ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3248/15-а
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жук С.І.
- Семенюк Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства « Сільськогосподарське підприємство «Системи будторга» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
Приватне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Системи будторга" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області (відповідач), в якому просить :
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за №5/21-03-15-01 від 26.08.2015р. про виключення приватного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Системи будторга" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області включити приватне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Системи будторга" до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.03.2015р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Сільськогосподарське підприємство "Системи Будторга" правомірно перебуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ у сфері сільського господарства, оскільки має частку сільськогосподарського товаровиробництва за 2014р. та перше півріччя 2015р., в розмірі 100% від загальних доходів господарства. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі подання позивачем декларації з обсягами постачання/придбання товарів, здійснених з метою незаконного формування податкового кредиту на користь третіх осіб, що підтверджено податковою інформацією яка внесена в ІС Податковий блок 2.19 від 25.08.2015р. №310/21-03-22-04/36579776. Позивач посилається на те, що висновки ДПІ щодо відсутності у фермерського господарства реальних господарських операцій по вирощуванню та продажу сільськогосподарської продукції не ґрунтуються на належних доказах, а є припущеннями, які нічим не були підтверджені.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.
Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Сільськогосподарське підприємство "Системи будторга" зареєстровано 30.06.2009р. як юридична особа, є платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м.Херсоні, є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, відповідно до ст.209 ПКУ, подає до ДПІ розрахунки визначення питомої ваги доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства.
В оскаржуваному рішенні №5/21-03-15-01 від 26.08.2015р. зазначено наступні обставини: - за даними декларації з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства позивач протягом періоду з 01.03.2015р. по 30.06.2015р. мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 21234918,00 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 20458071,00 грн., що становить 96 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг). - заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою №1-РС подана сільськогосподарським підприємством до контролюючого органу 03.02.2015р.; - перше число місяця, в якому було допущено перевищення - 01.03.2015р.
У висновку оскаржуваного рішення зазначено, що перелічені документи є підставою для виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму у зв'язку з перевищенням обсягу поставок не сільськогосподарських товарів та відповідно до п.209.11 "б" ст.209 та п.209.12 ст.209 Податкового кодексу України (далі - ПК України, ПКУ) у зв'язку з поданням декларації з обсягами постачання /придбання товарів, здійснених з метою незаконного формування податкового кредиту на користь третіх осіб, що підтверджено податковою інформацією яка внесена в ІС Податковий блок 2.19 від 25.08.2015р. №310/21-03-22-04/36579776. З 01.03.2015р. позивач вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно п.209.1 ст.209 ПКУ, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно п.209.6 ст.209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Відповідно до п.209.7 ст.209 ПКУ сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
П.209.2 ст.209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідно до даних податкової декларації позивача з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2015р. загальний обсяг постачання (без ПДВ) складає 5404956,00 грн., ПДВ - 1080991,00 грн. У додатку 9 до вказаної податкової декларації обсяг постачання сільськогосподарських товарів/послуг (без ПДВ) становить 5404956,00 грн., питома вага постачання сільськогосподарських товарів/послуг за 12 послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (включаючи поточний) становить 100%.
Відповідно до даних податкової декларації позивача з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за квітень 2015р. загальний обсяг постачання (без ПДВ) складає 7976767,00 грн., ПДВ - 1595353,00 грн. У додатку 9 до вказаної податкової декларації обсяг постачання сільськогосподарських товарів/послуг (без ПДВ) становить 7976767,00 грн., питома вага постачання сільськогосподарських товарів/послуг за 12 послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (включаючи поточний) становить 100%.
Відповідно до даних податкової декларації позивача з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за травень 2015р. загальний обсяг постачання (без ПДВ) складає 7853195,00 грн., ПДВ - 1570639,00 грн. У додатку 9 до вказаної податкової декларації обсяг постачання сільськогосподарських товарів/послуг (без ПДВ) становить 7853195,00 грн., питома вага постачання сільськогосподарських товарів/послуг за 12 послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (включаючи поточний) становить 100%.
Відповідно до даних податкової декларації позивача з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за червень 2015р. загальний обсяг постачання (без ПДВ) складає 3494757,00 грн., ПДВ - 698951,00 грн. У додатку 9 до вказаної податкової декларації обсяг постачання сільськогосподарських товарів/послуг (без ПДВ) становить 3494757,00 грн., питома вага постачання сільськогосподарських товарів/послуг за 12 послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (включаючи поточний) становить 100%.
Колегія суддів вбачає, що позивачем за період з 01.03.2015р. по 30.06.2015р. реалізовано (здійснено постачання) сільськогосподарських товарів/послуг на загальну суму 24729396,00 грн. (без ПДВ).
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що Відповідач, в оскаржуваному рішенні, зазначає, що обсяг постачання товарів (послуг) з 01.03.2015р. по 30.06.2015р. становить 21234918,00 грн та вказане не відповідає дійсності та спростовується даними (показниками) податкової звітності позивача. У березні 2015р. обсяг постачання становить 5404956,00 грн., у квітні 2015р. - 7976488,00 грн., у травні 2015р. - 7853195,00 грн., у червні 2015р. - 3494757,00 грн. Відтак, у підсумку, обсяг постачання товарів (послуг) за вказані податкові періоди дорівнює 24729396,00 грн. проти 21234918,00 грн. вказаних розрахунках відповідача.
Згідно п.209.15.2 ст.209 ПКУ, діяльність у сфері сільського господарства: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація; в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що згідно звіту до відділу статистики у Білозерському районі Херсонської області "Сівба та збирання сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт станом на 01.04.2015р.", позивачем посіяно озимої пшениці на 140 га.
Згідно звіту до відділу статистики у Білозерському районі Херсонської області "Сівба та збирання сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт станом на 01.05.2015р.", позивачем посіяно соняшника на зерно на 595 га, сої на 160 га, помідорів на 3 га, цибулі на ріпку на 2 га, капусти на 3 га.
Аналогічна інформація міститься у звіті до відділу статистики у Білозерському районі Херсонської області "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2015р." та додатково посіяно льон-кудряш 9 га, картопля 2 га, огірки 1 га, помідори 3 га, буряки столові 1 га, морква 1 га, кабачки 1 га, перець солодкий 1 га.
Також позивачем подано до ДПІ у м.Херсоні та Цюрупинської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015р., з яких вбачається кількість земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться у користуванні позивача, кількість днів користування земельними ділянками, питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу за попередній податковий (звітний) рік, яка становить 100%, перелік земельних ділянок, які знаходяться у користуванні позивача, із зазначенням документів, що підтверджують право користування земельними ділянками, кадастрові номери ділянок, серія та номер державного акту, дата укладання та термін дії договорів оренди, найменування орендодавця, місце розташування земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, категорія земельної ділянки та її площа.
Згідно довідки Білозерської селищної ради від 27.01.2015р. за №02-25/91, позивач використовує земельні ділянки загальною площею 428,5699 га, з яких 195,5 га на умові суборенди у СТОВ "Стрілець", 179,7881 га на умові оренди в стадії оформлення, 53,2818 га на умові оренди.
Згідно довідки Білозерської селищної ради від 11.02.2015р. за №02-25/169, позивач використовує земельні ділянки загальною площею 9,37 га, на умові суборенди у СТОВ "Стрілець".
Згідно з довідкою Широкобалківської сільської ради Білозерського району від 09.12.2014р. за №166/02-38, позивач використовує на території Широкобалківської сільської ради земельні ділянки (рілля) на умовах оренди загальною площею 72,80 га (на 19 паїв), договори оренди, що оформлюються, 98 паїв площею 372,2 га).
Згідно звіту по реалізації сільськогосподарської продукції вбачається, що у березні 2015р. позивачем реалізовано сільськогосподарську продукцію на загальну суму 6485947,68 грн., у тому числі 5404956,40 грн. (вартість постачання без ПДВ), ПДВ 1080991,28 грн. Вказані дані відповідають показникам податкової звітності позивача (податкова декларація з ПДВ суб'єкта спеціального режиму оподаткування за березень 2015р.). Постачання сільськогосподарської продукції підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних.
Згідно звіту по реалізації сільськогосподарської продукції вбачається, що у квітні 2015р. позивачем реалізовано сільськогосподарську продукцію на загальну суму 9571785,14 грн., у тому числі 7976487,62 грн. (вартість постачання без ПДВ), ПДВ 1595297,52 грн. Вказані дані відповідають показникам податкової звітності позивача (податкова декларація з ПДВ суб'єкта спеціального режиму оподаткування за квітень 2015р.). Постачання сільськогосподарської продукції підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних.
Згідно звіту по реалізації сільськогосподарської продукції вбачається, що у травні 2015р. позивачем реалізовано сільськогосподарську продукцію на загальну суму 9423834,00 грн., у тому числі 7853195,00 грн. (вартість постачання без ПДВ), ПДВ 1570639,00 грн. Вказані дані відповідають показникам податкової звітності позивача (податкова декларація з ПДВ суб'єкта спеціального режиму оподаткування за травень 2015р.). Постачання сільськогосподарської продукції підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних.
Згідно звіту по реалізації сільськогосподарської продукції вбачається, що у червні 2015р. позивачем реалізовано сільськогосподарську продукцію на загальну суму 4193708,96 грн., у тому числі 3494757,47 грн. (вартість постачання без ПДВ), ПДВ 698951,49 грн. Вказані дані відповідають показникам податкової звітності позивача (податкова декларація з ПДВ суб'єкта спеціального режиму оподаткування за червень 2015р.). Постачання сільськогосподарської продукції підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних.
Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені п.209.11 ст.209 ПКУ.
Відповідно до п.209.11 ст.209 ПКУ, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.
Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.
Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.
Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.
Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.
Відповідно до п.209.12 ст.209 ПКУ, сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах; б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.
За наявності підстав, визначених у підпунктах "а", "б" цього пункту, сільськогосподарське підприємство знімається з реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.
За наявності підстав, визначених у пункті 184.1 статті 184 цього Кодексу (за винятком підстави, визначеної у підпункті "є" пункту 184.1 статті 184 цього Кодексу), проводиться анулювання реєстрації сільськогосподарського підприємства як платника податку на загальних підставах та суб'єкта спеціального режиму оподаткування з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 184 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Відповідно п.20.1.4 ст.20 ПКУ, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п.75.1 ст.75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п78.4 ст.78 ПКУ, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що доказів проведення перевірки чи прийняття рішення про проведення перевірки ПП "Сільськогосподарськоге підприємство "Системи Будторга" відповідачем не надано та ПП "Сільськогосподарськоге підприємство "Системи Будторга" ДПІ у м.Херсоні на предмет дотримання вимог ст.209 ПКУ не перевірялось.
За таких обставин, колегія суддів вважає висновки відповідача хибними, а вимоги позовної заяви обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства « Сільськогосподарське підприємство «Системи будторга» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( код ЄДРПОУ 39473382) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) судовий збір в розмірі 1339 одна тисяча триста тридцять девять) грн 80 коп.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.
Судове рішення № 57036826, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/3248/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: