Рішення № 57014803, 04.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/17044/14-ц Головуючий у І інстанції Бондаренко О.В. Провадження № 22-ц/780/2301/16 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 26 04.04.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Коцюрби О.П., Лівінського С.В., із участю секретаря Говорун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

01 грудня 2014 року позивач звернувся до суду із позовом, де просить, із врахуванням ухвал Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за правочином в розмірі 11 470,37 доларів США та 21 651,48 грн. і судові витрати по справі - 1 552,97 грн.

На обгрунтування заявлених вимог зазначив, що 21.12.2006 року між ВАТ "Комерційний Банк «Надра», правонаступником якого є позивач, укладено кредитний договір №180/МК/33/2006/840 за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 15 000,00 доларів США із розрахунку 15,00 % на рік, строком до 18.12.2009 року.

Відповідач же взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконала, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка на 07.05.2014 року складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8 951,22 доларів США, заборгованості по сплаті відсотків - 2 519,15 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту - 1 410,72 доларів США, що еквівалентно 16 436,79 грн. згідно курсу НБУ на 07.05.2014 року, штраф за порушення умов кредитного договору - 447,56 доларів США, що еквівалентно 5 214,69 грн. згідно курсу НБУ на 07.05.2014 року .

Незважаючи на неодноразові повідомлення, відповідач кредитну заборгованість в добровільному порядку не погасила.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №180/МК/33/2006/840 від 21.12.2006 року в розмірі 2 555,10 доларів США та 568,51 грн. судового збору.

В решті вимог відмовлено.

На обгрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції, серед іншого, зазначив, що не погоджується з розрахунком позивача, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 отримала від банку 21.12.2006 року 15 000,00 доларів США, а 30.01.2008 року - 4 700,00 доларів США.

Доказів на підтвердження того, що нею було отримано кошти 13.08.2008 року в розмірі 6 940,00 доларів США до суду надано не було.

Відтак, суд приходить до висновку, що виходячи з наданих до суду доказів доведена заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед банком становить 2 555,18 доларів США, що еквівалентно 56 850,97 грн. станом на 21.04.2015 року, та складається з тіла кредиту - 2 011,22 доларів США та відсотків 543,88 доларів США., а в іншій частині позов є необґрунтований.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» в уповноваженій особі подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 21 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №180/МК/33/2006/840, за умовами якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 15 000 доларів США ( на споживчі потреби ) зі сплатою 15 % річних на строк до 18 грудня 2009 року ( а.с. 5 т. 1).

Того ж дня, ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 15 000 доларів США ( а.с. 18, 19 т. 1).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору надання кредиту проводиться шляхом видачі позичальнику готівки через касу банку, або перерахування коштів за реквізитами вказані позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника.

Згідно з пунктом 6.1.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених цим договором також сплатити неустойку та відшкодувати завдані банку збитки.

Пунктом 9.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 9.2 кредитного договору, у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 9.2 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

30 січня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №2 по договору кредитної лінії №180/МК/33/2006/840 від 21 грудня 2006 року, відповідно до умов якої позичальнику було надано другий транш у розмірі 4 700 доларів США, термін користування траншем з 30 січня 2008 року по 21 січня 2009 року, процентна ставка за користування траншем 15 % річних по терміновому кредиту і 5 % річних по простроченому кредиту ( а.с. 7, 20, 208, 213 т. 1 ).

13 серпня 2008 року за кредитним договором ОСОБА_2 перераховано 6 940 доларів США ( а.с. 92, 93, 221,222 т. 1 )

Відповідач же в свою чергу належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором і 06 вересня 2012 року здійснила останній платіж.

Заборгованість за правочином на 07.05.2014 року становить 11 470,37 доларів США та 21 651,48 грн. і складається із заборгованості за кредитом у розмірі 8 951,22 доларів США, заборгованості по сплаті відсотків - 2 519,15 доларів США, пені за прострочення сплати кредиту - 1 410,72 доларів США, що еквівалентно 16 436,79 грн. згідно курсу НБУ на 07.05.2014 року, штраф за порушення умов кредитного договору - 447,56 доларів США, що еквівалентно 5 214,69 грн. згідно курсу НБУ на 07.05.2014 року ( а.с. 9-11 т. 1 ).

Унаслідок цього позивач 01 грудня 2014 року звернувся до суду із позовом ( а.с. 1-4 т. 1 ) та сплатив 1 552,97 грн. судового збору ( а.с. 21 т. 1 ).

Доказів на спростування факту отримання грошових коштів у розмірі 6 940 доларів США ні відповідач, ні його представник суду не надали.

Тим паче, що перерахування зазначеної суми грошових коштів відповідачу здійснено з дотриманням положень п. 2.1 правочину, укладеного сторонами.

У відповідності до положень ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність укладеного між сторонами кредитного договору в названій частині, зазначені особи суду першої і апеляційної інстанції не надали і не звернулися до суду про визнання його недійсним.

Не звернулись вони і з заявою про сплив строку спеціальної позовної давності, що перешкоджає його застосуванню до вимог про стягнення пені у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, укладений між сторонами кредитний договір є правомірним і за положеннями якого відповідач має нести повну цивільно-правову відповідальність у відповідності до положень ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Застосування іноземної валюти, як засобу платежу, врегульовано і дозволено Декретом КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України «Про банки і банківську діяльність», постановою Нацбанку України за №492 від 12.11.2003 року.

Відповідно до ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати валютні операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції.

Позивач таку ліцензію на період укладення правочину мав ( а.с. 24, 25, 26 ) і цю обставину відповідач не спростовував.

За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за правочином.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», на переконання апеляційного суду, знайшли своє повне підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 309 ЦПК України та зазначених положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю та доказаністю.

При цьому, доводи відповідача про неотримання грошових коштів у розмірі 6 940 доларів США, на переконання апеляційного суду, не відповідають дійсності, оскільки повністю спростовуються валютними меморіальними ордерами, поточним звітом ( а.с. 92, 93, 221, 222 т. 1 ), які суд другої інстанції відносить до числа належних та допустимих у відповідності до положеь ст.ст. 58, 59 ЦПК України, зміст яких, у силу викладеного, є достовірним.

Суд апеляційної інстанції, окрім цього, вважає за необхідне стягнути із відповідача сплачений позивачем судовий збір ( а.с. 21 т. 1, а.с. 22 т. 2 ) у розмірі 3 416,53 ( 1 552,97 + 1 863,56 ) грн. згідно положень ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» задовольнити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати і ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 470,37 доларів США і 21 651,48 грн. та судовий збір - 3 416,53 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: А.С. Сержанюк

Судді: О.П. Коцюрба

: С.В.Лівінський