Рішення № 57028766, 07.04.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/1402/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1006/16Головуючий у 1-й інстанції Халявка В.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Омельченко Л.М.

Суддів: Дорош А.І., Бондаревської С.М.

При секретарі Ачкасовій О.Н.

З участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Семенівської центральної районної лікарні Семенівського району Полтавської області

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Семенівської центральної районної лікарні Семенівського району Полтавської області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати, стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним вище позовом.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Постановлено стягнути з Семенівської центральної районної лікарні Департаменту охорони здоровя Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати у розмірі 223 (двісті двадцять три) гривні 60 коп, а також 500 (пятсот) гривень моральної шкоди, завданої у звязку з порушенням трудового законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Звільнено Семенівську центральну районну лікарню від сплати судового збору в дохід держави на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила Семенівська центральна районна лікарня Полтавської області в особі головного лікаря ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_3 працює в Семенівській ЦРЛ на посаді лікаря-нарколога. У червні, липні та серпні 2015 року йому відповідачем не було проіндексовано заробітну плату, у зв»язку з чим позивач не одержав відповідно 873 грн.31 коп., 640 грн. 87 коп. та 918 грн. 14 коп., всього 2432 грн. 32 коп. Вказана сума індексації ОСОБА_3 виплачена лише у грудні 2015 року (а.с.28-29).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Так, індексація заробітної плати проводиться згідно зі ст.33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядами Верховною Радою Українирозміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.

За нормами ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст.3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до п.3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації.

Враховуючи те, що відповідач затримав виплату позивачу нарахованої індексації заробітної плати за червень-серпень 2015 року, місцевий суд дійшов правильного висновку про стягнення на його користь компенсації втрати частини доходів на загальну суму 223 грн.60 коп.

Рішення суду в даній частині є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду про стягнення на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, передбаченої ст.237-1 КЗпП України.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи обгрунтованість даних вимог, колегія суддів виходить з того, що основна заробітна плата позивачу виплачувалась регулярно ( щомісячно), відповідач звертався до установ, які здійснюють управління ним та фінансування, а саме: Семенівської районної ради та Семенівської районної державної адміністрації з приводу належного фінансування виплат, передбачених законодавством, у тому числі індексації (а.с.30), а розмір її невиплат становив незначну суму, томупозивачем не доведено в порядку, визначеному ст.ст. 10, 60 ЦПК України втрат немайнового характеру, що випливали для нього з несвоєчасної виплати компенсаційних сум по заробітній платі.

За таких обставин, рішення районного суду в частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні цих вимог.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно стягнув на користь позивача компенсацію, так як індексація заробітної плати, яка є її складовою частиною, виплачена ОСОБА_3С із затримкою.

Виходячи з вище викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п. п. 3, 4, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Семенівської центральної районної лікарні Семенівського району Полтавської області частково задовольнити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2016 року скасувати в частині стягнення з Семенівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 500 грн. 00 коп.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до Семенівської центральної районної лікарні про стягнення моральної шкоди.

В іншій частині рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 13 січня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя :

Судді: