Постанова № 57054564, 06.04.2016, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/936/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Бориславський Ю.Л.,розглянувши у скороченому провадженні у м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії по перерахунку та виплаті пенсії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про не включення їй до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем та щомісячної індексації, зобовязати відповідача перерахувати їй пенсію в розмірі 85 відсотків заробітної плати з 03.11.2009 року з урахуванням інших видів виплат згідно наданої довідки про заробітну плату від 08.12.2015 року №11-19/7800, та проводити її виплату в такому розмірі в подальшому, та зобовязати виплачувати пенсію в подальшому в розмірі 85 відсотків заробітної плати з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги та індексації) згідно з поданою довідкою про заробітну плату, в якій передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Свої вимоги мотивує тим, що 17.12.2015 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова із заявою про перерахунок її пенсії державного службовця з урахуванням сум виплат на матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових проблем, матеріальну допомогу на оздоровлення, та індексації заробітної плати під час перерахунку розміру пенсії, однак отримала відмову. Вважає, що її права порушені, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.03.2016 року позовні вимоги в частині визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії по нарахуванню та виплаті пенсії з урахуванням всіх виплат за період з 03.11.2009 року до 19.08.2015 року залишено без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова 04.04.2016 року подало до суду заперечення проти заявленого позову, в яких зазначило, що визначення заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому постановою КМ України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року №865, однак цією постановою не передбачено визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії з урахуванням сум індексації та матеріальної допомоги, а Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та інше законодавство, на яке посилається позивач, не регулює питання призначення, перерахунку пенсії державним службовцям. При цьому зазначили, що рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії держслужбовця управлінням не приймалось, отже не може бути визнано протиправним. Оскільки вимоги позивача є безпідставними. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03.11.2009 року перебувала на обліку в управлінні ПФ України у Залізничному районі м. Львова як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та відповідачем не заперечується право позивача та отримання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 17.12.2015 року звернулася до управління ПФ України у Залізничному районі м. Львова із заявою про перерахунок пенсії, однак листом управління ПФ України у Залізничному районі м. Львова від 04.04.2016 року №234/П-9 їй відмовлено у перерахунку пенсії /а.с.12, 13/.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям встановлені Законом України «Про державну службу».

За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.2 цього Закону структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входять до системи оплати праці державного службовця.

Згідно з ч.6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713. Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати складають: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права узгоджується з практикою Верховного Суду України, що відображена в його постановах від 20 лютого 2012 року (справа № 21-430а11),від 28 травня 2013 року (справа №21-97а13) та від 04 березня 2014 року (справа №21-3а14).

За приписами частини другої ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином доводи відповідача, про те, що суми матеріальної допомога та допомога на вирішення соціально-побутових питань не включаються до складу заробітної плати державного службовця і не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є безпідставними.

У ч.1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на субєкта владних повноважень обовязок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідач, здійснюючи розрахунок розміру пенсії, не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяв неправомірно, чим порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, в зв'язку з чим таке право потребує судового захисту.

Оскільки в даному випадку позивачка мала право на врахування до заробітної плати, що враховується при призначенні пенсії, усіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з моменту призначення пенсії, незалежно від звернення позивачки за таким перерахунком, а тому вимоги позивачки про здійснення їй перерахунку пенсії підлягають задоволенню в межах строку визначеного ст.99 КАС України, тобто з 19.08.2015 року.

Судовий збір у сумі 551,20 грн., сплачений позивачкою, у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, належить повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-11, 71, 86, 94,158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України у Залізничному районі м. Львова в перерахунку пенсії на користь ОСОБА_1 як державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомога на вирішення соціально-побутових проблем та щомісячної індексації, на які фактично нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування і які входять до складу заробітної плати.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова здійснити з 19.08.2015 рокуперерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 85% від суми заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно з довідкою від 08.12.2015 року №11-19/7800 та проводити виплату у такому розмірі в подальшому

Повернути ОСОБА_1 /паспорт громадянина України серії КА №508648/ - 551,20 грн. судового збору за рахунок коштів Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.