Рішення № 57042008, 06.04.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання Шептицька С.С., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представника відповідача комунального підприємства „Рівнекнига Рівненської обласної ради ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Навчальна книга - Богдан та ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 22 лютого 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, комунального підприємства „Рівнекнига Рівненської обласної ради про заборону вчиняти дії, стягнення компенсації за порушення авторського права,

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2015 року патентний довірений ОСОБА_4 ОСОБА_1 звернувся в Рівненський міський суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, комунального підприємства „Рівнекнига Рівненської обласної ради про заборону вчиняти дії, що порушують авторське право ОСОБА_4, а саме використовувати літературно-художній персонаж „Капітошка без її дозволу, стягнення компенсації за порушення авторського права, у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 24360 грн.

В обґрунтування позову сторона позивача вказувала, що у 1979 році ОСОБА_4 створила літературний твір „Капітошка.

______________

Провадження № 22-ц/787/719/2016 Головуючий у 1 інстанції : Головчак М.М.

Доповідач : Григоренко М.П.

У 1980 році літературно-художній образ „Капітошка було вперше оприлюднено в анімаційному фільмі з однойменною назвою „Капитошка (рос.) „Капітошка (укр.), а у 1989 - твір „Повертайся Капітошка українською та російською мовами. Вказані анімаційні фільми були створені на кіностудії „Київнаукфільм і у титрах до цих фільмів зазначено прізвище ОСОБА_4, як автора сценарію, що є загальновідомим фактом та не потребує доведенню.

Відповідно до чинного на час створення анімаційного фільму законодавства (ст. 483 ЦК УРСР) авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм, належало авторське право кожному на свій твір. Таким чином, авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії «Укранімафільм» (правонаступник кіностудії «Київнаукфільм»), а ОСОБА_4 належить авторське немайнове право та виключні майнові права на літературний твір та його оригінальну назву: ,,Капитошка(рос.) та „Капітошка (укр

ОСОБА_4 зареєструвала свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримала свідоцтво від 11 травня 2004 року № 9967 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір КАПІТОШКА, а 07 квітня 2014 року остання отримала свідоцтво № 54433 про реєстрацію авторського права на твір Персонаж Капітошка.

У відповідь на претензію сторони позивача видавництво «Навчальна книга-Богдан» повідомило про наявність у них права на використання персонажу «Капітошка» від громадянина ОСОБА_5 , але від неї, як співавтора літературно-художнього персонажа «Капітошка», дозволу на використання цього персонажу це видавництво не отримувало, чим порушило її авторські права, в звязку із чим та посилаючись на положення Конституції України, ст. ст. 437,440,443 ЦК України, Закону України "Про авторське право і суміжні права", представник позивача ОСОБА_1 просив суд заборонити ОСОБА_6 "Видавництво "Навчальна книга-Богдан", комунальному підприємству "Рівнекнига" Рівненської обласної ради вчиняти дії, що порушують авторське право ОСОБА_4, а саме використовувати літературно-художній персонаж "Капітошка" без її дозволу, стягнути з ОСОБА_6 "Видавництво "Навчальна книга-Богдан" компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 20 мінімальних заробітних плат в сумі 24 360 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В подальшому сторона позивача збільшила розмір позовних вимог, і просила стягнути з ОСОБА_6 "Видавництво "Навчальна книга-Богдан" компенсацію за порушення майнових авторських прав, у розмірі 299 мінімальних заробітних плат, що становить 412 022 грн.

Рішенням Рівненського міського суду від 22 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, КП „Рівнекнига Рівненської обласної ради про заборону вчиняти дії, стягнення компенсації за порушення авторського права задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан на користь ОСОБА_4 компенсацію за порушення майнових авторських прав в розмірі 20 мінімальних заробітних плат в сумі 24360 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутній твір „літературно-художній персонаж „Капітошка, у звязку з чим немає можливості зясувати, що це за твір і неможливо зясувати, що це за персонаж „Капітошка, який є самостійною частиною літературно-художнього персонажу „Капітошка. Суд не звернув увагу на даний факт.

З матеріалів справи видно, що позивач є єдиним автором літературного твору „Капітошка, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 9967 від 11.05.2004 року (додаток 3 до позовної заяви); ОСОБА_5, є єдиний автор художнього зображення персонажу „Капітошка., що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 9968 від 11.05.2004 року (додаток 1 до заперечення на позовну заяву).

