Вирок № 57029603, 08.04.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1096/16-к

Провадження № - 1кп/201/102/2016

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Верменич В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12016040650000126 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Павлоград, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, судимої:

-09.06.2003 р. Кіровським районним судом м. Донецька по ч. 1 ст. 309, 75 КК України до одного року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком один рік;

-24.02.2004 р. Калинінським районним судом м. Донецька по ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України до трьох років позбавлення волі;

-11.10.2007 р. Димитрівським міським судом Донецької області по ч. 3 ст. 185, 75 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком два роки;

-22.04.2008 р. Димитрівським міським судом Донецької області по ч. 2 ст. 190, 71 КК України до 3-х років 9-ти місяців позбавлення волі;

-30.11.2012 р. Красноармійським районним судом Донецької області по ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до одного року двох місяців позбавлення волі;

-05.03.2013 р. Димитрівським міським судом Донецької області по ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, 70 КК України до одного року дев'яти місяців позбавлення волі;

-12.07.2013 р. Добропольським міськрайонним судом Донецької області по ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до двох років позбавлення волі;

-02.07.2014 р. Кіровським районним судом м. Донецька по ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 353, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнення від відбування покарання на підставі п. «в» ст.. 4 Закону України «Про амністію у 2014 р.»

обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

Прокурор Кліпацька Є.В.

обвинувачена ОСОБА_1

захисник ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи 27 лютого 2015 року притягнутою Дмитровським МВП ГУНП в Донецькій області до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та повторно вчинила умисні, корисливі злочини.

Так, 11.01.2016 року приблизно о 15.10 год. ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману і звернення його у власність, взявши з собою заздалегідь підготовлені дві сувенірні купюри номіналом по 500 гривень кожна та дві сувенірні купюри номіналом по 200 гривень кожна, які містять напис «це не гроші це приколи», прибула до будинку АДРЕСА_1, де зустріла потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає в квартирі АДРЕСА_1 вищезазначеного будинку. Представившись працівником Пенсійного фонду України ОСОБА_1 своїми запевняннями і супроводжуючими їх діями ввела в оману ОСОБА_3, пояснивши йому, що принесла дотацію до пенсії. Після чого ОСОБА_1, ввівши в оману потерпілого ОСОБА_3, разом із потерпілим зайшла у приміщення квартири АДРЕСА_1, де на той час знаходилась дружина потерпілого - ОСОБА_4, 1942 р.н.. Знаходячись у приміщенні квартири, ОСОБА_1 ввівши в оману потерпілого ОСОБА_3 та дружину потерпілого - ОСОБА_4 тим, що вона є працівником Пенсійного фонду України, пояснила, що принесла дотацію до пенсії у розмірі 580 грн. - потерпілому та 500 грн. - дружині потерпілого, таким чином викликала у потерпілого впевненість у здійсненні своїх намірів. Далі, під приводом розміну купюр для виплати дотації, ОСОБА_1 передала потерпілому дві сувенірні купюри номіналом по 500 грн. кожна та дві купюри номіналом по 200 грн. кожна, які містять напис «це не гроші це приколи», а потерпілий ОСОБА_3, не помітивши запису «це не гроші це приколи», в свою чергу в якості здачі передав ОСОБА_1 одну купюру номіналом 200 грн., одну купюру 20 грн. та одну купюру 10 грн. Отримавши від потерпілого ОСОБА_3 грошові кошти, ОСОБА_1 одразу пішла, тим самим повторно, умисно,з корисливою метою шляхом обману заволоділа грошима потерпілого у загальній сумі 230 грн.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства) вчинене повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 11.01.2016 року ОСОБА_1 приблизно о 16.15 год., знаходячись за добровільною згодою потерпілої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6, у приміщенні кв. АДРЕСА_3, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, вчиняючи злочин повторно, побачила на столі кімнати квартири майно потерпілої, а саме: апарат для вимірювання тиску марки «visomat comfort eco», який визначила як об'єкт свого злочинного посягання.

Після чого ОСОБА_1, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиняючи злочин повторно, таємно взяла зі столу апарат для вимірювання тиску «visomat comfort eco» та покинула приміщення квартири, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2 430 грн.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину, у скоєному розкаялась та надала показання, які повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Так, обвинувачена пояснила, що вона зайшла в квартиру ОСОБА_3 і повідомила, що потерпілому та його дружині надійшов перевод та передала потерпілому декілька сувенірних купюр повідомивши що необхідна здача на що потерпілий передав їй 230 гривень. В той же день вона йшла і зустріла потерпілу ОСОБА_6, яка ледь не впала і обвинувачена їй допомогла донести додому сумки. Вдома у потерпілої вона не пропонувала поміняти гроші а лише помітила апарат для вимірювання тиску і вирішила його викрасти. Вона підійшла до столу і переконалась, що потерпіла за нею не спостерігає, виклала свою косметичку в якій були сувенірні купюри та паспорт і покалала до сумки апарат а потім вийшла і поїхала додому. Дома вона виявила, що у неї зникла косметичка і зрозуміла що забула її у потерпілої, а тому вона вирішила наступного дня поїхати до потерпілої і забрати її. Однак о 09-30 приїхали міліціонери які затримали обвинувачену.

Суд, заслухавши обвинувачену, показання потерпілих, свідків та дослідивши інші докази, надані сторонами кримінального провадження, приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що в січні місяці 2016 р., більш точної дати він не пам'ятає, приблизно о 15 годині його на вулиці біля будинку АДРЕСА_1, де він проживає, зустріла раніше йому не знайома обвинувачена, яка запитала чи проживає у вказаному домі потерпілий та пояснила, що вона прийшла до нього. Вони піднялись в квартиру, де була дружина потерпілого і обвинувачена пояснила, що вона представник Пенсійного Фонду і розносить доплату до пенсії від депутата ОСОБА_9. Після цього вона сказала, що потерпілому є доплата в 550 гривень, взяла посвідчення у потерпілого і його дружини, щось записала і передала їм дві купюри по 500 грн та дві купюри по 200 грн, пояснивши, що треба дати здачу в розмірі 400 гривень, однак у потерпілого було тільки 10 гривень а дружина дала 220 гривень. Обвинувачена взяла ці кошти і пішла. Через 10-15 хв. потерпілий з дружиною помітили, що надані їм гроші несправжні і наступного дня потерпілий звернувся до поліції з приводу дій обвинуваченої. Через деякий час він приходив до поліції за викликом і в ході пред'явлення особи для впізнання опізнав обвинувачену, як особу яка його ошукала.

Як вбачається з протоколу огляду ОСОБА_3 надав для огляду чотири сувенірні купюри номіналом 500, 500, 200 і 200 гривень, які, з його слів надала йому жінка за місцем його мешкання, яка привласнила його кошти.

В ході проведення впізнання ОСОБА_3 вказав на ОСОБА_1, як на особу, яка заволоділа його грошовими коштами, а в ході впізнання за фотознімками, дружина потерпілого ОСОБА_4 вказала на ОСОБА_1 як на особу, яка заволоділа грошима її чоловіка.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в той день, більш точної дати вона не пам'ятає, але взимку 2016 року близько 16-00 годин вона поверталась додому з магазину і назустріч їй йшла раніше не знайома їй ОСОБА_1, яка розвернулась і почала йти разом з потерпілою і про щось говорити. Розмовляючи вони дійшли до квартири потерпілої. Остання відкрила двері та зайшла першою а за нею відразу в квартиру зайшла ОСОБА_1 і пішла до зали. Поки потерпіла розбулась, ОСОБА_1 вийшла з зали і дістала свою косметичку з грошима, щось пояснюючі, однак потерпіла повідомила, що грошей у неї немає. Після цього потерпіла відволіклась, а коли знову подивилась в бік ОСОБА_1, то останньої вже в квартрі не було. Через деякий час потерпіла помітила, що пропав її вимірювач тиску. Вона зателефонувала синові, який приїхав і в цей час вони виявили, що ОСОБА_1 забула свою косметичку з підробними грошима та своїми документами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердив показання потерпілої та пояснив, що він являється сином потерпілої. 11.01.2016 р. після 16-00 годин потерпіла зателефонувала і щось почала незрозуміло пояснювати. Свідок зрозумів, що щось сталось а тому наказав матері зачинити двері і чекати його приїзду, а сам зібрався і поїхав до неї. Коли він приїхав то запитав, що сталось однак матір не змогла нічого пояснити і тоді він помітив на столі де знаходився тонометр сторонню косметичку. Він заглянув і побачив у ній стопку сувенірних купюр, паспорт на ім'я ОСОБА_1 і закладну з ломбарду. Він відразу зателефонував зятю і вони поїхали до міліції де написали заяву. Зі слів матері свідкові відомо, що вона йшла з АТБ і в районі «Облрадіо» її зустріла жінка, яка запропонувала провести її до квартири, на що мама погодилась і жінка її провела а потім зайшла в квартиру, однак потерпіла не бачила як у неї викрали тонометр.

Як вбачається з протоколів огляду приміщення квартири АДРЕСА_3 та апарату для вимірювання тиску, його було видано ОСОБА_1, який з її слів вона викрала у потерпілої ОСОБА_6 та вартість якого згідно висновку експерта становить 2430 гривень.

Під час огляду жіночої сумочки бордового кольору, наданої для огляду свідком ОСОБА_7, який пояснив, що виявив цю сумочку на столі в квартирі своєї матері, виявлено сувенірні купюри, паспорт громадянки ОСОБА_1 та квитанцію про прийняття у заставу майна.

В ході проведення впізнання ОСОБА_6 вказала на ОСОБА_1, як на особу, яка заволоділа її апаратом для вимірювання тиску.

Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази не викликають обставини, за яких вони отримані, сумнівів у їхній надійності й точності і вони в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що 11.01.2016 р. о 15-10 годин ОСОБА_1 заволоділа майном потерпілого ОСОБА_3 шляхом обману, а також в той же день викрала майно ОСОБА_6 і його дії вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, яка раніше неодноразово судима за аналогічні злочини проти власності, однак на шлях виправлення не стала та вчинила новий злочин в той час як вона притягнута до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин СВ Димитровського МВ у Донецькій області, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, негативно характеризується.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66, 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

Її каяття в судовому засіданні викликає сумніви у його щирості, з урахуванням неодноразового притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини і, на думку суду, її каяття направлене виключно на пом'якшення призначення їй покарання.

Часткове відшкодування шкоди також не може бути підставою для пом'якшення покарання обвинуваченої, так як таке відшкодування - повернення апарату для вимірювання тиску - відбулось не з доброї волі обвинуваченої, а лише після викриття її діяльності працівниками поліції.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченій слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченої, яка неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, однак на шлях виправлення не стала, продовживши вчинення аналогічних злочинів.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточно до відбування три роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання - 12 січня 2016 року.

Зарахувати в строк відбування призначеного покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з 12 січня 2016 року по 08 квітня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто п'ять місяців і двадцять шість днів.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 07 червня 2016 р.

Речовий доказ паспорт ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили направити до місця відбування покарання засудженої.

Речові докази сумку бордового кольору та квитанцію про прийняття в заставу майна повернути ОСОБА_1

Речові докази - сувенірні купюри - знищити.

Речовий доказ - апарат для вимірювання тиску повернути ОСОБА_6.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий - суддя: С.П. Мельниченко