Постанова № 57044194, 05.04.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2458/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Куля Т.Т.

за участю:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області - голова ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області полковник міліції Князєв Сергій Миколайович, представник - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області - голови ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва Сергія Миколайовича про визнання незаконними дій, накладення адміністративного стягнення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області - голови ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва Сергія Миколайовича (далі - відповідач) про визнання незаконними дій щодо порушення вимог ст. 32 Конституції України, ст.ст. 5, 11 Закону України "Про інформацію", ст.ст. 10, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", зобов'язання відповідача протягом п'яти днів з моменту вступу рішення суду в законну силу надати, згідно запиту, у повному обсязі належним чином завірену інформацію та відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.

10.02.2016 року позивач надіслав до суду уточнену позовну заяву (а.с. 61-68), у відповідності до якої просив: визнати незаконними дії щодо порушення вимог ст. 32 Конституції України, ст.ст. 5, 11 Закону України "Про інформацію", ст.ст. 5, 11 Закону України "Про інформацію", ст.ст. 10, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", щодо несвоєчасного і неповного надання інформації, наданні недостовірної інформації, у неповідомленні про продовження строку розгляду запиту, знищенні інформації, яка запитувалася після надходження інформаційного запиту, накладення адміністративного стягнення на відповідача у відповідності до вимог с. 2212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зобов'язання відповідача з моменту вступу рішення суду в законну силу надати, згідно запиту, у повному обсязі належним чином оформлену, завірену, достовірну інформацію, а по грошовому (утриманню) забезпеченню заборгованість по видах і роках: з 15.08.1996 року по 31.08.1999 року, з 01.09.1999 року по 09.06.2002 року, з 14.02.2005 року по 25.09.2008 року, з 25.12.2008 року по 31.03.2009 року, з урахуванням компенсаційних виплат станом на 25.12.2008 року, станом на 31.03.2009 року та станом на час надання інформації про грошове (утримання) забезпечення, по заробітній платі з 06.11.2015 року по час надання інформації, з урахуванням компенсаційних виплат та зобов'язати відповідача відшкодувати витрати пов'язані зі сплатою судового збору та банківських послуг щодо його перерахування.

В судовому засіданні позивач підтримав уточнений позов та просив задовольнити уточнені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та уточненій позовній заяві, мотивуючи наступним. 05.11.2015 року позивачем на ім'я начальника УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва С.М. було надіслано запит щодо надання інформації стосовно проходження служби, грошового забезпечення під час проходження служби та з інших питань. Також, 05.11.2015 року позивачем на ім'я начальника УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва С.М. було подано заяву про звільнення з органів внутрішніх справ, зарахування до вислуги років окремих періодів служби, виплату заборгованості з грошового забезпечення за 2007 -2009 роки та інші періоди служби, виплату грошової компенсації за 15 днів невикористаної оплачуваної чергової відпустки за 2006 рік, компенсації за речове майно у розмірі 100 грн., перерахунок та виплату вихідної допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, інших заборгованостей з грошового забезпечення, проведення перерахунку з пенсійного забезпечення і скерування його до Управління пенсійного фонду у Закарпатській області, внесення відповідних змін до трудової книжки та проведення повного розрахунку у день звільнення з органів внутрішніх справ. Однак, як наголошував позивач в судовому засіданні, відповідач аж через півтора місяці, листом від 29.12.2015 року за №2/Р-133 повідомив про розгляд його запиту про надання інформації. Разом з тим, позивач зазначав, що відповідачем до листа від 29.12.2015 року за №2/Р-133, яким надано відповідь на його запит, було внесено недостовірні відомості про відсутність заборгованості по грошовому (утриманню) забезпеченню, не повну інформацію щодо отримання в черговій частині табельної вогнепальної зброї - пістолета "ПМ" та її повернення з посиланням на те, що інша інформація за 1999 - 2002 роки знищена 05.03.2013 року, а інформація з 2002 року по 06.11.2015 року знищена 06.11.2015 року - після надання інформаційного запиту на вказану інформацію. Так, відповідачем в листі від 29.12.2015 року за №2/Р-133 зазначено, що табельна вогнепальна зброя - пістолет "ПМ" отримувалася позивачем 3 рази, не зазначено грошове забезпечення видане позивачеві у липні 2009 року, яке складалось з грошової допомоги та вихідної допомоги при звільнені з органів внутрішніх справ, що підтверджує факт несвоєчасного розрахунку при звільненні, не виплату грошової індексації, компенсації з 25.12.2008 року по липень 2009 року. Відтак, позивач зазначав, що з 18-ти пунктів запитуємої інформації, зазначеної у запиті від 05.11.2015 року, він отримав неповну та недостовірну відповідь тільки на 4-ри пункти. Також, позивач в судовому засіданні наголошував, що заборгованість по його грошовому забезпеченню існує і по теперішній день, зокрема: за службу у понаднормовий час, вихідні та святкові дні, у нічний час, за матеріальну допомогу на оздоровлення, за 8-м місяців 1999 року існує заборгованість перед позивачем по виплаті надбавки за продовольчий пайок, за залучення до заходів пов'язаних з проведенням виборів та інших заходів, за службу в понаднормовий час, вихідні та святкові дні, за відрядження, компенсація за використання власного автотранспорту, тощо. Позивач зазначав, що відповідачем до його трудової книжки не було включено перебування на роботі в поліції протягом 2-х днів. Відтак, позивач просив уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила щодо задоволення уточненого позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. 05.11.2015 року було подано заяву про надання інформації, яка зареєстрована за № Р-1485. Так, відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства України на запити позивача №101зі, №Р-1485 та № Р-59о/п була надана мотивована відповідь від 29.12.2015 року за №2/Р-133, згідно якої зазначено, що з останнім було проведено остаточний розрахунок та немає жодної заборгованості щодо оплати праці, а також долучено запитувані позивачем додатки на 19 аркушах. Разом з тим, позовні вимоги позивача щодо накладення адміністративного стягнення на відповідача не підлягають задоволенню, оскільки не підсудні адміністративним судам. Також, в процесі судового розгляду відповідачем після додаткового опрацювання запиту позивача було надано уточнену інформацію від 31.03.2016 року за №454/106/01/2-2016 з додатками на 51 аркушах. Позивач не проходив службу у відповідача, відтак вимоги щодо визнання незаконними дій відповідача є безпідставними та не підлягають до задоволення. Відтак, представник відповідача просив в задоволенні уточнених позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що уточнена позовна заява підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач протягом проходження служби в органах внутрішніх справ займав різні посади.

Так, позивач у зв'язку з ліквідацією УМВС України в Закарпатській області, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України" подав до начальника УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князева С.М. заяву від 05.11.2015 року про звільнення його з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року та здійснення з ним в цей день повного розрахунку та видачу належним чином завіреної копії наказу про звільнення зі служби (а.с. 73-74). Також, у відповідності до заяви від 05.11.2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ, позивач просив зарахувати до вислуги років 3 місяці 6 днів служби за згодою сторін, час проходження служби на посаді слідчого ОМВ СУ УМВС України в Закарпатській області з 01.04.2009 року, здійснити перерахунок та виплату грошового (утримання) забезпечення та вихідної допомоги, яка повинна була бути виплаченою при звільненні з ОВС у 2008 році, здійснити перерахунок з пенсійного забезпечення, скерувати його до Управління пенсійного фонду у Закарпатській області та внести відповідні зміни до запису у трудовій книжці (а.с. 73-74).

Разом з тим, 05.11.2015 року позивач подав до начальника УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князева С.М. запит про надання інформації, у відповідності до якого просив надати належним чином завірені відомості стосовно нього. (а.с. 70-72). Так, даний запит від 05.11.2015 року про надання інформації містив 18 пунктів (а.с. 70-72).

Відповідач листом від 29.12.2015 року за №2/Р-133 повідомив позивача що його звернення щодо проведення перерахунку грошового та пенсійного забезпечення за час проходження служби (роботи) в органах внутрішніх справ та виплати заборгованості розглянуто (а.с. 75-77).

Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-XII (далі - Закон України № 2657-XII) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 2657-XII кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Згідно до ст. 20 Закону України № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон України № 2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 2939-VI метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України № 2939-VI кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України № 2939-VI розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

У відповідності до п. 1.4 "Порядку складання і форми подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Міністерство внутрішніх справ України", затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.07.2011 року № 459 (далі - Порядок №459) доступ допублічної інформації Міністерства внутрішніх справ України забезпечується шляхом надання інформації за запитами на отримання публічної інформації.

Згідно до 2.1 Порядку №459 запитувач має право звернутися до Міністерства внутрішніх справ України із запитом на отримання публічної інформації незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Таким чином, позивач у відповідності до вимог Закону України № 2939-VI та , звернувся із запитом від 05.11.2015 року до начальника УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва С.М., як розпорядника публічної інформації, щодо отримання належним чином завірених відомостей щодо позивача, які зберігалися у розпорядника інформації.

Разом з тим, згідно до ч. 1 ст. 20 Закону України № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до ч. 4 ст. 20 Закону України № 2939-VI у разіякщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно до п. 3.2 Порядку №459 відповідь на запит структурні підрозділи готують протягом чотирьох робочих днів і подають на підпис не менше ніж за добу до закінчення терміну виконання.

Відповідно до п. 3.5 Порядку №459 якщо запитувана інформація містить документи обсягом понад 10 сторінок, про це протягом п'яти робочих днів з дня надходження запиту повідомляється запитувачу із зазначенням обсягу фактичних витрат, пов'язаних із копіюванням або друком документів, та реквізитів і порядку відшкодування таких витрат. Надання інформації здійснюється протягом трьох робочих днів після підтвердження оплати вартості фактичних витрат.

У відповідності до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.10.2015 року №1311 "Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Закарпатській області" було затверджено головою ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва С.М. (а.с. 31-34).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам ст. 20 Закону України №2939-VI та Порядку №459, начальником УМВС України в Закарпатській області полковником міліції Князєвим С.М. не було надано позивачеві у визначені строки, а саме: не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, письмової відповіді на запит позивача від 05.11.2015 року про надання інформації. А також, начальником УМВС України в Закарпатській області полковником міліції Князєвим С.М., не було повідомлено позивача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано відповідь на запит позивача від 05.11.2015 року щодо наданні інформації, листом від 29.12.2015 року за №2/Р-133, тобто через 54 календарні дні після отримання запиту, відтак з порушенням строків визначених ст. 20 Закону України № 2939-VI.

Згідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Згідно до ч. 1 ст. 24 Закону України № 2939-VI відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, а саме: ненадання інформації на запит, несвоєчасне надання інформації, навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Як вбачається із запиту позивача про надання інформації від 05.11.2015 року (а.с. 70-72), який містить 18-ть пунктів, останній просив надати належним чином завірені відомості щодо нього, а саме: 1) всі відомості з особової справи позивача, як старшого слідчого; 2) всі відомості з особової справи позивача, як слідчого, державного службовця 11 рангу 6 категорії; 3) всі відомості з пенсійної справи; 4) всі відомості з бухгалтерської справи; 5) витяги наказів про присвоєння звань, призначення та звільнення з посад під час проходження позивачем служби з 1999 року по 2015 рік; 6) витяги наказів про встановлення надбавок, які впливали на розмір грошового забезпечення за період з 1999 року по 2015 рік; 7) витяги наказів про встановлення вислуги років за період з 1996 року по 2008 рік; 8) витяг книги форми №5 "Книга видачі озброєння та спецзасобів" про отримання позивачем зброї за період з 1999 року по 2008 рік; 9) списки (відомості) працівників слідчого управління на преміювання за 2006-2008 роки; 10) копію наказу №1236 від 01.11.2003 року та інструкції "Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які мають спеціальне звання рядового і начальницького складу"; 11) копію наказу №1472 від 25.11.2004 року про внесення змін до наказу від 01.11.2003 року №1236 "Про затвердження інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які мають спеціальне звання рядового і начальницького складу" та інші з 01.01.2008 року; 12) копію Положення "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ на підставі наказу МВС №499 від 31.12.2007 року та наступні до теперішнього часу; 13) копії наказів, розпоряджень, вказівок про залучення особового складу у 1999 -2008 роках до несення служби у вихідні, святкові дні по охороні громадського порядку при проведенні виборів у місцеві, міські, районні, обласну, Верховну раду народних депутатів, вибори Президента України та залучення на ТВК в м. Ужгороді, та в м. Мукачево, м. Іршава, м. Перечин, м. Хуст, залучення до груп документування при проведенні масових заходів у м. Ужгороді, чергування у оперативних штабах та інші; 14) Довідку про проходження служби із зазначенням періодів служби, номерів наказів про призначення на посаду, переведення, звільнення з посади із зазначенням дати, розмірів посадових окладів та встановлених надбавок; 15) копію протоколу (рішення) кадрової комісії про результати розгляду подання про встановлення старшому слідчому - позивачеві надбавки від можливої суми пенсії в розмірі 25 %; 16) Довідку про заборгованість по грошовому забезпеченню; 17) Довідку про середньомісячний розмір грошового забезпечення та заробітної плати за 1999-2015 роки, окремо січень-грудень 2006 року, січень-грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року та 2009-2015 роки, тощо; 18) Довідку про заборгованість за речове майно.

Так, у відповідності до листа відповідача від 29.12.2015 року №2/Р-133 було повідомлено, що звернення позивача щодо проведення перерахунку грошового та пенсійного забезпечення за час проходження служби (роботи) в органах внутрішніх справ та виплати заборгованості розглянуто (а.с. 75).

Зокрема, в даному листі від 29.12.2015 року №2/Р-133 відповідачем було проінформовано позивача щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії періоду проходження дійсної строкової служби на прикордонній заставі з 01.03.1982 року по 17.02.1984 року у пільговому обчисленні, який не було враховано при звільненні позивача з органів внутрішніх справ 25.12.2008 року, повідомлено, що замість вислуги 22 роки 09 місяців 12 днів, вислуга років для призначення пенсії у пільговому обчисленні склала 23 роки 09 місяців 05 днів, підставою для проведення індивідуального перерахунку умов пенсійного забезпечення власноручно подана особою заява встановленого взірця до Пенсійного Фонду та копії її персональних документів, для здійснення перерахунку пенсійного забезпечення рекомендовано позивачеві прибути до УФЗБО ГУНП в Закарпатській області, повідомлено позивача, що станом на 08.01.2013 року доплату від належної суми пенсії було скасовано, у зв'язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, повідомлено, що у січні 2013 року позивач не перебував на службі в органах внутрішніх справ, як особа рядового і начальницького складу, повідомлено, що відомості про прийняття позивача на роботу у організаційно-методичному відділі слідчого управління ГУМВС області з 25.12.2008 року до 31.04.2009 року в управлінні кадрового забезпечення УМВС відсутні, відповідно до наказу ГУМВС області від 20.03.2009 року №134 о/с позивача було прийнято на посаду слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС з 01.04.2009 року, повідомлено, що з позивачем було проведено остаточний розрахунок після звільнення з роботи в розмірі 4560,74 грн., тобто заборгованості по оплаті праці (у тому числі грошового забезпечення) перед позивачем немає, повідомлено, що не підлягає задоволенню прохання позивача про зарахування до вислуги років в органах внутрішніх справ час роботи на посаді слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС у період з 01.04.2009 року до 06.11.2015 року (а.с. 75-76).

Також, у відповідності до листа відповідача від 29.12.2015 року №2/Р-133 було повідомлено позивача, що надати у повному обсязі запитувані документи (відомості, довідки, інформації, витяги) не надається можливим, оскільки окремі документи (зокрема ті, що стосуються умов фінансового забезпечення та озброєння органів внутрішніх справ) містять гриф обмеження доступу, а окремі не віднесені до документів для постійного зберігання і станом на 28.12.2015 року знищені, повідомлено, що книги видачі та приймання озброєння та спецзасобів за період з 1999 року по 2002 рік, книги видачі та приймання озброєння та спецзасобів за період з 2002 року по 06.11.2015 року знищені, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, повідомлено, що проведеною перевіркою встановлено, що позивач отримував зброю в період з 2006 року по 2008 рік 3 рази, повідомлено, що книга видачі та приймання озброєння та спецзасобів містять службову інформацію і мають гриф з обмеженим доступом, тому не можуть бути надані позивачеві, повідомлено, що Бухгалтерська справа відсутня, оскільки оскільки ведення такого документа не передбачено нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку, відсутні списки працівників СУ УМВС, ГУМВС на преміювання за 2006-2008 роки, оскільки термін зберігання даних документів складає 3 роки, повідомлено, що надати копії наказів МВС України від 01.11.2003 року №1236, від 25.11.2004 року №1472, від 31.12.2007 року №499 не видається можливим, оскільки УМВС України в Закарпатській області не видавав вказані документи і немає повноважень до виготовлення та поширення їх копій. (а.с. 76-77). Одночасно, згідно даного листа від 29.12.2015 року №2/Р-133 відповідачем було надіслано позивачеві довідку про проходження служби (роботи) в ОВС та довідки про заробітну плату за період роботи (служби) з 1999 року по 06.11.2015 року (додаток на 19 аркушах) (а.с. 77).

Відтак, з листа відповідача від 29.12.2015 року №2/Р-133 вбачається, що останнім було надано відповідь тільки на частину пунктів, які містилися в запиті позивача про надання інформації від 05.11.2015 року. Зокрема, відповідачем було надано відповідь на наступні пункти запиту позивача про надання інформації від 05.11.2015 року, а саме: на пункту 4, на пункту 8, на пункту 9, на пункту 10, на пункту 11, на пункту 12, а також надіслано останньому довідку про проходження служби (роботи) в ОВС та довідки про заробітну плату за період роботи (служби) з 1999 року по 06.11.2015 року (а.с. 75-77).

Разом з тим, у відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Так, відповідач листом від 29.12.2015 року №2/Р-1333 повідомив позивача про неможливість надати копії наказів МВС України від 01.11.2003 року №1236, від 25.11.2004 року №1472, від 31.12.2007 року №499 з посиланням на те, що він не видавав вказані документи і немає повноважень до виготовлення та поширення їх копій, проте, відповідач не виконав вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України № 2939-VI та не направив даний запит в цій частині належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Таким чином, відповідачем всупереч вимог чинного законодавства України не було надано позивачеві відповідь по всім 18-ти пунктам запиту про надання інформації від 05.11.2015 року, а також не повідомлено причини ненадання, неможливості надання або причини відмови в наданні відповідей на всі пункти даного запиту позивача.

Згідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вище викладеного суд приходить висновку, що відповідачем, як розпорядником публічної інформації, всупереч вимог чинного законодавства України, листом від 29.12.2015 року №2/Р-1333 було надано позивачеві неповну інформацію на його запит від 05.11.2015 року, а також, несвоєчасно надано вказану інформацію з порушенням визначених строків надання такої інформації.

Також, в під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем було додатково опрацьовано запит позивача від 05.11.2015 року про надання інформації та надіслано на адресу останнього надіслано уточнену інформацію від 31.03.2016 року за №456/106/01/2-2016 року з додатками на 51-му аркуші.

На час розгляду даної адміністративної справи позивач уточнену інформацію ще не отримав, отже відсутні підстави вважати, що відповідач хоч із запізненням, але надав повну інформацію на запит позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України № 2939-VI зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

Разом з тим, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження позивача на те, що відповідачем у відповідності до листа від 29.12.2015 року №2/Р-1333 було надано недостовірну інформацію. Так, на підтвердження свого посилання про те, що відповідачем було надано недостовірну інформацію позивач надав до суду Денежний атестат №35 (а.с. 112), Справку №20 (а.с. 113), Рапорт (а.с. 114), Командировочное удостоверение №20/8 (а.с. 115), Авансовий отчет (а.с. 116), План-завдання (а.с. 117), Рапорт (а.с. 118-120), Графіки виходу на патрулювання (а.с. 121-123), копію з журналу (а.с. 124), Розпорядження (без номера та підпису) (а.с. 125), графік чергувань (а.с. 126), відпускне посвідчення (127), Повідомлення про призначення пенсії (а.с. 128), Довідку про доходи (а.с. 129), Наказ по особовому складу (а.с. 130), Лист про надання інформації від 02.02.2009 року №13/6-1467 (а.с. 131), Розрахункову квитанцію (а.с. 132), Розрахунково-платіжну-відомість №173 (а.с. 133), копію трудової книжки (а.с. 134), наказ від 06.11.2015 року №257 о/с (а.с. 153). Однак, з вище вказаних наданих позивачем документів не вбачається факт надання відповідачем в листі від 29.12.2015 року №2/Р-1333 недостовірної інформації. Натомість, на підтвердження достовірності відомостей зазначених в листі від 29.12.2015 року №2/Р-1333 відповідачем було надано до суду наступні докази, зокрема, Довідку від 29.12.2015 року №2/163 про перебування позивача під час служби та роботи в органах внутрішніх справ на наступних посадах (а.с. 78-79), Довідки про грошове утримання позивача за період з 1999 року по 2015 рік (а.с. 80-96), Витяги з Наказів від 01.07.2005 року №218 о/с, від 31.07.2000 року №198 о/с, Витяги з наказів по особовому складу, Штатні розстановки, Розрахункові листи (Расчетный лист).

Відтак, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо надання недостовірної інформації та знищення інформації, яка запитувалася, а відтак в задоволенні уточненого позову в цій частині слід відмовити.

Також, не підлягає до задоволення позовна вимога позивача щодо накладення адміністративного стягнення на відповідача у відповідності до вимог ст. 2212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У відповідності до квитанції №2460530028 від 05.01.2016 року позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1474,40 грн. (а.с. 16), а згідно до квитанції №44 від 10.02.2016 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 179,20 грн. (а.с. 69). Відтак, у зв'язку із задоволенням адміністративного позову частково, позивачеві слід повернути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 826,80 грн. ((1474,40 грн. + 179,20 грн.) / 2).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області - голови ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва Сергія Миколайовича - задовольнити частково.

2.Визнати незаконними дії службових осіб Управління УМВС України в Закарпатській області щодо несвоєчасного і неповного надання інформації.

3.Зобов'язати Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області - голови ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва Сергія Миколайовича (вул. Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 08592170) надати згідно запиту від 05.11.2015 року ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 88018, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у повному обсязі, належним чином оформлену, завірену, достовірну інформацію.

4.Стягнути з Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області - голови ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області полковника міліції Князєва Сергія Миколайовича (вул. Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 08592170) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 88018, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 826,80 (вісімсот двадцять шість гривень вісімдесят копійок) грн.

5.В решті позовних вимог відмовити.

6.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 5 квітня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 квітня 2016 року.