22-ц/775/145/2016(м)
263/3237/15-ц
Головуючий у 1 інстанції Турченко О.В.
Категорія 50 Доповідач Мальцева Є.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
04 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді - Мальцевої Є.Є.
суддів - Песоцької Л.І., Ткаченко Т.Б.
секретар - Брежнєв Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визначення заборгованості зі сплати аліментів,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернулась до суду з даним позовом, вказавши, що рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 21.08.1997 р. з ОСОБА_3 на її користь стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 18.08.1997 р. і до досягнення дитиною повноліття. Внаслідок неналежної сплати аліментів за період з 01.01.2001 року по 23.08.2012 року утворилась заборгованість, розмір якої становить 45501 грн., що був обчислений державним виконавцем 21.07.2014 р. Згідно з іншою довідкою-розрахунком від 12.01.2015 року, наданою державним виконавцем Жовтневого ВДВС, заборгованість по аліментам за цей же період з 01.01.2001 року по 23.08.2012 року станом на 23.08.2012 року становить вже 34662.91 грн.. Тобто, на теперішній час між нею як стягувачем та боржником ОСОБА_3 і державною виконавчою службою існує спір щодо розміру суми боргу за аліментами. Тому позивач звернулася до суду з зазначеним позовом та просить визначити розмір заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 на її користь за період з 01.01.2001 року по 23.08.2012 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2015 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визначення заборгованості зі сплати аліментів відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 (прізвище змінене з ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про зміну імені від 16.06.2015 р. ОСОБА_5 І-НО № 018626 а.с.234) звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. В скарзі вказувала, що судом не було надано належної оцінки доказам. Зазначала, що суд не взяв до уваги той факт, що при обчисленні розміру заборгованості зі сплати аліментів державним виконавцем не враховані недоліки документів відповідача, яки він надав у підтримання його заперечень, а саме, що надані ОСОБА_3 квитанції та розписки про сплату ним аліментів не містили призначення платежу і імя особи платника. Також вважає безпідставним обґрунтування відмови суду в позові тим, що суд не володіє спеціальними знаннями у галузі бухгалтерії, які б дали можливість суду вирішити позовні вимоги.
У відповідності до положень ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи в апеляційному суді через представників,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представників відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7, ОСОБА_8, які просили відмовити у задоволені апеляційної скарги, державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_9, який погодився із доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення, згідно ст. 214 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розділити між сторонами судові витрати та інше.
Однак рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 21.08.1997 р. по справі №2-2531/1997 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (на даний час ОСОБА_1М.) аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 18.08.1997 р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).
Згідно з копією дублікату, що міститься у матеріалах справи, був виданий виконавчий лист №263/9293/13-ц, виданий Жовтневим районним судом м.Маріуполя 10.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 18.08.1997 р. і до досягнення дитиною повноліття. Державним виконавцем зазначено, що станом на дату повноліття дитини на 23.08.2012 року існує борг у розмірі 48581,88 грн. (а.с.4).
Згідно з довідкою-розрахунком Жовтневого ВДВС ММУЮ від 21.07.2014 року позивачці до стягнення на її користь нараховано з відповідача аліментів в період з 01.01.2001 р. по 23.08.2012 р. всього 48921 грн., а отримано нею - 3420 грн. (а.с.5-6).
Разом з тим, з довідки-розрахунку від 12.01.2015 р., виданій Жовтневим ВДВС ММУЮ відповідачу, вбачається, що за цей же період нараховано аліментів вже 38082,91 грн., а отримано також 3420 грн. (а.с.7-9).
Отже, розмір заборгованості ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання дитини до повноліття остаточно не визначений.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції були долучені надані сторонами, а також витребувані судом, копії чеків поштових переказів та повідомлень про це, довідок про доходи ОСОБА_3, розписок ОСОБА_2 про отримання нею готівкових сум від відповідача, банківських квитанцій про внесення коштів та банківських виписок по рахунку ОСОБА_2, а також відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_3 та індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 з ПФУ за період з 01.01.2001 р. по 23.08.2012 р..
