Постанова № 57045351, 05.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 150/4/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Суперсон С.П.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

05 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області на постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 11 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про відновлення виплати пенсії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Чернівецького районного суду Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області про зобов'язання відновити з 01 липня 2015 року виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Чернівецького районного суду Вінницької області від 11 січня 2016 року позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області та отримувала до 01 квітня 2015 року пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

ОСОБА_2 працює на посаді начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області.

01 квітня 2015 року позивачу припинено виплату пенсії.

В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області із заявою про поновлення виплати пенсії.

Листом №22-Г-06 від 21 грудня 2015 року управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області повідомило позивача про те, що поновити пенсію за даних умов неможливо.

Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст. 47, ст. 54 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону відпали, і з того ж дня перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

ОСОБА_2 в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року працювала на посаді начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького районного управління юстиції Вінницької області, тобто на посаді та на умовах проходження служби, що передбачені Законом України "Про державну службу".

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VІІІ внесено зміни до ч. 4 ст. 37 Закону України "Про державну службу" та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Водночас, положення ч. 1-3 ст. 37 вказаного Закону, які визначають умови для призначення пенсії державних службовців, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VІІІ змінені чи скасовані не були.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що посада, на якій вона працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Крім того, на думку колегії суддів, встановлене ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" тимчасове припинення виплати пенсії в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року застосовується до усіх осіб, які працюють на посадах та на умовах, що визначені Законом України "Про державну службу".

Як встановлено судом, позивач працює на посаді державного службовця, тобто на умовах, що визначені Законом України "Про державну службу", а тому управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області було правомірно застосовано положення ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та тимчасово припинено виплату пенсії позивачу.

Оцінюючи доводи позивача про те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VІІІ з 01 червня 2015 року посада, на якій вона працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", колегія суддів виходить з того, що сама по собі робота на посаді державного службовця, незалежно від того, може особа у спірний період реалізувати право на пенсію згідно із Законом України "Про державну службу" чи ні, не дає право на поновлення виплати пенсії в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Крім того, колегія суддів під час розгляду апеляційної скарги враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в постанові від 25 лютого 2016 року у справі №К/800/40894/15 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, згідно з якою п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VІІІ не містить приписів щодо відновлення виплати пенсії як такої й, у тому числі, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області задовольнити.

Постанову Чернівецького районного суду Вінницької області від 11 січня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.