Для зясування наявності будь-якого співавторства на твори між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідач 1 заявляв ряд клопотання в суді, зокрема: про залучення до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_5, яке суд не задовольнив, а направив ОСОБА_5 листа від 21.01.2016 року, в якому просив „... повідомити суд про згоду на участь у справі і прийняти участь в судовому засіданні. Відповіді на вказаний лист суд так і не отримав. Також ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме : ліцензійного договору відповідно до якого видана книга: Капітошка і Найсправжнісінький-Новий-Рік/ОСОБА_4.-К.: Видавництво „Майстер-клас, 2012.

Відповідач 1 вважає, що у звязку з тим, що в цій книзі використовується літературний твір „Капітошка автора ОСОБА_4 і художнє зображення персонажу Капітошки автора ОСОБА_5, то ліцензійний договір дозволив би зясувати наявність співавторства між авторами.

Проте суд не задовольнив це клопотання відповідача 1.

Також вказує, що представник відповідача 1 здійснив адвокатське опитування ОСОБА_5, з якого вбачається, що позивач не є співавтором ОСОБА_5, не існує твору „літературно-художній персонаж „Капітошка, літературний сценарій „Капітошка не використовувався для створення художнього зображення персонажу „Капітошка.

Зазначає, що висновки експертів, на які покликається суд, в матеріалах справи відсутні. Невідомо хто і коли надав їх до суду.

Відповідач 1 не використовує назви твору „Капітошка/Капитошка у зошиту „Цікава грамота.

Крім того, при ухваленні оскаржуваного рішення суд керувався висновком експертизи від 26.11.2015р. №3798, який є неналежним та недопустимим доказом.

Відповідно до ухвали суду від 18 вересня 2015 року була призначена комплексна судова експертиза, якій було поставлено на дослідження два питання.

Замість єдиного висновку експертизи суду було надано два самостійні висновки експертизи № 3798 і № 3799.

Комплексну судову експертизу проводив один експерт ОСОБА_7, який має повну вищу освіту за спеціальністю „радіофізика та електроніка (кваліфікація радіофізик) та експертні спеціальності №13.9 і 13.1.1.

Тому вважає, що судову експертизу проводив експерт, який не має спеціальних знань в сфері економіки та літературознавства.

Відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права складені твори є обєктом авторського права „за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини (п.15 ч. 1 ст. 8).

На обкладинці зошита „Цікава грамота є тільки один твір це твір образотворчого мистецтва (художнє зображення персонажу „Капітошка автора ОСОБА_5

На обкладинці зошита „Цікава грамота немає ніяких творів позивача, як елементів складеного твору.

Крім того, при дослідженні доказів позивач не надав суду оригінали примірників сценаріїв та їх копії, завірених Українською студією анімаційних фільмів, як правонаступником кіностудії науково-популярних фільмів („Київнаукфільм), що не дозволило зясувати обставини, які мають значення для вирішення справи.

Судом не було зясовано, які саме окремі самостійні права на використання твору порушенні відповідачем 1.

В оскаржуваному рішенні не наведені мотиви визначення розміру компенсації.

Відповідач 1 отримав права на використання художнього зображення персонажу „Капітошка від автора ОСОБА_5 відповідно до ліцензійного договору від 07.07.2009р. (додаток 3 до заперечення на позовну заяву). Відповідно до ліцензійного договору ОСОБА_5 є одноосібним автором художнього зображення персонажу „Капітошка (п. 1.2 ліцензійного договору). Вказане художнє зображення персонажу „Капітошка використано відповідачем 1 у зошиті „Цікава грамота відповідно до ЗУ „Про авторське право та суміжні права.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі на рішення Рівненського міського суду від 22 лютого 2016 року представник ОСОБА_4 покликається на його незаконність в частині розміру стягнення компенсації, вважає, що зазначений розмір у 20 мінімальних заробітних плат є необґрунтованим та не є справедливим.

Вказує, що відповідач, який прийняв рішення використовувати головний персонаж „Капітошка, не звертався до позивача з пропозицією укласти письмовий ліцензійний договір.

При зверненні з вимогою про стягнення компенсації за порушення авторського права чинне законодавство не передбачає обовязку правовласника доводити перед судом, що ним прийняті всі необхідні заходи для укладення договору та отримання ліцензійних платежів від порушника виключних прав.

Законом передбачено пряму заборону на використання творів без дозволу власника виключних прав та передбачено прямий обовязок на укладення письмового договору з власником виключних прав на твір у разі прийняття відповідачем рішення про необхідність використання твору (його оригінальної назви) поза межами способів вільного використання.

Відповідач-виробник вказаних дій не вчинив, чим допустив порушення виключних майнових прав автора ОСОБА_4

Зазначає, що позивач звернулася до суду з клопотанням про призначення судової експертизи за спеціальністю 13.9 „Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності. При проведенні судової експертизи, експертом, на основі діючих ліцензійних договорів, що надані позивачем, було обраховано розмір упущеної вигоди, адже питання щодо визначення розміру компенсації (питання правового характеру) неприпустимо ставити перед судовим експертом.

Позивач не зобовязаний доводити точний розмір шкоди.

При ухваленні рішення суд повинен визначити компенсацію у мінімальних заробітних платах, а при визначенні розміру компенсації, суд повинен врахувати „орієнтовний розмір шкоди, який був предметом дослідження судових експертиз. Шкода включає у себе збитки (упущену вигоду). Розмір компенсації залежить від розміру шкоди (упущеної вигоди) та, за своїм інституційним призначенням замість відшкодування збитків не може бути меншим за завдану шкоду.

Вважає, що правовласник обєкта інтелектуальної власності ОСОБА_4, не зважаючи на відсутність обовязку доказування завдання їй збитків та її розміру, довела суду належними, допустимими та достатніми доказами орієнтовний розмір шкоди, який базується на розмірі упущеної вигоди, які вона могла б отримати від відповідача, у випадку не порушення її права (за звичайних обставин), надала докази укладення подібних ліцензійних договорів, оплатила вартість проведення експертизи. Однак, належного доступу до правосуддя не отримала : реальну шкоду не враховано, попередній стан (до порушення) не відновлено.

Присудження меншого розміру компенсації до недобросовісного виробника контра факту аніж, сплачує добросовісний і чесний ліцензіат є актом порушення справедливості та розумності.

Із цих підстав просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення 20 мінімальних заробітних плат та стягнути з ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан компенсацію за порушення майнових авторських прав в розмірі 299 мінімальних заробітних плат в сумі 412022 грн.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, вказує, що ця апеляційна скарга сторони позивача є необґрунтованою та безпідставною, тому просить її відхилити.

В ході апеляційного розгляду справи представники ОСОБА_4, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу сторони позивача та просили її задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан відхилити.

Представник комунального підприємства „Рівнекнига Рівненської обласної ради у вирішенні апеляційних скарг поклався на розсуд колегії суддів.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в ході судового розгляду були здобуті достатні та переконливі докази, які свідчать про порушення авторських прав ОСОБА_4 ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, яке не виконало вимоги закону щодо попереднього отримання дозволу від ОСОБА_4 на використання літературного персонажу «Капітошка» при друкуванні своєї поліграфічної продукції.

Приймаючи рішення про стягнення із ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан на користь ОСОБА_4 компенсації за порушення майнових авторських прав, в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 24360 грн., суд першої інстанції послався на положення п. « г» ч. 2 ст. 52 Закону України « Про авторське право і суміжні права» і вказав, що вимога позивача про стягнення вищевказаної компенсації у більшому розмірі є безпідставною.

Проте, на розсуд колегії суддів, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у звязку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з ухваленням у справі нового рішення.

Суд першої інстанції вірно вказав у своєму рішенні про те, що позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача, а відповідач зобов'язаний довести виконання вимогЗакону N3792-XIIпри використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166ЦК).

Заперечуючи проти поданого позову ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан вказувало, що при друкуванні зошита „Цікава грамота ним було використано лише художнє зображення персонажу „Капітошка, автором якого є ОСОБА_5, з яким ними було укладено відповідний договір на використання цього художнього зображення при друкуванні своєї продукції і додало відповідні докази з даного приводу, які, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою і їм не було надано відповідної правової оцінки, в тому числі і щодо того, як співвідносяться чи розмежовуються авторські права ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на літературно-художній персонаж „Капітошка.

З наявних у справі копій рішення Державного департаменту інтелектуальної власності та свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11 травня 2004 року № 9968 (а.с. 76, 77) вбачається, що ОСОБА_5 є автором художнього зображення персонажу «Капітошка».

В той же час, згідно поданих стороною позивача свідоцтва про державну реєстрацію авторського права від 11 травня 2004 року за №9967 та свідоцтва про державну реєстрацію авторського права від 07 квітня 2014 року 54433 (а.с. 6, 7), ОСОБА_4А є автором літературного твору «Капітошка» і автором твору літератури «Персонаж «Капітошка» («Капі» та/або «Тошка»).

Будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 також є і співавтором художнього зображення персонажу «Капітошка» в матеріалах справи відсутні.

Так само, стороною позивача не було надано будь-які докази, які б вказували на те, що ОСОБА_5 у встановленому порядку передавав свої авторські права на художнє зображення персонажу «Капітошка» ОСОБА_4

Твердження сторони позивача про те, що авторські права ОСОБА_4 нерозривно повязані і з художнім зображенням персонажу «Капітошка», оскільки це зображення стало результатом роботи художника ОСОБА_5 з втілення її твору та сценарію у вигляді анімаційного фільму і тому останній не вправі був самостійно давати дозвіл на використання цього художнього зображення іншим особам, на увагу не заслуговують.

Навіть якщо припустити, що ОСОБА_5 дійсно не мав права одноосібно розпоряджатись своїм авторським правом на художнє зображення персонажу «Капітошка», то в такому разі ОСОБА_4 мала б одночасно позиватись не тільки до ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, а і до ОСОБА_5, який є другою стороною у Ліцензійному договорі від 07 липня 2009 року (а.с. 78), хоча, на переконання колегії суддів, відповідно до встановлених фактичних обставин у даній цивільній справі, це є недоречним.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_5 був обмежений у будь-який спосіб розпоряджатись одноосібно своїм авторським правом на художнє зображення персонажу «Капітошка» і що ОСОБА_4 у встановленому порядку коли-небудь позивалась до автора вказаного художнього зображення з даного приводу.

За змістом статті 50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Із наявної в матеріалах справи копії Ліцензійного договору від 07 липня 2009 року (а.с. 78) вбачається, що ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан отримало від ОСОБА_5, як одноосібного автора художнє зображення персонажу «Капітошка», право на використання цього зображення при виготовленні своєї продукції, строком на пять років, із виплатою вказаному автору певної винагороди.

Даний договір до теперішнього часу є чинним і у встановленому порядку недійсним не визнавався.

З наявного у справі примірника зошита «Цікава грамота» видавництва „Навчальна книга - Богдан видно, що художнє зображення персонажу «Капітошка» міститься лише на обкладинці цього зошиту і цей зошит не містить будь-яких інших відомостей, наявність яких могла б вказувати на порушення авторських прав ОСОБА_4

Таким чином, колегія суддів не вбачає в діях ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан будь-яких порушень авторських прав ОСОБА_4 при виготовлені зошита «Цікава грамота» з використанням художнього зображення персонажу «Капітошка», а тому в задоволені позовних вимог останній має бути відмовлено у повному обсязі.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В статті 79 ЦПК України наведено перелік витрат, які вважаються повязаними із розглядом судової справи, до яких, зокрема, належать:

-витрати повязані із сплатою судового збору;

- витрати на правову допомогу;

- витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

- витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

- витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

- витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

В матеріалах справи містяться належним чином оформлені документи, які підтверджують те, що у звязку із розглядом даної цивільної справи ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан були понесені витрати:

-7000 грн. на правову допомогу;

-630 грн. 78 коп. витрати, що повязані із явкою до суду;

-606 грн. 32 коп. сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Вищевказані судові витрати підлягають стягненню із позивача на користь ОСОБА_6 „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, а щодо стягнення інших судових витрат останньому має бути відмовлено, оскільки ці витрати не входять до переліку, який визначений статтею 79 ЦК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Навчальна книга - Богдан задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 22 лютого 2016 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, комунального підприємства „Рівнекнига Рівненської обласної ради про заборону вчиняти дії, стягнення компенсації за порушення авторського права відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Навчальна книга - Богдан, в рахунок відшкодування судових витрат: 606 грн. 32 коп., повязаних із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, 7000 грн. витрат на правову допомогу та 630 грн. 78 коп., повязаних із явкою до суду, всього 8237 грн. 10 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.М. Ковальчук

ОСОБА_8