Ухвала суду № 57037942, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 рокусправа № 808/9057/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року

у адміністративній справі № 808/9057/15 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування наказів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання протиправними дій Служби безпеки України щодо складання наказу Служби безпеки України від 11.09.2015 №909-ос, та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області щодо складання наказу начальника УСБУ в Запорізькій області від 06.10.2015 №535-ос, а також в частині скасування наказу Служби безпеки України №909-ос від 11.09.2015 року та наказу начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області №535-ос від 06.10.2015 року.

Зазначена ухвала оскаржена в апеляційному порядку позивачем з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, і невідповідності дійсним обставинам справи покладених судом в обґрунтування оскаржуваної ухвали висновків, у зв'язку з чим просить її скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення позивача по справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція позивача підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в своєму адміністративному позові позивач просить визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо складання наказу Служби безпеки України від 11.09.2015 №909-ос, та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області щодо складання наказу начальника УСБУ в Запорізькій області від 06.10.2015 №535-ос, а також скасувати наказ Служби безпеки України №909-ос від 11.09.2015 року, яким його було звільнено з військової служби за пп.«б» п.61 та пп.«г» п.63 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України у запас Збройних Сил України, та наказ начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області №535-ос від 06.10.2015 року, яким його було виключено зі списків особового складу.

За висновком суду, спірні відносини пов'язані з проходженням позивачем публічної служби.

Відповідно до ч.1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 статті 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ч.3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк

Суд першої інстанції вважає, що позивач міг та повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів - 17.09.2015 р. та 07.10.2015 р. відповідно, оскільки з наказом про його звільнення його з посади № 909-ос від 11.09.2015 р. він ознайомився особисто 17.09.2015 р., а з наказом про виключення його зі списків особового складу № 535-ос від 06.10.2015 року - він ознайомився особисто 07.10.2015 р., відповідно мав протягом місяця оскаржити їх до суду, але до суду звернувся лише 22.12.2015 року після спливу строку звернення до суду, що є підставою для залишення його позову без розгляду.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, і зокрема, із змісту наказу № 535-ос від 06.10.2015 року, останнім днем проходження позивачем військової служби є 22.11.2015 року, оскільки вказаним наказом позивачу було надано щорічну основну відпустку за 2015 рік тривалістю 46 календарних днів з 08 жовтня по 22 листопада 2015 року з урахуванням 1 святкового дня (а.с.46). Цим же наказом обчислено вислугу років позивача та визначено строк календарної служби позивача для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні саме на 22 листопада 2015 року.

Звертає на себе увагу також те, що сам наказ № 909-ос від 11.09.2015 р. не містить в собі дати, з якої позивача слід вважати звільненим з військової служби.

Тобто, днем фактичного звільнення позивача з військової служби є саме 22.11.2015 року, і відповідно саме з зазначеної дати слід обчислювати місячний строк звернення позивача до суду з оскарженням наказу № 535-ос від 06.10.2015 року, та пов'язаного з ним наказу № 909-ос від 11.09.2015 р., якими позивач був звільнений з військової служби і виключений зі списків особового складу.

Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду зазначених вище обставин не взяв до уваги, та виходив з того, що позивач мав би оскаржити накази № 909-ос від 11.09.2015 р. та № 535-ос від 06.10.2015 року в місячний строк починаючи з дня ознайомлення з ними, що є помилкою, оскільки позивач не абстрактно оскаржує до суду згадані вище накази, а оскаржує сам факт незаконності свого звільнення цими наказами, тому колегія критично ставиться до позиції суду першої інстанції у цій справі, та вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, а тому визнає незаконним і ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду позову ОСОБА_1

Відповідно до статті 204 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Керуючись п.3 ч.1 ст.199, ст.204, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року - скасувати, та направити матеріали справи до того ж суду першої інстанції для продовження їх розгляду.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов