Рішення № 57030294, 04.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/62/16 Справа № 0417/15001/2012 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2012 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»- відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2015 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», районний суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не підтверджуються матеріалами справи та жодних доказів на їх підтвердження до суду надано не було.

Проте з такими висновком суду погодитись не можна, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору №123 MBD від 18.12.2007року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 200000.00 Долар США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,50% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.12.2014 року, в цей же день був укладений договір про видачу траншу№123 MBD/1 від 18.12.2007року суматраншу кредиту складає 170000.00 доларів США.

Вимоги до ОСОБА_2, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з ОСОБА_3 договору поруки №123 MBD від 18.12.2007 року та укладання договору поруки №167 від 20.10.2010року з відповідачем ПАТ «А-Банк». Відповідно до договору поруки №167 від 20.10.2010року ПАТ «Акцент-банк» зобовязався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобовязань за кредитним договором №123 MBD від 18.12.2007 року, розмір відповідальності 10000грн.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_2 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконувала внаслідок чого станом на 22.10.2012 року має заборгованість - 441254.87 Долар США, яка складається з наступного: 185763.32 Долар США - заборгованість за кредитом; 163842.91 Долар США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 70606.72 Долар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи: 31.28 Долар США - штраф (фіксована частина), 21010.64 Долар США - штраф (процентна складова).

Транш у 170000,00 доларів США передбачено саме кредитним договором, кредитний договір є концесуальним , тобто права та обов'язки за ним виникають з моменту підписання договору. До того ж відповідачі сплачували заборгованість за кредитним договором, що також доводить існування кредитних відносин, останній платіж ОСОБА_2 був внесений 09.07.2009 році.

Підвищення відсоткової ставки відбулося 02.02.2009 року та ніяким чином не оскаржено відповідачами, після цього боржники продовжували сплачували кредит, тобто погоджувались із законністю цього підвищення, передбаченого кредитним договором.

Щодо позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості з ПАТ «Акцент-Банк», то колегія суддів вважає, що в цій частині рішення повинно бути скасовано і провадження закрито з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуальногозаконодавства при розгляді справ усуді першої інстанції» згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або ГПК Українивіднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом можу бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Пунктом 15 даної Постанови визначено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути обєднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічний висновок викладений в Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі № 6-745ц15.

Виходячи з наведеного, судова колегія прийшла до висновку, що провадження, в цій частині, слід закрити на підставі ст. ст. 205, 310 ЦПК України, повідомивши позивача, що розгляд його позовних вимог довказаної юридичної особи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2015 року необхідно скасувати і винести нове рішення,яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 441 254,87 (Долар США), яка складається з: 185 763,32 (Долар США)- заборгованість за кредитом; 163 842,91 (Долар США) заборгованість по процентам за користування кредитом; 70 606,72 (Долар США) пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором; 31,28 (Долар США)- штраф (фіксована частина); 21 010,64 (Долар США) штраф (процентна складова).

Провадження в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - закрити.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»- задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2015 року - скасувати. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 441 254,87 (Долар США), яка складається з: 185 763,32 (Долар США)- заборгованість за кредитом; 163 842,91 (Долар США) заборгованість по процентам за користування кредитом; 70 606,72 (Долар США) пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором; 31,28 (Долар США)- штраф (фіксована частина); 21 010,64 (Долар США) штраф (процентна складова).

Провадження в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - закрити.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_4