Окрема думка судді № 57038485, 06.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ОКРЕМА ДУМКА

Справа № 824/7/16-а

06 квітня 2016 року м. Вінниця

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року постановлено: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити; ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішення скасувати; справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Із позицією Вінницького апеляційного адміністративного суду, що викладена в ухвалі від 06 квітня 2016 року, не погоджуюсь, а тому вважаю за необхідне викласти окрему думку по справі.

На мою думку апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Чернівецький окружний адміністративний суд в ухвалі від 21 січня 2016 року, залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до адміністративного суду для оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску і не вказано поважних причин пропуску вказаного строку звернення до адміністративного суду.

Вважаю такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закону N 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону N 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 25 Закону N 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з абз. 1 ч. 14 ст.25 Закону N 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Абзацом 3 п.п. 2 п.7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску фіскальними органами складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Частиною 15 ст. 25 Закону N 2464-VI визначено, що рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.

Згідно з абз. 2 ч. 14 ст.25 Закону N 2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним, обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято оскаржуване рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, в даному випадку, спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору і обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, встановлено строк для оскарження до суду рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та застосування штрафів - протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Як було встановлено в ході розгляду даної справи, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0106971703 від 12 листопада 2015 року отримано ОСОБА_1 23 листопада 2015 року, і відповідно останнім днем строку на його оскарження є 04 грудня 2015 року.

Позивач же, як встановлено з вхідної відмітки Чернівецького окружного адміністративного суду, звернувся з адміністративним позовом про скасування вищевказаного рішення № 0106971703 від 12 листопада 2015 року до судової інстанції лише 04.01.2015 року, тобто поза межами часового періоду, наданого для оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

До того ж, враховуючи факт отримання ОСОБА_1 оскаржуваного рішення саме 23 листопада 2015 року, позивачем пропущено навіть встановлений частиною 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк звернення до суду з позовом.

У відповідності до частини 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Окрім того, вважаю необхідним зазначити про помилковість позиції позивача щодо необхідності застосування у даній справі положень ст. 102 Податкового кодексу України, де визначені строки давності та їх застосування.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт стверджує, що застосуванню підлягають саме норми Податковою кодексу України, якими встановлений 1095 денний строк для оскарження податковою повідомлення-рішення.

Проте, як вже зазначалось вище, спеціальною нормою, яка регулює спірні відносини, є саме Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону N 2464-VI дія останнього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Податковою кодексу України положення останнього не регулюють питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податковою боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону N 2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.п.1.1 п.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Статтями 9 і 10 Податковою кодексу України закріплено вичерпний перелік податків і зборів, які регулюються положеннями вказаного нормативним актом.

Таким чином, підсумовуючи викладене, вважаю, що оскільки єдиний соціальний внесок не входить до системи оподаткування, а є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціальною страхування, умови, порядок нарахування і сплати якого визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року, для визначення строків оскарження в судовому порядку рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, застосовування саме положення Податкового кодексу України є помилковим.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2015 року у справі № К/800/25607/15.

Окрім викладеного, є доцільним згадати про той факт, що позивачем, а ні в судовому засіданні суду першої інстанції (що було встановлено судовою колегією в ході прослуховування звукозапису судового засідання Чернівецького окружного адміністративного суду в нарадчій кімнаті), а ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, не було надано жодних належних та допустимих доказів щодо підтвердження поважності причин пропуску строку, встановленого для оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0106971703 від 12 листопада 2015 року. Судами також не встановлено обставин, які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк.

В розрізі викладеного, я вважаю, що суддею першої інстанції в ході розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду повно та всебічно з'ясовано підстави поважності причин пропуску строку звернення з даним позовом до суду.

Таким чином, даючи оцінку наявним у справі доказам та з урахуванням наведених норм, вважаю обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду для оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Враховуючи вказані обставини, вважаю, що підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні

Суддя Білоус О.В.