На підставі даних документів представником позивачки був складений власний розрахунок заборгованості по аліментам, розмір якої складає 40688 грн. (а.с.188-191) В свою чергу, представник відповідача надав власний розрахунок, за яким борг по аліментам на 23.08.2012 р. взагалі відсутній.
На підставі вищезазначених документів державним виконавцем суду першої інстанції надані дві довідки-розрахунки заборгованості по аліментам від 03.12.2015 р. з урахуванням позицій обох сторін: всього нараховано за спірний період 42305,67 грн. аліментів, а сплачено лише 1525 грн. (за квитанціями позивачки) та 21506,93 грн. (за квитанціями відповідача) відповідно (т.1 а.с.159-172).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами не було доведено обставини, на які вони посилалися. Зазначав, що в жодному з наданих сторонами розрахунків заборгованості аліментів не враховані утримання з доходів ОСОБА_3 податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не визначений правильно мінімальний розмір аліментів (1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян), не врахована теперішня заробітна плата ОСОБА_3 або середня заробітна плата працівника для даної місцевості. Суд першої інстанції відмовив у позові, оскільки не володіє спеціальними знаннями, щоб зробити висновки по суті позовних вимог, а сторони не провели судово-бухгалтерську експертизу з метою визначення дійсного розміру заборгованості по аліментам
Проте, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися.
Згідно з ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема, за заявою сторін виконавчого провадження.
Згідно з ч.9 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Отже, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч.9 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Згідно з ч.4 ст.196 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.
Відповідно до ч.1 ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. ОСОБА_10 платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. ОСОБА_10 платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Відповідно до ч.1 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пп.7.13, 7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012 року (далі-Інструкція), передбачено, що розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. ОСОБА_10 боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.
Обгрунтовуючи позовні вимоги та апеляційну скаргу, позивач посилалася на те, що розмір заборгованості держаним виконавцем визначений невірно.
Судом першої інстанції відмовлено в позові у звязку із неможливістю провести розрахунок заборгованості по аліментам без спеціальних знань і на підставі розрахунків сторін, що суперечать один одному.
Між тим, зі справи вбачається, що сторонами надані достатні дані, на підставі яких можливо встановити розмір доходів відповідача, розмір нарахованих аліментів, а також письмові підтвердження сум аліментів, сплачених відповідачем позивачу, що дає можливість обчислити заборгованість.
На вимогу колегії суддів державним виконавцем неодноразово проведено розрахунок заборгованості. Однак, до уваги колегія суддів приймає та перевіряє тільки розрахунок від 01 квітня 2016 року (т.2 а.с. 172-178), оскільки з пояснень державного виконавця вбачається, що саме в цьому розрахунку він визначав розмір нарахованих аліментів з урахуванням утриманих податків. Також зазначив суми сплачених аліментів, спираючись на надані сторонами письмові підтвердження. Разом з тим, державний виконавець пояснював, що в розрахунку заборгованості він не враховував сум утримань в Пенсійний фонд, фонд занятості, фонд соціального захисту населення, єдиний соціальний внесок (пізніше). Таким же чином виконавець здійснив відповідний розрахунок на підставі даних про підприємницьку діяльність без визначення усіх утримань з доходів.
Апеляційний суд, проаналізувавши надані сторонами доказі, перевіривши розрахунки державного виконавця, позивача, відповідача, не може в повному обсязі погодитися з жодним з них. Тому колегія суддів приходить до власного висновку щодо визначення суми заборгованості з відповідним розрахунком, виходячи з наступного.
Сторони не оспорюють суму аліментів, що підлягали б до сплати, визначених державним виконавцем в 2001 році. Колегія суддів, перевіривши даний розрахунок від 01.04.2016 року, погоджується із розміром нарахованих до сплати аліментів за цей період 582,5 грн.. Сума фактично сплачених аліментів 45 грн також ніким не оспорюється. Отже, сума боргу - 537,5 грн..
З розміром нарахованих до сплати аліментів за 2002 рік не згодний представник позивача, оскільки вважає, що в 2002 році відповідач не працював, але отримував матеріальну допомогу, тому за січень 2002 року державний виконавець повинен прийняти за основу суму середнього заробітку, а не ? частину неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що на той час складала мінімальний розмір аліментів. Втім доводи представника відповідача не ґрунтуються на законі, оскільки його посилання на лист Державної податкової адміністрації України від 05.10.2001 року, яким розяснений порядок оподаткування матеріальної допомоги, що виплачується юридичною особою працюючим та непрацюючим громадянам, не мають правового значення для визначення мінімального розміру аліментів. Тому колегія суддів приймає до уваги суму нарахованих аліментів за 2002 рік, визначену державним виконавцем, і не спростовану позивачем 102 грн.. Оскільки в 2002 році фактично сплачено аліментів 180 грн, що не оспорюють сторони, то переплата по аліментам складає 78 грн..
Сторони не оспорюють ані розмір нарахованих державним виконавцем аліментів за 2003 рік - 221,13 грн, ані суму фактично сплачених аліментів - 180 грн.. Сума заборгованості, таким чином - 41,13 грн..
Сторони не оспорюють також розмір нарахованих аліментів за 2004 рік - 266,13 грн. й суму фактично сплачених аліментів - 100 грн.. Сума заборгованості по аліментам складає 166,22 грн..
З розміром нарахованих в 2005 році аліментів не погодився представник позивача, також вважав, що за січень 2005 року державний виконавець повинен розраховувати суму аліментів, виходячи з розміру середнього заробітку, а не з розміру ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Але ж такі доводи не ґрунтуються на законі. Колегія суддів приймає до розрахунку розмір аліментів, нарахованих державним виконавцем, оскілки він виконаний у відповідності до вимог закону. Так, розмір нарахованих аліментів складає 498,84 грн, сума фактично виплачених аліментів, яку не оспорювали сторони - 140 грн, отже, сума боргу - 358,84 грн..
Сторони не оспорюють розмір нарахованих державним виконавцем аліментів і виплачених відповідачем в якості аліментів сум за 2006 рік. Так, нарахована сума 2031 грн , сплачено 180 грн. Сума заборгованості - 1851 грн..
Сторони погоджуються із розміром нарахованих аліментів за 2007 рік - 3027,31 грн.. Але представник позивача не визнає визначену державним виконавцем суму зарахованих виплат по аліментам, вважає, що відповідачем було фактично сплачено на утримання сина тільки 390 грн, оскільки квитанції, надані у підтвердження платежів відповідачем, неналежно оформлені, не містять призначення платежу, повної адреси адресату, крім того, позивач не отримувала фактично всі ці суми. Перевіривши квитанції за 2007 рік, надані відповідачем, колегія суддів вважає можливим прийняти їх у якості доказу платежів, оскільки вони надані суду особою, що виконувала платіж, адресовані позивачу, і навіть, якщо немає повної адреси, в них вказаний поштовий індекс позивача, і представник позивача не заперечує, що деякі з цих платежів вона отримувала, незважаючи на те, що оформлені всі однаково. Як пояснив представник відповідача, інших зобовязань, які б передбачали щомісячні платежі, відповідач на той період мав. Тому, незважаючи на недостатні дані в квитанціях, колегія суддів погоджується із тим, що вони можуть слугувати підтвердженням сплати аліментів. Отже, колегія суддів вважає, що в 2007 році ОСОБА_3 виплачено 1040 грн аліментів. Виходячи з суми нарахованих аліментів 3027,31 грн, борг таким чином складає 1987,31 грн..
Однак, апеляційний суд не може погодитися із розрахунком державного виконавця розміру нарахованих аліментів за 2008 рік, у звязку із тим, що з пояснень виконавця розрахунку, крім податку на дохід, він не виключав з сум доходів необхідні утримання, не. На підставі відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_3 та індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_3 з ПФУ за період з 01.01.2001 р. по 23.08.2012 р., наданих сторонами даних про доходи відповідача, колегією суддів проведений такий розрахунок (Додаток №1 ), згідно з яким розмір нарахованих аліментів складає 5165,99 грн.. Сума сплачених аліментів 3050 грн.. З доводами представника відповідача щодо незгоди із сумою сплачених аліментів, яка на його думку, складає 4717,53 грн, погодитися неможливо, оскільки така сума обєктивно не підтверджена доказами. Борг по аліментам, таким чином, складає 2115,99 грн..
З визначенням державним виконавцем розміру нарахованих аліментів за 2009 рік колегія суддів не може погодитися з тих же підстав. Крім того, неможливо прийняти й розрахунок держвиконавця щодо аліментів з доходів, отриманих відповідачем від підприємницької діяльності, оскільки він пояснив, що не відраховував сум необхідних утримань, крім податку. На підставі матеріалів справи, в тому числі даних з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, індивідуальних відомостей Пенсійного фонду про застраховану особу, довідки Пенсійного Фонду України (т.2.а.с.183), квитанцій про сплату ОСОБА_3 єдиного податку як підприємцем (т.2. а.с.186-196), колегією суддів проведений розрахунок (Додатки №1,2 ), згідно з яким розмір нарахованих аліментів складає 3813,72 грн.. Така сума складається з суми нарахованих аліментів за 2009 рік з Додатку №1, де відображені дані про заробітну плату відповідача, та ? частини суми доходів з підприємницької діяльності після відрахування передбачених законом утримань, зазначеної в Додатку №2, в тому числі враховані квитанції, надані відповідачем, про сплату єдиного податку підприємцем. Наприклад, сума доходів відповідача від підприємницької діяльності складає за 2009 рік - 6508,02 грн.. З цієї суми повинно виключити суму обовязкових відрахувань, які обчислені з урахуванням в ому числі й квитанцій про сплату податку відповідачем, і різниця становить 3733,72 грн.. ? частина від 3733,72 дорівнює 933,43 грн, що є розміром нарахованих аліментів з доходів від підприємницької діяльності. На підставі даних про заробіток відповідача нарахована сума 3030,29 грн.. Шляхом складання даних сум колегія суддів обчислює суму нарахованих аліментів за 2009 рік 3813,72 грн ( 933,43 грн + 3030,29 грн = 3813,72 грн.).
Вирішуючи питання щодо розміру виплачених аліментів, колегія суддів не погоджується із твердженнями представника позивача, що неможливо зараховувати як аліменти суми, передані позивачу відповідачем за розписками (т.1 а.с76), оскільки це є суми на додаткові витрати на дитину. Позивачем наявність будь-якої домовленості між сторонами про додаткові витрати на утримання дитини не доведено, тому, оскільки інших зобовязань у ОСОБА_3 перед позивачем не існувало, апеляційний суд зараховує такі платежі в суму сплачених за 2009 рік аліментів. Таким чином, перерахувавши надану відповідачем за розпискою суму в іноземній валюті на суму в гривні по курсу дати розписки, колегія суддів вважає, що відповідачем сплачено аліментів 7550 грн, нараховано аліментів 3813,72 грн, тому переплата складає 3736,28 грн..
Аналогічно колегія суддів визначає розмір аліментів, що підлягали б до сплати, за 2010 рік: 4433,78 грн.(Додатки №1,2. Також сума розрахована шляхом складання суми нарахованих аліментів за 2010 рік з Додатку №1, де відображені дані про заробітну плату відповідача, та ? частини суми доходів з підприємницької діяльності після відрахування передбачених законом утримань, зазначеної в Додатку №2, в тому числі враховані квитанції, надані відповідачем, про сплату єдиного податку підприємцем ). Доводи представника відповідача щодо незгоди із такою сумою, яка, на його думку, повинна складати 2799,69 грн, є неспроможними, оскільки нічим обєктивно не підтверджені. Твердження представника позивача про необхідність включення в суму доходів, з яких нараховуються аліменти, суми, отриманої ОСОБА_3 від продажу частки в колективному частковому фонді Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім..Ілліча (т.2. а.с.105-106), не є слушними, оскільки постановою КМУ від 26 лютого 1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», з відповідними змінами та доповненнями, встановлений чіткий перелік утримання аліментів з певних видів доходу, і дохід від продажу майна не входить до цього переліку. Неможливо також погодитися із вказаною представником відповідача сумою платежів по аліментам, оскільки надана ним квитанція на 500 грн, платником в якій визначена стороння особа - ОСОБА_11 (т.1 а.с.57), не є належним доказом. Між тим, колегія суддів не погоджується й з доводами позивача про необхідність виключення з доказів квитанції на 500 грн , де платником зазначена ОСОБА_12 (т.1 а.с.57), оскільки, як пояснив представник відповідача, це є дружина батька відповідача, тобто, член родини, і оплата була адресована саме позивачу у якості аліментів. Таким чином, проаналізувавши письмові докази, колегія суддів визначає, що сплачено фактично 3400 грн.. За таких обставин, борг по аліментам за 2010 рік складає 1033,78 грн..
Аналогічно колегія суддів визначає розмір аліментів, що підлягали б до сплати, за 2011 рік - 5456,45 грн.(Додатки №1,2: складається з суми нарахованих аліментів за 2011 рік з Додатку №1 та ? частини доходів з підприємницької діяльності після відрахування передбачених законом утримань, зазначеної в Додатку №2). Доводи відповідача, що розмір нарахованих за рік аліментів повинен складати 3666 грн, нічим не підтверджені, суперечать матеріалам справи і встановленим обставинам. Також зі справи вбачається, що фактично сплачено аліментів 4780 грн. (т.1 а.с.59-62). Представник відповідача не оспорював таку суму. А доводи представника відповідача про то, що стягувач не отримувала зовсім гроші від відповідача, цей висновок не спростовують, оскільки нічим не підтверджені. Таким чином, заборгованість по аліментам за 2011 рік складає 676,45 грн..
Керуючись тими ж принципами розрахунку, колегія суддів обчислює розмір нарахованих аліментів за період з 01 січня 2012 рік до 23 серпня 2013 року - 3825,48 грн. (Додатки №1,2). Твердження відповідача про те, що сума нарахованих аліментів повинна складати 3188 грн, нічим не обгрунтовані. Також неможливо погодитися з представника відповідача щодо відсутності платежів по аліментам в 2012 році, оскільки це суперечить матеріалам справи (т.1 а.с.62-64). Отже, виплачено аліментів 4500 грн., переплата складає 674,52 грн..
Таким чином, за розрахунком колегії суддів, за період з 01.01.2001 року по 23.08.2012 року ОСОБА_3 повинно було бути сплачено 29424,42 грн аліментів, а фактично сплачено - 25145 грн.. Отже, розмір заборгованості по аліментам складає 4279,42 грн..
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом першої інстанції не встановлені, рішення не відповідає вимогам ст.ст.213-214 ЦПК України щодо законності та обгрунтованості, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення.
При вирішенні позовних вимог, колегія суддів виходила з наданих сторонами доказів, наведених розрахунків, і вважає, що позивач довела свої вимоги частково, тому визначає розмір заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 на користь позивача на утримання сина ОСОБА_10 до досягнення повноліття в сумі 4279,42 грн..
Пунктом 36 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснено, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. Тому, у зязку із частковим задоволенням апеляційної скарги, на користь позивача с відповідача підлягає відшкодуванню половина суми судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при зверненні з позовом до суду та за подачу апеляційної скарги ((243, + 267,96 грн = 511,56 грн ) : 2 = 255,78 грн.) 255,78 грн..
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314,316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2015 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визначення заборгованості зі сплати аліментів задовольнити частково.
Визначити розмір заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини до досягнення повноліття в сумі 4279,42 грн.( чотири тисячі двісті сімдесят девять грн. 42 коп).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат на сплату судового збору 255,78 грн..
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді
ОСОБА_13
ОСОБА_14
ОСОБА_15
Додаток №1
Период Доход ФСС ФЗ ПФ ЕСВ ПДФО Всего удержано Аліменти із заробітної плати 1/2 НМДГ Аліменти
2008
янв 1 500,00 15,00 7,50 30,00 217,13 269,63 307,59 8,5 307,59
фев 1 500,00 15,00 7,50 30,00 217,13 269,63 307,59 8,5 307,59
мар 1 500,00 15,00 7,50 30,00 217,13 269,63 307,59 8,5 307,59
1 кв 1 950,00 19,50 9,75 39,00 282,26 350,51 399,87 8,5 399,87
апр 2 167,47 21,67 10,84 43,35 313,74 389,60 444,47 8,5 444,47
май 2 192,70 21,93 10,96 43,85 317,39 394,14 449,64 8,5 449,64
июн 2 214,05 22,14 11,07 44,28 320,48 397,98 454,02 8,5 454,02
июл 2 300,00 23,00 11,50 46,00 332,93 413,43 471,64 8,5 471,64
авг 2 300,00 23,00 11,50 46,00 332,93 413,43 471,64 8,5 471,64
сен 2 300,00 23,00 11,50 46,00 332,93 413,43 471,64 8,5 471,64
окт 2 300,00 23,00 11,50 46,00 332,93 413,43 471,64 8,5 471,64
ноя 1 475,00 14,75 7,38 29,50 213,51 265,13 302,47 8,5 302,47
дек 1 493,06 14,93 7,47 29,86 216,12 268,38 306,17 8,5 306,17 5 165,99
Данные 1 кв. - 1950 грн. - взяты из 1 ДФ, по ТОВ "АМД плюс", их нет в персонификации
2009
янв 1 503,10 11,78 9,02 30,06 0,00 217,84 268,70 308,60 8,5 308,60
фев 1 517,82 11,93 9,11 30,36 0,00 219,96 271,36 311,62 8,5 311,62
мар 1 538,56 12,14 9,23 30,77 0,00 222,96 275,10 315,86 8,5 315,86
апр 858,70 4,29 5,15 17,17 0,00 124,81 151,43 176,82 8,5 176,82
май 864,89 4,32 5,19 17,30 0,00 125,71 152,52 178,09 8,5 178,09
июн 864,89 4,32 5,19 17,30 0,00 125,71 152,52 178,09 8,5 178,09
июл 1 490,67 12,06 8,94 29,81 0,00 215,98 266,79 305,97 8,5 305,97
авг 1 499,36 12,14 9,00 29,99 0,00 217,23 268,36 307,75 8,5 307,75
сен 1 499,36 12,14 9,00 29,99 0,00 217,23 268,36 307,75 8,5 307,75
окт 1 020,00 9,35 6,12 20,40 0,00 147,62 183,49 209,13 8,5 209,13
ноя 1 050,00 9,50 6,30 21,00 0,00 151,98 188,78 215,31 8,5 215,31
дек 1 050,00 9,50 6,30 21,00 0,00 151,98 188,78 215,31 8,5 215,31 3 030,29
2010
янв 1 084,35 39,04 156,80 195,83 222,13 8,5 222,13
фев 1 084,35 39,04 156,80 195,83 222,13 8,5 222,13
мар 1 107,30 39,86 160,61 200,47 226,71 8,5 226,71
апр 1 124,30 40,47 163,07 203,55 230,19 8,5 230,19
май 1 124,30 40,47 162,57 203,05 230,31 8,5 230,31
июн 1 124,30 40,47 162,57 203,05 230,31 8,5 230,31
июл 1 124,30 40,47 162,57 203,05 230,31 8,5 230,31
авг 1 124,30 40,47 162,57 203,05 230,31 8,5 230,31
сен 1 124,30 40,47 163,07 203,55 230,19 8,5 230,19
окт 1 124,30 40,47 162,57 203,05 230,31 8,5 230,31
ноя 1 124,30 40,47 162,57 203,05 230,31 8,5 230,31
дек 1 124,30 40,47 163,07 203,55 230,19 8,5 230,19 2 743,41
2011
янв 1 140,00 41,04 164,84 205,88 233,53 8,5 233,53
фев 1 140,00 41,04 164,84 205,88 233,53 8,5 233,53
мар 1 140,00 41,04 164,84 205,88 233,53 8,5 233,53
апр 900,00 32,40 130,14 162,54 184,37 8,5 184,37
май 1 800,00 64,80 260,28 325,08 368,73 8,5 368,73
июн 1 800,00 64,80 260,28 325,08 368,73 8,5 368,73
июл 1 800,00 64,80 260,28 325,08 368,73 8,5 368,73
авг 1 800,00 64,80 260,28 325,08 368,73 8,5 368,73
сен 1 800,00 64,80 260,28 325,08 368,73 8,5 368,73
окт 1 800,00 64,80 260,28 325,08 368,73 8,5 368,73
ноя 1 800,00 64,80 260,28 325,08 368,73 8,5 368,73
дек 1 800,00 64,80 260,28 325,08 368,73 8,5 368,73 3 834,79
2012
янв 1 850,00 66,60 267,51 334,11 378,97 8,5 378,97
фев 1 850,00 66,60 267,51 334,11 378,97 8,5 378,97
мар 1 850,00 66,60 267,51 334,11 378,97 8,5 378,97
апр 1 900,00 68,40 274,74 343,14 389,22 8,5 389,22
май 1 900,00 68,40 274,74 343,14 389,22 8,5 389,22
июн 1 900,00 68,40 274,74 343,14 389,22 8,5 389,22
июл 1 950,00 70,20 281,97 352,17 399,46 8,5 399,46
авг 0,00 0,00 0,00 8,5 8,50 2 712,52
Доход за июль - 1950 грн. (нет в 1 ДФ, но есть в справке о доходах и в персонификации) - данные "Трейдинг КМС"
Усього: 17 487,00
Додаток №2
Дохід з підприємницької діяльності
Доход для пенсии 1/4
мар.09 605,00 151,25
апр.09 625,00 156,25
май.09 625,00 156,25
июн.09 625,00 156,25
июл.09 630,00 157,50
авг.09 630,00 157,50
сен.09 630,00 157,50
окт.09 650,00 162,50
ноя.09 744,01 186,00
дек.09 744,01 186,00
янв.10 869,00 217,25
фев.10 869,00 217,25
мар.10 869,00 217,25
апр.10 884,00 221,00
май.10 884,00 221,00
июн.10 884,00 221,00
июл.10 888,01 222,00
авг.10 888,01 222,00
сен.10 888,01 222,00
окт.10 906,99 226,75
ноя.10 906,99 226,75
дек.10 921,99 230,50
янв.11 941,00 235,25
фев.11 941,00 235,25
мар.11 941,00 235,25
апр.11 960,00 240,00
май.11 960,00 240,00
июн.11 960,00 240,00
июл.11 960,00 240,00
авг.11 960,00 240,00
сен.11 960,00 240,00
окт.11 985,00 246,25
ноя.11 985,00 246,25
дек.11 1 004,00 251,00
янв.12 1 073,00 268,25
фев.12 1 073,00 268,25
мар.12 1 073,00 268,25
апр.12 1 094,00 273,50
май.12 1 094,00 273,50
июн.12 1 094,00 273,50
июл.12 1 102,00 275,50
авг.12 1 102,00 275,50
9357,255
Судді:
ОСОБА_13
ОСОБА_14
ОСОБА_15
Судове рішення № 57052471, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) було прийнято 04.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/3237/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: