Постанова № 57034932, 05.04.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.04.2016 справа №908/1298/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача - від відповідача 1 від відповідача 2 - від 3-ї особи розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не зявився не зявився не зявився Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ, м. Донецьк на рішення господарського суду Запорізької областівід18.11.2015 р. (підписано 23.11.2015 р.)у справі№ 908/1298/15-г (головуючий суддя Сушко Л.М., судді: Смірнов О.Г., Топчій О.А.)за позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКООПСПІЛКА, м. Київ до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Колективного малого підприємства Руслан, м. Макіївка Донецької області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ, м. Донецьк Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київпростягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015р. позивач, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк УКООПСПІЛКА, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Колективного малого підприємства Руслан, Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013р. у розмірі 7 610 376,14 грн., з яких: 250 000,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 21 868,05 доларів США - прострочена заборгованість за відсотками, 31 483,99 доларів США 3 % річних за тілом, 181,55 доларів США - 3 % річних за відсотками. Разом 273 179,74 дол.США, що за офіційним курсом НБУ, станом на 23.02.2015р. дорівнює 7 610 376,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами (позичальником та поручителем) зобовязань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013 р. та за договором поруки № 8/2013/Z-Р від 23.12.2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитом, на яку нараховані 3 % річних, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1298/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКООПСПІЛКА до Колективного малого підприємства Руслан, Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

28.04.2015 р. на адресу суду від ПАТ АБ УКООПСПІЛКА надійшла уточнена позовна заява, в якій внесені виправлення до розміру вимог про стягнення 3% річних. Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно загальну суму заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013 р. у розмірі 7 610 376,14 грн., з яких: 250 000,00 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 21 868,05 доларів США - прострочена заборгованість за відсотками, 1 130,14 доларів США 3 % річних за тілом, 181,55 доларів США - 3 % річних за відсотками. Разом: 273 179,74 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, станом на 23.02.2015р., дорівнює 7 610 376,14 грн.

Розгляд справи здійснювався з урахуванням наведених змін.

Судом залишено без задоволення клопотання ТОВ ТПК УКРСПЛАВ про призначення почеркознавчої експертизи. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.06.2015 р., за клопотанням ТОВ ТПК УКРСПЛАВ, провадження у справі № 908/1298/15-г зупинялося до набрання законної сили рішенням по справі № 910/14172/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК УКРСПЛАВ» до Публічного акціонерного товариства «АБ «УКООПСПІЛКА», Колективного малого підприємства «Руслан» про визнання договору поруки №8/2013/Z-P від 23.12.2013 р. недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/14172/15, що залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р., відмовлено ТОВ «ТПК УКРСПЛАВ» у задоволенні позову до ПАТ «АБ «УКООПСПІЛКА», КМП «Руслан» про визнання договору поруки №8/2013/Z-P від 23.12.2013 р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2015 р. провадження у справі 908/1298/15-г поновлено.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.11.2015 р. у справі № 908/1298/15-г позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКООПСПІЛКА до Колективного малого підприємства Руслан, Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з Колективного малого підприємства Руслан та Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКООПСПІЛКА 250 000,00 дол. США простроченої заборгованості за кредитом, 21 868,05 дол. США простроченої заборгованості за відсотками, 1 130,14 дол. США 3% річних за тілом кредиту, 181,55 дол. США 3 % річних за відсотками.

Стягнуто солідарно з Колективного малого підприємства Руслан та Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ в дохід державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю заявлених позивачем вимог, невиконанням відповідачами прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013 р., договору поруки №8/2013/Z-P від 23.12.2013 р.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ ТПК УКРСПЛАВ звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015 р. у справі № 908/1298/15-г скасувати повністю; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКООПСПІЛКА відмовити.

Наполягає на тому, що оскільки позивач не звертався до ТОВ ТПК УКРСПЛАВ з письмовою вимогою про погашення заборгованості, то у Банку не виникло обовязку за договором поруки, що обумовлює відсутність у позивача підстав для звернення до суду, тому що на момент предявлення позову, його права ніяким чином не були порушені з боку ТОВ ТПК УКРСПЛАВ.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд апеляційної скарги у справі № 908/1298/15-г відкладався.

Позивач з доводами апеляційної скарги не погодився з підстав, викладених в запереченнях № 31 від 16.01.2016р. Наполягає, що вимога не надсилалася ТОВ «ТПК УКРСПЛАВ» з підстав неможливості здійснення поштового відправлення за адресою поручителя, місцезнаходженням якого є м. Донецьк.

Вважає рішення суду першої інстанції таким, що цілковито відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

У звязку з перебуванням у відпустці судді Склярук О.І., протоколом автоматичної зміни складу колегії змінено склад судової колегії, визначивши її у складі: ОСОБА_1 головуючий, судді Агапов О.Л., Геза Т.Д.

В судових засіданнях представник ПАТ АБ УКООПСПІЛКА підтримав позицію, що викладена в запереченнях № 31 від 16.01.2016 р. на апеляційну скаргу.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проти задоволення апеляційної скарги заперечив, про що зазначив у відзиві від 04.04.2016р. Просить залишити рішення господарського суду Запорізької області без змін.

КМП «Руслан», ТОВ ТПК УКРСПЛАВ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не скористалися правом участі представника в судових засіданнях апеляційної інстанції, про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином. Ухвалами суду сторони та інші учасники процесу не зобовязувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

23.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк УКООПСПІЛКА (банк) та Колективним малим підприємством Руслан (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 8/2013, відповідно до п. 2.1. якого, банк за умови наявності власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії зі встановленням ліміту кредитної лінії у розмірі 250 000,00 доларів США, на умовах, передбачених цим договором (далі - Кредит або Кредитна лінія), а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 22 грудня 2014 року (п. 2.2. кредитного договору).

14.02.2014р. сторонами укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013р.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 14.02.2014 р.), проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком фіксованої процентної ставки у розмірі 14% річних. Нарахування Банком процентів здійснюється з дати першого перерахування коштів з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця (включно), а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в період, що починається з останнього робочого дня поточного місяця по пятий календарний день наступного місяця (включно), а також в день остаточного повернення кредиту. Проценти нараховуються та сплачуються в тій валюті, в якій надано кредит. Позичальник сплачує проценти шляхом перерахування коштів на рахунок №20689560116838, відкритий в АБ УКООПСПІЛКА, код Банку 322625. У випадку прострочення Позичальником виконання зобов'язань по погашенню кредиту проценти за користування кредитом продовжують нараховуватись до повного погашення заборгованості по кредиту.

Згідно з п. 4.3.4. кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого строку повернення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або штрафних санкцій, передбачених цим договором у випадках, коли, зокрема, позичальником не виконуються (повністю або частково) свої зобовязання за цим договором по поверненню кредиту та/або сплаті плати за кредит та/або інші обовязки, передбачені цим договором, тощо.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, за виключенням умов, порядок набрання якими чинності передбачений п. 6.2. цього Договору.

Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п. 6.1. кредитного договору).

В якості забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором № 8/2013 від 23.12.2013 р., між АБ УКООПСПІЛКА (кредитор), ТОВ ТПК УКРСПЛАВ (поручитель), КМП Руслан (позичальник) було укладено договір поруки №8/2013/Z-P від 23.12.2013р., відповідно до п. 1.1. якого, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором на засадах солідарного боржника за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013 р., укладеним між кредитором та позичальником (з усіма додатковими угодами/договорами про внесення змін до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки поручитель, відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником будь-якого з зобов'язань за кредитним договором по сплаті кредитору: заборгованості по наданому позичальнику кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії у розмірі 250 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту - не пізніше 22 грудня 2014 року; процентів за користування кредитом у розмірі 14% річних, порядок нарахування та сплати яких передбачений кредитним договором. У випадку невиконання будь-якого із зобов'язань, передбачених п. п. 3.10. 4.2.3.1. 4.2.3.2 кредитного договору, розмір процентної ставки за кредитом може бути збільшений на 3% річних; штрафних санкції (неустойки, пені, штрафів), передбачених кредитним договором; збитків, завданих кредиторові, - зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених позичальником сум кредитору. Крім цього, порукою забезпечені інші зобовязання, що виникають в силу цього договору.

Сторони підписанням цього договору поруки дійшли згоди, що розмір основного зобовязання, в тому числі, але не виключно, розмір процентів за користування кредитом і строків їх виплат, може бути змінений протягом строку дії кредитного договору без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої додаткової угоди до цього договору. У випадку продовження строків виконання позичальником зобовязань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод/договорів про внесення змін до нього), дія поруки, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобовязань. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з текстом кредитного договору і йому зрозумілі всі його умови.

У випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобовязань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник (п. 1.3. договору поруки).

Умовами п.2.1. договору поруки сторони визначили обовязок кредитора, у випадку невиконання зобовязань позичальником у строки, визначені кредитним договором, звернутися з письмовою вимогою на адресу поручителя, яка вказана в цьому Договорі.

Строк дії договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та до 22.12.2019 р. Дія поруки припиняється достроково у випадку повного погашення зобовязань за кредитним договором (з урахуванням всіх договорів про внесення змін чи доповнень до нього), в забезпечення якого надана ця порука (п. 4.4. договору поруки).

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. у справі № 910/14172/15, що залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015р., відмовлено ТОВ «ТПК УКРСПЛАВ» у задоволенні позову до ПАТ «АБ «УКООПСПІЛКА», КМП «Руслан» про визнання договору поруки №8/2013/Z-P від 23.12.2013 р. недійсним.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобовязань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013 р. стосовно надання КМП Руслан кредитних коштів в загальній сумі 250 000,00 доларів США, що підтверджується випискою за період з 23.12.2013р. по 16.02.2015р. з особового рахунку КМП Руслан, що наявна в матеріалах справи.

У звязку з неналежним невиконанням позичальником прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013 р. стосовно повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, банком на адресу позичальника направлено вимогу № 1346/08 від 17.09.2014 р. про повернення кредиту, сплату процентів та штрафних санкцій, якою повідомлено про порушення позичальником зобовязань по сплаті процентів за користування кредитом, та необхідність протягом 30 календарних днів з моменту одержання даної вимоги виконати вимоги банку. Вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Прийняті на себе зобовязання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013 р., станом на 22.12.2014р. (кінцевий термін повернення кредиту), позичальником виконані не були.

Обліковування заборгованості за кредитом в розмірі 250 000,00 доларів США (з 24.12.2014р.) на рахунку прострочених сум підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача 1.

Докази належного та своєчасного виконання позичальником та/або поручителем зобовязань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 8/2013 від 23.12.2013 р. в матеріалах справи відсутні, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір № 8/2013 від 23.12.2013 р. з додатковою угодою є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. За приписами ст. 9 наведеного Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень ( ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку є, окрім іншого, вимогою положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 559/7880.

З урахуванням приписів ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Постанови Правління Національного банку України від 17.06.2004р. № 280 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, інформація бухгалтерського обліку в банківських установах накопичується та зберігається на відповідних рахунках, повний перелік яких встановлений Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України.

З урахуванням зазначених приписів позивачем, на підтвердження заявлених вимог, надано до матеріалів справи виписки з рахунків КМП «Руслан» (позичальник, відповідач 1).

Факт наявності заборгованості КМП «Руслан» за кредитним договором № 8/2013 від 23.12.2013 р., станом на 16.02.2015 р., в сумі 250 000,00 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, в сумі 21 868,05 доларів США простроченої заборгованості за процентами, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст.546 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Виходячи з правової позиції Верховного суду України, що викладена в постанові від 17.09.2014р. у справі № 6-53цс14, словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. При цьому зазначене положення не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника. Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки.

Висновок Верховного суду, відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Тому, наполягання заявника апеляційної скарги, що у нього не виникло зобовязань з погашення заборгованості позичальника за договором поруки, оскільки позивач не звертався до нього як до поручителя з письмовою вимогою про погашення заборгованості, є помилковим.

Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідачів солідарно 250 000,00 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 21 868,05 доларів США простроченої заборгованості за процентами.

За приписами ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст.625 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За порушення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідачів солідарно 1 130,14 доларів США (що еквівалентно 31 484,00 грн.) - 3% річних від суми простроченого кредиту за період з 23.12.2014 р. по 15.02.2015 р.; 181,55 доларів США ( що еквівалентно 5 057,71 грн.) - 3% річних від суми прострочених процентів за користування кредитом за період з 06.08.2014 р. по 15.02.2015 р.

Визначаючи еквівалент вказаних сум в гривні позивачем застосовано курс долара США станом на 23.02.2015р., що є невірним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування позивачем приписів ст.625 Цивільного кодексу України, проте наголошує на невірності здійснених позивачем розрахунків, оскільки зміна курсу долару США мала враховуватися банком при нарахуванні 3% річних щоденно.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем наданий обґрунтований розрахунок 3% річних, виходячи з якого банком на суму основного простроченого боргу (кредиту) нараховано 3% річних за період з 23.12.2014 р. по 15.02.2015 р. в сумі 1 130,14 доларів США, що дорівнює 19 789,30 грн.; на суму прострочених процентів за користування кредитом нараховано 3% річних за період з 06.08.2014 р. по 15.02.2015 р. в сумі 181,55 доларів США, що дорівнює 2 882,15 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 3% річних, втім правомірно заявленими є вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 19 789,30 грн., та 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 2 882,15 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11 694,70 грн. та 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 2 175,56 грн. не підлягають задоволенню.

Крім того, місцевий суд, задовольняючи вимоги позивача, та стягуючи з відповідачів 3% річних в доларах США, не врахував правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 р. у справі № 6-79цс14, за якою виплати, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, підлягають обчисленню і стягненню у національній валюті України, отже оскаржуване рішення підлягає підлягає зміні.

Відповідно до п.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року м. Київ № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Стягнувши солідарно з Колективного малого підприємства Руслан та Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ в дохід державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору, суд не врахував наведених положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України.

Отже, в цій частині рішення суду також підлягає зміні.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (підписано 23.11.2015р.) у справі № 908/1298/15-г.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи судом першої інстанції покладаються на відповідачів в рівних частках; за звернення до суду апеляційної інстанції на заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №908/1298/15-г оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК УКРСПЛАВ м. Донецьк на рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (підписано 23.11.2015р.) у справі № 908/1298/15-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (підписано 23.11.2015р.) у справі № 908/1298/15-г змінити.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2015р. (підписано 23.11.2015р.) у справі № 908/1298/15-г в наступній редакції:

«Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «УКООПСПІЛКА» до Колективного малого підприємства «Руслан», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК УКРСПЛАВ», третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Колективного малого підприємства «Руслан» м. Макіївка Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК УКРСПЛАВ» м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «УКООПСПІЛКА» м. Київ 250 000,00 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 21 868,05 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 19 789,30 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 2 882,15 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

В решті позовних вимог позивача відмовити.

Стягнути з Колективного малого підприємства «Руслан» м. Макіївка Донецької області на користь державного бюджету судовий збір в сумі 36 540,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК УКРСПЛАВ» м. Донецьк на користь державного бюджету судовий збір в сумі 36 540,00 грн.».

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3

Надруковано 5 екз.:

1. позивачу

1-третій особі

1. у справу

1. ДАГС

1. ГСЗО