Рішення № 57014095, 06.04.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17965/15-ц

2/357/889/16

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Ліщинська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що 30.01.2008року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем було укладено договір № 006-Р/002002 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки. 31.01.2008року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 05-02/08-ПК про відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно якого банк відкриває на картковий рахунок позичальника, на якому обліковуються операції, здійснені з використанням картки Visa Elektron № 4146320100024784, на умовах забезпеченості, зворотності, строковості та платності кредитну лінію з розміром ліміту овердрафту в сумі 25000грн. із сплатою відсотків за користування кредитними ресурсами у розмірі 21% річних, а позичальник зобов»язується повернути отримані в рахунок відновлювальної кредитної лінії кредитні ресурси в строк до 31.01.2010року, та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі та у строки передбачені договором. Станом на 08.07.2015року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 79 792грн.66коп.,яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати в розмірі 1218грн.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Позивач неодноразово направляв суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. На ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду 23.02.2016 року про визнання обовязковою явку представника позивача, було направлено позивачем заяву про розгляд їх позову без участі представника та направлено додатково письмові пояснення з додатками.

Відповідно до положення ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на розгляді справи по суті, на підставі наявних доказів, позов не визнав, подав письмово викладені заперечення.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 30.01.2008 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками, згідно Статуту є - AT БанкФінанси та Кредит та ОСОБА_1 було укладено договір №006-Р/002002 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки.

Згідно п.1.1 договору-1 позивач відкриває відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1, та видає відповідну платіжну картку Visa Elektron Instant Issue №4146320100024784. Пунктом 4.6. договору - передбачено, що відповідач уповноважує позивача самостійно проводити списання коштів, що знаходяться на його картрахунку на: суму операцій, здійснених клієнтом з використанням картки, за платіжними повідомленнями еквайрів; суму комісійної винагороди відповідно до тарифів Банку; суму збитків, що виникли в результаті порушення клієнтом умов договору; суму нарахованих процентів та суми несанкціонованого овердрафту, що може виникнути на картрахунку клієнта; суму коштів помилково зараховані на картковий рахунок клієнта банком або третіми особами.

Відповідно до п. 2.5 цього договору відповідач проводить розрахунки з використанням платіжної карти тільки в межах суми видаткового ліміту.

Відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобовязаний контролювати свій видатковий ліміт та не допускати несанкціонованого овердрафту та погашати всі заборгованості по платіжній картці. В п. 5.2. договору зазначено, що при виникненні несанкціонованого овердрафту відповідач зобов'язаний погасити заборгованість, а також відсотки, встановлені тарифами банку.

Встановленим є те, що 31.01.2008року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 05-02/08-ПК про відкриття відновлюваної лінії, згідно якого банк відкриває на картковий рахунок позичальника, на якому обліковуються операції, здійснені з використанням картки Visa Elektron №4146320100024784, на умовах забезпеченості, зворотності, строковості та платності кредитну лінію з розміром ліміту овердрафту в сумі 25 000 гривень 00 копійки із сплатою процентів за користування кредитними ресурсами у розмірі 21% відсоток річних, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок відновлюваної кредитної лінії кредитні ресурси в строк до 31.01.2010 року, та сплатити проценти за користування кредитними ресурсами в розмірі та у строки, передбачені договором. Згідно розділу 4 цього кредитного договору відбувається нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами.

За прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, відповідно до п. 3.2.,2.1..,4.3.,4.4 кредитного договору позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% річних з простроченої суми за кожен день прострочення (п. 6.1. кредитного договору).

За ненадання позичальником Банку у встановлені кредитним договором терміни будь - яких документів, обов'язок надання яких передбачено договором, а також за неповідомлення позичальником банка про факти, вказані в п. 5.3. кредитного договору, позичальник сплачує банку штраф розмірі 10% від загальної суми отриманих кредитних ресурсів.

Позивач зазначає, що виконав свої зобовязання за кредитним договором належним чином, відкривши кредитну лінію на картку №4146320100024784 та надавши відповідачу кошти в розмірі 25 000 грн., але відповідач не виконує свої зобовязання за кредитним договором і не сплачує відсотки за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до умов договору.

Позивач вказує, що станом на 08.07.2015 року, сума заборгованості відповідача за кредитним договором, складає 79 792 гривні 66 коп., з яких: заборгованість прострочена 20 551 гривень 43 копійок; зараховані відсотки на прострочену заборгованість 59 241 гривень 23 копійки.

В додатково наданих письмових поясненнях позивач вказує, що заборгованість за кредитним договором відсутня, але має місце заборгованість прострочена (несанкціонована) за кредитом на суму 20551,43 грн. А також, позивач підтвердив, що відповідачу двічі було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом, зокрема, з 30.01.2008 року відсоткова ставка за кредитом становить 40% річних, що передбачено Тарифами комісійної винагороди, які є додатком №1 до договору від 30.01.2008 року. А зміна відсоткової ставки на 60 % річних відбулася відповідно до наказу №1270-о від 09.12.2011 року Правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», який було опубліковано в газеті «Урядовий курєр». Позивач направив суду двічі копії газети де було опубліковано вказаний наказ Правління банку.

Суд не може погодитися з таким обґрунтуванням позовних вимог та звертає увагу на те, що розрахунок заборгованості, який було приєднано позивачем до позову є неаргументованим та визначає загальну суму боргу відповідача за кредитним договором в 294 542 грн. 25 коп. станом на 08.07.2015 року, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення відповідача про збільшення відсоткової ставки на 40 % за договором. Крім того, відсоткова ставка за кредитним договором №05-02/08-ПК від 31.01.2008р. визначена, як в 21 % річних /п.2.1. договору/, так і в 15 % річних /п.4.1./, а збільшення розміру відсотків на 40 % та в подальшому на 60 % відбулося в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ№5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин » при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ч.1ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, позивачем не надано належних доказів в підтвердження позовних вимог, зокрема, в підтвердження розрахунку боргу, є не доведеним розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, відсутні докази дотримання позивачем п.4.5 Договору №05-02/08-ПК від 31.01.2008 року та з встановлених судом обставин вбачається протиправне збільшення позивачем відсоткової ставки за договором .

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що даний позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 526,610,627,629 ЦК України, Законом України від 12 .12. 2008 року № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин » /із змінами від 07.02.2014р./, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_2