Ухвала суду № 57027990, 29.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі: Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27.01.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал» про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И Л А

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Глобал Капітал» в якому з урахуванням положень ст. ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 15, 16, 526. 548, 550, 1043, 1044 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», просив стягнути з відповідача на його користь у якості неустойки 157 840, 05 грн. за порушення строків виконання договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 03-08/2007-20 від 03.08.2007.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27.01.2015 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал» про захист прав споживача - відмовлено.

Справа № 756/10290/15-ц № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/4369/2016Головуючий у суді першої інстанції: Богдан О.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Не погоджуючись з рішенням суду представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність і необґрунтованість рішення суду у зв'язку із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Представник позивача посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовано строк, в який повинна була бути надана послуга за договором про участь у Фонді фінансування будівництва (ФФБ), як і не встановлена відсутність такого строку у вказаному вище договорі, а також не з'ясовано належним чином зміст такого договору та наданої послуги. Також зазначає, що висновок суду відносно повного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором про участь у ФФБ не підтверджений належним чином матеріалами справ, як і є помилковим та не відповідає обставинам справи висновок суду про вартість послуг в розмірі 135842, 62 грн., оскільки згідно умов договору не вбачається можливим встановити розмір фактичної вартості послуги за вищевказаним договором. Крім того, вказує, що висновок суду про здійснення відповідачем і забудовником відтермінування запланованої дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію в межах укладених між ними договорів та чинного законодавства, з урахуванням обставин фінансового характеру не відповідає обставинам справи, оскільки систематичне, щорічне повідомлення відповідачем про чергове відтермінування строку введення об'єкта будівництва в експлуатацію, в тому числі і через обставини фінансового характеру не є зміною дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію, здійсненою в межах норм чинного законодавства. Таким чином, помилковим і недоведеним є висновок суду про відсутність відповідальності відповідача, досягнення позивачем мети вищевказаного договору та відсутність порушення прав позивача, як споживача послуг відповідача. Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданніпідтримав апеляційну скаргу та просив про її задоволення.

Представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Договором та Законом не передбачена відповідальність відповідача за порушення строків прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, та врахував досягнення сторонами мети укладеного Договору, яка полягає у набутті позивачем права власності на об'єкт інвестування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що 03.08.2007 між відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал», як управителем ФФБ виду А «Перша черга котеджного містечка «Деснянське» (Управитель) та позивачем ОСОБА_1 (довіритель) укладено Договір №03-08/2007-20 про участь у Фонді фінансування будівництва, за умовами якого Довіритель па підставі повного визнання ним Правил ФФБ, дає згоду на участь у ФФБ, бере на себе зобов'язання виконувати Правила ФФБ, передає кошти Управителю в управління з метою отримання у власність об'єкт інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Управи теля з управління цими коштами, а Управитель приймає кошти в управління, зараховує кошти на рахунок ФФБ з подальшим використанням коштів у порядку визначеному правилами ФФБ та цим договором (а.с.8-12).

Пунктом 1.9 вказаного договору визначено дані про об'єкт інвестування: с. Троєщина між вул. Леніна та Толстого у Деснянському районі м. Києва, номер будинку АС-052, кількість кімнат 6, проектна площа 507,06 кв. м. номер ділянки - 150.

Відповідно до розділу 2 Правил Фонду фінансування будівництва виду А «Перша черга котеджного містечка «Деснянське» об'єктом будівництва є містечко малоповерхової забудови, розташоване за адресою., селище Троєщина між вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва, будівництво якого організовує забудовник згідно договору Управителя ФФБ з забудовником, та фінансування будівництва якого здійснює Управитель за рахунок отриманих від довірителів в управління грошових коштів відповідно до умов Договору про участь у ФФБ.

На виконання п. 2.1.1 Договору Управитель видав позивачу Свідоцтво № 03-08/2007-21-09 про участь у ФФБ ТОВ «ФК «Глобал Капітал» за програмою забудовника Підприємство «Вертикаль» від 29.12.2008, відповідно до якого ОСОБА_1 вніс інвестиційні кошти: в розмірі 4764318,44 грн., що відповідає кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта, інвестування в розмірі 507,06 кв.м. Вказаним Свідоцтвом передбачено, що запланованою датою введення об'єкта будівництва в експлуатацію є 30.09.2009 (а.с.17).

13.01.2009 сторони підписали Акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого Довірителем сплачено кошти на загальну суму 4900100,93 грн., з яких 4764618,44 грн. перераховано в управління ФФБ, а 135782,49 грн. становлять винагороду Управителя (а.с.17).

Згідно Договору № 3 про уступку майнових прав від 13.01.2009, укладеного між сторонами. Управитель уступив Довірителю майнові права на об'єкт інвестування, які Управитель набув відповідно до умов договору № 14-06/07 від 14.06.2007 про організацію спорудження об'єкту будівництва з підприємством «Вертикаль». Об'єкт інвестування закріплений за Довірителем на підставі Договору № 03-08/2007-20 від 03.08.2007 про участь у ФФБ (а.с.34).

27.01.2014 між підприємством «Вертикаль» (забудовник) та ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі індивідуального будинку №26 по вул. О.Даля в м. Києві, а 09.04.2014 - Акт приймання-передачі документів, необхідних для оформлення права власності на вказаний будинок, (а.с.22,23). На підставі вказаних документів ОСОБА_1 24.04.2014 видано свідоцтво про право власності (а.с.39).

Пунктом 7.3 договору встановлено, що якщо Довіритель виконав усі зобов'язання перед Управителем та після введення об'єкта будівництва в експлуатацію підписав акт приймання - передачі закріпленого за ним об'єкта інвестування, умови цього договору про участь в ФФБ вважаються виконаними та управління майном припиняється.

Отже твердження позивача викладені в апеляційній скарзі щодо недоведеності повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за умовами Договору є безпідставними. А висновок суду першої інстанції про досягнення мети договору відповідає обставинам справи.

За змістом вказаного договору відповідач ТОВ «ФК «Глобал Капітал» виступило як управитель, тому до вказаних правовідносин необхідно застосовувати положення глави 70 ЦК України «Управління майном» та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Відповідно до ч. 1 ст. 1043 ЦК України, управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду.

Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.

Стягнення з управителя неустойки у виді пені за порушення забудовником строків введення об'єкту будівництва в експлуатацію Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та умовами укладеного між сторонами договору не передбачена.

Проаналізувавши надані суду докази суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для висновку про ухилення управителя від виконання своїх зобов'язань за договором.

Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до даного спору норм законодавства про захист прав споживачів є необґрунтованими.

Так, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» визначено, що оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту позовних вимог, правовідносини між сторонами виникли щодо виконання укладеного договору про участь у Фонді фінансування будівництва, а не з відносин споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють чи продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємства.

Положення Закону України «Про захист прав споживачів» може застосовуватись тільки у разі, якщо правовідносини не врегульовані спеціальним законом, яким в даному випадку є Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та норми Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, та правильно вирішив спір по суті у визначений спосіб.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27.01.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: