Дата документу 10.03.2016 Справа № 554/1327/16-а
Справа № 554/1327/16-а
Провадження № 2-а/554/65/2016
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 березня 2016 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про зобовязання вчинити дії,
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (далі- Управління) про зобовязання вчинити дії.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та отримував пенсійні виплати з травня 2012 року по березень 2015 року.
З квітня 2015 року йому було припинено виплату пенсії на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», так, як на час прийняття Закону і по даний час він працює на посаді судді Апеляційного суду Полтавської області, а тому згідно п. 5 Закону тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом, законами України «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Державну службу», «Про судоустрій та статус суддів», пенсія не виплачується.
Вважає, що невиплата йому пенсії з 1 червня 2015 року є істотним порушенням його прав, що і стало підставою звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.
У судове засідання позивач ОСОБА_1, не зявився.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату і час судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про задоволення позовних вимог та у своїх міркуваннях виходить із наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування», що підтверджується посвідченням серії ААЖ № 955035, яке видане 18 вересня 2012 року Пенсійним фондом України.
На даний час позивач працює суддею Апеляційного суду Полтавської області, посада якого згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відноситься до державної служби.
З 1 червня 2015 року позивачу призупинено виплату пенсії.
19 січня 2016 року позивач звернувся до ОСОБА_2 з заявою про поновлення йому виплати пенсії за віком з 1 червня 2015 року.
ОСОБА_2 № 10/К-04 від 28 січня 2016 року позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії, починаючи з 1 червня 2015 року, оскільки він продовжує працювати на посаді судді Апеляційного суду Полтавської області.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ внесені зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування».
Так, згідно ст. 47 Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про статус народного депутата України», Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України»,«Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у звязку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» та щомісячного довічного грошового утримання на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», у звязку з чим передбачені ч. 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати пенсії позивачу відпали.
Враховуючи вищевикладене, суд знаходить порушеним право позивача з приводу не виплати йому пенсії, починаючи з 1 червня 2015 року.
Частиною 2 ст. 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом відновлення пенсійних виплат з 1 червня 2015 року з виплатою та продовженням їх здійснення в подальшому.
Згідно ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступив стороною у справі, або якщо стороною у справі виступила його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати у розмірі 552 грн. та витрати на правову допомогу 2200 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про зобовязання вчинити дії задовольнити.
Зобовязати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної йому пенсії за віком, починаючи з 1 червня 2015 року з виплатою пенсії в подальшому.
Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2200 грн. та судові витрати у розмірі 552 грн.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобовязання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт до суду про виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Г. Савченко
Судове рішення № 57042222, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 10.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/1327/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: