Постанова № 57037872, 11.04.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2016 року Чернігів Справа № 825/540/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

суддів - Житняк Л.О., Скалозуба Ю.О.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Полтєва Є.О., Лотоцького А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22.03.2016 ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Департаменту фінансів Міністерства оборони України подати пропозиції Міністру оборони України щодо призначення ОСОБА_4, одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, тобто, у відмові призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу даної допомоги;

- зобов'язати Чернігівській обласний військовий комісаріат направити до Міністерства оборони України документи щодо оформлення ОСОБА_4, грошової допомоги в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_4, грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та надіслати вищевказане рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України було протиправно відмовлено позивачу в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності III групи, чим порушено вимоги Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Чернігівського обласного військового комісаріату в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що Чернігівський обласний військовий комісаріат не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, він лише приймає від позивача відповідний пакет документів та направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття позитивного рішення про виплату одноразової грошової допомоги та перерахування коштів проводить виплату допомоги громадянинові, якому призначено одноразову грошову допомогу. Представник зазначив, що Чернігівський обласний військовий комісаріат не відмовляв позивачу у направленні документів на адресу Міністерства оборони України та його прав не порушував, а тому його вимоги є передчасними та необґрунтованими.

Представник Міністерства оборони України у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_4 ніколи не був військовослужбовцем Збройних Сил України та на нього не розповсюджується положення статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Представник зазначив, що позивачем до заяви про виплату йому одноразової грошової допомоги не було додано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травами або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Також представник відповідача вказав, що відповідно до наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 №168 пропозицію для вирішення питання позивача (позитивну чи негативну) повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби. За наслідками розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення. Разом з тим, заява позивача з доданими документами комісією не розглядалась, пропозиції не формувались, протокол не складався і Міністру оборони України для прийняття рішення не подавався, а тому підстав для зобов'язання Міністерства оборони України призначити одноразову грошову допомогу, у зв'язку з інвалідністю позивача, немає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 з 05.08.1986 по 11.05.1988 проходив військову службу у військовій частині пп 63743 (в Демократичній Республіці Афганістан) на посаді водія, мав військове звання - рядовий, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_2, виданим Корюківським районним військовим комісаріатом 11.04.1986 (а.с.7-9).

Також, судом встановлено, що у 1987 році, в період бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан, в результаті вибуху снаряду, ОСОБА_4, отримав осколкові поранення голови, руки, спини, ніг, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 22.05.2012 №532/ж (а.с. 15).

Згідно з довідки Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії Сер. МСЕ-ЧНВ № 046603 від 03.10.2012 ОСОБА_4 була встановлена ІІІ група інвалідності, яка пов'язана з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (вперше). Інвалідність була встановлена до 01.11.2014, дата чергового переогляду - 03.10.2014 (а.с.17).

Згідно з довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА №004483 від 28.10.2014 ОСОБА_4 безстроково встановлено III групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.16).

01.12.2015 позивач звернувся до Корюківського районного військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням позивачем обов'язків військової служби, з пакетом відповідних документів (а.с.10).

Вказані документи 01.12.2015 були надіслані до Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату (а.с. 11).

Листом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 03.12.2015 № 6158 заява позивача з доданими до неї документами надіслана на адресу директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с.34).

01.02.2016 Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 22.01.2016 № 248/3/6/224 повідомив Чернігівський обласний військовий комісаріат про те, що оскільки інвалідність заявника була встановлена до 01.01.2014, то дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» на нього не поширюється, а тому документи були повернуті як такі, що не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (а.с. 35)

Вважаючи вказану відмову Департаменту фінансів Міністерства оборони України подати пропозиції Міністру оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності протиправною, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

У відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011- XII).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Так, пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (частина 6 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ ).

Згідно з частиною 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

У свою чергу, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Так, у відповідності до пункту 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктами 11-14 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

При цьому, у відповідності до пункту 4.8. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071, якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Отже, вищевказаним положенням передбачений обов'язок уповноваженого органу щодо письмового повідомлення заявника у разі відсутності документу, необхідного для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних повідомлень уповноваженого органу на адресу позивача про факт недостатності документів, доданих до заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги.

Вищевказане спростовує твердження представника Міністерства оборони України як у письмових запереченнях, так і у судовому засіданні, про те, що позивачем до заяви про виплату йому одноразової грошової допомоги не додано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травами або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

У свою чергу, приписами пункту 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або, у разі відмови, для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу (пункт 14 Порядку № 975).

На виконання наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 №168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби» (далі - Наказ №168) у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

У відповідності до пункту 2 Наказу № 168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що, в силу положень Наказу № 168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення (позитивне або негативне).

Так, Верховний Суд України у постанові від 18.03.2014 (справа №21-11а14) зазначив, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглядав, та відповідного рішення не приймав, то суд повинен був зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

У свою чергу, однією з позовних вимог ОСОБА_4 є визнання протиправною відмови Департаменту фінансів Міністерства оборони України подати пропозиції Міністру оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, тобто, у відмові призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу даної допомоги.

Разом з тим, вищевказана позовна вимога не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, оскільки заява позивача, з доданими до неї документами, комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби не розглядалась, пропозиції не формувались, протокол не складався і Міністру оборони України для прийняття рішення не подавався.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 щодо визнання протиправною відмови Департаменту фінансів Міністерства оборони України подати пропозиції Міністру оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, тобто, у відмові призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу даної допомоги необхідно відмовити.

У свою чергу, позовна вимога ОСОБА_4 про зобов'язання Чернігівського обласного військового комісаріату направити до Міністерства оборони України документи щодо оформлення ОСОБА_4, грошової допомоги в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії також не підлягає задоволенню, оскільки Чернігівським обласним військовим комісаріатом, у відповідності до Порядку № 975, було виконано свій обов'язок щодо направлення документів позивача до Міністерства оборони України (документи отримано Департаментом фінансів Міністерства оборони України), що підтверджується листом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату О.В. Криворучко від 03.12.2015 №6158, наявного у матеріалах справи.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Міністерства оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_4, грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та надіслати вищевказане рішення до Чернігівського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги, то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки не може підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання та втручатися в дискреційні повноваження відповідача.

Водночас, відповідно до частини статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

А тому, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_4 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами та зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_4 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачає частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) «Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...».

Вирішуючи питання стосовно застосування частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява № 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За змістом частин 4, 5 статті 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_4.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Витрати, понесені позивачем на правову допомогу, підтверджуються матеріалами справи, а саме: договором про надання юридичних послуг від 16.03.2016 (а.с.43), актом виконаних робіт від 05.04.2016 (а.с. 42) та квитанцією від 17.03.2016 про сплату коштів в розмірі 1000,00 грн., за надання правової допомоги (а.с. 41).

Відповідно до частини 1, 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до приписів статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, пов'язані з витратами на правову допомогу сумі 500,00 грн., підлягають стягненню з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_4

Керуючись статтями 11, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_4 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_4 про виплату йому одноразової грошової допомоги з доданими до неї документами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в сумі 500,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя В.І. Д'яков

Судді Л.О. Житняк

Ю.О. Скалозуб