Постанова № 57018510, 05.04.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-а/641/23/2016 Справа №641/1484/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

третя особа: Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта"

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, третя особа: Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", в якому просить зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова виплатити нараховану, але не виплачену пенсію за липень 2014 року в розмірі 3 300 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що він є пенсіонером за віком. В квітні 2014 року на території Донецької та Луганської області України розпочалась Антитерористична операція. Незважаючи на наявність озброєного конфлікту, він продовжував отримувати пенсійні нарахування у строк та в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в незмінному розмірі до червня 2014 року. Проте в липні 2014 року не отримав свою пенсію, оскільки розпочався наступ на м. Первомайськ.

В судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав. Окрім того зазначив, що через розгортання бойових дій на території Луганської області, він вимушений був покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м. Харкова. Після переїзду до м. Харкова став на пенсійний облік в Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова. Однак пенсія за липень 2014 року йому так і не виплачена.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова подано заперечення проти позову, в яких відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Доводи своїх заперечень обґрунтовує тим, що згідно відомостей електронної пенсійної справи позивачу у липні 2014 року пенсію було нараховано в УПФУ у м. Первомайськ Луганської області, однак вичерпних відомостей про неотримання позивачем такої пенсії УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова не має.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просить в задоволенні позову відмовити, зазначив, що згідно відомостей електронної пенсійної справи позивача відсутні відомості як про отримання, так і про неотримання позивачем пенсії за липень 2014 року.

Представник Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що в зв'язку з проведенням антитерористичної операції припинено роботу ряду відділень поштового зв'язку на території Луганської області, яка не контролюється українською владою, зокрема у м. Первомайськ. Провести перевірку первинних документів, зокрема виплатних відомостей на липень 2014 року, що знаходяться на території, яка не контролюється українською владою, неможливо.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайськ Луганської області та отримував пенсію за віком.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області позивач переїхав до м. Харкова, де мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та отримав статус переміщеної особи з районів проведення антитерористичної операції, про що свідчить копія довідки № НОМЕР_1 від 26.11.2014 року.

З пояснень позивача, що не спростовані відповідачем, вбачається, що з липня по серпень 2014 року позивач пенсії не отримував. Згідно копії протоколу від 03.09.2014 року в вересні 2014 року Управлінням ПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова позивачу виплачено пенсію за серпень - вересень 2014 року в загальному розмірі 6 544, 96 грн.

Щодо вимоги позивача про виплату йому нарахованої за липень 2014 року пенсії, то відповідач у її задоволенні відмовив, про що повідомив позивача листом № 5986/13-28 від 27.04.2015 року.

Вказана відмова була вмотивована тим, що за інформацією електронної пенсійної справи пенсія за липень 2014 року позивачу нараховано за попереднім місцем проживання в Луганській області та згідно відомостей, що наявні у Управління ПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, не вбачається, що така пенсія позивачем не була отримана.

Згідно відповідей Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України № 5687/0-11 від 02.06.2015 року та УДП поштового зв'язку "Укрпошта" № 842-0-1521 від 24.06.2015 року вбачається, що провести перевірку виплатних відомостей за липень 2014 року, що знаходяться на території, яка не контролюється українською владою, на даний час, неможливо, після надходжень звітів з вузлів поштового зв'язку за липень 2014 року буде проведена доплата пенсії, якщо її не було виплачено за попереднім місцем проживання.

Україна як соціальна держава визнає людину найвищою соціальною цінністю, розподіляє суспільне багатство згідно з принципом соціальної справедливості та піклується про зміцнення громадянської злагоди у суспільстві.

Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень. Відповідно до Основного Закону України „кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло" (стаття 48), „пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом" (частина третя статті 46). Положення цих статей Основного Закону України конкретизують конституційне визначення України як соціальної держави, що передбачає участь суспільства в утриманні тих осіб, які через непрацездатність або з інших незалежних від них причин не мають достатніх засобів для існування.

Таким чином, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

У частині першій статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до Статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до положень абзацу 3 статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.

Відповідно приписів чинного законодавства пенсія виплачується організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій або перераховуються на банківський рахунок отримувача в порядку, передбаченому законодавством.

При цьому належним підтвердженням виплати пенсії організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, якою є національний оператор поштового зв'язку - Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», є відомості за формою В1-М (за отримання грошей одержувач розписується у відомості за формою В1-М і проставляє дату одержання, а працівник зв'язку розписується за здійснення виплати, п. 5.3. розділу V Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, що затверджена спільним Наказом ОСОБА_4 транспорту та зв'язку України та ОСОБА_4 праці та соціальної політики України від 28.04.2009 року N 464/156).

Відповідно до наданих представником відповідача заперечень, інформація про виплату пенсії позивачу за липень 2014 року з УПФУ в м. Первомайськ Луганської області є тимчасово недоступною, оскільки на території, де розміщено вказану установу проводиться АТО, та така територія є неконтрольованою українською владою.

При цьому згідно положень ч. 2. ст. 71 КАС України саме на відповідача покладено обов'язок доказування законності його дій з приводу відмови позивачу у виплаті нарахованої йому пенсії за липень 2014 року.

Належних та допустимих доказів виплати позивачеві пенсії за липень 2014 року суду не надано.

Таким чином, з наведених обставин, відповідач має діяти, виходячи саме з відсутності відомостей про отримання позивачем пенсії за липень 2014 року, оскільки виплата пенсії особі, яка перебуває на пенсійному забезпеченні, є обов'язком держави, що кореспондує праву зазначеної особи на отримання (виплату) таких коштів, а тому суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем подано до суду клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що він 19.08.2014 року звернувся до УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова із заявою про виплату йому пенсії за липень 2014 року, однак листом УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова 27.04.2015 року йому було відмовлено.

18.05.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про виплату йому пенсії за липень 2014 року, у відповідь на яку листом від 02.06.2015 року йому було відмовлено.

10.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до УДППЗ "Укрпошта" із заявою про надання йому відомостей про отримання ним пенсії за липень 2014 року, листом від 24.06.2015 року йому було зазначено про неможливість надання такої інформації.

06.07.2015 року він звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про із заявою про виплату йому пенсії за липень 2014 року, листом від 13.07.2015 року йому було відмовлено.

12.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 юстиції України із заявою про виплату йому пенсії за липень 2014 року, що листом від 20.10.2015 року йому було повідомлено, що його заяву направлено за належністю до ОСОБА_4 соціальної політики. ОСОБА_4 соціальної політики України від 25.11.2015 року ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву направлено за належністю до ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області. Після отримання ним відповіді ГУ ПФУ в Харківській області від 30.12.2015 року № 1996/04 ОСОБА_1 19.01.2016 року звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, але ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.02.2016 вищевказану заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду та роз'яснено право на звернення до суду із тими самими вимогами з позовом.

На підтвердження таких доводів позивачем надано копії відповідей установ на звернення ОСОБА_1 із заявами про виплату пенсії за липень 2014 року.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 159 - 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова виплатити ОСОБА_1 пенсію за липень 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_5