Ухвала суду № 57022072, 31.03.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14955/16-к

У Х В А Л А

31 березня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Кравченку В.О.,

за участю прокурора Мойсєєнко О.І.,

слідчого Гогайзель А.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу Печерського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Гайової Н.І., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Мойсєєнко О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 22.04.2008р. Дніпровським районним судом м. Києва по ст. 186 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 28.02.2013р. Дніпровським районним судом м. Києва по ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 24.02.2015р. з Білоцерківської ВК-35 Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчого відділу Печерського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Гайова Н.І. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Мойсєєнком О.І. звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, що підтверджується вимогою про перевірку на наявність судимості, може вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується відсутністю постійного місця роботи, а отже легальних джерел матеріального забезпечення, відсутністю реєстрації місця проживання у м. Києві, та свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, який підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволенні, пояснення підозрюваного, який проти задоволення клопотання не заперечував, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні Печерського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060002394 від 30.03.2016, за підозрою ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що 30.03.2016 приблизно об 11.00 год ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Пивна Бочка», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А, з корисливих мотивів,повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав із приміщення вказаного закладу монітор «LG Flatron L1730SSQT», спричинивши потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 400 грн.

30.03.2016 року ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України було затримано безпосередньо після вчинення злочину (кримінального правопорушення) та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме: протоколом огляду місця події від 30.03.2016, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4, протоколом допиту свідка ОСОБА_5

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, в тому числі шляхом впливу на можливих свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя на виконання зазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміноване кримінальне правопорушення, конкретні обставини вчинення злочину, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд обирає ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 10 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 13 180,00 грн, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, ст. 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого відділу Печерського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Гайової Н.І., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Мойсєєнко О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 28 травня 2016р. включно.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання з 30.03.2016р.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 10 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 13 180,00 (тринадцять тисяч сто вісімдесят) грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали до 28 травня 2016 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідче відділення Печерського Управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко