Ухвала суду № 57034063, 05.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2016 р. м. Київ К/800/66602/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2014

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014

у справі № 804/8531/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіс Плюс"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 скасовано постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в межах проведення зустрічних звірок щодо ТОВ «БУДІС ПЛЮС», в результаті яких складені акти: від 14.05.2014 № 1344/26-55-22-07/34046968 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, від 12.06.2014 № 1639/26-55-22-01/34046968 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, від 29.04.2014 № 1240/26-55-22-01/34046968 про неможливість проведення зустрічної звірки в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою вручення запиту від 18.04.2014 №19481/10/26-55-22-01-10 про надання пояснень та їх документального підтвердження, відповідачем здійснено вихід за адресою ТОВ «БУДІС ПЛЮС», в результаті чого було встановлено відсутність підприємства за адресо: вул. Щорса, б. 29, м. Київ. Про відсутність платника податків за адресою було складено акт від 29.04.2014 № 783/26-55-22-01/34046968 та передано запит від 29.04.2014 № 681/9/22-1 до ГВПМ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо встановлення фактичного місцезнаходження платника податків.

ДПІ у Печерському районі 29.04.2014, на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України, п. 4.4. Наказу ДПА України від 22.04.2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», проведено зустрічну звірку ТОВ «БУДІС ПЛЮС» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт від 29.04.2014 № 1240/26-55-22-01/34046968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БУДІС ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014».

Також, ДПІ у Печерському районі 14.05.2014, на підставі п. 73.5 ст. 73 ПК України, п.4.4. Наказу ДПА України від 22.04.2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», проведено зустрічну звірку ТОВ «БУДІС ПЛЮС» за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, за результатами якої складено акт від 14.05.2014 № 1344/26-55-22-07/34046968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БУДІС ПЛЮС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 по 28.02.2014».

З метою вручення запиту від 12.06.2014 № 27286/10/26-55-22-01-10 про надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту при придбанні та продажу певної групи імпортованого товару за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, відповідачем здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «БУДІС ПЛЮС», в результаті чого було встановлено відсутність даного підприємства за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, б. 25-а, фактична адреса - вул. Щорса, 29, про що складено акт від 12.06.2014 №1564/26-55-22-01/34046968 та передано запит № 989/9/22-1 від 12.06.2014 до ГВДМ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, 12.06.2014 відповідачем проведено зустрічну звірку ТОВ «БУДІС ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, за результатами якої складено акт від 12.06.2014 № 1639/26-55-22-01/34046968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БУДІС ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.04.2014 по 30.04.2014».

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (коригування), на підставі вказаних актів про неможливість проведення зустрічних звірок, з електронних баз даних, в тому числі в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок», суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «БУДІС ПЛЮС» у податкових деклараціях, суди попередніх інстанцій виходили з того, що таке коригування відповідачем здійснено протиправно, оскільки позивачем уточнююча декларація не подавалась, податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом не приймались.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації про результати проведених перевірок позивача, за результатами яких складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль