Вирок № 5702829, 17.04.2008, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 1 - 88 / 08 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2008 року Жидачівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Галій О.Й.

при секретарі Опока Г.І.

з участю прокурора Чорненького Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Жидачеві кримінальну справу про

обвинувачення : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с Бордчиці Жидачівського району Львіської області, українця , гомадянина України, позапартійного, з професійно-технічною освітою, мешканця АДРЕСА_1 військовозобов'язаного, одруженого, працюючого в Жидачівському УЕГГ, раніше несудженого, за ч.3 ст. 296 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с Загірочко Жидачівського району Львіської області, українця, громадянина України, позапартійного, з повною загальною середньою освітою, мешканця АДРЕСА_2, одруженого, тимчасово непрацюючого, раніше несудженого, за ч.3 ст. 296 КК України,

встановив:

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, 03.02.2008 року приблизно в 21 год ЗО хв в с Загірочко Жидачівського району Львівської області, біля бару "Струмок" безпричинно, з хуліганських спонукань, ігноруючи елементарні правила поведінки, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю, яка проявилася у нанесенні ОСОБА_1 удару рукою в обличчя ОСОБА_3 , та нанесенні ОСОБА_2 чотирьох ударів в голову та в тулуб потерпілого. Після того як ОСОБА_17 забрали від підсудних, ОСОБА_2 підбіг до ОСОБА_17 і наніс йому рукою удар в обличчя, від якого він впав на землю і підсудні продовжували наносити йому удари ногами. Внаслідок чого потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці правового ока.

Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_1, вийшовши із бару на вулицю, підійшов до автомобіля "Шевролет Авео" д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 і наніс удари ногами по лівій боковій частині автомобіля, внаслідок чого причинив технічні пошкодження на суму 6044.10 грн.

Протиправні діяння підсудних тривали приблизно 20 хв і супроводжувались криками та висловлюванням нецензурними словами.

Дипитані в судовому засіданні підсудні свою вину у вчиненому визнали частково та пояснили: зокрема підсудний ОСОБА_1, показав, що 03.02.08 р. приблизно в 21, 30 год разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_4, знаходилися в барі «Струмочок» в с Загірочко, випили по пляшці пива. ОСОБА_6 вийшов на вулицю, а він залишився у приміщенні бару, до нього за стіл підсів ОСОБА_5 С 3-заді до нього підійшов ОСОБА_3 і несподівано наніс удар рукою в обличчя, від якого впав на підлогу, вдарившись головою до плитки. ОСОБА_5 схопив ОСОБА_17 за руки. Оскільки почала текти кров, він підвівся і вийшов на вулицю.

Проходячи повз автомашину ОСОБА_17, яка стояла неподалік від входу на територію бару, у нього запаморочилась голова і, похитнувшись, вдарився коліном до дверки автомашини. В автомобілі спрацювала сигналізація. Будичи ображеним на ОСОБА_17, наніс удари ногою по автомашині, в передню дверку з боку водія.

Після цього пішов додому. Він не тільки не був учасником, а і свідком бійки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 3. Вважає, що потерпілий наговорює на нього через те, що пошкодив його автомашину.

Пдсудний ОСОБА_6 показав, що 03.02.08 р. приблизно в 21 год знаходився в компанії ОСОБА_1 і ОСОБА_4, в барі «Струмочок». Через деякий час вийшов на вулицю, де побачив ОСОБА_3 Поздоровавшись, завели розмову, як колишні однокласники. Під час розмови згадав потерпілому давню образу, яка привела до конфлікту, який переріс у бійку. До них підійшли ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, і забрали їх в різні сторони. Він запропонував ОСОБА_17 відійти і переговорити. Коли вони розмовляли біля бару, між ними знову виник конфлікт, вони схопили один одного за одежу, до них підійшов ОСОБА_5 і розборинив. В цей час підійшла його сестра ОСОБА_10 ОСОБА_3 намагався нанести йому удар рукою, так як він відхилився, удар прийшовся сестрі, через що наніс потерпілому удар, у відповідь ОСОБА_3 наніс йому удар. До них підійшли ОСОБА_8, ОСОБА_7 і забрали потепілого, а він разом із сестрою та мамою, яка підійшла, направилися додому.

Не визнає вину в тому, що наносив удари ногами по тілу ОСОБА_3 3., і що останній падав на землю.

Підсудні розкаюються, просять суворо їх не карати.

Винність підсудних у вчиненому, крім часткового визнання ними особисто своєї вини, доведена в судовому засіданні наступними доказами, зокрема :

-показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 03.02.2008 р. приблизно в 21 год в компанії знайомих знаходився в барі «Струмочок» в с Загірочко. Біля бару зустрів ОСОБА_1 Під час розмови підсудний нагадав давню образу, яка переросла у конфлікт, під час якого наніс йому удар в голову. Він звернувся до ОСОБА_2 , щоб забрав ОСОБА_1 Після чого вони почали наносити йому удари по тілу. їх розборонили. Підсудні в

адресу ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які розборонили їх, тільки висловлювалися нецензурними словами і будь- яких інших дій не чинили. ОСОБА_2 підбіг до нього і наніс удар в голову, від якого він впав на землю. Підсудні вдвох продовжили наносити йому удари, їх забрали від нього. На шум і крик прибігли мати та сестра ОСОБА_2 Коли заходив в бар, щоб помитися від крові, ОСОБА_1 намагався нанести йому удар, однак він випередив його і наніс останньому удар. Через деякий час почув звук сигналізації його автомашини, вийшовши на вулицю побачив, як ОСОБА_1 наносить удари по автомашині, внаслідок чого причинив техні пошкодження. До підсудних немає жодних претензій, просить їх суворо не карати.

- показаннями свідка ОСОБА_11 підтверджено те, що 03.02.08 року у вечірній час був очевидцем протиправних діянь підсудних, зокрема того, як вони вдвох біля бару наносили ОСОБА_3 удари руками в різних частинах тіла. Потерпілий під час бійки падав на землю і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 С продовжували наносити йому удари ногами. Між них втрутилися ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 і бійка припинилася. На крики прибігла мати та сестра ОСОБА_2 С і забрали його. В приміщенні бару між ОСОБА_3та ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого потерпілий наніс підсудному удар рукою в обличчя. Між них втрутився ОСОБА_5 Після чого ОСОБА_1 вийшов на вулицю, через деякий час почув як в автомашині спрацювала сигналізація, коли вийшов на вулицю побачив, як ОСОБА_1 наносить удари по автомашині, яка належить ОСОБА_3 Аналогічні показання дав свідок під час проведеної ставки віч-на-віч між ним та підсудними (а.с. 50, 51).

Показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, відповідно матері підсудного ОСОБА_2 Ста його сестри і дружини ОСОБА_1, підтверджено, що проживають неподалік від бару. Ввечері 03.02.08 р. прийшли на крик, який доносився звідти. Біля бару побачили ОСОБА_2, що сперечався із ОСОБА_3 і вони забрали його додому.

-висновком експерта № 38/08 р. від 17.03.2008 р. з якого видно, що у ОСОБА_3 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на повіці правого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 66-67).

- висновком товарознавчої експертизи №1/274 від 26.03.2008 р. вартість матеріальної шкоди, причиненої пошкодженням автомобіля становить 6044.10 грн (а.с. 82-93).

Суд критично оцінює показання підсудних, оскільки вони є непослідовними, суперечливими, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене і спростовуються вищенаведеними доказами.

Із показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_8, даними на досудовому слідстві, які зазначали, що відтягнули і утримували потерпілого, щоб підсудні не наносили йому ударів .

Органи досудового слідства діяння підсудних кваліфікували за ч.3 ст 296 КК України, покликаючись на те, що підсудні чинили опір громадянам ОСОБА_8 і ОСОБА_16, які присікали їх хуліганські дії. Однак, суд не може погодитися із даною кваліфікацією, оскільки ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не здобуто жодних доказів у підтвердження того, що підсудні чинили опір вищезгаданим громадянам. Навпаки із показань ОСОБА_8 і ОСОБА_16, даними на досудовому слідстві видно, що вони намагалися забрати ОСОБА_17 від підсудних, щоб не допустити його побиття. Свідки жодним словом не оговорили, що підсудні чинили їм активні дії щодо їх втручання в даний конфлікт з метою припинення їх протиправних діянь (а.с. 8-11). Потерпілий також зазначив, що забравши його від підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_15 стали між ними.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до обгрунтованого і переконливого висновку, що діяння підсудних слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки в групі осіб у вечірній час грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, яка проявилася у нанесенні потерпілому ОСОБА_3 ударів, внаслідок чого йому були причинені легкі тілесні ушкодження. Хуліганські дії супроводжувались висловлюванням нецензцурними словами і продовжувалися приблизно 20хв.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудних, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, є особами молодого віку, позитивно характеризуються за місцем проживання, на утриманні мають неповнолітніх дітей, крім того ОСОБА_1 має постійне місце роботи, думку потерпілого, який просить суворо не карати - це обставини , які пом"якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання суд не знаходить і вважає, що їх випралення буде можливе без відбування покарання, тобто засуджених слід звільнити від обраної міри покарання - обмеження волі і застосувати ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 28, 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

У відповідності з ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов»язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти дані органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

У відповідності з ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов»язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти дані органи про зміну місця проживання, роботи та періодично з"являтися для реєстрації в ці органи.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області, банк УДК у Львівській області, р/р № 35221003000808 МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 за проведення експертиз 653 (шістсот п"ятдесят три) грн 54 коп.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженим залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Жидачівський районний суд.