Рішення № 5705969, 02.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/3702.03.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/3702.03.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Максімар” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вестер Україна”

про стягнення 52878, 82 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Гавриловський О.С., Міхо К.В.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою стягнення з відповідача 52878, 82 грн. за договором поставки від 20.11.2007 р. № 40укр2008, з яких: 45396, 31 грн. основного боргу, 6487, 01 грн. пені, 995,50 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2009 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався через незявлення у судові засідання представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

20.11.2007р. між сторонами був укладений господарський договір поставки №40укр2008 (ладі за текстом - договір), за умовами якого позивач зобовязався передати в обумовлені строки відповідачу товар, а відповідач зобовязався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до пунктів 2.1., 4.1. договору товар, зазначений в специфікації, постачається постачальником окремими партіями згідно з наданим покупцем замовленням. Поставка товарів здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2000 р.) на склад покупця та/або в магазини, адреси яких зазначені покупцем у замовленні.

Згідно з пунктом 9.1. договору ціни на товари, які поставляються постачальником, є вільними відпускними та вказуються в Специфікації постачальника. Відповідно до пункту 9.4. договору сума договору складається з сум вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії договору. Оплата товару відбувається шляхом безготівкового розрахунку протягом 45 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Позивач взяті на себе зобовязання за договором виконав, згідно з пунктом 2.1. договору поставив відповідачу в період з листопада 2007 року до квітня 2008 року товар на загальну суму 155229, 41 грн., з яких: на суму 73 093, 34 грн. філії ТОВ «Вестер Україна»у місті Тернополі та на суму 82136, 07 грн. філії ТОВ «Вестер Україна»у місті Сімферополі, що підтверджується видатковими накладними № 1651 від 01.12.2007 р., № 242 від 15.02.2008 р., № 331 від 01.03.2008 р., № 1638 від 01.12.2007 р., № 1778 від 25.12.2007 р., № 383 від 27.02.2008 р., № 282/1 від 28.02.2008 р., № 555 від 07.04.2008 р., з урахуванням накладної про повернення товару № 99 від 07.04.2008 р., та визнано в актах звіряння взаємних розрахунків із зазначеними філіями відповідача станом на 19.12.2008 р. та станом на 01.01.2009 р.

Проте відповідач неналежним чином (частково) виконав свої зобов`язання щодо сплати за отриманий товар, перерахувавши позивачу грошові кошти в сумі 109833, 10 грн., зокрема: 15.02.2008 р. 40000 грн., 23.04.2008 р. 500 грн., 24.04.2008 р. 9500 грн., 15.02.2008 р. 36000 грн., 21.02.2008 р. 10000 грн., 26.02.2008 р. 10116, 02 грн., 23.04.2008 р. 1000 грн., 24.04.2008 р. 2717, 08 грн., що підтверджується банківськими виписками, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного станом на день звернення позивача до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем зі сплати за отриманий товар становить 45396, 31 грн., що відповідачем визнано в актах звіряння взаємних розрахунків із зазначеними філіями відповідача станом на 19.12.2008 р. та станом на 01.01.2009 р.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, заявлені до нього вимоги не спростував.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 45396, 31 грн. зі сплати за отриманий товар підлягають задоволенню.

Також, у звязку з неналежним виконанням своїх грошових зобовязань за договором відповідачем, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 6487, 01 грн.

Стаття 216 Господарського кодексу України визначає господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 10.4 договору встановлено, що за прострочку оплати отриманого товару покупець зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

За розрахунком суду, з урахуванням вимог зазначених правових норм, а також часткового виконання відповідачем своїх грошових зобовязань, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частково, стягненню підлягає сума пені в розмірі 4197, 39 грн.

Окрім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 995,50грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ст. 625 ЦК України, позовні вимоги про стягнення 995,50 грн. річних процентів підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул. Рижська, 8-А, код 35073676) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Максімар”(04123, м. Київ, вул. Западинська, 5, код 24943025) основний борг у сумі 45396 (сорок пять тисяч триста девяносто шість) грн. 31 коп., пеню у сумі 4 197 (чотири тисячі сто девяносто сім) грн. 39 коп., 3% річних в сумі 995 (девятсот девяносто пять) грн. 50 коп., державне мито в сумі 505 (пятсот пять) грн. 89 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112 (сто дванадцять) грн. 89 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.