Ухвала суду № 57030583, 05.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4418/14-ц Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22ц/774/729/К/16 Багрова А.Г.

Категорія - 31 (I) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Митрофанової Л.В.,

суддів: Бондар Я.М., Соколан Н.О.,

за участі секретаря: Євтодій К.С.,

за участі: представника Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - Лаврентюка Олександра Володимировича;

представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4;

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", третя особа - ОСОБА_7 , про відшкодування шкоди, завданої злочином, та за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ОСОБА_7 , про відшкодування шкоди, завданої злочином,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_5 звернулась з позовом до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", третя особа - ОСОБА_7, в інтересах малолітнього ОСОБА_6, після смерті ОСОБА_8, який був визнаний потерпілим в кримінальній справі внаслідок злочинних дій керуючої НФ „Промінвестбанк" ОСОБА_7, та просила суд стягнути на користь малолітнього ОСОБА_6 завдану шкоду в розмірі 607966,21 грн., яка складається з 250 000 грн. основного боргу ( 1\8 частина від суми завданих збитків відповідачем та ОСОБА_7), 91253,88 грн. - збитки від інфляції відповідно до статті 625 ЦК України , 30% річних за 1298 днів в розмірі 266712,33 грн., оскільки за умовами укладеного договору повортно-фінансової допомоги від 16.05.2008 року між ОСОБА_8 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком передбачено сплату 30% річних за користування позикою ( а.с.29-35 том 2).

Позивач ОСОБА_3 звернулась з позовом до ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ОСОБА_7, після смерті ОСОБА_8, який був визнаний потерпілим в кримінальній справі внаслідок злочинних дій керуючої НФ „Промінвестбанк" ОСОБА_7, та просила суд стягнути з відповідачів солідарно на її користь завдану шкоду в розмірі 4 254 883,18 грн., яка складається з основного боргу в розмірі 1 750 000 грн. ( 7\8 частин від суми завданих збитків відповідачами), 638 777,19 - інфляцій збитки відповідно до статті 625 ЦК України, 1 866 105, 99 грн. - 30% річних за умовами укладеного договору повортно-фінансової допомоги від 16.05.2008 року між ОСОБА_8 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком ( а.с.94-101 том 2).

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2016 року позови ОСОБА_5 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь ОСОБА_6, в особі матері ОСОБА_5 завдану шкоду в розмірі 250 000 грн.

Стягнуто з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь ОСОБА_3 завдану шкоду в розмірі 1 750 000 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь держави судовий збір у розмірі 6890 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, зокрема судом першої інстанції не враховано, що злочинні дії ОСОБА_7, внаслідок яких ОСОБА_8 було заподіяно шкоду, жодним чином не випливали з її посадових обов'язків та й взагалі зі здійснюваних банківськими установами операцій, тому вирок суду щодо факту заподіяння шкоди при здійсненні ОСОБА_7 саме своїх посадових обов'язків є недоведеним.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що договірних відносин позики між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_8 не існувало, твердження ОСОБА_7 про те, що нею був укладений договір позики від 16.05.2008 року від імені Промінвестбанку є безпідставними, оскільки в ньому відсутня печатка, що є порушенням абзацу 2 ч.2 ст.207 ЦК України. Крім того, під час судового слідства в кримінальному провадженні не встановлено факт складання прибуткового касового ордеру, що виступав би доказом внесення готівки в касу ПАТ «Промінвестбанк».

Таким чином ОСОБА_8 було передано кошти ОСОБА_7 як фізичній особі.

На думку апелянта суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин ст. 1172 Цивільного Кодексу України.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_5 та представник позивача ОСОБА_3-ОСОБА_4 просять рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції та заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2013 року ухвалено вирок за яким ОСОБА_7 визнано винною по ч. 5 ст. 191,ч 3 ст. 209, ч.3 ст. 365 КК України, по ч.1 ст. 366 КК України ( а.с. 104-129) Вирок суду в частині рішення про залишення без розгляду цивільних позовів , в тому числі щодо цивільного позову ОСОБА_8, скасовано ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.05.2014 року, в решті вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залишено без змін. ( а.с. 130-146)

Вироком суду від 14.08.2013 року встановлено, що внаслідок злочинних дій керуючою НФ „Промінвестбанк" ОСОБА_7 по договору від 16.05.2008 року ОСОБА_8 фактично спричинено шкоду в розмірі 2 000 000 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_7 перебуваючи у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» своїми незаконними діями завдала шкоду ОСОБА_8 в розмірі 2 000 000 грн., яка має бути стягнута на користь позивачів відповідно до положень ст. 1172 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачів суд першої інстанції виходив з того, що шкода завдана ОСОБА_8 в розмірі 2 000 000 грн. повинна бути стягнута з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відповідно до положень ст. 1172 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовую шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.08.2013 року ОСОБА_7 визнано винною по ч. 5 ст. 191,ч 3 ст. 209, ч.3 ст. 365 КК України, по ч.1 ст. 366 КК України ( а.с.104-129).

Вказаним вироком встановлено, що внаслідок злочинних дій керуючою НФ „Промінвестбанк" ОСОБА_7 по договору від 16.05.2008 року ОСОБА_8 фактично спричинено шкоду в розмірі 2 000 000 грн.

Вирок суду в частині рішення про залишення без розгляду цивільних позовів, в тому числі щодо цивільного позову ОСОБА_8, скасовано ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.05.2014 року, в решті вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залишено без змін.

Відповідно до статті 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_7, перебуваючи у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", своїми незаконними діями завдала шкоду ОСОБА_8 в розмірі 2 000 000 грн. та відповідно до статті 1172 ЦК України вказана шкода має бути стягнута на користь спадкоємців ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачів суд першої інстанції виходив з того, що шкода завдана ОСОБА_8 в розмірі 2 000 000 грн. повинна бути стягнута з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відповідно до положень ст. 1172 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що злочинні дії ОСОБА_7, внаслідок яких ОСОБА_8 було заподіяно шкоду, жодним чином не випливали з її посадових обов'язків та про те, що вирок суду щодо факту заподіяння шкоди при здійсненні ОСОБА_7 саме своїх посадових обов'язків є недоведеним колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.08.2013 року встановлено, що внаслідок злочинних дій керуючою НФ „Промінвестбанк" ОСОБА_7 по договору від 16.05.2008 року ОСОБА_8 фактично спричинено шкоду в розмірі 2 000 000 грн. (а.с.105 зворот, а.с.106 зворот). Крім того, вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_10 на дату скоєння злочинів працювала керуючою філією «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області» та була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто була посадовою особою та вчинила перевищення службових повноважень і заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем .

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що договірних відносин позики між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_8 не існувало, твердження ОСОБА_7 про те, що нею був укладений договір позики від 16.05.2008 року від імені Промінвестбанку є безпідставними, оскільки в ньому відсутня печатка, що є порушенням абзацу 2 ч.2 ст.207 ЦК України. Крім того, під час судового слідства в кримінальному провадженні не встановлено факт складання прибуткового касового ордеру, що виступав би доказом внесення готівки в касу ПАТ «Промінвестбанк».

Вказані доводи апеляційної скарги також спростовуються вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.08.2013 року.

Крім того слід зазначити, що в мотивувальній частині вироку зазначено, що «обставини перерахування коштів та внесення їх до каси банку підтверджується, окрім свідчень самої ОСОБА_7, свідченнями ОСОБА_8, який в судовому засіданні підтвердив факт передачі коштів та свідків по справі ОСОБА_11, ОСОБА_12 Згідно пояснень самої ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2 000 000,00 грн. були зараховані частково на рахунок TOB «НЗТТ» та СФХ «Берегиня» у вигляді надходження готівкових коштів. Натомість, свідок ОСОБА_13 - директор СФХ «Берегиня» у судовому засіданні пояснила, що жодної готівки у зазначені дати до банку не здавала, а навпаки, просила банк про видачу їй кредиту, який в подальшому і був їй видан в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на її рахунок, а потім на рахунок її постачальника підприємства «Берегиня».

Данні перерахування підтвердженні платіжними операціями банка від 22 травня 2008 року:

Зарахування клієнтом банка - TOB «НЗТТ» на поточний рахунок даного клієнта № НОМЕР_1 готівкових коштів в сумі 1 000 000,00 грн., які клієнти -ОСОБА_9, та ОСОБА_14 заперечували, стверджуючи, що жодних коштів на рахунок не вносили.

Зарахування клієнтом банка - TOB «ДМЗ» на поточний рахунок даного клієнта № НОМЕР_2 готівкових коштів в сумі 600 000,00 грн., про що заперечував в судовому засіданні ОСОБА_9

Зарахування клієнтом банка - TOB АФ «Берегиня» на поточний рахунок даного клієнта № НОМЕР_3 готівкових коштів в сумі 400 000,00 грн., про що заперечувала в судовому засіданні директор підприємства ОСОБА_15»

Крім того, у вироку Нікопольського міськрайонного суду від 14.08.2013 року, зазначений та підтверджений наявними доказами в матеріалах кримінальної справи факт отримання банком від ОСОБА_8 коштів в сумі 2 000 000, 00 грн., а саме підтверджується тим, що по укладеному договору позики (поворотно-фінансової допомоги) б\н від 16 травня 2008 року між ОСОБА_8 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, в особі керуючої філією «Відділення Промінвестбанку в м. Нікополь Дніпропетровської області» ОСОБА_7 нараховувались відсотки, враховуючи заборгованість в сумі 3 000 000,00 грн., з яких 2 000 000,00 грн. від 22.05.2008 року, що належали особисто ОСОБА_16, та 1 000 000,00 грн. від 16.05.2008 року, що належали ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр», нараховувались відсотки станом на 01.09.2008 р. - 254 918, 03 грн.. Отримано відсотків 22.08.2008 року -200 000, 00 грн., що підтверджується відомістю грошових коштів за 20.08.2008 р. філії Відділення Промінвестбанку м. Нікополь, що міститься в матеріалах кримінальної справи.

Таким чином, суд першої інстанції в кримінальній справі встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7, яка діяла в особі керуючої НФ «Промінвестбанк» у вчинені зазначених у вироку злочинів.

Отже, враховуючи вище викладене та те, що всі зазначені вище обставини були встановлені за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 14.08.2013 року та ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.05.2014 року, вони не потребують додаткового доказування при розгляді цивільної справи.

Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 було передано кошти ОСОБА_7 як фізичній особі.

Інші доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та про недоведеність обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Тому даючи оцінку рішенню суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, в межах доводів скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не ставлять під сумнів його законність.

Таким чином, на підставі ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.

Керуючись ч.4 ст. 300, ст. ст.303,307, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: