16р. Справа № 904/10619/15

За позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", м. Нікополь

до відповідача-2 публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ

до відповідача-3 фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Нікополь

до відповідача-4 фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Нікополь

до відповідача-5 фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Нікополь

до відповідача-6 фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Нікополь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, м. Нікополь

про визнання договорів оренди недійсними

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Омельченко Є. В., довіреність № 630/15 від 06.11.2015 року, представник

Від відповідача-1: Базилевич Ю.О., довіреність № б/н від 06.01.2016 року, представник

Від відповідача-2: не з'явився

Від відповідача-3: не з'явився

Від відповідача-4: не з'явився

Від відповідача-5: не з'явився

Від відповідача-6: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, з урахуванням уточнення позову, про:

1) - визнання договору оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" без номеру - недійсним;

- визнання угоди про передання прав орендаря нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 31.12.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_5 без номеру - недійсним;

- зобов'язання ОСОБА_5 звільнити вбудоване нежитлове приміщення (його частину площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від належного йому майна протягом десяти днів з моменту вступу рішення в закону силу;

2) - визнання договору оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 15,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.02.2012 року за № 01.02.-2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - недійсним;

- зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 звільнити вбудоване нежитлове приміщення (його частину площею 15,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від належного йому майна протягом десяти днів з моменту вступу рішення в закону силу;

3) - визнання договору оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 30,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 12.09.2012 року за № 12.09.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 - недійсним;

- зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 звільнити вбудоване нежитлове приміщення (його частину площею 30,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від належного йому майна протягом десяти днів з моменту вступу рішення в закону силу;

4) - визнання договору оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.02.2012 року за № 01.02.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 - недійсним;

- зобов'язання фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 звільнити вбудоване нежитлове приміщення (його частину площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від належного йому майна протягом десяти днів з моменту вступу рішення в закону силу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.04.2007 року між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 укладено кредитний договір № К-Д 014/05-3/12, згідно з яким банк надав третій особі кредит у загальній сумі 190 000 доларів США з фіксованою відсотковою ставкою 12% річних, строк до 23.04.2017 року. В якості забезпечення зобов'язань позичальника перед банком за кредитним договором між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" укладено договір іпотеки від 24.04.2007 року відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" в забезпечення кредитних зобов'язань фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 передало в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 27.03.2012 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року, звернуто стягнення на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 237 074,75 грн., а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 193,3 кв. м., що знаходиться АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши його початкову ціну у розмірі 1 951 060, 48 грн.

В порушення укладеного з банком договору іпотеки та без отримання попередньої згоди на це банку, після укладання договору іпотеки, товариство з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" здав предмет іпотеки в оренду. В зв'язку із вказаним, на думку позивача, всі зазначені договори оренди є такими, що укладені з порушеннями та підлягають визнанню недійсними.

Відповідач-2 заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" є неналежним відповідачем у даній справі оскільки угодою від 31.12.2014 року про передання прав орендаря за договором оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, сторони у складі товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (орендодавець), публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (попередній орендар) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (орендар) у п.п.1-2 погодили, що попередній орендар передає, а орендар приймає з дати підписання цієї угоди (31.12.2014 року) всі права та обов'язки попереднього орендаря за договором оренди частини нежитлового приміщення від 01.06.2013 року площею 25 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Приміщення приймається орендарем для здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, на думку відповідача-2, фактично публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" укладено договір перенайму (переоренди) майна, відповідно до якого наймач передає свої права та обов'язки за договором найму третій особі, а сам вибуває із договору.

28.01.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області відповідач-1 надав відзив де вказує, що з метою всебічного розгляду справи, та зважаючи на те, що позивач за власним бажанням відмовився від отримання нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідач-1 просить суд запросити відповідні відомості від ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції та зобов'язати позивача надати в судове засідання для огляду відповідного листа. Також відповідач-1 звертає увагу суду на те, що на цей час за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції розглядається вимога про звернення стягнення на спірне нерухоме майно, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 і є предметом спору, що розглядається про визнання договорів оренди цього майна недійсними (справа № 904/3161/15). З огляд на зазначене, відповідач-1 просить суд відкласти розгляд справи.

Крім того, 28.01.2016 року відповідач-1 звернувся до суду із клопотанням про продовження терміну розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи останнім.

28.01.2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з письмовими поясненнями якими просить суд розглядати справу за відсутністю відповідача-5.

11.02.2016 року відповідачем-1 надані письмові пояснення де останній вказує, що договір оренди від 01.06.2013 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та орендарем - публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" було припинено за згодою сторін 31.12.2014 року, договори оренди приміщень укладені з орендарями: ФОП ОСОБА_2 № 01.02-2012 від 01.02.2012 року, ФОП ОСОБА_3 № 12.09-12 від 12.09.2012 року, ФОП ОСОБА_4 № 01.02-2012 від 01.02.2012 року, оскільки жодний з сторін за 30 календарних днів до закінчення їх дії не заявили про намір їх припинення, станом на 2016 року є чинним.

15.02.2016 року на електрону пошту суду надійшли пояснення ОСОБА_6 згідно яких третя особа просить суд зобов'язати позивача направити копію позовної заяви на адресу проживання ОСОБА_6 та продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

15.02.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про розгляд справи без участі представника останнього.

10.03.2016 року відповідач-1 звернувся до суду із клопотаннями про зупинення провадження у справі № 904/10619/15 до вирішення по суті справи № 904/879/16 про припинення іпотеки нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за договором іпотеки № 014/05-3/12-2-МСБ-2007 від 24.04.2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", оскільки визнання неправомірності укладених договорів оренди заставленого майна, яке знаходиться в іпотеці, прямо залежить від рішення суду щодо припинення іпотеки. Також відповідач-1 просить суд розглядати клопотання про зупинення провадження у справі без участі представника товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав та заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідачі -2, -3, -4, -5, -6, третя особа своїх повноважених представників у судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресами, зазначеними у позові, які збігаються з адресами місцезнаходження відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.12.2015 року та на 20.01.2016 року (а.с. 68 - 76, 109 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Доказом належного повідомлення відповідачів про судовий розгляд справи є наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачам поштових відправлень. Направлена господарським судом на адресу відповідачів -3, -4 та третьої особи кореспонденція повернулася з відмітками "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 року з призначенням її до розгляду на 20.01.2016 року та залученням до участі у справі ОСОБА_6 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2016 року залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 до участі у розгляді справи у якості відповідача-6 та відкладено розгляд справи до 28.01.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 16.02.2016 року, до 29.02.2016 року, до 10.03.2016 року та до 16.03.2016 року.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2016 року за клопотанням відповідача-1 строк розгляду справи продовжено до 05.04.2016 року та відкладено розгляд справи до 04.04.2016 року.

У судовому засіданні 04.04.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є публічне акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, кредитор, банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 (далі - третя особа, позичальник) було укладено кредитний договір №К-Д 014/05-3/12 (далі - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 частини №2 якого банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту, валюта кредиту: 190 000 доларів США 00 центів; розмір траншів, кількість траншів: 190 000, 000 доларів США, одноразово; цільове використання кредиту: на придбання нерухомості; річна база нарахування процентів: 360 днів у році; дата остаточного повернення кредиту: 23.04.2017 року.

На виконанням умов кредитного договору позивачем було надано третій особі кредит у сумі 190 000 доларів США 00 центів (в еквіваленті 959 500 грн. 00 коп.).

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 року у справі № 16/5005/237/2012, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року залишено без змін, звернуто стягнення на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 237 074 грн. 75 коп. (1 155 009 грн. 82коп. - заборгованості по кредиту, 52 310 грн. 13 коп. - процентів, 12 924грн. 99коп. - пені за порушення строків сплати кредиту та 16 829 грн. 81коп. - пені за порушення строків сплати процентів), а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 193,3 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши його початкову ціну у розмірі 1 951 060 грн. 48 коп.

Також судом у справі № 16/5005/237/2012, встановлено, що третьою особою частково було повернено позивачу кредитні кошти, у зв'язку з чим станом на 11.08.2011 року залишок кредиту склав 144 656 дол. США 50 центів, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 1 155 009 грн. 82 коп., з урахуванням графіку повернення кредиту та сплати відсотків, третя особа повинна була сплатити позивачу проценти за користування кредитними коштами, які згідно розрахунку становлять 6 551 дол. США 46 центів, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011 року 1 долар США = 7,9845 грн. становить 52 310 грн. 13 коп. (з 12.08.2010 року по 11.08.2011 року), пеня за несвоєчасне повернення третьою особою кредитних коштів становить 1 618 дол. США 76 центів (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011 року 1 долар США = 7,9845 грн. становить 12 924 грн. 99 коп.), а за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами - 2 107 дол. США 81 цент (еквівалент згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 16 829 грн. 81 коп.).

24.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є публічне акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, кредитор, іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (далі - відповідач-1, іпотекодавцем) було укладено договір іпотеки №014/05-3/12-2-МСБ-2007 за участю майнового поручителя (далі - договір іпотеки), відповідно до пункту 1.1 якого встановлено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору від 24.04.2007 року №К-Д014/05-3/12 (далі - кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем та боржником - суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 190 000 дол. США 00 центів, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови Кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Кредитного договору; у відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Предметом іпотеки є нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 19.02.2007 року НОМЕР_5, видане виконкомом Нікопольської міської ради, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий комунальним підприємством "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації", витяг від 15.03.2007 року №1388388, реєстраційний №17876178 (пункт 1.2 Договору іпотеки).

У пункті 6.1 Договору іпотеки встановлено, що у разі порушення боргового зобов'язання, умов Кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 6.2 Договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобов'язання, який зазначено у Кредитному договорі, у наступних випадках: - якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, у тому числі за рішенням суду (пункт 6.4 договору іпотеки).

У пункті 6.5 договору іпотеки сторони погодили, що у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язання за цим або Кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не досягнута -спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки; при цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки; у випадку оголошення потворних публічних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право прийняти предмет іпотеки у власність без згоди іпотекодавця (пункт 6.5.3. договору іпотеки).

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У частинах 1 та 2 статті 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з невиконанням фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом порушені права та охоронювані законом інтереси публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", позовні вимоги задоволені шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки за договорами іпотеки від 24.04.2007 року №014/05-3/12-2-МСБ-2007 на загальну суму 154 934 дол. США 53 цента, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.11.2011р. 1 долар США = 7,9845 грн. становить 1 237 074 грн. 75 коп.

14.04.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 16/5005/237/2012 від 06.07.2012 року. 07.06.2014року в ході виконавчого провадження було здійснено опис та арешт заставного майна боржника.

В липні 2014 року позивачу стало відомо, що предмет іпотеки було передано без його згоди в оренду за:

1) договором оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" без номеру, з урахуванням угоди про передання прав орендаря нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 31.12.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_5 без номеру;

2) договором оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 15,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.02.2012 року за № 01.02.-2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2;

3) договором оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 30,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 12.09.2012 року за № 12.09.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3;

4) договором оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.02.2012 року за № 01.02.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в оренду.

В силу ч. 3 ст. 12 названого Закону, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Доказів наданням позивачем дозволу на передачу предмета іпотеки в оренду не надано.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи № 904/879/16 про припинення іпотеки нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за договором іпотеки № 014/05-3/12-2-МСБ-2007 від 24.04.2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", то воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Господарський суд вважає, що порушення провадження у справі, предметом спору у якій є припинення іпотеки нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за договором іпотеки № 014/05-3/12-2-МСБ-2007 від 24.04.2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі № 904/10619/15, в якій предметом спору є визнання договорів оренди недійсними. У межах справи, що розглядається, суд не вбачає перешкод для самостійної оцінки доказів у сукупності з метою винесення законного і об'єктивного рішення.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином суд вважає необхідним судові витрати по справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 25, ідентифікаційний код 13435082) та публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ідентифікаційний код 00032129) без номеру недійсним.

Визнати угоду про передання прав орендаря нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 31.12.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 25, ідентифікаційний код 13435082), публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ідентифікаційний код 00032129) та ОСОБА_5 (53201, АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) без номеру недійсною.

Зобов'язати ОСОБА_5 (53201, АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити вбудоване нежитлове приміщення (його частину площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від належного йому майна протягом десяти днів з моменту вступу рішення в закону силу.

Визнати договір оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 15,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.02.2012 року за № 01.02.-2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 25, ідентифікаційний код 13435082) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) недійсним.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) звільнити вбудоване нежитлове приміщення (його частину площею 15,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від належного йому майна протягом десяти днів з моменту вступу рішення в закону силу.

Визнати договір оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 30,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 12.09.2012 року за № 12.09.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 25, ідентифікаційний код 13435082) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) недійсним.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) звільнити вбудоване нежитлове приміщення (його частину площею 30,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від належного йому майна протягом десяти днів з моменту вступу рішення в закону силу.

Визнати договір оренди вбудованого нежитлового приміщення (його частини площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.02.2012 року за № 01.02.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 25, ідентифікаційний код 13435082) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) недійсним.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) звільнити вбудоване нежитлове приміщення (його частину площею 25,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від належного йому майна протягом десяти днів з моменту вступу рішення в закону силу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 25, ідентифікаційний код 13435082) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ідентифікаційний код 14305909) в особі Дніпропетровської обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 4-д, ідентифікаційний код 19358201) витрат зі сплати судового збору у сумі 9 744,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 25, ідентифікаційний код 13435082) в дохід Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 1 378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.04.2016 року.

Суддя Е.М. Бондарєв