Вирок № 57028392, 08.04.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 158/2279/15-к

Провадження № 1-кп/161/70/16

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2016 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі:

головуючого - судді Артиша Я.Д.

суддів Борнос А.В., Ковальчука В.О.,

при секретарі судового засідання Гайбун Б.В.,

за участю прокурора Перванчук (Костюк) І.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030100000625 від 14 серпня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працює, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3, 13 серпня 2015 року, близько 15 год., перебуваючи у квартирі № 36, що розташована в с. Прилуцьке Ківерцівського району по вул. Травнева, 2а, діючи з корисливих мотивів, умисно шляхом обману потерпілого ОСОБА_1 під приводом надання послуг з обміну валюти, незаконно заволодів грошима останнього в сумі 749484 грн., тобто в особливо великих розмірах, які той надав ОСОБА_3 добровільно, який вподальшому привласнив вказані кошти та втік з вищевказаної квартири через вікно у невідомому напрямку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України не визнав та на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати покази та відповідати на поставлені йому судом чи іншими учасниками судового провадження запитання.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, його винність у інкримінованому йому органами досудового розслідування злочині, повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що приблизно в червні він познайомився на Вашавському ринку, де в магазині разом із дружиною торгують спортивним одягом, із ОСОБА_3, який запропоновував придбати у нього долари США, на що він погодився і купив їх у нього. Пізніше ще декілька разів він приходив до нього і продавав долари США, а тому він дав йому свого номера мобільного телефону для звязку, по якому той сам дзвонив і казав коли зможе продати долари США, оскільки в обмінниках їх не було, а валюта була йому необхідна для підприємницької діяльності, закупівлі товару з ОСОБА_6, на що погодився. Пізніше ОСОБА_3 сам дзвонив і він кілька разів їздив до нього на квартиру купувати долари США. 13 серпня 2015 року той передзвонив і сказав, що має 32700 доларів США, що на той час становило 749484 грн., тому сказав приїхати на ту ж саму адресу його проживання, а саме, в АДРЕСА_1. Про те, що їде на цю адресу із грошима повідомляв своєму зятю. Прихавши на цю адресу близько 15 год., привізши із собою гривні для купівлі доларів США, які позичив у знайомих, ОСОБА_3 з середини закрив вхідні двері, зайшовши до кухні, сіли за стіл, де ОСОБА_3 перерахував гроші і поклав їх в поліетиленовий пакет, вийшов в іншу кімнату, де включив пральну машину і пізніше, як він зрозумів закрився, на його прохання відкрити двері, ніхто не відчиняв, застосувавши силу вибив їх, однак ОСОБА_3 вже там не було, побачив відкрите вікно на балконі, після чого зрозумів, що той через вікно втік з грошима в невідомому йому напрямку. Також вистрибнув через балкон на вулицю, однак його вже не бачив. Намагався дзвонити на мобільний номер телефону ОСОБА_3, проте той був вже виключений. Був сильно схвильований, не зміг подзвонити до міліції. Дозвонився до зятя, який користується мобільним номером телефону НОМЕР_1 і той вже дзвонив в міліцію. Пізніше прибули працівники міліції та хазяйка квартири, яка відчинила її ззовні, де проводився, в тому числі, за його участі та понятих огляд місця події. Підтвердив, що ОСОБА_3, який на даний час знаходиться на лаві підсудних є тією особою, яка шахрайським шляхом заволоділа коштами. Цивільний позов підтримав в повному обсязі, просив суворо покарати ОСОБА_3 за вчинене шахрайство, стягнути з нього в його користь майнову та моральну шкоду, а також витрати на правову допомогу.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_6 показав, що потерпілий ОСОБА_1 є його тестем. Влітку 2015 року один раз бачив ОСОБА_3 біля контейнера на базарі, де торгує тесть, той міняв гроші у нього. Йому стало відомо від тестя, що той обмінював ОСОБА_3 кілька разів гривні на долари США. Також влітку 2015 року тесть йому повідомляв, що їде своїм автомобілем із грішми в с. Прилуцьке до того чоловіка, що міняв раніше гроші на ринку, для купівлі доларів США у нього, при цьому, дав номер телефону цього чоловіка. Перед цим, гроші перераховував разом з тестем, які той помістив до сумки. Через деякий час на його номер телефону передзвонив тесть і сказав, що його кинув той чоловік, що раніше міняв долари США на ринку і заволодів коштами в сумі близько 750000 грн. Просив приїхати до нього і передзвонити в міліцію, що він і зробив. Приїхавши туди, був залучений свідком, заходив з міліцією до квартири і там все оглядали. Ствердив, що саме особа, яка знаходиться на лаві підсудних є тією особою, що раніше здавала долари США його тестю. Вказав, що користується мобільним номером телефону НОМЕР_1.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що проживає в будинку по вул.Травнева,2а в с. Прилуцьке. 13 серпня 2015 року близько 12 год. сидів в автомобілі поблизу будинку, звідки побачив незнайомця, який заходив до підїзду будинку. Дана особа привернула його увагу, оскільки у нього були родинки на обличчі. Вказана особа, саме та, яка на даний час знаходиться на лаві підсудних. Пізніше він дізнався про подію, що відбулась в квартирі будинку.

В свою чергу свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що знайомий із потерпілим ОСОБА_1, приблизно в кінці травня, початку червня позичав йому грошові кошти в сумі 20000 грн., які він приніс йому до контейнера, в цей час там знаходився чоловік зовні схожий на обличчі на мультяшного героя «вовка», який міняв валюту у нього. Підтвердив, що особа, яка знаходиться на лаві підсудних є тією ж особою, яку він бачив влітку 2015 року в контейнері потерпілого ОСОБА_1.

Також свідок ОСОБА_9 суду показала, що 13 серпня 2015 року до неї зателефонував відповідальний по будинку і запитав, чи має вона доступ до квартири АДРЕСА_2, дозвонившись до власниці ОСОБА_10 отримала її дозвіл на відкрити дверей в квартиру та її огляд, взяли ключі від квартири за участі бабусі і зайшовши туди разом із слідчо-оперативною групою, потерпілим, побачила пошкодженні двері в кімнату спальні, була включена пральна машина, з якої вибігала вода. По загальній обстановці склалась думка, що квартири не обжита і використовувалась як готель. До відкриття дверей квартири, до неї ніхто не заходив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що разом з чоловіком ОСОБА_11 є власниками квартири № 36, що знаходиться в с. Прилуцьке вул.Травнева, 2а Ківерцівського району, яка знаходиться на першому поверсі. Цю квартиру здала в оренду особі, яка на даний час знаходиться на лаві підсудних на 1 рік, яка назвалась ОСОБА_12 і предявила їй паспорт на вказане прізвище. В перших числа серпня 2015 року поїхала з чоловіком та дітьми на відпочинок на море в Республіку Болгарію, де отримала на мобільний телефон дзвінок від ОСОБА_9 і працівника міліції, і їй повідомили, що в квартирі щось сталось, і чи можна, щоб працівники міліції зайшли до неї і провели огляд, на що вони дали дозвіл. ЇЇ мама ОСОБА_13 взяла ключі з квартири, де вони разом проживають і надала за їхньої згоди працівникам міліції в присутності також свідка ОСОБА_9 дозвіл для відкриття дверей квартири і заходження до неї та проведення її огляду.

При цьому, допитані як свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, слідчі СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області, підтвердили факт надходження повідомлення про подію, проведення огляду місця події за згодою представника власника, здійснення впізнання, вказуючи, що дотримувались процесуальних норм під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Крім цього, винність ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, обєктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні.

Зокрема, рапортом інспектора - чергового Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_16 від 13 серпня 2015 року з приводу надходження цього ж дня о 15 год. 13 хв. в чергову частину по телефонній спецлінії № 102 повідомлення від гр. ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, контактний телефон НОМЕР_1 про те, що по вул.Травнева, буд. 2а в с. Прилуцьке Ківерцівського району, поблизу ТЦ "Глобус", н/о заволоділа сумкою у візуально знайомого, який зареєстровано 13 серпня 2015 року за № 18487 в журналі Єдиного обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

Із картки первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, складеної оперативним черговим ОСОБА_18, зареєстрованої 13 серпня 2015 року за № 3820 в журналі Єдиного обліку заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області слідує, що того ж дня о 15 год. 55 хв. від о/ч Луцького МВ по телефону надійшло повідомлення про зареєстроване у них повідомлення гр. ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, контактний телефон НОМЕР_1, про те, що до нього передзвонив знайомий, жит. ІНФОРМАЦІЯ_7 та повідомив про заволодіння знайомим його грошима. На місце події направлено СОГ.

Крім того, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13 серпня 2015 року, відібраної слідчим СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_15 у ОСОБА_1, з якої вбачається, що 13 серпня 2015 року, близько 15 год., перебуваючи у квартирі, що знаходиться на першому поверсі будинку № 2а по вул.Травневій у с. Прилуцьке візуально знайомий заволодів відкрито грошовими коштами у сумі 749484 грн.

Вказана обставина з приводу надходження вищевказаного повідомлення ОСОБА_6, а вподальшому надходження усної заяви від ОСОБА_1 стверджується і витягом "АРМОР" із відомостями про реєстрацію цієї події та направлення інформації телеграмами до УМВС України у Волинській області та формуванням відповідних зведень, внесення відомостей до ЄРДР, а також показаннями свідка ОСОБА_6, в яких той підтвердив сам факт його звернення на телефону лінію № 102 з мобільного телефону про подію, що мала місце в с.Прилуцьке на прохання потерпілого ОСОБА_1

З протоколу огляду місця події від 13 серпня 2015 року та оформлених до нього фототаблиць слідує, що слідчим СВ Ківерцівського РВ ОСОБА_15 за участю потерпілого ОСОБА_1, понятих ОСОБА_6, ОСОБА_9, експерта ОСОБА_20, а також представника власника квартири ОСОБА_10 - її матері ОСОБА_21, у якої попередньо одержано письмовий дозвіл на проведення такого огляду, оглянуто квартиру № 36 в будинку № 2а, що с. Прилуцьке Ківерцівського району по вул. Травнева, де зафіксовано, що дана квартира знаходиться в пятиповерховому багатоквартирному будинку в під'їзді № 3 на першому поверсі, в якій загальна обстановка не порушена, проте в коридорі виявлено пошкодження дверної коробки, у місцях кріплення замка, виривання дверної частини з металевим фіксатором, які ведуть в спальню, з якої ліворуч від входу знаходиться вихід на балкон, двері до якого відчинені, а на балконі також відчинено вікно, яке веде до вулиці у двір, при цьому, з місця події вилучено зошит в клітину з цифровими записами, 16 грн. різними банкнотами, сторінки №№ 15, 16, 22, 21 газети "ОСОБА_22", договір оренди квартири на 4 арк., а також сліди пальців рук з різних кімнат та предметів в даній квартирі, які упаковані в спеціалізовані пакети.

Як показали в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_9, а також слідчий, допитаний в якості свідка ОСОБА_15, що з протоколом огляду місця події ознайомлювались, зауважень чи доповнень від них до нього не надходило, усі виправлення, які у ньому зроблено, здійснено до його підписання, підтвердивши, що саме такі предмети, речі та сліди вилучалось з місця події.

При цьому, свідок ОСОБА_10 в суді також вказала на законність та добровільність огляду її спільної з чоловіком власності, в телефонному режимі, оскільки із останнім та дітьми знаходились за кордоном, надала згоду своїй матері ОСОБА_21 для надання дозволу для проведення огляду працівниками міліції її житла.

Актом про застосування службової собаки за кличкою "Дік" та план - схемою руху службової собаки по запаховому сліду від 13 серпня 2015 року, яким підтверджується маршрут руху особи від вікна балкону на першому поверсі будинку № 2а по вул. Травнева в с. Прилуцьке Ківерцівського району.

Із договору оренди квартири від 09 червня 2015 року слідує, що його укладено між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серії СС 768390, виданий 18 червня 1999 року Калушським ГО УМВД, жителем ІНФОРМАЦІЯ_9, на оренду квартири № 36, що знаходиться в с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області по вул. Травневій, буд. 2а.

Відповідно до технічного паспорту, виданого КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 24 березня 2014 року, замовником технічної документації на квартиру № 36 у житловому будинку № 2а по вул. Травнева с.Прилуцьке є ОСОБА_11

Факт укладення даного договору від імені чоловіка ОСОБА_11 підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 із особою, яка представилась їй анкетними даними, що в ньому зазначені, при цьому, впізнала в суді, що цією особою, з якою укладалось такий договір є ОСОБА_3, який знаходиться на даний час на лаві підсудних, хоча на моменту укладання договору він предявляв паспорт на інше прізвище із його фотокарткою.

Згідно до протоколу про предявлення особи для впізнання за фотознімками від 14 серпня 2015 року, складеного слідчим СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_14 вбачається, що потерпілим ОСОБА_1 по формі обличчя та за допомогою зорової пам'яті під № 3 впізнано на фотокартці особу, яка заволоділа його грошима.

В судовому засіданні, допитаний в якості свідка слідчий Здунюк Б.С. показав, що дані фотознімки він підібрав по описах потерпілого ОСОБА_1, які той давав під час його допиту, з системи "АРМОР". При цьому, не зміг пояснити, чому до даного протоколу не долучено пояснювальної довідки про осіб, які зазначено на фото під №№ 1-4.

Як вбачається з висновку дактилоскопічної експертизи № 714 від 14 вересня 2015 року на вилучених під час огляду квартири на зошиті в клітину з цифровими записами, 16 грн. різними банкнотами, сторінках №№ 15, 16, 22, 21 газети "Афіша Волині" слідів рук не виявлено, однак, на договорі оренди квартири виявлено два сліди пальців рук та один слід руки, які не придатні для ідентифікації особи,

За висновком дактилоскопічної експертизи № 713 від 14 вересня 2015 року два сліди пальців рук та один слід долоні лівої руки. що вилучені під час огляду квартири АДРЕСА_3 придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), чотири сліди пальців рук та один слід руки не придатні для ідентифікації за ними особи, один слід пальця руки та один слід лівої долоні руки залишені великим пальцем правої руки та долонею лівої руки ОСОБА_1, інший же один слід пальця руки залишений іншою особою, при цьому, згідно висновку експерта № 1121 від 6 листопада 2015 року, цей слід залишений іншою особою, і не ОСОБА_3

За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, які виразились у заволодінні коштами (чужим майном), шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, та дані його дії кваліфікує, як вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Водночас з обвинувачення ОСОБА_3 слід виключити кваліфікуючу ознаку зловживання довірою, оскільки такий злочин вчинено шляхом обману і таку кваліфікуючу ознаку зайво вмінено прокурором.

Судом з врахуванням прав особи на справедливий суд, у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, забезпечено дотримання ст.ст.22, 23, 94 і 95 КПК України під судового розгляду, а саме, змагальності кримінального провадження; дослідження доказів безпосередньо судом; оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення; обґрунтування висновків суду лише на показання, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Так, посилання захисника про незаконність проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12015030100000635 слідчими СВ Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_15, ОСОБА_14, а вподальшому слідчим СВ Ківерцівського ВП ГУ Національної поліції у Волинській області ОСОБА_23 є безпідставними та спростовується долученим до нього ж документами, а саме, повідомленням про початок досудового розслідування витягами є ЄРДР, дорученнями на проведення досудового розслідування, тощо.

Поряд з цим, посилання сторони захисту на порушення порядку призначення прокурорів у даному провадженні, спростовується постановою про визначення групи прокурорів від 14 серпня 2015 року.

Порушень під час огляду місця події на думку суду не допущено, твердження сторони захисту про необхідність отримання ухвали слідчого судді чи суду для такої дії не потребувала, оскільки відбувалось після надходження повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, в рамках КПК України, за погодженням із власниками квартири та їхніми представниками, що стверджується показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9

Окрім того, не береться судом до уваги посилання сторони захисту на незаконність проведення впізнання із потерпілим ОСОБА_1 під час досудового розслідування, оскільки такий доказ здобутий законно і останній по фотокартках впізнав особу, яка заволоділа його коштами, яким вподальшому з'ясувалось є саме обвинувачений ОСОБА_3

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав та показів не дав, проте отриманні безпосередньо в суді усні показання потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також свідка ОСОБА_10 узгоджуються із іншими доказами у кримінальному провадженні та суд покладає їх в основу обвинувального вироку.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_1, як і під час досудового розслідування, так і у ході судового розгляду стверджував, що саме обвинувачений ОСОБА_3 ввійшов до нього в довіру, обманув його, кілька разів приходив на ринок обмінювати валюту, а вподальшому такі операції робив на вимогу останнього на квартирі, де проживав ОСОБА_3.

Факт взаємовідносин між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_3 по обміну валюти на ринку в суді підтвердив свідок ОСОБА_8, а свідок ОСОБА_6, також підтвердив, що його тесть їздив на квартиру до обвинуваченого з метою обміну гривні на валюту для подальшого придбання товару.

В свою чергу свідок ОСОБА_10 в суді впізнала обвинуваченого ОСОБА_3, який упродовж кількох місяців винаймав у неї квартиру, за адресою, куди їздив потерпілий неодноразово купувати валюту, водночас вказала, що ця особа назвалась іншим прізвищем, ім'ям та по батькові, та предявляла їй паспорт громадянина України із його фотокарткою на це прізвище.

Свідок ОСОБА_7 на підтвердження показань свідка ОСОБА_10, тай самого потерпілого ОСОБА_1 підтвердив, що бачив обвинуваченого ОСОБА_3 у день події за адресою свого проживання.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого, дані про його особу та обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують чи помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд бере до уваги перебування на його утриманні матері - ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_10, відомості про його стан здоров'я, зокрема те, що на обліках у лікарів психіатра та наркологп не значився і не перебував, інформацію про те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, за аналогічний корислий злочин, хоча судимість в порядку ст. 89 КК України погашена, його виключно позитивну характеристику з місця проживання та тимчасової роботи.

Також призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує і конкретні обставини кримінального провадження, спосіб заволодіння майном потерпілого, суму викраденого, відомості про перебування в розшуку по даному провадженню, а тому з урахуванням наведеного, вважає за необхідне призначити йому, покарання в межах санкції частини статті, за якою його засуджується у виді позбавлення волі, яке не можливе без ізоляції від суспільства, з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Зокрема, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в повному розмірі на користь потерпілого ОСОБА_1 суму майнової шкоди в сумі 749484 грн, яка на даний час не відшкодована.

При цьому, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілому, суд враховує тяжкість вчиненого злочину щодо нього, глибину фізичних і душевних його страждань, вимушені зміни у його житті, постійне перебування у тяжкому та напруженному моральному і емоційному становищі, погрішення стосунків із діловими партнерами, інші обставини справи, вимоги розумності і справедливості і оцінює їх в розмірі 50000 грн.

Крім цього, на підставі вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн., що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 7 від 17 грудня 2015 року.

У відповідності до вимог ст. 122 КПК України суд приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення трьох дактилоскопічних експертиз, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі.

Також суд вирішує питання заходу забезпечення кримінального провадження, а саме, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3М,, який до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_3 в строк основного покарання, термін його попереднього увязнення, тобто з дня його фактичного затримання до моменту набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 209 КПК України визначено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатись поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 13 год. 30 жовтня 2015 року змушений був залишатись поряд із службовою особою та в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою, тому момент затримання слід рахувати з цього часу, а не з часу, який вказано в протоколі затримання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати 30 жовтня 2015 року, тобто з моменту його затримання, зарахувавши йому в строк основного покарання термін попереднього увязнення, з дня його затримання до моменту набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, а також витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 749484 (сімсот сорок дев'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. та моральну шкоду в сумі 50000 (пятдесят тисяч) грн., а також витрати, понесені потерпілим на правову допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати повязані із залученням експерта для проведення трьох дактилоскопічних експертиз в сумі 491 (чотириста девяносто одна) грн. 04 коп. кожна, а всього, на загальну суму 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн. 12 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д. Артиш