Справа № 761/26295/15-ц
Провадження №2/761/1699/2016
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
30 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рибака М.А.,
при секретарі Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та звільнення з займаної посади, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Лаки Плюс») про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги та звільнення з займаної посади.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач був призначений на посаду менеджера ТОВ «Лаки Плюс» відповідно до наказу товариства № 01/09-05 від 01.09.2009 року. Починаючи з листопада 2014 року відповідач перестав виплачувати позивачу заробітну плату. Окрім того, фактично починаючи з 19 лютого 2015 року, позивач не міг виконувати свої трудові обов'язки, так як, з цієї дати робоче приміщення в якому він фактично працював та яке знаходилось за адресою: 02660, м. Київ, вул. Марії Раскової, 13, оф. 809, було опломбоване керівництвом ТОВ «Лаки Плюс». За юридичною адресою: 04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 2/20, кв. 39 відповідач не знаходився, оскільки за даною адресою розташоване жиле приміщення - квартира. Таким чином, позивач не мав доступу до свого робочого місця. В подальшому доступ до приміщення був відсутній у зв`язку з розірванням договору його оренди власником приміщення, про стало відомо позивачу. Позивач неодноразово звертався до ТОВ "Лаки Плюс" з вимогою щодо виплати йому заборгованості по заробітній платі, однак кошти не отримав. Окрім того, позивачем було направлено на адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» заяву про: звільнення з займаної посади згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП починаючи з 01 липня 2015 року, видачу йому наказу про звільнення, виплати заборгованості по заробітній платі та коштів по невикористаній відпустці за останні три роки, оформлення належним чином запису про звільнення в трудовій книжці, а також видачу довідки про нараховану та не виплачену заробітну плату. Вказана заява 28 липня 2015 року повернулась без відповіді з поштовою відміткою про причину повернення - закінчення строку зберігання. Таким чином, відповідач порушив права позивача, адже останній не має змоги звільнитись із займаної посади та отримати заповнену трудову книжку, а окрім того, відповідач не виплачує йому заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість по її виплаті. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати трудовий договір між ним та відповідачем розірваним, зобов'язати відповідача внести до трудової книжки запис про звільнення із займаної посади, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 10 394,51 грн., а також стягнути вихідну допомогу у сумі 3 411,21 грн.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (код ЄДРПОУ 31926706) та ОСОБА_1 з моменту набрання рішенням законної сили; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (код ЄДРПОУ 31926706); внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення з займаної посади; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (код ЄДРПОУ 31926706) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 10 394 (десять тисяч триста дев'яносто чотири) гривни 51 коп.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (код ЄДРПОУ 31926706) на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 3 411 (три тисячі чотириста одинадцять) гривень 21 коп.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надали заяву, якою просили суд розглянути позовні вимоги та задовольнити їх, винести заочне рішення по справі. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
01 вересня 2009 року було видано наказ № 01/09-05 про призначення ОСОБА_1 на посаду менеджера ТОВ «Лаки Плюс» (а.с. 14).
24.02.2015 року на адресу ТОВ «Лаки Плюс» було направлено колективну претензію щодо виплати заборгованості по заробітній платі (а.с. 16-17).
19 червня 2015 рокупозивачем було направлено на адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» заяву про: звільнення з займаної посади згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП починаючи з 01 липня 2015 року, видачу йому наказу про звільнення, виплати заборгованості по заробітній платі та коштів по невикористаній відпустці за останні три роки, оформлення належним чином запису про звільнення в трудовій книжці, а також видачу довідки про нараховану та не виплачену заробітну плату. Вказана заява 28 липня 2015 року повернулась без відповіді з поштовою відміткою про причину повернення - закінчення строку зберігання (а.с. 18).
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Статтею 115 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чин іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника(ч.ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП).
Згідно ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 ст. 36 та пунктах 1,2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 ст. 36)) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених упункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Відповідно до п.1 ст.110 ЦПК України, спори, що виникають з трудових правовідносин, можуть розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (заявника).
Оскільки відповідачем порушено права позивача на припинення трудового договору та отримання заробітної плати , то позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненними трудові відносини з відповідачем, із моменту набрання чинності рішенням суду, щодо зобов'язання відповідача внести запис про звільнення позивача з займаної посади до його трудової книжки, щодо стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати у сумі 10 394,51 грн. та вихідної допомоги у сумі 3 411,21 грн. підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» про звільнення з посади директора - задовольнити.
Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (код ЄДРПОУ 31926706) та ОСОБА_1 на підставіст. 44 КЗпП України з дня набрання рішенням законної сили.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (код ЄДРПОУ 31926706), внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення з займаної посади.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (код ЄДРПОУ 31926706) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 10 394 (десять тисяч триста дев'яносто чотири) гривень 51 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки Плюс» (код ЄДРПОУ 31926706) на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 3 411 (три тисячі чотириста одинадцять) гривень 21 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Судове рішення № 57043514, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 30.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/26295/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: